УРЯД ЗАТВЕРДИВ ДЕРЖАВНІ СОЦІАЛЬНІ НОРМАТИВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ПУБЛІЧНИМИ БІБЛІОТЕКАМИ В УКРАЇНІ

Уряд на своєму засіданні 6 лютого схвалив проект постанови  «Про затвердження Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні».

Нормативний акт розроблений Міністерством культури з власної ініціативи з метою визначення мінімальних потреб громадян на отримання бібліотечних послуг, що дозволить зберегти мережу публічних бібліотек у сільській місцевості, забезпечити якісними бібліотечними послугами населення об’єднаних територіальних громад, у яких відсутні публічні бібліотеки.

Державні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні передбачають обов’язковість відкриття та функціонування публічної бібліотеки на 500-800 населення зони обслуговування за умови, що відстань між бібліотеками не перевищуватиме 3 км. Ця норма дозволить не тільки зберегти публічні бібліотеки у селах, але й надасть змогу забезпечити надання в повному обсязі бібліотечних послуг як міському, так і сільському населенню в умовах децентралізації влади.

Джерело

Загальні Збори Асоціації об’єднаних територіальних громад

21 лютого 2019р. в м.Києві (Національний центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”, вул.Хрещатик, 2) відбудуться Загальні Збори Асоціації об’єднаних територіальних громад. 

Основні питання порядку денного – звіт Правління про діяльність тематичних і секторальних Платформ в 2018р., звітування Ревізійної комісії, затвердження нового складу Ради Асоціації ОТГ, визначення основних завдань для діяльності Асоціації ОТГ в інтересах об’єднаних територіальних громад. Подальші кроки процесу децентралізації, закріплення успішних результатів та завершення реформи місцевого самоврядування є надзвичайно важливими для громад.

Український центр культурних досліджень було запрошено взяти участь у Загальних Зборах Асоціації об’єднаних територіальних громад.

У вищевказаному заході візьме участь директор Українського центру культурних досліджень Френкель Ірина Володимирівна.

 

 

ІІІ обласний фестиваль Різдвяних обрядодійств «Нова радість»

11 січня за ініціативи управління культури національностей та релігій Київської ОДА, КОЗКОР «Київський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи та за підтримки управління культури, молоді та спорту Бориспільської міської ради відбувся традиційний ІІІ обласний фестиваль Різдвяних обрядодійств «Нова радість» у Бориспільському міському Будинку культури.

Відкрила фестиваль та привітала всіх присутніх директор Центру народної творчості Тамара Нехода: « Святі дні Різдва наближають нас до Бога, обійняти Його своїм серцем, молитися Йому, і провести сьогоднішнє свято. Цей фестиваль дозволяє нам стати перед пещерою, де народився Христос, поклонитися Йому разом з щирими пастухами, праведним Йосипом Обручником, разом з Пресвятою Дівою Марією, з Ангелами та з усім всесвітом. Нехай сьогоднішній захід стане нашим спільним даром народженому Христу, який без сумніву віддасть нам сторицею за наші труди, а також принесе нашим сім’ям, рідним і близьким мир, щастя і любов»

Також в рамках фестивалю в неймовірно красивому різдвяно-новорічному фойє Будинку культури проходила творча лабораторія з виготовлення традиційних атрибутів різдвяного обряду та демонстрація виробів народно-ужиткового мистецтва «Різдвяні візерунки»

Оргкомітет визначив переможців фестивалю за номінаціями:

краща постановка:

народний аматорський фольклорний ансамбль «Червона калина»

Великоолександрівського сільського Будинку культури, Бориспільського району (художній керівник – Куц Валентина Миколаївна );

 

краща акторська гра:

ансамбль «Оберіг»

Головурівського сільського Будинку культури, Бориспільського району

(художній керівник – Сухорукова Олена Геннадіївна);

 

кращі сценічні костюми;

народний фольклорний аматорський колектив «Строківчанка»

сільського клубу села Строкова, Переяслав-Хмельницького району

(художній керівник – Сахно Світлана Федорівна);

