Традиції приготування «Голодної  куті» на  Полтавщині та  Чернігівщині

В  Україні  здавна  святкували  три Святвечори. 6 січня – Різдвяний Святий  вечір або  «Багата  кутя»,  другий  13 січня, і третій  18 січня  Святвечір  напередодні  Богоявлення, або  «Голодна  кутя».

Пропонуємо  вашій  увазі традиції  приготування  страв на  Полтавщині  та  Чернігівщині.

 Традиції приготування «Голодної  куті» на  Полтавщині та  Чернігівщині

 

Голодна кутя. Полтавська область

Голодна кутя – це назва вечері напередодні Водохрещі – на столі лише пісні страви: вареники з капустою, гречані млинці на олії, смажена риба.

«Кутя майже не відрізняється від куті на Святий вечір, лише не використовують добавок (родзинок, ягід, горішків). Варять пшеницю (пшоно або перлову крупу) добавляють лише узвар, мед, мак. У Котельві Полтавської області ще в 80-х рр.20 століття робили тау Голодну кутю, зараз майже не роблять» – говорить Дорошенко Оксани, смт. Котельва.

«У Кременчуцькому районі кутя була дуже проста навіть без меду. Зерна пшениці варять довго на маленькому вогні, заправляють тертим маком та узваром без меду. Наголошували, що цілий день 18 січня –  суворий піст (зовсім не ідять), не можна сваритися, веселитися, поминають померлих та моляться за здоров’я живих. Поняття голодна кутя скоріше відноситься не до рецепту страви, а до загальної поведінки та страв вечері» – інформує Надія  Михайлова, ГО «Відпочинок вдома», Кременчуцький район.

 

Інформацію надано Полтавським ОЦНТ

 

 

Традиції приготування страв на голодну кутю у селі  Розсошенці Чигиринського району, Черкаська область

Носій фольклору Лобунець Віра Миколаївна 1948 року народження із           с. Гельмязів, що на Золотоніщині  згадує про традиції приготування страв на голодну кутю у селі  Розсошенці Чигиринського району, де проживала її бабуся Федора.

Звечора  жінка намочувала у трьох мисках: грушки, яблучка та зерно пшениці. Все ставилося на підвіконня на ніч, що набрало місячної сили. Бабуся казала: «Щоб місяць посвітив!». Зранку у печі  вона розводила вогонь  з гілок сосни та хвої  і ставила горщики  варитись куті та узвару. «Коли  зерно було  зварене, воно чомусь було   липке та  трималося однієї кучі. Тоді  бабуся у великій тарілці готувала вже саму кутю. Пшеницю заливала узваром  та добавляла мед, зверху викладала розпарені сухі ті грушки та яблука, що звечора замочувались», – згадує Віра Миколаївна. Потім  бабуся Федора  накривала стіл скатертиною, яка слугувала тільки на різдвяні святки.  Клала  по краях столу гроші та часник.  На питання: чому так робить, відповідала: так треба.

Зі страв   подавала на стіл  пиріжки з цукровим буряком та калиною квасолею, голубці з пшона,  рибу  впечену у печі, огірочки засолені з діжки, квашену  капуста  також з діжки, картоплю відварену а також,  відварену квасолю засмажену  цибулею,   гарбузову кашу та пшоняні  млинці  начинені  грибами.

Це була сімейна вечеря вскладчину. Мама з Чигирина також привозила у село смачні  вареники з капустою, засмажені щедро цибулею  та квашені помідори. Дідусь ставив на стіл наливку  -саме вишневу а потім   вставав та читав молитву, напевно Богородице Діво.  Потім  всі починали вечеряти  з куті.  А коли повечеряли –  бабуся залишала  на столі  виключно кутю та ложки   з вірою, що прийдуть душеньки померлих родичів також вечеряти.

