Вітання з Днем Конституції України

23 роки тому Україна отримала свою Конституцію – основний Закон України, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян. Який визначає права та обов язки для усіх без винятку.

Нехай  бажання українців розбудовувати суверенну і незалежну, демократичну, соціально-правову державу Україну в якій Конституція є священним законом ніколи не зникне.

Зі свіятом!

Фотозвіт з вручення Сертифікатів про успішне завершення курсу “Академія Культурного Лідера”

Підсумкова конференція «Академія культурного лідера»

19 – 20 червня у  м. Києві відбулась Підсумкова конференція «Академія культурного лідера» – спільного проекту Міністерства культури України та Goethe-Institut в Україні, метою якого була підготовка ТОП менеджерів галузі культури для ОТГ та малих міст України.

На початку учасників привітали Світлана Фоменко, перший заступник Міністра культури України, Беата Кьолер, директорка Гете інституту в Україні, Ірина Френкель, директорка Українського центру культурних досліджень та Павло Третьяков, голова ГО «Інститут культурної політики».

Наступними взяли слово  директор директората стратегічного планування та розвитку європейської інтеграції Міністерства культури Ярослав Петраков з доповіддю «Реформа Децентралізації в культурі та сценарії культурного розвитку громад» та Лідія Євтушенко, Міністерство регіонального розвитку  «Формування сталої громади – Стратегія регіонального розвитку до 2027».

Ірина Френкель презентувала «Алгоритми заповнення заявок на культурні проекти за аналізом практичних помилок».

Друга половина першого дня конференції продовжилась практичними презентаціями успішних проектів  випускників Академії .

Олена Петрова (Вінницький кластер) презентувала проект «Дунайські гостини» та доповідь « Від ідеї до мистецького проекту, побудованого на засадах інтегрованого розвитку. Дунайська конвенція для малого міста».

Алла Грабар (Тернопільський кластер) презентувала одну з кращих практик «Стратегія культурного розвитку Тараканівської ОТГ, як процес мобілізації потенціалів громади».

Необхідно зазначити, що документ вже прийнято  депутатами Тараканівської районної ради.

Наступними практичним досвідом ділились европейські експерти. Біргіт Шпренгер, референтка відділу культури Державної канцелярії Тюрингії (Німеччина) .

Патрік С. Фьоль, разом з Діаною Рахмановою та Вікторією Єрофеєвою розповідали про трансформацію як глобальну тему, на прикладі практичного досвіду гостей з Узбекистану та Киргистану.

Другий день конференції розпочався з вступного слова Беати Кьолер, Ірини Френкель та Павла Третьякова.

Наступним взяв слово д-р Патрік С. Фьоль з доповіддю «Контекстуалізація – АКЛ як підхід до розвитку культури на засадах децентралізації».

Перед завершенням учасники отримали своє останнє завдання у рамках проекту та розділились на спільну групову роботу над проектами й з успіхом презентували свої напрацювання впродовж усіх 5-ти модулей навчання.

На завершення учасників проекту, експертів та тренерів привітав Міністр культури України Євген Нищук. Він зазначив, наскільки важливим є данний проект в умовах децентралізації, оскільки процеси децентралізації відкривають багато можливостей для розвитку малих міст, сіл та селищних громад. Ефективність розвитку громади залежать від критичної маси обізнаних та вмотивованих «агентів змін» в новостворених ОТГ.

Кожен учасник Академії, що виконав усі вимоги навчання та захисту програми розвитку отримав Сертифікат про проходження та успішне закінчення курсу «Академія культурного лідера»   від Міністра культури України, Євгена Нищука, Беати Кьолер, директорки Гете інституту в Україні, Ірини Френкель, директорки Українського центру культурних досліджень та Павла Третьякова, голови ГО «Інститут культурної політики».

Анкета-опитувальник щодо оцінки потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо охорони нематеріальної культурної спадщини

Український центр культурних досліджень у 2019 році реалізовує проект
ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у
розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини».

Проект має на меті: визначити основні проблеми та потреби збереження нематеріальної культурної спадщини; практичні рекомендації щодо імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р.
У рамках проекту «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу
України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної
спадщини» проводиться анкетування.

Запрошуємо представників різних державних установ, голів ОТГ, сільських
та селищних рад, науковців, членів громад, працівників музеїв, управлінь
культури взяти участь в анкетуванні.

