В Олександрійській бібліотеці відкрили виставку ялинкових іграшок

18 грудня в Центральній міській бібліотеці Олександрії відбулося відкриття святкової новорічної виставки «Скарби мого дитинства».

Тут представлено понад 400 новорічних іграшок різних років. Це іграшки з приватних сімейних колекцій олександрійців.

Ідею бібліотекарям підказала журналіст Олена Карпачова, яка вже кілька років мріяла організувати в місті виставку старовинних ялинкових іграшок.

Крім новорічних іграшок на виставці представлені листівки, роботи студентів коледжу культури і мистецтв, а також роботи олександрійських майстринь на новорічну тематику.

Джерело

Виставка ялинкових іграшок

Олександрійські бібліотеки проводять цікаві заходи для молоді

Олександрійські бібліотеки постійно організовують цікаві і змістовні заходи для своїх читачів. Цього року у бібліотечних закладах проводиться цикл різноманітних батлів – змагань, які сьогодні є дуже популярними і подобаються сучасній молоді.

Фахівці бібліотеки для юнацтва започаткували перший танцювальний батл з брейк-дансу «Battleof B-boys». Дві команди «InsideDeepSystem» і «DanceFlight» змагалися за звання найсильнішої в місті.

Також бібліотека запропонувала учнівській молоді випробувати свої сили в інтелект-батлі «Розумниці та розумники». За перемогу боролися команди школи №9, ліцею інформаційних технологій, аграрного технікуму та професійного ліцею.

Бібліотека для дітей ім. Ю.Гагаріна організувала для юних відвідувачів «Бейблейд-турнір», під час якого хлопчики змагалися у спритності та вмінні запускати іграшки бейблейди.

До свята Хелловіну в бібліотеці для юнацтва провели Хелловін-батл «Trickortreat» з веселими розвагами і змаганнями між командами.

Нещодавно у бібліотеці для юнацтва відбувся родинний батл «Непереможні», у якому матусі разом зі своїми дітлахами брали участь у конкурсах та змагалися за звання найдружнішої і найкмітливішої команди.

Бібліотеки чекають на пропозиції читачів щодо проведення батлів іншого спрямування та планують наступного року продовжити цю традицію.

Підземний хід біля церкви гетьмана Хмельницького у Суботові

Телеканал “1+1″ завершив зйомки документального історичного фільму “Скарби нації”, третього із циклу “Україна. Повернення своєї історії”.

Одним із об’єктів пошуків стала булава Богдана Хмельницького — символ влади і підтвердження української державності. За однією з версій, булава Богдана Хмельницького зберігається у Польщі, інші ж історики запевняють, що підтверджень цьому немає. Під час розслідування автори фільму й науковці за допомогою надсучасного обладнання — електротомографа — віднайшли тунель, що веде до церкви-усипальниці Богдана Хмельницького у Суботові. Вважається, що саме там Хмельницький сховав свої скарби, серед яких могла бути і гетьманська булава.

“Не буду розкривати всіх деталей, їх ви дізнаєтесь із фільму.  Але відкриття —  безпрецедентне. Справа у тому, що до нас тунель досліджували безліч разів, але шукали не в тому місці. Ми пішли іншим шляхом. Після наших зйомок там ініційоване повноцінне наукове дослідження”, — розповів автор і продюсер фільму Акім Галімов.

Джерело

Науково-практична конференція пам’яті художника Фотія Красицького

13 грудня 2018 року Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» спільно з Шевченківською спеціалізованою школою-інтернат провели науково-практичну конференцію «Фотій Красицький. Світ людини, довколишньої природи та історії Шевченкового краю».

Для багатьох ім’я Фотія Красицького залишається маловідомим, незважаючи на те, що він є яскравим представником художньої когорти ХХ століття.

Фотій Красицький – яскравий представник талановитого Шевченкового роду, художник-громадянин, який півстолітню свою творчість присвятив оспівуванню рідного народу.

Опішне запрошує художників-керамістів України та світу!