 

Інформація надана Черкаським ОЦНТ

ОСОБЛИВОСТІ ПРИГОТУВАННЯ КУТІ НА ПОЛТАВЩИНІ

Підготовка до Різдва на Полтавщині у родинах розпочиналася заздалегідь. Господар з господинею, проказуючи молитву качали свічки з воску,господар оглядав снопа Дідуха, з косовиці припасене запашне сіно. Обов’язком господаря було набити свіжої олії, натовкти у ступі достатньо пшона та пшениці на кутю, заготовити напої (медовуху, запіканку, горілку), іноді зерна на кутю декілька вечорів підряд перебирала уся родина.Господиня справляла новий «інструмент» для печі та кухні: макітри, горщики, миски, ложки. ​​​​​​​​​В новий горщик господиня засипала обтовчені зерна пшениці і заливала «непочатою» водою, яку було принесено до свята, вночі. Зерна в печі довго варяться, тому склалась приказка: «Кутя кипить без пуття». Існувало повір’я (зокрема, в Лубенському повіті): «Як кутя в верх виведе, то добре, а як западе – на вмируще». Під час кипіння дівчата, а не жінки, повинні мішати кутю ложкою. Кутя була основною ритуальною стравою Святої вечері. Кутя готується як крута каша із обшурованих зерен пшениці або ячміню (за А.Богдановичем), розведена узваром або ситою (розбавлений у воді мед), іноді добавляли, ще точеного маку. Узвар як і кутю варять на «досвітній» воді у новому горщику, кладуть туди сушені фрукти: яблука, груші, вишні,сливи.

Перед установленням куті під образами господар піднімав її над головою і промовляв: «Боже, щоб ячмінь був остистим і колосистий». Ставив кутю на простелений рушник лише нежонатий чоловік(парубок) або старший з синів – підлітків. На Лубенщині, як повідомляє В. Милорадович, господар ставив в сіно кутю й узвар на покуті.

Існує ще один з варіантів приготування куті: пшеницю (або пшеничну крупу) заливають на нічхолодною водою в пропорції один до двох, а післяцього варять на повільному вогні. Зварена каша заливається узваром до консистенції густого супу. Узвар повинен бути концентрованим і солодким – з яблук, груш і чорносливу. Оце й усе – ніякихродзинок, маку та інших компонентів. Раніше на стіл ставили два горщики: один з узваром, а другийз незаправленою кутею, сьогодні ж два компонентизмішують одразу. В тім, є сучасніший рецепт.Потрібно зварити пшеничну крупу та приготуватизаправку: товчений мак (попередньо змочений на кілька годин), горіхи, чорнослив або курагу залититеплою водою з медом. Кутя змішуєтьсябезпосередньо перед подачею на стіл і зазвичайвиглядає не як каша, а як суп.

Література

  • Гармаш П.,Гармаш Р.,Копил В. Полтавський народний календар. Історико- етнографічні нариси. – Полтава, 2002.-212с.
  • Богданович А.В. Сборнік сведений о ПолтавскойГубернии.- Полтава.ТТипографія ГубернскогоПравления, 1877. – 282с.
  • Закладний В., Закладний М. Старі полтавці, хто вони? Побут давніх українців за «Енеїдою» І.П.Котляревського. – Полтава: Дивосвіт,2005.- 176с.

Інформацію  надано Полтавським  обласнимцентром народної творчості та культурно-освітньої роботи

На Полтавщині відбувся круглий стіл щодо просування вишивки «білим по білому» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО

З вересня 2020 року Український центр культурних досліджень спільно  з Центром розвитку «Демократія через культуру» співпрацюють з Департаментом культури і туризму Полтавської області щодо супроводу та підтримки процесу просування елементу нематеріальної культурної спадщини «Технологія виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО.

16 грудня 2020 року у місті Решетилівка відбувся круглий стіл для публічного обговорення з громадою результатів моніторингу та опитування майстрів, що відбувалося протягом жовтня-грудня 2020 року, в процесі просування елементу нематеріальної культурної спадщини «Технологія виконання вишивки «білим по білому» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО.

Організаторами заходу виступили: Департамент культури і туризму Полтавської ОДА; Решетилівська міська рада Полтавської області; Український центр культурних досліджень; Центр розвитку «Демократія через культуру» та Обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради.

Захід відбувся у приміщенні Всеукраїнського центру вишивки та килимарства з можливістю включення онлайн за участі носіїв елементу, майстрів, науковців, підприємців, представників Решетилівського художнього професійного ліцею, Решетилівського ліцею ім. І.Л.Олійника, Будинку дитячої та юнацької творчості, дотичних структурних підрозділів виконкому міськради та інших зацікавлених сторін.

