Чіберек – страва з присмаком рідного дому

17 Листопада , 2020 Український  центр  культурних досліджень  публікував  інформацію  про  приготування «чібєрєк» – пиріжків з прісного тіста з м’ясом у кримських татар, які компактно проживають на Херсонщині. Наразі   пропонуємо  вам  статтю  Мамута Чурлу, Заслуженого  художника України, мистецтвознавця, майстра  ужиткового мистецтва  з  АР Крим.
Порівнюйте, насоложджуйтесь, смакуйте та  знайомтесь з  гастротрадиціями  України.

 

ЧІБЕРЕК – СТРАВА З ПРИСМАКОМ РІДНОГО ДОМУ

 

 

Серед щедрого різноманіття страв кримськотатарської кухні, чібереку завжди відводилось особливе місце. Як і український борщ, узбекський плов чи італійська піца, він став справжнім кулінарним брендом кримськотатарської кухні далеко за межами Кримського півострова. Ця страва не просто надійнийспособ втамовувати голод. Вона утвердилась як обрядовий елемент давньої гастрономічної традиції, без якої важко уявити весілля, свято або інші знакові події в житті кримськотатарської родини чи громади. 

Етнічна багатоманітність Криму, що вплинула на формування кримськотатарського народу, визначила і гастрономічну різноманітність кримськотатарської кухні. Дослідники справедливо відмічають, що чіберек міг бути запозиченим від степових кримських татар, у раціоні яких переважали страви саме з м’яса. В будь якому разі, вже на ХІХ – поч. ХХ ст. можна відмітити чимало назв цієї популярної страви. Хоча сьогодні у вжитку утвердилась його літературна форма – «чіберек», все ж, на різних кримськотатарських діалектах можна почуті і такі назви, як «чуберек», «чiборек», «чубрек», «шимиш» і навіть «чир-чир» (звуконаслідування характерного шкварчання масла).

Всі ці варіанти об’єднує спосіб приготування чібереку, який полягає у його швидкому (близько 45-60 секунд) обсмажені при відносно низькій (майже 200 градусів) температурі. Така нетривала термічна обробка дозволяє забезпечити чудовий смак і аромат їжі, а рясне додавання у м’ясний фарш бульйону створює ефект скороварки, що зберігає корисні властивості страви. Ця їжа була і є прикрасою столу кожної кримськотатарської сім’ї під час урочистостей, свят та обрядів. А правильно приготований чіберек впевнено утвердився як індикатор хорошої господині-ханум.

Чіберек ідеально пасує сучасній культурі вуличної їжі та фаст фуду, завдяки таким рисам, як швидке приготування, чудовий смак, ситність та подача завжди в гарячому і щойно приготованому вигляді. Саме тому, ця страва є візитною карткою Криму, де Вам запропонують скуштувати її в кожному куточку півострова. Останні роки кримські татари активно поширюють чіберек і в містах континентальної України, створюючи справжні острівці смачної, корисної та аутентичної кухні корінного народу Криму.

Кримські татари здавна славляться своєю гостинністю. Традиційно, вона виражається і в ритуалах частування гостя різноманітними стравами й напоями, серед яких помітне місце посідає чіберек. Є чудове повір’я про те, що під виглядом незнайомця світом мандрує святий Хадир (Хадирлез), який може обрати для свого візиту і ваш дім. Саме тому, кожного потрібно вітати з шаною та допомагати у дорозі. Адже прихід гостя – це неодмінно щастя та удача в родині.

Завітавши в кримськотатарську оселю, мандрівнику звичайно заварюють ароматну та міцну каву, до якої подають колотий цукор з печивом кураб’є. За приємною розмовою ви навіть не помітите, що хазяйка вже поставила на столі красивий мідний саан (посуд з кришкою), повний соковитих чібереків. В хорошій компанії їх можна з’їсти безмежну кількість, без жодної шкоди для здоров’я.

Адже чібереки – вони як фрукти. Ними неможливо наїстись (с).

З Хрещенням Господнім!

 

Не втрачайте віри в гарне, і вона неодмінно допоможе у скрутну хвилину.

Нехай Хрещенські морози вас підбадьорять і загартують.