2019 рік – рік проведення Міжнародного БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського! Опішне запрошує до участі художників-керамістів України та світу!

Одна з головних умов – виготовлення конкурсних творів упродовж лютого 2018 – березня 2019 року, без попереднього експонування деінде.

ПРИЙОМ ЗАЯВОК РОЗПОЧНЕТЬСЯ З 01 ЛЮТОГО 2019 РОКУ!

ПОЛОЖЕННЯ ПРО БІЄНАЛЕ та GOOGLE-ЗАЯВКА УЧАСНИКА – за посиланням: http://opishne-museum.gov.ua/bienale/2019.html

 

Джерело

Творчий мистецький проект талановитих дітей Полтавщини

З метою розвитку, підтримки здібностей та обдарувань талановитої учнівської молоді, подальшого розвитку та удосконалення виконавської майстерності учнів мистецьких шкіл Полтавщини 17 грудня 2018 року у приміщенні Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.В. Гоголя пройшов концерт кращих учнів мистецьких шкіл Полтавської області за участю Полтавського симфонічного оркестру (диригент – Єлізар Пащенко, головний диригент – народний артист України Віталій Скакун). Захід вже дев’ятий рік поспіль проводиться Обласним методичним кабінетом навчальних закладів мистецтва та культури за підтримки Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, під патронатом голови Полтавської обласної державної адміністрації та голови Полтавської обласної ради.

Джерело

Світ Різдвяної Зорі

18 грудня у Херсонській Світлиці відкрилась обласна виставка образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва «Світ Різдвяної Зорі». На виставці представлено близько 100 робіт майстрів і художників із Білозерського, Нововоронцовського, Великолепетиського, Великоолександрівського, Високопільського, Голопристанського, Генічеського, Новотроїцького, Скадовського районів, також Каланчацької, Великокопанівської, Чаплинської, Білозерської ОТГ, роботи майстрів з Херсону та с.Зеленівка Херсонської міської ради.

Крім традиційних видів ремесел – вишивки, гончарства, лозоплетення, в’язання – на виставці представлені і сучасні жанри та техніки. Серед робіт – живописні полотна, декоративний розпис, авторська іграшка, батик, декоративні вироби, виготовлені з природного матеріалу, у техніці декупаж, квілінг, паперопластика та багато ін.

Окреме місце займають рукотворні макети Вертепів та Різдвяних Зірок. Ця тема і стала лейтмотивом усієї виставки.

Херсонський обласний Центр народної творчості дякує всім, хто взяв участь та долучився до організації виставки. Сподіваємось, що нам вдалося створити справжню атмосферу свята, атмосферу казки, яскравого світу Різдвяної Зірки.

Виставка працює до 20 січня 2019 р. Запрошуємо херсонців та гостей міста, закоханих у народне мистецтво.

Проведення практикуму в рамках Проекту «ПУЛЬС» на тему «Нормативно-правове регулювання збереження і популяризації культурної спадщини як засіб розвитку громади»

12 грудня 2018 р. було проведено практикум із застосування законодавства у Вінницькому регіональному відділенні АМУ в рамках Проекту «ПУЛЬС» на тему «Нормативно-правове регулювання збереження і популяризації культурної спадщини як засіб розвитку громади».

Розробником теми єрегіональний представник Українського центру культурних досліджень у м. Вінниця, заслужений діяч мистецтв України Третьяков Павло Вікторович.

Учасниками практикума стали голови територіальних громад, їх заступники, начальники управлінь та відділів культури, профільні фахівці з питань культури та охорони культурної спадщини, регіональні консультанти АМУ.

Модератор: Третьяков Павло Вікторович, регіональний представник Українського центру культурних досліджень у м. Вінниця, радник міністра культури України з питань децентралізації, голова ГО «Інститут культурної політики».

Співдоповідачі: Френкель Ірина Володимирівна, директорка Українського центру культурних досліджень; Весняний Валерій Михайлович, Тульчинський міський голова; Мірчук Сергій Валерійович, спеціаліст з питань інвестиційної політики Барської міської ради.