На початку круглого столу, регіональний представник Українського центру культурних досліджень Ірина Каць зазначила: «Ми знаходимо можливості для супроводу та підтримки процесу просування вишивки «білим по білому» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО, який розпочато ще восени. Сьогоднішня наша зустріч присвячена провідній ролі громади у цьому процесі».

Учасники круглого столу змогли обговорити всі актуальні питання, що виникають при підготовці номінаційного досьє із заступником директора Центру розвитку «Демократія через культуру», національним експертом з нематеріальної культурної спадщини, експертом з питань культурної політики, координатором інформаційно-комунікаційного центру проекту Європейської асоціації фестивалів/ЄС – Валентиною Дем’ян.

«Дуже важливо, що сьогодні присутні практично усі зацікавлені сторони у просуванні цього елементу до списку ЮНЕСКО. Хочеться наголосити – власником елементу нематеріальної культурної спадщини вишивки «білим по білому» є громада. Визначальною є роль громади у проведенні інвентаризації, яка є основою номінаційного досьє», – зазначила Валентина Дем’ян. Також, вона поінформувала, що багато процесів відбуваються тільки за згодою носіїв, надала роз’яснення щодо ролі громади у процесі проведення інвентаризації та моніторингу елементу. У своєму виступі Валентина Дем’ян торкнулася важливості охоронних програм елемента нематеріальної культурної спадщини як на місцевому, так і на обласному рівнях.

У круглому столі взяли участь представники місцевої влади, зокрема, перший заступник міського голови Інна Савинська: «Дане питання є актуальним для Решетилівщини, вишивка «білим по білому» є не тільки культурним надбанням Полтавщини, а і всієї України. Хочеться відмітити майстрів, які продовжують розвивати й поширювати традицію серед населення, особливо серед молоді. Міська влада всіляко допомагає й продовжуватиме допомагати у цьому процесі».

Працівники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського запропонували для обговорення історичну довідку, над якою працювали. Марина Кондратенко, завідуюча науково-дослідного відділу виставкової роботи та Марія Піскова, завідуюча науково-дослідного експозиційного відділу етнографії зазначили: «Основна частина довідки – це висвітлення особливостей решетилівської вишивки: як вишивка використовувалася в традиціях та українських народних піснях. Ми висвітлили діяльність майстрів, які отримали світове визнання, також звернули увагу на сучасних носіїв, висвітлили колекцію нашого музею. Описано те, що зараз робить Решетилівка для популяризації вишивки «білим по білому».

Майстер художньої вишивки, член Національної спілки майстрів народного мистецтва та Національної спілки художників, заслужений майстер народної творчості України – Лариса Пілюгіна у своєму виступі говорила, що на сучасному етапі передача елемента відбувається традиційно від покоління до покоління. Майстри використовують в роботах не менше 7 технік, а вивчаючи зразки вишивки, пропагуючи її, спілкуючись між собою, роблять елемент більш значимим, «решетилівським».

Голова Полтавського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва, член Національної спілки художників, заслужений майстер народної творчості України Євген Пілюгін звернув увагу на послідовності виникнення вишивки «білим по білому» на решетилівських землях. У районному краєзнавчому музеї облаштовано стенд, який це відображає.

Директор районного краєзнавчого музею Юрій Кісіль зазначив, що серед експонатів є також чимало старих фотознімків, що ілюструють традиції побутування елемента в Решетилівці.

Своє бачення з приводу включення решетилівської вишивки «білим по білому» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО висловили й інші учасники круглого столу, зокрема науковці Валентина Титаренко та Олена Безносюк, молода майстриня з художньої вишивки Марина Кісенко.

Що зробив і робить у плані збереження та популяризації художніх народних ремесел Всеукраїнський центр вишивки і килимарства розповіла його керівник, заслужений майстер народної творчості, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Надія Вакуленко.

Модератором круглого столу виступила завідувач відділом Центру народної творчості та культурно-освітньої роботи Полтавської обласної ради Наталія Свиридюк.

За результатами круглого столу – у громаді розпочато процес інвентаризації.

 

Джерело та фото: Сайт Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА

Сторінка Всеукраїнського центру вишивки та килимарства

Процес просування вишивки «білим по білому» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО об’єднує та згуртовує громаду

29 вересня 2020 року у Полтаві відбувся семінар з питань просування елементу «Технологія виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО.

