12 грудня 2018 р. було проведено практикум із застосування законодавства у Вінницькому регіональному відділенні АМУ в рамках Проекту «ПУЛЬС» на тему «Нормативно-правове регулювання збереження і популяризації культурної спадщини як засіб розвитку громади».
Розробником теми єрегіональний представник Українського центру культурних досліджень у м. Вінниця, заслужений діяч мистецтв України Третьяков Павло Вікторович.
Учасниками практикума стали голови територіальних громад, їх заступники, начальники управлінь та відділів культури, профільні фахівці з питань культури та охорони культурної спадщини, регіональні консультанти АМУ.
Модератор: Третьяков Павло Вікторович, регіональний представник Українського центру культурних досліджень у м. Вінниця, радник міністра культури України з питань децентралізації, голова ГО «Інститут культурної політики».
Співдоповідачі: Френкель Ірина Володимирівна, директорка Українського центру культурних досліджень; Весняний Валерій Михайлович, Тульчинський міський голова; Мірчук Сергій Валерійович, спеціаліст з питань інвестиційної політики Барської міської ради.
Відкрив захід виконавчий директор Вінницького РВ АМУ Владислав Олексійович Філатов, він проінформував присутніх про діяльність АМУ щодо зміцнення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування, роботу по внесення змін до проекту Державного Бюджету, Податкового та Бюджетного кодексів. Також він зупинився на підсумках роботи виконавчої дирекції та регіональних консультантів у територіальних громадах під час проведення консультативно-інформаційних заходів та підкреслив важливість розвитку галузі культури в ОТГ з метою успішного розвитку громад. Він підкреслив, що з цією метою ми і спланували проведення чергового практикуму із застосування законодавства та запросив до слова модератора заходу Павла Третьякова.
Модератор заходу ознайомив присутніх з програмою практикуму, підкреслив необхідність збереження і популяризації культурної спадщини як засобу розвитку територіальних громад та запросив до слова Ірину Френкель.
В своєму виступі вона зупинилась на питаннях нормативно-правового регулювання збереження і популяризації культурної спадщини та основних тенденціях реформи галузі культури під час децентралізаційної реформи.
Вона відзначила, що основним документом щодо збереження культурної спадщини є «Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини», яка була прийнята на Конференції ООН у листопаді 1972 року та ратифікована Верховною Радою у 1988 році.
У 2018 році Верховною Радою України було прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини щодо збереження пам’яток культурної спадщини, включених до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО»», а також наказом Міністерства культури України затверджено Порядок інформування Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини про наміри здійснити містобудівні перетворення на території об’єкта культурної спадщини. Говорячи про основні тенденції реформи галузі культури пані Ірина зупинилась на таких питаннях, як:
- європейська Концепція децентралізації в культурі;
- мета та етапи реалізації реформи децентралізації в секторі культури в Україні;
- паспорт реформи децентралізації в галузі культури, де визначаються стратегічні цілі, операційні цілі та основні завдання реформи;
- забезпечення прав громадян на отримання якісних та доступних культурних послуг за місцем проживання.
Також присутні були проінформовані про формування нового культурного простору, який включає культурно-інформаційні, культурно-спортивні та культурно-освітні Центри (комплекси).
Далі практикум продовжився виступом Павла Третьякова, який зупинився на таких питаннях, як культура та креативні індустрії та деінституалізація в умовах реформи децентралізації. Він відзначив – «якщо великі міста переважно багатофункціональні, то маленькі міста – мають вузькопрофільні напрямки. Саме такі міста України є найчисельнішою по кількісному складу групою міст, значна частина з яких це – адміністративні центри районів. З малими містами пов’язане життя понад 22 мільйонів осіб. Такі поселення відіграють важливу роль у формуванні поселенської мережі, розвитку та розташуванні промислових сил країни.
В цих умовах стратегічними завданнями реформ у галузі культури є:
- розробка належних інструментів для збереження та використання культурних цінностей;
- розкриття культурної самобутності для інтегрованих етнічних та релігійних спільнот;
- створення стійкого побуту та доступності до якісної мистецької освіти в громадах;
- задоволення потреб населення в якісному культурному мистецькому продукті;
- створення умов для функціонування та розвитку креативних індустрій, що забезпечить надання якісних культурно-мистецьких продуктів та послуг;
- формування цілісного україномовного культурного простору.
Павло Третьяков поінформував присутніх про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо визначення поняття «креативні індустрії». Креативні індустрії слід розглядати як сукупний цикл створення виробництва та розповсюдження товарів і послуг, заснованих на творчості та інтелектуальному капіталі. Було відзначено, що до культурних і креативних індустрій належать:
- архітектура;
- аудіовізуальні мистецтва (кіно, ТБ, мультимедіа);
- бібліотеки та музеї;
- видавнича справа;
- візуальне мистецтво;
- література;
- креативні простори та платформи взаємодії;
- матеріальна та нематеріальна культурна спадщина;
- фестивалі, ремесла;
- перформативні мистецтва;
- музика;
- мода;
- медіа.
Далі модератор зупинився на питанні деінституалізації в умовах реалізації реформи децентралізації. Було визначено, що деінституалізація в соціальній сфері – це процес реформування системи.
Процес деінституалізації було розглянуто на прикладі бібліотек соціальної інституції, яка бере безпосередню участь в процесах децентралізації. Сучасна бібліотека – це інформаційний, культурний, освітній заклад, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідницьких, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
З часу свого виникнення до сьогоднішніх днів бібліотека пройшла етап еволюції суспільної місії – від обслуговування потреб еліт до задоволення суспільних потреб. Бібліотека перетворилась в соціальний інститут, що включає інформаційні та культурні компоненти і забезпечує стійкість зв’язків і відносин в суспільстві.
Далі модератор відзначив, що середньостатистичний українець читає 7, максимум 10, книг на рік. Це один із найнижчих показників в Європі. А далі надав рекомендації як змінити цю ситуацію. І, як висновок, він відзначив, що під тиском змін у суспільстві бібліотека перестає бути сакральним сховищем книг і перетворюється у багатофункціональний простір.
Далі учасники практикуму були ознайомлені з досвідом Тульчинської та Барської ОТГ по впровадженню різноманітних фестивалів, що впливають на розвиток та популяризацію культурної спадщини і як це впливає на розвиток територіальної громади.
Тульчинський міський голова Валерій Весняний розповів про впровадження оперної ідеї на базі палацу Потоцьких. Проведення фестивалю OPERAFEST-TULCHYN–2017 та -2018 дало можливість спільними зусиллями організаторів та структурних підрозділів міської ради привести у відповідність кожен сегмент території палацу Потоцьких.
Представник Барської міської ради Сергій Мірчук розповів про фестивалі AppleBar та БарРокКо, які стали економічними важелями розвитку громади та елементами промоції місцевої культурної спадщини.
Далі модератор зупинився на питаннях взаємодії маркетингу і культури як важливих чинників розвитку туристичного потенціалу територіальних громад на прикладі міста Вінниці.
Своїм досвідом з цього питання поділилась радник Вінницького міського голови з питань туризму Галина Малець.
До обговорення питань, що були винесені на практикум, також долучилась радник голови Вінницької ОДА з питань культури Наталія Морозова.
Вона підняла проблему нестачі професійних кадрів, які повинні займатися питаннями культури, збереження культурної спадщини та їх впливу на розвиток територіальних громад.
В обговоренні питань практикуму активну участь прийняли представники Вапнярської, Калинівської, Брацлавської, Тульчинської ОТГ та міста Могилів-Подільський.