Відкрив захід виконавчий директор Вінницького РВ АМУ Владислав Олексійович Філатов, він проінформував присутніх про діяльність АМУ щодо зміцнення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування, роботу по внесення змін до проекту Державного Бюджету, Податкового та Бюджетного кодексів. Також він зупинився на підсумках роботи виконавчої дирекції та регіональних консультантів у територіальних громадах під час проведення консультативно-інформаційних заходів та підкреслив важливість розвитку галузі культури в ОТГ з метою успішного розвитку громад. Він підкреслив, що з цією метою ми і спланували проведення чергового практикуму із застосування законодавства та запросив до слова модератора заходу Павла Третьякова.

Модератор заходу ознайомив присутніх з програмою практикуму, підкреслив необхідність збереження і популяризації культурної спадщини як засобу розвитку територіальних громад та запросив до слова Ірину Френкель.

В своєму виступі вона зупинилась на питаннях нормативно-правового регулювання збереження і популяризації культурної спадщини та основних тенденціях реформи галузі культури під час децентралізаційної реформи.

Вона відзначила, що основним документом щодо збереження культурної спадщини є «Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини», яка була прийнята на Конференції ООН у листопаді 1972 року та ратифікована Верховною Радою у 1988 році.

У 2018 році Верховною Радою України було прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини щодо збереження пам’яток культурної спадщини, включених до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО»», а також наказом Міністерства культури України затверджено Порядок інформування Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини про наміри здійснити містобудівні перетворення на території об’єкта культурної спадщини. Говорячи про основні тенденції реформи галузі культури пані Ірина зупинилась на таких питаннях, як:

  •  європейська Концепція децентралізації в культурі;
  •  мета та етапи реалізації реформи децентралізації в секторі культури в Україні;
  •  паспорт реформи децентралізації в галузі культури, де визначаються стратегічні цілі, операційні цілі та основні завдання реформи;
  •  забезпечення прав громадян на отримання якісних та доступних культурних послуг за місцем проживання.

Також присутні були проінформовані про формування нового культурного простору, який включає культурно-інформаційні, культурно-спортивні та культурно-освітні Центри (комплекси).

 Далі практикум продовжився виступом Павла Третьякова, який зупинився на таких питаннях, як культура та креативні індустрії та деінституалізація в умовах реформи децентралізації. Він відзначив – «якщо великі міста переважно багатофункціональні, то маленькі міста – мають вузькопрофільні напрямки. Саме такі міста України є найчисельнішою по кількісному складу групою міст, значна частина з яких це – адміністративні центри районів. З малими містами пов’язане життя понад 22 мільйонів осіб. Такі поселення відіграють важливу роль у формуванні поселенської мережі, розвитку та розташуванні промислових сил країни.

В цих умовах стратегічними завданнями реформ у галузі культури є:

  •  розробка належних інструментів для збереження та використання культурних цінностей;
  •  розкриття культурної самобутності для інтегрованих етнічних та релігійних спільнот;
  •  створення стійкого побуту та доступності до якісної мистецької освіти в громадах;
  •  задоволення потреб населення в якісному культурному мистецькому продукті;
  •  створення умов для функціонування та розвитку креативних індустрій, що забезпечить надання якісних культурно-мистецьких продуктів та послуг;
  •  формування цілісного україномовного культурного простору.

Павло Третьяков поінформував присутніх про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо визначення поняття «креативні індустрії». Креативні індустрії слід розглядати як сукупний цикл створення виробництва та розповсюдження товарів і послуг, заснованих на творчості та інтелектуальному капіталі. Було відзначено, що до культурних і креативних індустрій належать:

  •  архітектура;
  •  аудіовізуальні мистецтва (кіно, ТБ, мультимедіа);
  •  бібліотеки та музеї;
  •  видавнича справа;
  •  візуальне мистецтво;
  •  література;
  •  креативні простори та платформи взаємодії;
  •  матеріальна та нематеріальна культурна спадщина;
  •  фестивалі, ремесла;
  •  перформативні мистецтва;
  •  музика;
  •  мода;
  •  медіа.