Семінар було ініційовано Українським центром культурних досліджень спільно з ГО «Демократія через культуру» та Департаментом культури і туризму Полтавської ОДА.

На семінар були запрошені зацікавлені сторони: носії елементу, майстри вишивки, представники освітніх та культурних установ, науковці, підприємці, представники влади та громади (повний список учасників зустрічі).

У програмі семінару були висвітлені та обговорені наступні питання:

  1. Презентація підготовки та проходження номінації:
  • Стан елемента (за результатами звіту)
  • Що таке охорона, що таке популяризація, що таке загрози?
  • Роль громади.
  • Різниця між Національним переліком та Списками ЮНЕСКО.
  1. Умови ЮНЕСКО до номінацій (звіт, моніторинг, огляд ситуації)
  2. Кроки підготовки номінаційного досьє.

Матеріали семінару у відкритому доступі.

Присутні на засіданні зацікавлені сторони, після обговорення питань, що стосувалися стану елемента, умов ЮНЕСКО щодо номінацій та кроків підготовки номінаційного досьє, зважаючи на великий об’єм роботи та спільну відповідальність, з метою налагодження ефективної та конструктивної взаємодії, домовилися про наступне:

 

  1. Розподілити ролі між організаціями та відповідальними особами наступним чином:
  • КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради, завідувач відділу Н.Свиридюк – організація та відповідальна особа, яка модерує процес просування елемента до Списку ЮНЕСКО;
  • М. Кордубан, головний спеціаліст відділу освіти, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Решетилівської міської ради – відповідальна особа за комунікацію у громаді з майстрами та інформування громади про процес просування елемента до Списку ЮНЕСКО;
  • Н.Вакуленко, директор ДУ «Всеукраїнський центр вишивки та килимарства» та Ю.Грига (начальник науково-дослідного відділу сучасної вишивки та килимарства Всеукраїнського центру вишивки та килимарства) – відповідальні особи за внесення інформації в облікову картку;
  • Департамент культури і туризму Полтавської ОДА (І.Удовиченко), відділ освіти, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Решетилівської міської ради (М.Тітік), Полтавський обласний осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України (Є.Пілюгін), Решетилівський художній ліцей (Н.Бігун), Полтавський національний педагогічний університет імені           В.Г. Короленка (В.Титаренко), Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського (О.Супруненко) – організації та відповідальні особи за розробку планів охорони, просування та популяризації елемента;
  • Н.Вакуленко, директор ДУ «Всеукраїнський центр вишивки та килимарства» та Д.Соколов, КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради – комунікація з Міністерством культури та інформаційної політики України;
  • Окремо буде визначена група, для виготовлення фільму про елемент.

 

  1. Затвердити план першочергових спільних дій та визначити наступні терміни виконання:
  • Провести збір необхідної інформації для облікової картки та провести необхідний моніторинг до 01 грудня 2020;
  • Зібрати необхідні фотоматеріали (до 10 фото процесу роботи) до 10 листопада 2020 року;
  • Виготовити фільм (до 10 хв.) –до 15 лютого 2021 року;
  • Надати всі матеріали до Міністерства культури та інформаційної політики України до 15 лютого 2021 року;
  • Документи на розгляді у Міністерства культури та інформаційної політики України – до 15 березня 2021 року.

 

За результатами зустрічі, всім учасникам було розіслано Витяг з Протоколу зустрічі з розподілом ролей між організаціями та відповідальними особами та планом першочергових дій з термінами виконання.

Також, за підсумками семінару, Департаментом культури і туризму Полтавської ОДА було надано Доручення всім відповідальним сторонам.

 

Процес просування елементу «Технологія виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО – це велика та послідовна робота, яка будується на принципах відкритості, ґрунтовності й поступовості.

 

В першу чергу, копітку роботу з дослідження, популяризації та інформування  мають провести саме представники громади.

 

 

Вітання з нагоди 83-річчя Решетилівського художнього професійного ліцею

7 жовтня  свій день народження відсвяткував Решетилівський художній професійний ліцей.

За багато років художній ліцей виховав і навчив відчувати прекрасне велику кількість учнів. У Решетилівському художньому професійному ліцеї завжди панує дух творчості і патріотизму, гармонійно поєднуються традиції славного минулого і новизна сьогодення.

