СЛОВНИК ТЕРМІНІВ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

НЕМАТЕРІАЛЬНА  КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА  означає ті звичаї, форми показу та вираження, знання та навички, а також пов'язані з ними інструменти,  предмети, артефакти й культурні простори, які визнані спільнотами, групами й у деяких випадках окремим особами як частин їхньої культурної спадщини. Ця нематеріальна культурна спадщина, що передається від покоління до покоління, постійно відтворюється спільнотами т групами  під впливом їхнього оточення, їхньої взаємодії з природою та їхньої історії і формує у них почуття самобутності й наступності, сприяючи таким чином повазі до культурного різноманіття й творчості людини. Для цілей цієї Конвенції до уваги береться лише та нематеріальна культурна  спадщина, яка є сумісною з існуючими міжнародними договорами з прав людини, з вимогами взаємної поваги між спільнотами, групами та окремими особами, а також сталого розвитку
(ст.2.1 Конвенція, 2003).
 
ГАЛУЗІ "НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ":
 
усні традиції та форми вираження, зокрема в мові як носії нематеріальної культурної спадщини;
виконавське мистецтво;
звичаї, обряди, святкування;
знання та практики, що стосуються природи та всесвіту;
традиційні ремесла (ст.2.2 Конвенція, 2003).
 
ОХОРОНА означає  заходи, що спрямовані на забезпечення життєздатності нематеріальної культурної спадщини, у тому числі її ідентифікації, документування, дослідження, збереження, захисту, популяризацію,  підвищення її ролі, її передачу, зокрема шляхом формальної та неформальної освіти, а також відродження різних аспектів такої спадщини (ст.2.3 Конвенція, 2003).
 
ДЕРЖАВИ-УЧАСНИЦІ означає держави, які зобов'язані цією Конвенцією і у відносинах між якими ця Конвенція є чинною (ст.2.4 Конвенція, 2003).
 
Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_d69