Далі модератор зупинився на питанні деінституалізації в умовах реалізації реформи децентралізації. Було визначено, що деінституалізація в соціальній сфері – це процес реформування системи.

Процес деінституалізації було розглянуто на прикладі бібліотек соціальної інституції, яка бере безпосередню участь в процесах децентралізації. Сучасна бібліотека – це інформаційний, культурний, освітній заклад, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідницьких, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

З часу свого виникнення до сьогоднішніх днів бібліотека пройшла етап еволюції суспільної місії – від обслуговування потреб еліт до задоволення суспільних потреб. Бібліотека перетворилась в соціальний інститут, що включає інформаційні та культурні компоненти і забезпечує стійкість зв’язків і відносин в суспільстві.

Далі модератор відзначив, що середньостатистичний українець читає 7, максимум 10, книг на рік. Це один із найнижчих показників в Європі. А далі надав рекомендації як змінити цю ситуацію. І, як висновок, він відзначив, що під тиском змін у суспільстві бібліотека перестає бути сакральним сховищем книг і перетворюється у багатофункціональний простір.

Далі учасники практикуму були ознайомлені з досвідом Тульчинської та Барської ОТГ по впровадженню різноманітних фестивалів, що впливають на розвиток та популяризацію культурної спадщини і як це впливає на розвиток територіальної громади.

Тульчинський міський голова Валерій Весняний розповів про впровадження оперної ідеї на базі палацу Потоцьких. Проведення фестивалю OPERAFEST-TULCHYN–2017 та -2018 дало можливість спільними зусиллями організаторів та структурних підрозділів міської ради привести у відповідність кожен сегмент території палацу Потоцьких.

Представник Барської міської ради Сергій Мірчук розповів про фестивалі AppleBar та БарРокКо, які стали економічними важелями розвитку громади та елементами промоції місцевої культурної спадщини.

Далі модератор зупинився на питаннях взаємодії маркетингу і культури як важливих чинників розвитку туристичного потенціалу територіальних громад на прикладі міста Вінниці.

Своїм досвідом з цього питання поділилась радник Вінницького міського голови з питань туризму Галина Малець.

До обговорення питань, що були винесені на практикум, також долучилась радник голови Вінницької ОДА з питань культури Наталія Морозова.

Вона підняла проблему нестачі професійних кадрів, які повинні займатися питаннями культури, збереження культурної спадщини та їх впливу на розвиток територіальних громад.

В обговоренні питань практикуму активну участь прийняли представники Вапнярської, Калинівської, Брацлавської, Тульчинської ОТГ та міста Могилів-Подільський.

«Охорона нематеріальної культурної спадщини України є одним з головних чинників сталого розвитку», – голова Комітету Микола Княжицький

«В Україні досі бракує належного усвідомлення ролі і важливості нематеріальної культурної спадщини для культурного різноманіття, творчості, та й загалом сталого розвитку країни», – наголосив голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький.

Він зауважив, що на сьогодні до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини внесено лише 14 елементів. Водночас виявлено ще 43, які можуть бути внесеними найближчим часом. Серед них і Гуцульська коляда, і Традиційне харківське коцарство, і Боромлянське лозоплетіння, і Малоянисольська говірка румейської мови (мови греків Приазов’я) та багато інших. Наразі, Український центр культурних досліджень, за підтримки Українського культурного фонду, створив «Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини» – http://virtmuseum.uccs.org.ua/ua.

«Проект надає можливість ближче познайомитися з елементами, що вже внесені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України та 23 нововідкритими елементами», – зазначив голова Комітету з питань культури і духовності.