Анкету можна заповнити за посиланням

Мережа креативних міст ЮНЕСКО шукає нових учасників

Міністерство культури України заохочує міських голів ініціювати участь міста у конкурсі на приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО та долучитися до процесу розробки й подання конкурсної заявки.

Для роз’яснення процедури подання конкурсної заявки на включення міста до Мережі Міністерство культури розробило методичні рекомендації (ЗАВАНТАЖИТИ).

Міністерство запрошує ознайомитися з рекомендаціями та розглянути можливість участі міст у конкурсі. В разі виникнення питань щодо участі в конкурсі звертайтеся до державного експерта Директорату креативних індустрій Луізи Мороз, тел.: (044)234-40-94, e-mail: luiza.moroz@mincult.gov.ua.


Мережа креативних міст ЮНЕСКО (UNESCO Creative Cities Network (UCCN)) заснована в 2004 році. Вона покликана сприяти міжнародній співпраці між містами, які інвестували в культуру та творчість і визнають ці сфери прискорювачами сталого розвитку міста. Наразі вона налічує 180 креативних міст з 72 країн світу. Членство в міжнародній мережі сприяє обміну інноваційним досвідом, налагодженню партнерських контактів, розкриттю туристичного потенціалу міст, розвитку креативних індустрій, інтеграції українських міст у європейський культурний простір.

 

Джерело

Підсумковий інформаційний семінар, в рамках грантової програми «Малі міста – великі враження»

В Національній бібліотеці ім. Ярослава Мудрого триває підсумкова інформаційна зустріч в рамках конкурсу проектів “Малі міста – великі враження”, яка реалізується Мінкультом.
Вступне слово від Першого заступника Міністра культури Світлани Фоменко:

“Я хочу привітати Вас і надихнути на подачу проектів на дану програму. І хочу наголосити, що ми вирішили трохи посунути дедлайн, оскільки більшість проектів пишеться не в робочий час, а після. Тому дедлайн 15 травня, але не о 17.59, а о 23.59. Це дасть Вам можливість спокійніше подати Ваші проекти”.

Також Директор Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель Irina Frenkel презентувала минулорічні проекти, реалізовані за підтримки даної програми та розповіла про умови та переваги цьогорічного конкурсу.

Друга частина буде практичною та присвяченою роботі над потенційними проектами

Далі триває практична робота над потенційними проектами.
Нагадуємо, дедлайн подачі заявок на конкурс – 15 травня о 23.59.

«Малі міста – великі враження» Ваші питання – наші відповіді

Програма «Малі міста – великі враження» приймає заявки до 15 травня (подати заявку тут: http://bigimpression.uccs.org.ua/podaty-zaiavku/)

Далі відбуватиметься технічний та експертний відбір, після якого ми презентуємо найкращі проекти. З 22 квітня по 14 травня по всій країні відбуваються інформаційні дні, на яких регіональні представники Українського центру культурних досліджень детально пояснюють умови програми та консультують з приводу подачі заявок.

Втім, ми щодня отримуємо велику кількість питань через сайт та завдяки телефонним зверненням. Тому вирішили дати відповідь письмово на найбільш часті запитання.

 

 

 

  1. Який фактичний час реалізації проектів?

15 липня – 20 листопада 2019 року!

 

 

  1. Скільки заявок може подавати 1 заявник?

1 заявник – 2 заявки.

 

  1. Як формується сума загального бюджету проекту? 

 

Згідно з ПОЛОЖЕННЯМ про конкурс культурно-мистецьких проектів “Малі міста – великі враження”, П.4 (дивимось тут: http://bigimpression.uccs.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/polozhennia-pro-konkurs-kulturno-mystetskykh-proektiv-mali-mista-velyki-vrazhennia.pdf )

 

Очікувана сума коштів з державного бюджету становить:

для “малих” проектів – від 100000 до 250000 гривень;

для “середніх” проектів – від 250001 до 1000000 гривень;

для “великих” проектів – від 1000001 до 5000000 гривень.

 

ОБОВ`ЯЗКОВО до вказаних сум заявник має додати 30%  співфінансування (відсоток співфінасування може бути і більшим, але не меншим). Співфінасування має бути підтвердженим гарантійними листами та розписано в кошторисі.

 

 

 

  1. Як визначити суму співфінансування?

Наприклад:

100 тис. / 0.7 = 143 тис. – тобто 43 тис. грн. це і є сума необхідного співфінансування!
250 тис. /  0.7 = 358тис. – тобто 108 тис. грн. – співфінансування!
1млн. / 0.7=1429 млн. – тобто 429 тис. грн. – співфінансування!
5 млн. / 0.7 = 7143 – тобто 2 млн. 143 тис. грн. – співфінансування!