В це свято варто відпустити все погане і змити гріх святою водою. З Хрещенням Господнім вас!

Міністерський борщ-батл: переміг всеукраїнський борщ з вишнями

22 грудня у кулінарних змаганнях з приготування кращого борщу змагалися чотири міністри українського Уряду. Захід відбувся  на підтримку внесення елементу “Культура приготування борщу” до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Відомий шеф-кухар Євген Клопотенко  поділив учасників на дві команди та  запропонував  на вибір 80 відсотків інгредієнтів,  з яких традиційно готують борщ в Україні. Екстравагантний борщ з вишнями вирішили готувати Ольга Стефанішина, Віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, та Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики. А як основний інгредієнт смажену капусту – для свого борщу обрали  Роман Абрамовський, Міністр захисту довкілля і природних ресурсів, та Ігор Петрашко, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

“Минулого тижня запропонував колегам-міністрам приготувати разом борщ. Така активність вкрай важлива для промоції страви та включення “Культури приготування українського борщу” до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. У команді із Ольгою Стефанішиною готували борщ за всеукраїнським рецептом! Вийшло смачно, як і у команди-суперників Ігоря Петрашко та Романа Абрамовського. Перемогу здобув борщ, бо по-іншому бути й не могло. Коли український борщ готують українці – завжди виходить смачно”, – ділиться враженнями від участі  Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України.

Вишневий борщ на яловичому бульйоні вразив навіть знаного експерта Євгена Клопотенка. Натомість борщ Ігоря Петрашка та Романа Абрамовського отримав приз глядацьких симпатій.

“Переміг борщ, однак обираючи переможця серед наших гостей, то я віддаю перевагу борщу з вишнями, а борщу зі смаженою капустою – приз глядацьких симпатій. Тепер будемо очікувати, щоб в Україні з’явилися вулиці на честь борщу, пам’ятники, щоб у нас був День борщу та ТВ-шоу”, – сказав голова ГО “Інститут культури України”.

Наступний етап –  підготовка документів для внесення борщу в попередній список елементів нематеріальної культурної спадщини.

Переглянути, як міністри готували борщ, пропонуємо за посиланням:

https://www.facebook.com/MKIPUkraine/posts/2504266659698503 

Вітання Директорки Українського центру культурних досліджень

Вітаємо директорку Українського центру культурних досліджень заслужену артистку України Френкель Ірину Володимирівну з присвоєнням почесного звання Амбасадор України в ООН з питань жіночого підприємництва у 2021 році.
Символічним є те, що 19 листопада прогресивна міжнародна спільнота у 144 країнах світу, і в тому числі в Україні відзначається – Міжнародний день жіночого підприємництва.

 

Пишаємось Вашою невичерпною енергією та бажаємо нових творчих звершень!!!!

 

Юна майстриня гончарного кола

Дівчина розповідає, що вчитись вона не дуже любила. Навіть загальноосвітню школу закінчила з таким атестатом, «що соромно комусь показати». Вирішила вступати до Тульчинського училища культури, оскільки була ще й випускницею музичної школи. Спочатку обрала музичний напрямок, планувала вчитися грати на баяні. Але ще під час вступу проникливі педагоги в училищі дали їй пораду, за яку Ольга зараз дуже вдячна. Переконали вивчати декоративно-прикладне мистецтво. Бо навіщо, мовляв, тендітній дівчині той важкий баян? Краще опановувати гончарство. Тим більше, що раніше Оля пробувала ліпити – з пластиліну, з солоного тіста. А глина – це ж іще цікавіше.

– Коли будете писати про мене, не забудьте згадати моїх перших наставників у гончарстві, – каже Ольга Цибуля. – Це викладачі Тульчинського училища культури (тепер коледжу культури) Наталія Лавренюк та її чоловік Василь Рижий. Усі мої знання з традиційного розпису, з бубнівської кераміки, з фляндрівки (це техніка розпису по глині ангобами – фарбами на основі рідкої глини) – все це я здобула в училищі завдяки їм…

