7 листопада, розпочинаючи засідання Уряду, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман акцентував увагу на необхідності розвитку національної культури, яка є фундаментальною основою підтримки духовності та утвердження самоідентичності українського народу.
«Наше завдання сьогодні – знайти баланс між підтримкою культури і вирішенні інших господарських речей. Я вважаю, що цей баланс ми знаходимо, ми не тільки підтримуємо традиційні напрямки культури, а й підтримуємо новий пласт – креативні індустрії, які сьогодні впевнено розвиваються у країні. Наш Уряд дав реальний поштовх розвитку українського кіно, яке активно співпрацює з найкращими світовими виробниками у сфері кінематографії, розвивається також український театр, дизайн. Я радію від того, що сьогодні ми чуємо все більше сучасної української музики. Все це – наша ідентичність. Більше того, це не просто розвиток окремих напрямків, це – індустрія, яка є складовою розвитку національної економіки. Креативні індустрії сьогодні формують достатньо питому вагу ВВП в розвинутих країнах. І не помічати це, не допомагати розвитку цієї важливої сфери – абсолютно несправедливо по відношенню до України та українців», – наголосив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
Міністр культури України Євген Нищук, презентуючи здобутки культурної політики, які були досягнуті за останній рік, наголосив на одному із найефективніших її компонентів – креативності, як двигуна ключових реформ Уряду.
«Креативність – це можливість самореалізації, вивільнення творчого потенціалу і, зрештою, перетворення його в конкретні економічні здобутки і переваги. Це інструмент для пошуку інноваційних рішень, творення спільного майбутнього, ефективного використання усього розмаїття надбань та ресурсів нації», – зазначив Євген Нищук.
«Джерелом креативності є нові знання та навички, тому, починаючи з 2017 року, одним з пріоритетів Уряду є оновлення змісту та умов надання мистецької освіти. Українська мистецька освіта – та сфера, якій може позаздрити увесь світ».
За словами Міністра культури, для збереження міжнародного лідерства нашої мистецької освіти були врегульовані питання з розроблення освітніх програм для мистецьких шкіл; затверджені Положення про мистецьку школу та Порядок навчання в асистентурі-стажуванні та здобуття освітньо-творчого ступеня доктора мистецтва. За підтримки Уряду було продовжено модернізацію матеріально-технічної бази державних спеціалізованих мистецьких шкіл-інтернатів.
В рамках реформи децентралізації та для підвищення спроможності громад спільно з Гьоте Інститутом було запущено пілотний тренінговий проект «Академія культурного лідера», спрямований на удосконалення кваліфікації місцевих культурних менеджерів, а також молоді, яка прагне працювати в креативному секторі із використанням сучасних методик та кращих практик Євро Союзу.
«Наш другий пріоритет – культурна спадщина – потужний інструмент ревіталізації та брендингу територій», – зазначає Євген Нищук.
«Важливим кроком на шляху до прозорості та підвищення довіри до Уряду з боку суспільства є повне скасування з 1 січня 2019 року історико-містобудівних обґрунтувань (ІМО), яке замінять історико-архітектурні опорні плани (без яких будь-яке будівництво буде неможливим). Саме ці документи, незважаючи на бюрократичну назву, і створюють основу для дизайну привабливих територій, переосмислення національного надбання, розкриття креативного потенціалу громад».
Як повідомив Міністр культури, відомством було ініційовано внесення змін до законодавства щодо збереження пам’яток, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з метою створення ефективної системи управління такими об’єктами на території України.
Так, завдяки системній роботі Мінкультури, в цьому році до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України включено 4 елементи, а до ЮНЕСКО направлено номінаційне досьє «Традиція Косівської мальованої кераміки» для включення до Репрезентативного списку ЮНЕСКО, що вкотре підтверджує розмаїття та автентичність творчого самовираження українського народу.
Новим кроком в сфері культурної політики стало створення та повноцінний запуск двох потужних інституцій з підтримки креативності та креативного способу життя – Українського культурного фонду та Інституту книги, які разом з національним бюро програми «Креативна Європа» сприяють істотному підвищенню довіри культурного середовища до Міністерства.
«Запуск цих інституцій є довгоочікуваною та воістину історичною подією. Вперше забезпечено рівний доступ державного та недержавного секторів до публічного фінансування. І розміри фінансування безпрецедентні», – говорить Євген Нищук.
«Ми нарешті відновили фінансування постановок нових вистав та гастрольну діяльність національних театрів, спрямовану, перш за все, на Схід та Південь України. А це – фундамент згуртування і консолідації країни та представлення широкій аудиторії найкращих творів національного театрального, музичного і кіномистецтва. Міжнародні, регіональні, місцеві культурні події, що їх з ініціативи Міністерства культури підтримав Уряд, доводять нашу спільну стратегію – будь яка культурна послуга повинна бути доступною для кожного громадянина України».
Окремо Міністр культури зупинився на успіхах національного кінематографу, які стали можливими за активної державної підтримки (у бюджеті 2018 року на кіно передбачено рекордну суму коштів – 1 млрд. гривень).
«Хочу наголосити, що розуміння та поширення креативного способу життя, сприяння самореалізації наших громадян – це основа конкурентоспроможності країни, підвищення її позицій в глобальних рейтингах та отримання конкретного економічного ефекту. Наше гасло – живи креативно!».
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман відмітив одне з ключових повідомлень, які озвучив Міністр культури – наповнення інформаційного простору українським контентом.
«Це те, чого ще декілька років назад абсолютно не було. Сьогодні є українська пісня, українська книга, українське кіно, є українська креативна індустрія, яка серйозно набирає оберти. Я глибоко переконаний в тому, що при такій системній підтримці ми будемо займати лідируючі позиції в багатьох сферах і це, в свою чергу, буде позитивно впливати на економіку нашої країни. Я також згоден, що потрібно приділяти більше уваги культурній спадщині, треба координуватися з місцевими органами влади та займатись збереженням нашої спадщини зараз. Це є для нас дуже цінним, важливим і символізує нашу багатовікову культуру», – зазначив Голова Уряду.