З іншими сумами так само!

 

 

  1. Що може фінансуватися у рамках проектів? 

 

Фінансування відбуватиметься згідно Постанови Кабінету міністрів від 18 квітня 2018 року № 338 (детальніше https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/338-2018-%D0%BF – п.4)

 

«За рахунок бюджетних коштів за напрямом, визначеним підпунктом 1 пункту 3 цього Порядку, здійснюються витрати на забезпечення передбаченої відповідним договором оплати проїзду та проживання учасників заходу, оренди приміщення для його проведення, технічного обладнання та транспортних засобів, послуг з перекладу, постановчих, поліграфічних (виготовлення друкованої продукції), інформаційно-рекламних послуг, придбання призів, сувенірів, організаційні, представницькі витрати (за погодженням з Мінкультури) та інші витрати, безпосередньо пов’язані з проведенням заходів».

 

  1. Які ідеї краще подавати? 

 

Потенційні апліканти під час інфоднів та телефонних дзвінків розповідають свій майбутній проект повністю і запитують «Чи підійде така ідея?»

Звертаємо Вашу увагу на те, що Вас консультують представники організаційної групи, а рішення будуть приймати експерти. Відповідальність за те чи підходить, чи ні Ваш проект лежить на Вас самих. Ви маєте продумати і прописати проект так, щоб зацікавити експертів і маєте пам’ятати про те, що експерти оцінюють проект індивідуально за такими критеріями:

1) оригінальність ідеї;

2) актуальність проекту;

3) цінність об’єкта проекту;

4) зміст проекту та послідовність реалізації;

5) додана вартість проекту;

6) промоція та сталість.

 

Оцінка за кожним з критеріїв виставляється у балах з огляду на рівень відповідності проекту критерію:

5 балів – повна відповідність;

4 бали – високий рівень;

3 бали – середній рівень;

2 бали – низький рівень;

1 бал – дуже низький рівень;

0 балів – повна невідповідність.

 

(Детальніше у Положенні http://bigimpression.uccs.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/polozhennia-pro-konkurs-kulturno-mystetskykh-proektiv-mali-mista-velyki-vrazhennia.pdf – П.3.10)

 

 

 

  1. Що може бути об’єктом проекту:

 

  • Матеріально-культурна спадщина
  • Традиції (нематеріальна-культурна спадщина)

 

  1. Чи можна подати проектну заявку, а всі решта необхідних документів додати під час реалізації проекту?

Ні, в такому разі проект не пройде навіть технічний відбір! Тільки з документами!

 

 

  1. Чи може бути партнером проекту одна установа, а співфінансування буде здійснюватись за рахунок іншої установи?

Ні, всі партнери мають бути ідентифіковані у кошторисі і підтверджені гарантійними листами!

 

 

  1. Чи будуть компенсовані кошти, які витрачені до початку проекту?

 

Ні! Тільки витрати, здійснені в рамках проекту! Витрачені кошти ДО чи ПІСЛЯ тривання проекту компенсуватися не будуть!

 

  1. У Положенні зазначено, що Ініціатором та Виконавцем проекту мають бути різні установи! Чи можуть Ініціатори вибрати Виконавців самостійно? Хто визначає Виконавця проекту?

 

Виконавців буде призначати Мінкульт після визначення проектів-переможців.
Втім, якщо установа-ініціатор має Виконавця, який підпорядковується Мінкульту, і з яким дана установа мала співпрацю, вона може надати пропозицію щодо Виконавця.

 

  1. Хто звітує за проект?

Звітування за проектом здійснюється відповідно до вимог Положенння про конкурс (виконавець зобов’язаний надати Міністерству культури звіт до 1 грудня)

 

 

  1. Чи надає УЦКД приватні  консультації по написанню проектної заявки чи кошторису?

УЦКД надає інформаційну підтримку з поширення інформації про проведення конкурсу проектів та роз’яснення в регіонах основних вимог до проектних заявок.

Проектну заявку та кошторис заповнює ініціатор проекту.

 

Нагадуємо, 14 травня – підсумкова інформаційна зустріч у м. Київ. Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/16wE8MqhJhO8LLv5IUNoq6M4D2T2FGbkiRCDJVUVyqJU/viewform?edit_requested=true

15 травня – дедлайн прийому заявок: http://bigimpression.uccs.org.ua/podaty-zaiavku/

 

 

«Супутник»: як громада спального району перетворила занедбаний кінотеатр на культурний центр

Левандівка — житловий масив у Залізничному районі Львова. Це було приміське село, біля якого 1914 року збудували аеродром для військових, а згодом і цивільних, літаків. Після закриття летовища його територію розпланували під забудову. У 1931 році Левандівку офіційно приєднали до Львова.