«Гончарний круг вона освоїла на 2-му курсі, хоч навчали цьому тільки на 3-му. Просто влітку прислала фото перших робіт. Чайники! Її виганяв із майстерні сторож, бо було вже пізно. А вона приходила перша і здавала ключі ввечері… Бо за дві пари на тиждень цьому не навчишся. Це непросто. Ми вчили її бачити в гончарстві не лише джерело прибутку (хоч для студента то важливо), а народну основу, наші витоки, прищеплювали любов до свого. І вона по крупинках те опановувала, вміла ставити розумні питання, чути те, що інші пропускали. Працювала над формою і розписом, опановувала фляндрівку, сама проводила майстер-класи. Далі були гончарні пленери і конкурси: Бубнівка, Буша, Косів, Крижопіль, Жорнище…

Тепер вона студентка ЛНАМ. Зараз може виточити таке вузеньке і довге горлечко вази, що не всі вірять, що то гончарство, а не форма. Оля експериментує з поливами, різними глинами, ангобами… Її критикують. Не було би робіт, не було би розмов. Їй дорікають за використання традиційних народних мотивів, з одного боку, а з іншого – критикують за сучасні експерименти. Але Оля – сильна. Вона розбереться, що до чого. А мудрі люди обов’язково направлять. Не все просто. Але перша персональна виставка – це як перші квіти: один раз і пам’ять на все життя».

Так розповідала про свою талановиту ученицю Наталія Лавренюк, коли восени 2018 року відкривалась перша персональна виставка робіт Ольги Цибулі у світлиці Вінницького обласного центру народної творчості.

Отже, наступну грань своєї творчості – більш модернові, химерні експерименти з різними емалями та поливами – молода майстриня гончарного мистецтва розкрила у Львівській національній академії мистецтв. Закінчивши академію, Ольга залишилась там працювати майстром з виробничого навчання.

– Це класно, що вони мене взяли, запропонували лишитися, – каже майстриня. – Так що зараз я працюю у ЛНАМ, хоча не знаю, чи надовго. Також у Львові паралельно працюю на студії «Творча кухня», де ми навчаємо гончарству всіх охочих – від малих до старих. А поки карантин, я приїхала додому, у Вороновицю. Мій батько Олександр – фермер, а мама Людмила працює у військовій частині.

Вдома дівчина має маленьку майстерню на літній кухні. Спеціальну піч зробив для неї викладач Василь Рижий, а гончарне коло змайстрував батько. На карантині Оля не сумує – виготовляє симпатичні горнятка, тарілки, вази, сервізи, поставці, сулії, оригінальні скульптури, навіть кахлі – оздоблення для стін. А ще нещодавно ділилася секретами старовинного гончарського ремесла у місті Бар на запрошення проекту «Відродження Барської кераміки».

– Гончарство – це не тільки ремесло, а й вид мистецтва, – каже Ольга Цибуля. – Основна моя ідея – зберегти давні традиції гончарства, але і поєднувати їх з елементами сучасності. Вважаю, що кожен ремісник повинен вдосконалюватися доти, доки не стане митцем. Давнє мистецтво треба відновлювати, додаючи щось своє, додаючи частинку себе.

Джерело

Петриківський розпис від майстрів з Дніпропетровщини презентують у Києві

У Києві відбудуться виставки робіт з петриківського розпису «Спадковість поколінь». Їх презентують заслужений майстер народної творчості України Тетяна Гарькава та її учні – студенти Дніпропетровського театрально-художнього коледжу. Про це повідомили в управлінні культури, національностей та релігій облдержадміністрації. 

«Петриківський розпис вражає власною самобутністю та красою. Його елементи можна побачити на різноманітних речах, а сама петриківка стала одним із впізнаваних і відомих у світі символів України, ­– зазначила начальниця управління Наталія Першина. – На виставці в Києві  будуть представлені твори, виконані в техніці петриківського розпису на різних матеріалах: дереві, полотні, тканині, склі».

Переглянути роботи майстрів з Дніпропетровщини та взяти участь у майстер-класах можна буде з 15 лютого в Університеті менеджменту освіти на вул. Січових Стрільців, 52А. З 26 лютого – в Київському національному університеті будівництва та архітектури на Повітрофлотському просп., 31.