М.Княжицький нагадав, що цьогоріч виповнюється 10 років з часу приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, прийнятої Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 жовтня 2003 року у місті Парижі. Конвенція допоки залишається єдиним нормативно-правовим документом законодавчого рівня, який регламентує питання ідентифікації, документування, дослідження, збереження, захисту, популяризації та підвищення ролі нематеріальної культурної спадщини України.

Нематеріальна культурна спадщина, відповідно до статті 2 Конвенції, означає ті звичаї, форми показу та вираження, знання та навички, а також пов’язані з ними інструменти, предмети, артефакти й культурні простори, які визнані спільнотами, групами й у деяких випадках окремими особами – «носіями традицій» – як частина їхньої культурної спадщини. Ця нематеріальна культурна спадщина, що передається від покоління до покоління, постійно відтворюється спільнотами та групами під впливом їхнього оточення, їхньої взаємодії з природою та їхньої історії і формує у них почуття самобутності й наступності, сприяючи таким чином повазі до культурного різноманіття й творчості людини. Нематеріальна культурна спадщина проявляється в усних традиціях та формах вираження, зокрема в мові як носії нематеріальної культурної спадщини; у виконавському мистецтві; звичаях, обрядах, святкуваннях; знаннях та практиці, що стосуються природи та всесвіту; традиційних ремеслах.

Джерело

Підсумки культурного форуму Миколаївщини

12–13 грудня в Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці Миколаївський обласний центр народної творчості вперше провів культурний форум Миколаївщини «Організація роботи клубних закладів», у якому взяли участь майже 100 представників сфери культури з усієї області. 

Форум тривав два дні. Перший день був дуже насиченим та продуктивним: підведення підсумків року: оголошення рейтингу клубних закладів Миколаївщини, результатів проведення культурно-мистецької акції «Від громади до громади 2018», обговорення важливих питань щодо розвитку різних жанрів мистецтва в клубних закладах Миколаївської області до децентралізації та після; презентація роботи Дорошівської та Баштанської ОТГ, Березнегуватського району; презентація нових культурно-мистецьких проектів 2019 року тощо. Другий день був не менш корисним, оскільки для всіх учасників форуму було проведено навчальний тренінг по оформленню річних звітів. Отримані знання обов’язково допоможуть кожному правильно, відповідно до вимог, оформлювати будь-яку звітну документацію.

Директор Миколаївського обласного центру народної творчості, заслужена артистка України Наталія Баштова акцентувала увагу присутніх на основних аспектах форуму, розповіла про результати проведення культурно-мистецької акції «Від громади до громади 2018», спрямованої на ознайомлення з новими центрами культури, створеними у процесі реформи з децентралізації. Під час цьогорічного огляду творча група проекту ознайомилася з потенціалом 10 об’єднаних територіальних громад, проте не варто зупинятися, акція триватиме й у наступному році, тож арсенал знайомств МОЦНТ та КОР лише збільшуватиметься! Наталія Баштова зацікавила учасників форуму новими проектами, реалізувати які заплановано в наступному році: чотири різножанрові всеукраїнські фестивалі, обласний конкурс «Етно-традиція», навчально-методичний проект «Обереги рідної землі» та обласний огляд закладів клубного типу в сільській місцевості, переможці якого братимуть участь у всеукраїнському огляді. Також директор МОЦНТ відзвітувала про діяльність громадської організації «Культ-МІКС» за 2018 рік. Особливу увагу Наталія Баштова приділила стану культури Миколаївщини і закликала не зупинятися на досягнутому, а й надалі розвивати культурну спадщину нашої малої батьківщини та України загалом.

На форум завітали почесні гості народний депутат України Тарас Кремінь, депутат обласної ради Надія Іванова та начальник управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА Михайло Димитров.

Методисти МОЦНТ про важливе

Провідні методисти Миколаївського обласного центру народної творчості підвели підсумки проведення культурно-мистецьких заходів і семінарів протягом 2018 року, подякували районам, ОТГ та окремим колективам за активну участь у заходах МОЦНТ та КОР, всеукраїнських фестивалях та конкурсах, а також звернули увагу на пасивні райони й ОТГ та закликали їх активізуватися в наступному році. І, звичайно, кожен фахівець-жанровик ознайомив присутніх із планами на 2019 рік.