У 1960-х роках вигляд мікрорайону змінюється з появою типових багатоквартирних будинків. У той же період в районному парку відкривають кінотеатр «Супутник». На початку 90-х його перейменовують у «Стрілець», а ще за декілька років кінотеатр стає нічним клубом «Далі». Після закриття клубу будівля залишалася пустою аж до 2014 року. Поруч виросли кілька кіосків, з’явилися плани збудувати у парку житловий будинок. Активістки і активісти вирішили захистити зелену зону і колишній кінотеатр, а також відновили діяльність «Супутника» як культурно-мистецького центру.

Ця історія — один з небагатьох прикладів того, як громада спального району на околиці великого міста взялася захищати старий занедбаний кінотеатр від знищення і змогла перетворити його на районний культурний центр, орієнтований на підлітків. Він не має сучасного ремонту, але говорить з молодими людьми зрозумілою для них мовою, працює над збереженням районної ідентичності і проводить щорічний міжнародний фестиваль.

Про ініціативу розказує Олександр Агашков, активістський лідер, призначений згодом директором комунального підприємства «Культурно-мистецький центр Супутник», яке управляє будівлею.

Будівля кінотеатру «Супутник» на Левандівці на початку процесу відновлення. Фото з сайту «То є Львів»

 

Боротьба за кінотеатр і парк

Відновлення Супутника — це продовження Майдану. В липні 2014 року у Левандівському парку планували збудувати багатоповерхівку. Ми підозрювали, що будівлю колишнього кінотеатру знесуть. Існування парку було під загрозою. Відбулося віче, зібралася громада Левандівки, представники забудовника, голова районної адміністрації. В документах, які нам показали, було написано, що межі Левандівського парку змінюються. Територія, де планували звести будинок, формально парком уже не вважалася.

Створили ініціативну групу з 12 людей. З’ясувалося, що будівля Супутника — діючий заклад культури. Ми хотіли відновити межі парку і припинити будівництво, а також спробувати відродити занедбаний кінотеатр. Домоглися створення міжвідомчої комісії, куди увійшли представники громадянського суспільства, Управління культури, районної адміністрації, експерти. Провели обстеження кінотеатру зсередини. Ззовні будівля виглядала, як після бомбардування, наче у нас на Левандівці йде війна. Проте всередині усе було не так погано.

«Квиток на не перший сеанс» — акція, з якої ми розпочали відновлення кінотеатру. Нагадували мешканцям Левандівки, що у нас є кінотеатр. На початку 2000-х років його передали в оренду і в будівлі відкрили нічний клуб «Далі». Відколи клуб закрився, будівля пустує. «Супутник» чекала така ж доля, як і кінотеатр «Галичина», на місці якого зводять житловий будинок, всередині якого обіцяють відкрити нові кінозали. Приємно, що громада Левандівки є найуспішнішою в утопічному спротиві реалізації такого сценарію.

Міжнародний кінофестиваль Параджанова у «Супутнику». Фото з фейсбук-сторінки фестивалю

 

«Левандівська революція» затягнулася. Ми досі не отримали очевидних результатів, межі парку не відновлені. Прикро, і це не робить честі органам влади. Кінотеатр «Супутник» юридично має дві адреси: 22 і 20 номер одночасно. Це перешкоджає відновленню єдиного майнового комплексу: будівлі кінотеатру і земельної ділянки. Ми зараз працюємо над цим. Коли органи влади надали дозвіл на розміщення кіоску біля кінотеатру, вони знищили цей майновий комплекс. Підприємці також отримали довідки, що частина парку, яку їм передали для обслуговування цих тимчасових споруд — зона незначного озеленення. У нас часто виникають конфлікти з ЛКП «Зелений Львів». Декілька разів ми зупиняли обрізку, а точніше, повне знищення дерев. Жахаючі цифри: у 2014 році підприємцям дозволили вирубати під забудову 80 дерев. Від Левандівського парку мало що залишилося би.

