ІІ Міжнародний гастрономічно-колядницький фестиваль «Василля»

Відгомонів, відійшов уже в історію ІІ Міжнародний гастрономічно-колядницький фестиваль «Василля».

На шестиденне ярмаркове дійство до Ужгорода приїхало понад 120 виробників вина, меду, сиру, фермерських продуктів із різних областей України, а також закордону, зокрема Польщі, Чехії, Німеччини, Румунії, Македонії, які презентували продукцію свого регіону.

Офіційне відкриття фестивалю відбулося 11 січня на площі Народній за участі можновладців краю та представників закордону. Відкрив фестиваль голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль. Він привітав учасників та гостей, відзначив, що цьогоріч фестиваль масштабніший, ніж минулого.

Присутні мали щасливу нагоду почути виступи Заслуженого академічного Закарпатського народного хору (директор-художній керівник – заслужений працівник культури України Наталія Петій-Потапчук, керівник оркестру Михайло Бровді, репетитор з балету Микола Мовнар), ансамблю «Закарпатські візерунки» КЗ «Закарпатська обласна філармонія» ЗОР. Порадували своїми колядками дитячі вертепні гурти навчально-виховного комплексу «Ялинка» (музичний керівник Ганна Осипова, вихователь Ганна Бабич, учитель початкових класів Мирослава Гартл), Ужгородської  загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 6 ім. В. Ґренджі-Донського (заступник директора Світлана Дутко, вчитель хореографії Ярина Конкіна), Ужгородської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 8 (вчителі музичного мистецтва Вікторія Якубик, Світлана Фрінцко), НВК «Гармонія» та інші колективи.

Наступного дня святкове дійство продовжилося в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту, де відбувся фестиваль «Коляди в старому селі» (директор Василь Коцан). На вулицях скансену колядувало понад 20 колективів нашого краю. Серед найкращих виконавців колядницький колектив Міжгірського районного будинку культури, бетлегеми будинку культури села Чома та клубу села Оросієво Берегівського району, фольклорний колектив «Цімборки» Перечинського районного будинку культури, народний аматорський хор «Астра» викладачів Ужгородської дитячої школи мистецтв Ужгородського міського центру дозвілля – будинку культури (керівник Неля Швайгер). До слова, цьогоріч хор долучився до Всеукраїнської акції «Нова радість стала» й одночасно виконав найвідомішу українську колядку разом зі всією Україною. Акція охопила 30 міст і сіл України, а також Великобританію, Австрію, Нідерланди, Польщу та Німеччину.

Вразили присутніх колядницький гурт села Апша та бетлегем клубу села Тарасівка Тячівського району.

Щире непідробне захоплення викликали народний аматорський хор «Кредо» інтелігенції м. Ужгород Ужгородського міського центру дозвілля –будинку культури (керівник Ярослав Кирлик) та народний аматорський вокальний ансамбль народної пісні «Розмарія» КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР, які піднесено виконали в’язанку закарпатських колядок.

13 січня на площі Народній яскраву програму представили аматорські колективи Ужгородського району, а 14 січня –  студенти Ужгородського коледжу культури і мистецтв та Ужгородського  музичного коледжу імені Д. Є. Задора.

У рамках фестивалю на площі Народній та в інших локаціях міста відбувся також ярмарок виробів майстрів народних художніх промислів, декоративно-ужиткового мистецтва та сувенірної продукції. А в атріумі будівлі Закарпатської рблдержадміністрації відбулася виставка робіт Василів, відомих митців Закарпаття.

Як відзначила Ганна Дрогальчук, директор Центру культури, цьогоріч фестиваль пройшов на вищому організаційному рівні, ніж у минулому.

Культурно-мистецька акція відбулася за підтримки Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатської обласної ради та сприяння департаменту культури Закарпатської облдержадміністрації, КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР та Закарпатського музею народної архітектури та побуту.

 

Володимир Мишанич,

провідний методист КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР

Довідково-інформаційне видання «Народні скарби»

Нещодавно в ужгородському видавництві “TIMPANI” вийшов у світ каталог робіт найкращих майстрів народної творчості Закарпаття “Народні скарби”. Довідково-інформаційне видання стало результатом клопіткої роботи працівників Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури. Воно вміщує короткі біографічні довідки про майстрів нашого краю, їхні фотопортрети та світлини витворів.

Упорядкували каталог Ганна Дрогальчук та Наталія Стегура, дизайн обкладинки – Олександра Кофеля, комп’ютерна верстка – Маріанни Лазорець-Стан.

Кандидат історичних наук Василь Коцан написав статтю “Розвиток традиційних промислів і ремесел як одна із форм популяризації народної культури Закарпаття”. Своїми думками про народне мистецтво поділилась і директор КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР Ганна Дрогальчук у публікації “Те, що не підвладне часу”. На сторінках каталогу свою творчість репрезентували 58 майстрів. Книжка адресована мистецтвознавцям, усім тим, кого цікавить народна культура в усьому її розмаїтті.

