Стандартизація метаданих та обміну даними в контексті створення електронного інформаційного ресурсу об’єктів культурної спадщини та культурних цінностей

До реалізації роботи були залучені:

- Берегова Л.П, зав. Київського обласного Центру охорони і наукових досліджень пам’яток культурної спадщини;

- Голубева Г.Ю., методист Українського центру культурних досліджень;

- Єфімова В.І., ст. наук. співроб. Педагогічного музею України;

- Левада М.Є., ст. наук. співроб. Українського центру культурних досліджень;

- Панченко М.В., зав. відділом Національного заповідника «Софія Київська»;

- Піоро В.І., ст. наук. співроб. Українського центру культурних досліджень;

- Поливач К.А., канд. геогр. н., пров. наук. співроб. Інститут географії НАН України;

- Попельницький О.О., зав. відділом Українського державного інституту культурної спадщини;

- Потупчик М.Є., зав. відділу охорони пам’яток історії та культури Вінницького обласного краєзнавчого музею;

- Потупчик М.В., зав. сектору охорони культурної спадщини Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації;

- Савостіна Л.Є., заст. директора Українського державного інституту культурної спадщини;

- Сизоненко Т.М., мол. науковий співробітник Національного музею медицини України;

- Чабанюк В.С., канд. фіз-мат. наук, ст. наук. співробітник відділу картографії Інституту географії НАН України.

 

Мета роботи: формування єдиних концептуальних засад для впровадження електронного обліку об’єктів культурної спадщини в Україні, розробка уніфікованих схем метаданих для електронного обліку нерухомих пам’яток та обміну даними відповідно до європейських стандартів.

Актуальність. Проблема обліку об’єктів культурної спадщини в Україні досягла критичного рівня, гостро бракує актуальної та достовірної інформації про стан пам’яток. Процеси реєстрації інформації та обміну даними орієнтовані виключно на паперовий документообіг, є недосконалими й недостатньо узгодженими. Зокрема, на державному обліку в Україні перебуває близько 130 тис. пам’яток. З них до Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесені лише близько 9 тис. об’єктів. Проте, навіть цей Реєстр являє собою лише статичний перелік об’єктів за декількома параметрами та не містить даних про межі території пам’яток, зони та предмет охорони, стан збереження, геопросторових даних, відомостей про власників, пов’язану діяльність різних суб’єктів тощо. Обмін електронними даними про об’єкти культурної спадщини між різними суб’єктами не передбачений, стандарти метаданих та протоколи електронної взаємодії відсутні. Без розробки та впровадження уніфікованих схем метаданих створення єдиного державного інформаційного ресурсу об’єктів культурної спадщини та культурних цінностей неможлива. Відсутність чітких і прозорих механізмів формування актуальних наборів даних та забезпечення публічного доступу до них підвищує ризики корупційних дій і зловживань у сфері збереження й використання об’єктів культурної спадщини.

Натомість загальною світовою тенденцією є не тільки формування національних електронних реєстрів, а й зведених міжнародних банків даних про об’єкти культурної спадщини (рухомі, нерухомі, нематеріальні). Фундаментальною базою для цього є послідовний розвиток теоретичної та методичної бази, профільних стандартів онтологій та метаданих.

Основними завданнями в межах роботи стали: аналіз ситуації у сфері охорони культурної спадщини в Україні; аналіз актуальних зарубіжних та міжнародних стандартів опису та обліку пам’яток культурної спадщини в електронній формі; створення формалізованої загальної моделі облікових процесів з урахуванням потреб модернізації (цифровізації); розробка схеми (схем) метаданих з урахуванням національних потреб та відповідного до європейського досвіду.

Результати. Здійснено аналіз чинного порядку обліку нерухомих пам’яток культурної спадщини; розроблено проект формалізованої моделі основних облікових процесів з урахуванням потреб цифровізації; проаналізовано міжнародні (європейські) стандарти метаданих для опису, обліку та презентації нерухомих об’єктів культурної спадщини (CIDOC CRM, MIDAS, CARARE тощо); визначено основі принципи обміну даними на засадах технічної та семантичної інтероперабельності; розроблено проект національної уніфікованої схеми метаданих для опису та обліку пам’яток культурної спадщини (набір xml-схем «HED»). Передбачається, що опис зазначеної схеми метаданих має бути включений до нормативних актів, які регламентують порядок обліку нерухомих пам’яток культурної спадщини в Україні.