Зараз Левандівський парк убезпечений. Ми багато зробили, щоби вберегти його від забудови. У 2014 році було складно знайти документи, які би підтверджували позицію громади. Ми збирали копії генпланів, аби довести міській раді: межі парку змінювати не можна. Щоби зберегти парк для наших дітей, онуків, правнуків, інопланетян, зайців, для будь-кого, ми просили підписати нову ухвалу, затвердити межі парку і змусити приватного підприємця піти звідси.

Міжнародний кінофестиваль Параджанова у «Супутнику». Фото з фейсбук-сторінки фестивалю.

 

Культурний центр

Працюємо з 8 ранку до 10 вечора, щодня. Це важко і виснажливо, але водночас приємно. Більшість людей, які з нами працюють — волонтери. Будь-хто може прийти запропонувати провести захід. Наприклад, сусідка прийшла до нас, щоби створити художню студію і стала там керівницею, бере участь у конкурсах. Супутник — саме такий майданчик. Хотілося, щоби він був ширшим, комфортнішим. Перш за все, він має бути платформою для мешканців нашого району, щоби вони спробували себе у чомусь новому.

На Левандівці є багато молодих людей. Студенти, які живуть у гуртожитку. Їм потрібне місце, де можна цікаво провести вільний час. Більшість з них, на жаль чи на щастя, не мають грошей. Вони не є аудиторією нічних клубів. Проте, не можна позбавляти їх молодості, енергії. Є люди, які не відвідують гуртки, не співають у хорі, але хотіли би це робити. Я надзвичайно тішуся, що нам вдалося зібрати команду, яка знаходить інших активних людей у своєму середовищі. Завдяки громадському бюджету ми відкрили в «Супутнику» студію звукозапису. Спочатку це виглядало фантастично, нам казали: «Яка студія у побитих, подертих стінах? Зробіть спочатку ремонт». Однак все вдалося. Ми її активно використовуємо для репетицій. У майбутньому хочемо створити простір для неформального міжвікового спілкування «Orbita Fest». Нещодавно проводили захід «MC Shevchenko Party». Людина, яка дуже гарно читає реп, прочитала вірш Шевченка. Також у нас проходить «Поетична весна на Левандівці», можливо, вона триватиме цілий рік. Ми хочемо залучати молодь і створили суботню школу документалістики і публіцистики для тих, хто хоче навчитися працювати з інформацією.

Люди повинні мати можливість потримати в руках мікрофон, розказати вірш чи заспівати. Хтось згадуватиме це як дитячу забавку, але не буде більше боятися сцени і мікрофона. Супутник — місце для спілкування з іншими.

Головна подія — Міжнародний кінофестиваль Параджанова, на який приїжджають митці з різних країн. Проводимо його вже 4 роки. Завдяки фестивалю у Львів приїхали діти з Діліжану, а наша команда змогла відвідати Вірменію. Можливо, колись левандівська команда буде організовувати такі фестивалі на європейському рівні. Минулого року події фестивалю якось недостатньо висвітлювалися у медіа. У нас просто не вистачило на це часу. Зараз будемо працювати активніше.

Виставка «Історія Левандівки у фотографіях» має підштовхнути до створення мінімум ще кількох таких експозицій. У майбутньому це дозволить заснувати музей громади Левандівки. Кожен район міста може пишатися своєю історією і тими людьми, які жили в ньому у різний час. У нас є спогади про перший міжнародний аеродром на Левандівці, на основі цього можна розповідати про історію української, польської авіації. Іншим місцям потрібно шукати такі історії, а у нас усе лежить на поверхні.

У 2013 року будівлю «Супутника» оцінювали у 36 000 гривень. Це були смішні гроші. Водночас тепер ми маємо оціночну вартість у майже 6 мільйонів. Сподіваємося, що підрядник нарешті завершить встановлення системи опалення. Провели тендер на ремонт глядацького залу. Це найбільша проблема, адже зал розкрадений і знищений. З 2014 року головне питання — це збереження Левандівського парку. Ні органам влади, ні підприємцям-забудовника розслаблятися не треба. Все попереду.

 

Джерело

Супутник з джазом. Всесвітній день джазу на Левандівці

Лекція-концерт з нагоди Дня джазу, який у світі відзначють 30 квітня. Учні та викладачі Львівська Школа Джазу та Сучасної Музики запрошують на музичний майстер-клас, впродовж якого розповідатимуть та гратимуть про основи етики поведінки на джазових концертах, що таке стандарти, коли і кому варто плескати… Про все це і навіть більше, у теорії і на практиці дізнаєтеся на концерті.

Вхід вільний і бажаний.

Супутник з джазом. Всесвітній день джазу на Левандівці