«В обласному бюджеті на 2020 рік передбачені кошти на проведення виставок петриківського розпису – 324 тис. грн. Крім Києва, протягом року роботи наших майстрів презентують у Херсоні,  Львові, Кропивницькому», – додала Наталія Першина. 

Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка. Був внесений до реєстру ЮНЕСКО як надбання світової нематеріальної культурної спадщини людства.

Джерело

Робоча зустріч з підготовки просування елементу нематеріальної культурної спадщини

4 квітня 2019 року Регіональний представник УЦКД Сергій Марусій відвідав управління культури і туризму Донецької ОДА з метою підготовки та просування елементу нематеріальної спадщини «Малоянисольська говірка румейської мови (мови греків Приазов’я)»

Протягом зустрічі з головним спеціалістом управління та фахівцем ОЦНТ були обговорені питання щодо підготовки пакету документів про внесення елементу НКС до національного переліку, надані рекомендації та спільні дії співпраці. Управлінням культури і туризму було запропоновано внести деякі елементи до регіонального переліку НКС. На часі йде обговорення та підготовка матеріалів та методичних рекомендацій.

“КРЕАТИВНІСТЬ, ЗАСНОВАНА НА НЕМАТЕРІАЛЬНІЙ КУЛЬТУРНІЙ СПАДЩИНІ – Є ДВИГУНОМ РОЗВИТКУ, ЯКИЙ ВІДПОВІДАЄ ВИКЛИКАМ СУЧАСНОСТІ”, – ЄВГЕН НИЩУК

20 березня під час засідання Уряду Міністр культури України Євген Нищук виступив із доповіддю, присвяченою важливому напрямку роботи відомства – питанням державної підтримки та розвитку нематеріальної культурної спадщини.

Міністр культури зазначив, що промоція культурного надбання України, українських традицій, культури та  української гостинності суттєво впливає на соціально-економічний розвиток країни та є  потужним способом співпраці та взаємодії між націями всього світу.

 

Як повідомив Євген Нищук, вже понад два роки Міністерство культури України та Google Україна системно працюють над створенням унікальних веб-ресурсів, що знайомлять користувачів по всьому світу з культурною спадщиною різних регіонів країни. А саме, булооцифровано дерев’яні церкви, що знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО, музеї просто неба та оперні театри України. А також представив до уваги членів Уряду  новий спільний проект – електронний ресурс «Автентична Україна: Нематеріальна культурна спадщина».

Ресурс передбачає висвітлення напрямів та елементів в яких проявляється нематеріальна культурна спадщина: Усні традиції та форми вираження; Виконавське мистецтво; звичаї, обряди, святкування; Знання та практики, що стосуються природи і всесвіту; Традиційні ремесла. Містить  короткий опис кожного напряму в якому проявляється нематеріальна культурна спадщина,  інформацію про елементи, що включені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, невеличкий тест на засвоєння матеріалу та список додаткової літератури.

Міністр культури повідомив, що відомством проводиться активна робота з наповнення Національного переліку елементів культурної спадщини України, так у 2018 році до переліку включено 7 нових елементів.  Цього року, у грудні, ЮНЕСКО буде  розглядатися питання щодо включення елементу «Традиція Косівської мальованої кераміки» до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства, а також підготовлено  номінаційне досьє елементу «Орьнек – кримськотатарський елемент та знання про нього».

«Хочу зазначити, що традиційні ремесла є підґрунтям для креативних індустрій, що в свою чергу є дієвим інструментом створення доданої вартості та зміцнення національної економіки. Століттями наші предки накопичували знання про навколишній світ та природу. Ці знання складали основу господарсько-побутової культури українського народу, включаючи цілий комплекс традицій, звичаїв, обрядів і раціональних практик, які забезпечують сталість життя спільноти»,  –  зазначив  Євген Нищук.

 

«Саме креативність, заснована на нематеріальній культурній спадщині, є тим двигуном розвитку, джерелом підвищення конкурентоздатності  національних економік, який відповідає глобалізаційним викликам сучасності».

Виступ Міністра культури доповнив  директор з питань взаємодії з органами державної влади Google Україна Олег Якимчук, який визначив місію Google, як збір наявної  інформації, її систематизацію і забезпечення доступності  та користі для споживача.