Вважаємо, що викладачі і випускники Решетилівського художнього професійного ліцею робили і продовжують робити гідний внесок у розвиток культурної спадщини України, здобутки наших випускників, викладачів, відомі і визнані далеко за межами держави.

З нагоди дня народження, хочеться побажати викладачам і учням подальшого процвітання, невтомного прагнення до пізнання прекрасного, багато радості від творчої праці в навчальному закладі. Зичимо всім нових переконливих здобутків  Решетилівському художньому професійному ліцеї. І нехай, кожного, хто пов’язує свою долю з Решетилівським художнім професійним ліцеєм, він надихає на успіх і перемогу.

Джерело

Міністр культури та інформаційної політики України відвідав Решетилівку та Петриківку

2 жовтня з робочим візитом до Петриківки та Решетилівки завітав Міністр культури  та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

До Петриківської громади Міністр прибув разом з начальником управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської ОДА Наталією Першиною. Відповідно до плану поїздки Олександр Ткаченко побував у Петриківському музеї етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва та  зустрівся з майстрами Петриківського розпису.  Міністр дуже позитивно сприйняв пропозицію взяти участь у міні майстер-класі з розпису. Протягом досить короткого візиту учасники зустрічі встигли обговорити багато цікавих та перспективних проектів.

На Полтавщині Олександр Ткаченко побував разом із головою облдержадміністрації Олегом Синєгубовим та його заступником Катериною Рижеченко. Під час візиту оглянули приміщення колишньої фабрики імені Клари Цеткін. Зазначені приміщення потребують капітального ремонту.

«Хочемо створити тут потужну виставкову залу, в якій будуть представлені кращі зразки вишивки з різних регіонів, килимів, щоб люди приїздили, приходили сюди й могли це все побачити. Крім того, плануємо облаштувати оглядовий майданчик, виробничі майстерні для вишивання, виготовлення килимів», – розповіла керівник Всеукраїнського центру вишивки та килимарства Надія Вакуленко.

Проєктно-кошторисна документація (ПКД) на виконання капітального ремонту приміщень, газопостачання, теплопостачання, водопостачання і водовідведення є. Не враховано в ній ландшафтний дизайн.

Олександр Ткаченко зазначив, що проєктно-кошторисну документацію опрацюють, розглянуть можливість залучення коштів на ремонт приміщень.

Також Міністр оглянув Всеукраїнський центру вишивки та килимарства. Майстри подарували урядовцю вишиту «білим по білому» сорочку, рослинний килим із зображеною на ньому птахою щастя й опішнянський куманець.

Після візиту до Полтавщини та Дніпропетровщини на своїй сторінці Facebook Міністр зазначив: «Наше завдання – не тільки зберегти, але й дати поштовх народним промислам, знайти нові ринки збуту та привернути молодь до продовження унікальних традицій. Маємо завершити план розбудови Всеукраїнського центру вишивки та килимарства у Решетилівці та добитися захисту авторського права майстрів петриківського розпису. Бо разом з цією великою культурною цінністю, ще й значний економічний потенціал.

Зараз в міністерстві ми розпочали розробку моделі, що дозволить вдихнути нове життя в наші традиції. Бо це також й інші з переліку, як от Косівська мальована кераміка, Ліжникарство Франківщини, Бубнівська кераміка на Вінничині, Кролевецьке переборне ткацтво Сумщини, кераміка у Слов’янську, Лозоплетіння у Закарпатській області, художня кераміка у Опішні та Василькові, Самчиківський розпис Хмельниччини, Чорнодимлена неполивана кераміка Львівщини.

Наша сила в цих традиціях. І вже сьогодні ми сміливо можемо ними пишатися».