Довідково-інформаційне видання “Народні скарби” вийшло у світ за сприяння департаменту культури Закарпатської облдержадміністрації.

Відзначимо, що декоративно-ужиткове мистецтво – особлива галузь художньої творчості, яка підпорядкована своїм законам розвитку, має особливу художньо-образну мову. Основна його мета – естетичне освоєння матеріального світу, художнє оформлення довкілля. Митці своїми роботами намагаються прикрасити побут людини, її життєдіяльність, сповідуючи основний принцип єдності краси та доцільності. Водночас декоративно-ужиткове мистецтво є образною основою життя, формує естетичні погляди людини, активно впливає на її емоції, думки й почуття.

До цього видання увійшли найбільш поширені види народних художніх промислів і декоративно-ужиткового мистецтва краю. Це, зокрема, вишивка, ткацтво, килимарство, різьба по дереву, лозоплетіння, кераміка, бондарство тощо.

Свої роботи репрезентували відомі вишивальниці та ткалі Надія Мазуренко, Наталія Іваниця, Олена Самусь, Ганна Пойдин, Єва Кополовець й інші. Колористичні якості їхніх творів, композиційна виразність, технічна досконалість та локальна варіативність свідчать про високий художній рівень робіт вишивальниць. Характерно, що у межах Закарпатської області вишивка зберегла свої давньоруські риси.

Поряд із художньою вишивкою протягом багатьох століть у нашому краї побутувало ткацтво. Донині це мистецтво продовжує нас дивувати своїми широкими необмеженими можливостями. Найкраще воно збереглося у  Берегівському, Рахівському, Виноградівському, Великоберезнянському, Іршавському та Міжгірському районах. Там спостерігаються характерні орнаменти у вишивці, ткацтві, що ідентифікують етноси, які мешкають на цих територіях.

Серед найбільш відомих мисткинь краю майстер народної творчості України Маріанна Профус, котра здійснила помітний і неоціненний вклад у збереження народних традицій, Ангела Решко-Папп, Ольга Баков, Ганна Довбей, Емма Ідяртов, Василина Она, Крістіна Нодь.

Традиційно на Закарпатті залишається поширеною і різьба по дереву, яка має давню історію, коріння, що сягає глибини століть.

Далеко за межами області відомі такі різьбярі, як Віталій Кінч, Михайло Мадярій, Андрій Пузакулич, Євген Рубець, Роман Дорош, Петро Шегда, Костянтин Ковган та лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі в жанрі скульптури Микола Глеба. Багато з них пройшли вишкіл у Івана Гарапка та  лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка  – всесвітньовідомого  майстра Василя Свиди. Кожен із цих майстрів оригінальний і неповторний, зі своєю притаманною тематикою, технікою та технологією різьбярства.

У багатьох селах Іршавського, Берегівського, Виноградівського, Хустського районів іще в недалекому минулому жили і працювали династії майстрів-гончарів, які прославили наш край далеко за його межами. Нині з об’єктивних причин гончарство майже зовсім занепало, але майстри, які знають це ремесло, ще залишились і працюють. Нерідко при створенні керамічних композицій вони використовують гончарний круг. Свої роботи репрезентували Надія Вербищук, Неля Шандор, Андрея Прислупська, Оксана Масалович. Здебільшого вони займаються виготовленням декоративної кераміки. Зокрема, це тематичні панно, вази, тарелі, кружки, сервізи, шкатулки, біжутерія тощо. Нерідко майстрині у своїх творах зображають прадавні символи, традиційні закарпатські орнаменти, використовують каолінову й інші глини, які видобувають на Закарпатті.

Традиційним для нашого краю з давніх-давен було лозоплетіння. Ще на початку ХХ століття вироби майстрів експортувалися в європейські країни. Зокрема в Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Францію та інші. Нині європейські ринки майже зовсім втрачені, суттєво впало виробництво, що в останні десятиліття ХХ століття привело до зменшення кількості майстрів загалом. Але це, чи не найдревніше ремесло на Землі, вижило й розвивається. Справжніми професіоналами цього мистецтва стали Іван Головко, Оксана Драгула, Василь Чохняй, які займаються лозоплетінням із дитячих років. Їхні вироби вирізняються чистотою і витонченістю, майстерністю виконання, тому є вельми популярними. Вони виготовляють меблі: дивани, столи, стільці, крісла-гойдалки, а також світильники, кошики, хлібниці, цукерниці, підноси, кошики для білизни, корчаги тощо.

До альбому також увійшли роботи майстрів, які виготовляють музичні інструменти, бочки, збрую для коней тощо. Серед них член Асоціації майстрів смичкових інструментів Сергій Голубокий, Іван Гринюк, Гийза Кийс, Володимир Петрушинець та інші.