«Дуже часто ми модеруємо спільну діяльність між органами державної влади, місцевими громадами та бізнесом, створюючи якісну синергію взаємодії. Так, наприклад, було у випадку проекту «Автентична Україна», що вже три роки проходить у плідній співпраці з Міністерством культури. Сьогодні наші зусилля втілилися в унікальну віртуальну платформу «Автентична Україна» – це яскравий та унікальний сайт, що об’єднує всі напрямки співпраці, які були в минулому, а також дає можливість з’являтися  новим проектам з цифровізації культурної спадщини нашої державі», – зазначив Олег Якимчук.

 

Перший інформаційний день УКФ – 2019

Співробітники Українського центру культурниї досліджень відвідали Перший інформаційний день УКФ. Питань залишилось більше ніж відповідей…

В рамках першого інформаційного дня Украінський культурний фонд прозвітував про проекти 2018 року та оголосив пріоритети на 2019 рік.

З вітальним словом до учасників звернулась Голова УКФ Марина Порошенко.

Юлія Федів презентувала стратегічні цілі, етапи розгляду заявок, та власне нові програми на 2019 рік

 

ПРОГРАМА

Інформаційного дня УКФ

05.02.2019

09:00 – 09:50 – Реєстрація

10:00 – 10:15 – Вітальне слово – Голова УКФ Марина Порошенко

10:15 – 10:45 – Виконавча директора УКФ Юлія Федів

1. Звіт за 2018р.

2. Сектори, які охоплює УКФ

3. Пріоритети УКФ на 2019р.

4. Стратегічні цілі – інструменти для їхньої реалізації

5. Етапи розгляду заявок: технічний відбір, експертний відбір, переговорні процедури та підписання договорів.

6. Перелік всіх програм УКФ та лотів з бюджетами.

7. Поняття моніторингу виконання проекту.

8. Змістова звітність.

Презентація програм УКФ – 2019

10:45 – 11:15 – Програма “Створюємо інноваційний культурний продукт” – Менеджерка програми Наталія Матвієнко

11:15 – 11:45 – Програма “Навчання.Обміни.Резиденції.Дебюти” (Н.О.Р.Д.) – Менеджерка програми Ольга Запорожець

11:45 – 12:15 – Програма “Знакові події для української культури” – Менеджерка програми Марія Василець

12:15 – 12:45 – Програма “Український культурний монітор” – Менеджерка програми Ірина Чужинова

12:45 – 13:15 – Програма  “Український аудіовізуальний спектор” – Менеджер програми Анатолій Осадчий

13:15 – 13:45 – Програма “Інклюзивне мистецтво” – Менеджерка програми Тетяна Білецька

13:45 – 14:00 – Особливості онлайн-подачі заявки – Старший менеджер з комунікацій Павло Чебурей

14:00 – 15:00 – Перерва

 

Блок про фінансові питання

15:00 – 16:00 – Заступник директора з фінансових питань Ірина Жаркова / Начальник відділу з питань фінансування проектів Наталія Кучменко

  1. Кошторис проекту.
  2. Дозволені витрати.
  3. Недозволені витрати.
  4. Поняття неприбутковості проектів.
  5. Інструкції щодо заповнення статей затрат.
  6. Зміни до кошторису протягом виконання проекту.
  7. Проміжні та фінальні акти реалізації проекту.
  8. Фінансова звітність та фінаудит.

Блок про юридичні питання

16:00 – 16:30 – Начальник відділу правовогу забезпечення Вікторія Волковинська

  1. Поняття конфлікту інтересів.
  2. Договір про надання гранту, істотні умови, порядок розірвання.

Блок про комунікаційні питання

16:30 – 17:00 – Начальник відділу комунікацій та зв’язків з громадськістю Анастасія Політіко

Неформальний Q&A з представниками УКФ

УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ОГОЛОШУЄ КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНОЇ ПОСАДИ 2

ЗАСТУПНИК ГОЛОВНОГО БУХГАЛТЕРА ВІДДІЛУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 

 

Загальні вимоги:

  • Вища освіта за напрямком фінанси / економіка;
  • Знання та практичний досвід застосування національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
  • Глибокі знання МСФЗ і українського законодавства в області бухгалтерського і податкового обліку;
  • Знання поточного законодавства з питань бухгалтерського обліку, критеріїв визначення та методів оцінки активів, зобов’язань, доходів і витрат відповідно до принципів МСФЗ;
  • Навички ділового спілкування, вміння підтримувати партнерські відносини з співробітниками, вміння вирішувати складні задачі;
  • Досвідчений користувач ПК: Office (Word, Excell);
  • Наявність професійних кваліфікацій САР/CIPA тощо буде перевагою;
  • Самостійність, системність, грамотність, відповідальність.