Провідний методист із вокально-хорового жанру, заслужений працівник культури України Галина Стрелецька проаналізувала роботу і стан на сьогодні музичного сектору. Наголосила на важливості отримання вищої освіти, оскільки з висококваліфікованими, освіченими керівниками значно ефективніше та легше працювати: вказувати на певні недоліки і надавати рекомендації для їх усунення. Методист розповіла про орієнтовні дати проведення обласного огляду «Материнська пісня» та «Пісенного драйву»; звернула увагу, що в 2019 році відновиться конкурс ВІА та естрадних інструментальних гуртів.

Заступник директора, заслужений працівник культури України Валентина Кривцова зазначила, що розвиток декоративно-прикладного мистецтва та робота з майстрами набирає обертів: сьогодні беруть активну участь в обласних святах, семінарах та майстер-класах 14 районів та ОТГ; відмітила активність у виставковій діяльності майстрів від об’єднаних територіальних громад, а також запросила до активної участі в обласних виставках та семінарах 2019 року: «Диптих-арт», «Оберіг долі. Традиції і сучасність», «АРТ-МІХ», «Нові імена Миколаївщини 2018–2019».

Провідний методист по роботі з дітьми та молоддю Вероніка Гаврилюк проаналізувала стан дитячого вокального напрямку в районах, селах та ОТГ, зазначила, що найактивнішими в цьому році були Арбузинський, Баштанський та Миколаївський райони, Благодатненська, Куцурубська та Ольшанська ОТГ. Окрему увагу приділила обласному фестивалю дитячої творчості «АРТ-МІХ 2019»: розповіла про номінації, етапи та графік проведення відбіркових турів, а також наголосила на важливості своєчасного подання заявок.

Провідні методисти МОЦНТ та КОР Світлана Бабуріна та кандидат історичних наук Ганна Божкова підвели підсумки роботи зі збереження та популяризації нематеріальної культурної спадщини Миколаївщини. Розповіли про особливості нових проектів 2019 року: обласного конкурсу «Етно-традиція» та навчально-методичного проекту «Обереги рідної землі», а також презентували цьогорічні плоди сумлінної праці — збірки «Весільні традиції Миколаївщини» і «Нематеріальна культурна спадщина: збереження, популяризація та підвищення ролі в суспільстві».

Провідний методист із театрального жанру, заслужений працівник культури України Тетяна Скубченко зазначила, що стан театрального мистецтва в 2018 році значно покращився, особливо у Березнегуватському районі. Методист звернула увагу на високий рівень роботи Коблівської, Воскресенської та Благодатненської ОТГ.

Провідний методист із хореографічного жанру Анатолій Кривошей проаналізував стан хореографічного жанру на Миколаївщині, надавши відповідні статистичні дані, а також відмітив Казанківський і Березнегуватський райони за найбільшу кількість діючих танцювальних колективів.

Коронація за заслуги

Найприємнішою миттю форуму стала церемонія нагородження. За підсумками роботи районів у галузі культури за 2018 рік переможцем став Баштанський район (ОТГ), роботу клубних закладів якого координують фахівці Баштанського РБК на чолі з Ольгою Крамаренко. Вручені посвідчення колективам, які підтвердили або вперше отримали звання «народний» чи «зразковий». Підтвердили звання 56 аматорських колективів, із них 44 — «народні», 12 — «зразкові». Уперше звання присвоєні п’яти колективам, із яких чотири стали «народними», один — «зразковим».

Статистичний портрет культурної еліти Миколаївщини

Станом на грудень 2018 року на Миколаївщині діють 508 клубних закладів, 2804 клубні формування (творчі колективи, любительські об’єднання, клуби за інтересами), 37722 учасники. Аматорських творчих колективів — 932, із яких 167 колективів зі званням «народний» чи «зразковий».