Ганна Дрогальчук у передмові відзначила: “Видання “Народні скарби” є результатом багаторічної співпраці нашого закладу з народними майстрами, які, зазвичай є простими трудівниками з різних куточків нашої багатонаціональної області. Зберігаючи вікові традиції предків, народні умільці творять індивідуальний художньо-мистецький світ та передають свої знання і вміння молодому поколінню. Їхні роботи відзначаються високим художнім рівнем, технічною досконалістю, композиційною виразністю, оригінальністю”.

Майстри народних художніх промислів і декоративно-ужиткового мистецтва Закарпаття своєю творчістю прославляють наш край, роблять безцінний внесок у скарбницю національної культури України. Найкращі з них творять культуру нашого народу, пишуть своєрідний літопис життя краян.

 

Володимир Мишанич,

провідний методист

КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури»

Закарпатської обласної ради

ВИСТАВКА ВИШИВКИ «МЕЛОДІЯ НИТКИ»

8 травня 2018 року у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту відкрилася четверта персональна виставка вишивки «Мелодія нитки» творчого доробку Любов Лішки.

Авторка презентує понад 70 різноманітних творів, із них 30 вишиваних картин, здебільшого – ікон, а також тематичних композицій, пейзажів і натюрмортів.
Вишивкою майстриня займається понад 25 років і досягла професіоналізму.
Вражає жанрове розмаїття, працездатність та досконале володіння різними техніками. В її творчому доробку картини на сакральну тематику, пейзажі, натюрморти, абстракції тощо.
На особливу увагу заслуговують скатертини, рушники, серветки, подушки. Вироби оздоблені чудовими рослинними орнаментами, в яких відчувається
відгомін минулих століть і традицій, вплив майстрів сивої давнини. Вона працює із звичайними сучасними матеріалами, створюючи оригінальні витвори.

Любов Лішка народилася 12 лютого 1958 року в селі Горяни на Закарпатті. Закінчила Київський інженерно-будівельний інститут і вже майже 35 років працює за спеціальністю. Вишивкою займається у вільний час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шевченко та водевіль за Пчілкою: в Ужгороді стартував театральний фестиваль

В Ужгороді водевілем-модерном «Пристрасті дому пана Г. – П.» Київського академічного театру «Колесо» за п’єсою Олени Пчілки розпочався ІІ фестиваль камерного театрального мистецтва «Під цвітом сакури».

Про це повідомляє прес-служба Ужгородської міськради.

«ІІ фестиваль камерного театрального мистецтва «Під цвітом сакури» стартував в Ужгороді водевіль-модерном «Пристрасті дому пана Г. – П.» Київського академічного театру «Колесо» за п’єсою Олени Пчілки. Стартували вистави на малій сцені Закарпатського обласного драмтеатру в Ужгороді, загалом планують показати 8 вистав», – йдеться у повідомленні.

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2447869-sevcenko-ta-vodevil-za-pcilkou-v-uzgorodi-startuvav-teatralnij-festival.html

НА ЗАКАРПАТТІ ТРИВАЄ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЕТАП ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ ШКІЛЬНИХ МАЛЮНКІВ «Я МАЮ ПРАВО!»

Регіональний етап конкурсу в Закарпатській області розпочався 16 квітня і триватиме до 18 травня.

На конкурс подаються індивідуально підготовлені малюнки (конкурсні роботи) учнів та учнівських колективів (не більше 3 учнів), пов’язані з загальною тематикою конкурсу.
Роботи повинні бути виконані в довільній графічній чи живописній техніці (олівці, фломастери, фарби, авторська техніка, комп’ютерна графіка тощо) у форматі А4.
Кожен учасник може подати не більше 1 конкурсної роботи.

Учасником Конкурсу можуть стати учні загальноосвітніх навчальних закладів, віком до 18 років (включно).

Конкурс проводиться за наступними номінаціями:
Молодша група. Індивідуальна робота.
Молодша група. Колективна робота.
Середня група. Індивідуальна робота.
Середня група. Колективна робота.
Старша група. Індивідуальна робота.
Старша група. Колективна робота.
До молодшої групи відносяться діти, віком від 6 до 10 років; до середньої – від 10 до 14 років; до старшої групи – від 14 до 18 років.

Прийом конкурсних робіт здійснює п.р. Координаційна рада молодих юристів при Головному територіальному управлінні юстиції у Закарпатській області, за адресою: м. Ужгород, пл. Народна, 4, каб. 665, контактний тел.: (0312) 63-05-74.

Конкурсні роботи разом з заявкою (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові конкурсанта, дати народження, контактного телефону, домашньої адреси, повної назви навчального закладу, назви номінації, назви конкурсної роботи) необхідно до 12 травня передавати за вказаною адресою безпосередньо або через районні, міські відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

https://carpathia.gov.ua/novyna/na-zakarpatti-tryvaye-regionalnyy-etap-vseukrayinskogo-konkursu-shkilnyh-malyunkiv-ya-mayu