Євгенія Бистрицька,
директорка Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв
Одним із пріоритетних напрямків діяльності Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв є збереження нематеріальної культурної спадщини Сумщини. Саме тому ми виступили ініціаторами й ідейними натхненниками етно-проекту «Сіверське перевесло», який був реалізований у партнерстві з Березівською сільською об’єднаною територіальною громадою Глухівського району Сумської області, при підтримці Українського центру культурних досліджень в рамках конкурсу культурно-мистецьких проектів “Малі міста – великі враження» у 2019 році.
Наш проект був покликаний змінити вектор ставлення мешканців громади до культури зі стадії споглядання і споживання до мистецтва творення, що сприятиме розбудові та популяризації мальовничого куточку Сіверщини.
Важливою складовою проекту і першим етапом його реалізації став моніторинг сучасного стану та потреб населення Березівської ОТГ у змістовному наповненні культурного простору громади: сучасних принципів його формування, проведення масштабних культурно-мистецьких проектів, готовності долучитися до створення яскравих культурних подій, щоб презентувати таланти мешканців та показати гостям свій культурний потенціал. Цільовою аудиторією дослідження стали мешканці громади віком від 15 років і старші. Населення Березівської ОТГ- 5 320 осіб, тому плановий розмір вибірки становив 530 осіб. Кількість респондентів для кожного населеного пункту розраховувалась пропорційно до кількості населення.
Розробивши методологію та анкету, співробітники нашого Центру культури разом з працівниками закладів культури громади розпочали моніторинг. Опитування проводилося у робочі та вихідні дні, шляхом особистих інтерв’ю з респондентами за місцем їх проживання. Опитування мало формат «face-to-face», що найчастіше використовується у дослідженнях суспільної думки. Цей метод передбачає безпосереднє спілкування інтерв’юера з респондентом під час проведення інтерв’ю: інтерв’юер зачитує питання і варіанти відповіді респондентові і фіксує відповіді безпосередньо у опитувальнику. Інтерв’ю з кожним учасником тривало 10 хвилин і охоплювало загальні питання культурної політики, ролі мешканців у її формуванні та проблем, які виникають у процесі залучення громадян до створення яскравих подій.
По закінченню моніторингу, до опрацювання було взято 387 анкет, що становить 7% від загальної чисельності мешканців Березівської об’єднаної територіальної громади.
За територіальним принципом розподіл респондентів представлено на рисунку 1.
Для дослідження за основу було взято статистичну чисельність населення: приблизно 10% від загального населення у кожному селі.
Під час анкетування було важливим опитати не тільки працівників культури чи сільської ради. Тому до участі були запрошені працівники закладів освіти, торгівлі та інше активне працююче населення, а також жінки у декретних відпустках, пенсіонери, безробітні різного віку, статі, соціального положення. Отримані дані свідчать, що за гендерними та віковими ознаками найбільш активними стали жінки працездатного віку – 138 осіб (36%).
При підведенні підсумків анкетування було вирішено згрупувати опитаних за професійною приналежністю. Як представлено у діаграмі, найбільшу кількість серед респондентів із 7 сіл становили безробітні. До цієї категорії увійшли домогосподарки, жінки у декреті, заробітчани. Це достатньо активне населення, яке цікавиться культурно-мистецьким життям своєї громади. Таких осіб було 116, що становить 30% із загальної кількості учасників моніторингу.
Оскільки відповіді на питання запропонованої анкети дали представники різних вікових груп, різних професій, різних соціальних верств населення, можна констатувати стовідсоткове охоплення цільової аудиторії.
Перше питання, яке ставилося нашими модераторами – «Як часто ви відвідуєте заклади культури (клуб чи бібліотеку)?» Одразу зазначимо, що у відповідях про бібліотеки не було жодного слова. Відтак аналізувалися відповіді виключно про відвідування клубних закладів.
Як представлено у таблиці, «постійно відвідують» заходи 31 особа з числа безробітних, 27 осіб з активно працюючого населення, 21 особа працівників бюджетної сфери та 18 осіб пенсійного віку. Зазначимо, що 42 особи з опитаних вказали, що вони є учасниками творчих колективів, тому відвідують заходи постійно.
З метою визначення рівня розвитку культури у громаді спеціалістами було запропоноване питання «Як ви оцінюєте рівень розвитку культури у вашій громаді?»
Серед можливих відповідей нами були визначені наступні:
- Я до культури не маю жодного відношення.
- Я вважаю, що культура та мистецькі події не потрібні нашій громаді.
- Вважаю, що культура сьогодні у занепаді.
- Вважаю, що зі створенням ОТГ культура стала потужно розвиватися.
- Хотілося б ще більшого зростання, проведення масштабних культурних подій.
- Культура має бути спрямована на розвиток творчості дітей та молоді.
Отримані результати свідчать, що багато опитаних респондентів вважають, що «зі створенням ОТГ культура у Березівській громаді стала потужно розвиватися». Найбільша ж кількість респондентів відповіла «Хотілося б ще більшого зростання, проведення масштабних культурних подій» – серед них 38 безробітних осіб, 37 людей пенсійного віку, 32 особи активно працюючого населення і 22 особи працівників бюджетної сфери. Це свідчить про те, що люди прагнуть отримувати більш якісні та сучасні культурні послуги.
Наступне питання «Від кого на вашу думку передусім залежить розвиток культури у громаді?». Очікуваною відповіддю була «від самих мешканців». Як представлено у діаграми, прогнозовані нами результати підтвердилися – так відповіли 45%. І це дуже гарний і високий показник свідомості мешканців громади.