Повинен знати:

  1. Нормативні, методичні та інші керівні матеріали з організації та ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
  2. Облікову політику, систему регістрів обліку, правила документообігу й технологію оброблення облікової інформації в УЦКД.
  3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій.
  4. Систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю.
  5. Основи трудового законодавства.
  6. Засоби обчислювальної техніки, комунікацій і зв’язку.

Завдання та обов’язки:

  1. Основним завданням заступника головного бухгалтера є ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності УЦКД.
  2. Заступник головного бухгалтера відповідно до покладених на нього завдань:

2.1. Самостійно і в повному обсязі веде облік необоротних активів, запасів, розрахунків та інших активів, облік  заробітної плати, зобов’язань, доходів (надходжень) та витрат з додержанням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей діяльності УЦКД і технології оброблення облікових даних.

2.2. Забезпечує повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку.

2.3. За погодженням з директором УЦКД та головним бухгалтером відділу бухгалтерського обліку подає до органу Казначейства за місцем обслуговування УЦКД документи для перерахування коштів згідно з визначеними податками й платежами, а також для розрахунків з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов’язань.

2.4. Бере участь у проведенні інвентаризації активів і зобов’язань, оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки й псування активів УЦКД.

2.5. Готує дані для включення їх до фінансової звітності, здійснює складання окремих її форм, а також форм іншої періодичної звітності, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

2.6. Забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для зберігання їх протягом установленого терміну.

2.7. Бере участь у підготовці пропозицій щодо:

– внесення змін до обраної облікової політики, удосконалення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообігу;

– розроблення додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності й контролю господарських операцій;

– забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, інших питань, пов’язаних з інформацією про фінансове становище УЦКД та результати його діяльності.

2.8. Постійно знайомиться та вивчає нові нормативно-методичні та довідкові документи з питань організації та ведення бухгалтерського обліку та вносить пропозиції щодо їх впровадження в УЦКД.

2.9. Виконує інші обов’язки згідно з законодавством і доручення головного бухгалтера Відділу бухгалтерського обліку.

Особа, яка виявила бажання взяти участь у Конкурсі, подає особисто або надсилає поштою такі документи:

  • письмову заяву на ім’я голови конкурсної комісії;
  • копію документа, що посвідчує особу, засвідчена Кандидатом;
  • письмову згоду на обробку персональних даних;
  • біографічну довідку (резюме);
  • копію трудової книжки або документів, що засвідчують досвід роботи у галузі культури, мистецтва, філології, історії, культурної економіки, менеджменту, педагогіки;
  • копії документів про вищу освіту, підвищення кваліфікації протягом останніх п’яти років, завірені в установленому порядку; присудження наукового ступеня, присвоєння вченого звання, військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);
  • довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду, яка видається відповідно до Порядку проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. № 1465;
  • інформацію про творчий та/або науковий доробок;
  • рекомендації та інші документи на розсуд Кандидата.

Кандидати, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, можуть подавати додаткову інформацію про освіту, досвід роботи, професійний рівень і репутацію, а також своє бачення розвитку досліджень і розробок на посаді (характеристики, рекомендації, копії наукових публікацій, реферати тощо).

Копії документів, які подаються Кандидатом мають бути завірені в установленому порядку. Відповідальність за недостовірність документів несе Кандидат.

Документи приймаються до 28 лютого за адресою: 01054, Україна, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, Український центр культурних досліджень.

Тел./факс: (044) 272-45-50;

е-mail: info.ukrccs@gmail.com.

Години прийому документів з 9.30 до 17.00 щоденно крім суботи та неділі.