 

 

Джерела:

 

Сторінка управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської ОДА

https://www.facebook.com/Управління-культури-національностей-і-релігій-Дніпропетровської-ОДА-882448538473768

Сайт Полтавської державної обласної адміністрації

http://www.adm-pl.gov.ua

Сторінка Олександра Ткаченка у мережі Facebook https://www.facebook.com/oleksandr.tkachenko.ua

У Полтаві обговорили перспективу внесення елементів нематеріальної культурної спадщини до списку ЮНЕСКО

29 вересня 2020 року у приміщенні Полтавського академічного симфонічного оркестру відбувся семінар з питань підготовки внесення елементів нематеріальної культурної спадщини Полтавщини до Репрезентативного списку НКС ЮНЕСКО.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, при відвідування Полтавщини у липні цього року, дав доручення про вирішення питання включення Решетилівської вишивки в список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Ведення переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України було започатковано у 2012 році. Проте офіційно Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України було створено Наказом Міністерства культури України від 12.02.2018 р. № 105 «Про затвердження Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України».
.
Приналежність об’єкта НКС до всесвітньої спадщини впливає як на популяризацію його, так і країни в цілому. Але для потрапляння об’єкта НКС до списків ЮНЕСКО потрібно знайти незаперечні аргументи на його захист.
Крім цього, для включення необхідно підготувати відповідні презентаційні документи для подання до Міністерства культури України.
Зокрема, провести об’ємне дослідження:
– Опитування носіїв елементу та збір їх підписів, опис робіт англійською.
– Підготовка якісних фото.
– Відеоролик англійською.
Це все потребує часу, спеціалістів і коштів.
Засідання з цього приводу має відбутись у 2021 році.
Отже, внесення елементу Полтавщини до ЮНЕСКО можливе з 2022 року.
Від УЦКД надійшла пропозиція про можливість внесення елементів до Реєстру кращих охоронних практик ЮНЕСКО.
Розпочала семінар т.в.о. директора Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Ірина Удовиченко, яка зазначила важливості цієї події й наголосила, що це довгий шлях з великим об’ємом роботи.
Для роз’яснення процедури та обговорення дій по внесенню елемента до Реєстру ЮНЕСКО запросили
заступника директора ГО «Демократія через культуру», національного експерта з нематеріальної культурної спадщини Валентину Дем’ян та
регіонального представника Українського культурного центру у Полтавській, Харківській, Черкаській та Кіровоградській областях Ірину Каць.

Джерело

Вітання з днем Гідності та Свободи

21 листопада відзначаємо День Гідності та Свободи, який встановлений на згадку про початок двох революцій, що демонстрували світові політичну волю українського суспільства –  гідне життя в цивілізованій незалежній державі з чесними правилами. Будьмо гідними подвигу тих Героїв, які полягли за цю мету і нашу свободу. Вічна їм пам’ять і шана.

 

Слава Україні! Героям Слава!

Прийом заявок на участь у розробці програми Акадкмія культурного лідера

Експерти та тренери в секторі культури, 20.11.19р.  о 15:00 закривається прийом заявок на участь у розробці програми Академії культурного лідера.

На усіх обраних нами експертів, крім оплати за розробку програми, чекають чотири тренінги, безліч знань та навичок з проведення тренінгів з культурного розвитку, міжнародний нетворкінг, а також сертифікати від Goethe-Institut.

Академію культурного лідера в рамках програми House of Europe організовують Goethe-Institut Ukraine у партнерстві з Міністерство культури, молоді та спорту України @Український центр культурних досліджень та
Інститутом культурної політики

💎 Більше інформації про Академію культурного лідера та вимоги до заявників: http://bit.ly/36CRvm7

У КИЄВІ ВСТАНОВЛЯТЬ ЯЛИНКУ З ОПІШНЯНСЬКОЮ КЕРАМІКОЮ


Ялинку з іграшками, керамічними прикрасами зі столиці гончарства на Полтавщині, встановлять цього року у столиці на Контрактовій площі. Новорічне дерево буде прикрашене іграшками у традиційних формах опішнянської кераміки.

Таке повідомлення з`явилося у спільноті «Опішня туристична» у Фейсбуці.

«Ця культурна спадщина є джерелом натхнення для багатьох українців», – пояснюють дань такій традиційності опішняни.

Як відзначають, ця ялинка буде радувати киян та гостей міста з 14 грудня по 19 січня.

Крім того, поряд для гостей готують затишне зимове містечко, етностилі, фотозони із яскравими арт-об’єктами у вигляді горщиків, глечиків, чаш, куманців і бочечок.

 

https://zmist.pl.ua/news/u-kijevi-vstanovlyat-yalinku-z-opishnyanskoyu-keramikoyu?fbclid=IwAR1E8mVG8uvRoepz3ZERkDObCv8lQLUzV8w9liShfV0XV7jq_5uO_-Kw0uk