А ось те, що рівень розвитку культури у громаді залежить «від працівників закладів культури, які за це отримують заробітну плату» зазначило лише 16% анкетованих осіб. Це, на жаль, свідчить про неякісні культурні послуги, які отримують мешканці громади від працівників закладів культури.
Наступне питання «Чи готові ви долучитися до масштабного культурного проекту?» виникло вже у розрізі проведення етно-проекту «Сіверське перевесло». Анкетою на дане питання були передбачені наступні відповіді:
- « Ні, не маю вільного часу і мені не цікаво»;
- «Ні я не маю вільного часу, але на свято прийду обов’язково»;
- «Так, я можу у вільний час допомогти з облаштуванням територій»;
- «Так, я можу дати корисні поради щодо організації свята»;
- «Так, можу взяти участь у виставці продукції з власного городу»;
- «Так, можу приготувати традиційні страви за власним рецептом»;
- «Так, можу представити власні вироби».
За результатами опитування «На свято прийдуть обов’язково» у більшості відповіли безробітні і пенсіонери. Саме вони у разі необхідності допоможуть і корисними порадами, і власними виробами, і продукцією з власного городу. У вільний час готове допомогти з облаштуванням територій активне працююче населення. Студенти ж здебільшого зазначили, що вільного часу не мають, допомогти нічим не можуть, але на свято прийдуть обов’язково. І, звичайно, варто зазначити, що 62 особи з усіх опитуваних відповіли, що їм не цікаво взагалі і тому вони не будуть ні допомагати, ні відвідувати масштабні культурні проекти.
Зведені результати відповідей респондентів допоможуть більш точніше зрозуміти позиції населення щодо участі у підготовці та проведенні масштабних культурних заходів.
Отож, як видно з результатів таблиці, є 196 осіб (51%) тих, хто не має вільного часу на підготовку, але прийде на захід, 60 осіб (13%) можуть у вільний час допомогти з облаштуванням територій, 23 особи (6%) готові надати для виставки свої власні вироби і 21 особа (5%) готова взяти участь у виставці продукції з власного городу. 62 особи, що становить 16% від опитаних, відповіли, що їм «не цікаво і вони не прийдуть».
Такі дані свідчать про необхідність активізації мешканців громади навколо ідеї створення якісного культурного продукту, формування команди культурних лідерів, які мають креативний потенціал, що має стати основою соціально-економічного розвитку території.
За результатами моніторингу ми побачили, що Березівська громада, яка була першою створеною ОТГ на території Сумської області, демонструє значні досягнення у формуванні культурного простору, проте існує проблема згасання інтересу мешканців до традиційної культури та історичної спадщини краю. Спостерігається процес порушення зв’язку між поколіннями, що призводить до зникнення традиційних практик, надання молоддю переваги пасивним видам відпочинку, зниження рівня обізнаності населення щодо культурної спадщини Сіверщини.
Опрацювавши анкети моніторингу, ми, працівники Центру, сформували групу громадських активістів культури, яка допомагала нам у реалізації проекту «Сіверське перевесло» в 2019 році. Але це був тільки початок і у 2020 році активісти культури Березівської ОТГ розпочали роботу на створенням громадського історико-етнографічного музею Пелагеї Литвинової-Бартош, відомої етнографіні-фольклористки, яка досліджувала народні звичаї, обряди, мистецьки традиції Сіверщини, вивчала народну медицину. Музей було відкрито та презентовано 19 січня 2021 року (https://www.facebook.com/pelageyabartosh/), а його натхненники вже працюють над створення унікального туристичного маршруту та відкриттям «Ресторану 20-ти страв», рецепти яких записувала Пелагея Литвинова-Бартош.
І сьогодні, спостерігаючи за креативними ініціативами культурних активістів Березівської громади, хочеться ще раз наголосити – культурно-мистецький проект «Малі міста – великі враження» це не просто яскраві культурні події та креативні практики, а й рушійна сила, що здатна об’єднати мешканців громад навколо культурних ідей та цінностей, духу творчості, спілкування та прагнення до гармонійного способу життя, надихаюча людей до саморозвитку та самоідентифікації.
ЄВГЕНІЯ БИСТРИЦЬКА
Закінчила Сумський Державний педагогічний університет за фахом вчитель музики і художньої культури та Національну академію керівних кадрів культури за фахом менеджмент соціокультурної діяльності.
У 1999 році створила і очолила Сумський обласний благодійний фонд «Перлина», що займається підтримкою творчих ініціатив Сумщини.
У 2002 році стала переможцем грантової програми та пройшла стажування у США, штат Кентуккі, м. Луісвіль, «Центр Мистецтв».
У 2006 році стала депутатом Сумської міської ради V скликання та головою Постійної депутатської комісії з питань освіти, культури, молодіжної політики, сім’ї та спорту.
З 2015 року і по цей час – директор комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний науково – методичний центр культури і мистецтв»
Нагороди – Лауреат Премії Кабінету Міністрів України «За внесок молоді у розбудову держави», Відзнака «За заслуги перед містом» 1-го ступеня, Почесна Грамота Міністерства культури і туризму України.
КОМПЕТЕНТНІСТЬ
Куратор видань за результатами досліджень та фольклорно-етнографічних експедицій : «Дерево життя» (2015), «Суботонька-неділенька як один день» (2016), «Писанковий сад Сумщини» (2016), «Традиційні животоки» (2017), «Родинна обрядовість Сумщини» (2017), «Вишивана Сумщина» (2018), «Особливості презентації елементу нематеріальної культурної спадщини» (2018). «Нематеріальна культурна спадщина як основа промоції громади» (2019), «Майстри народних промислів та ремесел Сумщини» (2019), «Елементи нематеріальної культурної спадщини» (2020).