 

краще виконання колядки, щедрівки, засівальної

народний аматорський хоровий колектив «Розкопанчанка»

Розкопанецького сільського клубу, Богуславського району

(художній керівник – Михайлов Олексій Миколайович),

фольклорний ансамбль «Мереживо»

Березанського міського Будинку культури, м. Березань

(художній керівник – Павленко Катерина Анатоліївна),

народний аматорський фольклорний коллектив «Гвоздівчанка»

Гвоздівського Будинку культури, Васильківського району

(художній керівник – Терещенко Ольга Василівна);

 

краща режисерська робота:

народний вокальний ансамбль «Оріяна»

культурно-мистецького комплексу «АКАДЕМ» м. Бориспіль

(художній керівник – Мірошниченко Людмила Іванівна);

 

краща музичне оформлення:

 вокальний жіночий ансамбль «Перевесло» та троїсті музики гурт «Лотоки» Пустоварівського сільського Будинку культури, Сквирського району (художніі керівники – Ракочий Віктор Васильович та Юхименко Анатолій Прокопович);

 

краща Різдвяна Зірочка фестивалю:

народний вокальний колектив «Веселочка»

Будинку дитячої та юнацької творчості «Дивоцвіт» м. Бориспіль

(художній керівник – Крастиченко Вікторія Василівна);

 

кращий креативний підхід до виготовлення новорічних виробів, композицій тощо:

народний аматорський вокальний ансамбль «Блиставчанка»

Блиставицького сільського Будинку культури Бучанської ОТГ

(художній керівник – Петрушенко Лариса Володимирівна);

 

краще збереження народних традицій у виробах народно-ужиткового мистецтва:

жіночий вокальний колектив «Купава»

Дударківського сільського Будинку культури , Бориспільського району

(художній керівник – Прокопенко Валентина Миколаївна).

 

Учасниками святкового заходу стали 22 аматорських колективи з міст та районів Київської області.

В якості подарунків оргкомітет подарував прадавній сакральний оберег ляльку-мотанку які виготовила майстриня Олена Кравчун (м.Бориспіль)

РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 10 січня 2019 р. № 7-р
Київ
Про перенесення робочих днів у 2019 році

З метою забезпечення раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування у 2019 році 1 травня – Дня праці та у 2020 році 1 січня — Нового року рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій (крім органів Пенсійного фонду України, Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта”, Державної казначейської служби та банківських установ) для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2019 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні з:

  • вівторка 30 квітня на суботу 11 травня;
  • понеділка 30 грудня на суботу 21 грудня;
  • вівторка 31 грудня на суботу 28 грудня.

Спеціальний режим роботи банків і їх установ у зазначені дні встановлює Національний банк.

        Прем’єр-міністр України                                                                                                                                                                                               В. ГРОЙСМАН

Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році

ПОСТАНОВА
Верховної Ради України

Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році

З метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Урочисто відзначити на державному рівні у 2019 році пам’ятні дати і ювілеї згідно з додатком.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

забезпечити відзначення у 2019 році на державному рівні пам’ятних дат і ювілеїв згідно з додатком;

у місячний термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з відзначення у 2019 році пам’ятних дат і ювілеїв, розробити та затвердити плани заходів з відзначення пам’ятних дат і ювілеїв 2019 року, вирішити питання щодо їх фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

3. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:

забезпечити проведення у середніх та вищих навчальних закладах уроків, виховних годин, круглих столів, науково-практичних конференцій, інших тематичних заходів, приурочених до пам’ятних дат і ювілеїв 2019 року;

включити теми, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2019 року, до переліку тем конкурсів Малої академії наук України, рефератів, курсових та дипломних робіт у вищих навчальних закладах.

4. Рекомендувати Міністерству культури України забезпечити організацію у закладах культури тематичних виставок, експозицій, присвячених пам’ятним датам і ювілеям 2019 року.

5. Рекомендувати Міністерству закордонних справ України подати у 2019 році пропозиції щодо включення найбільш визначних пам’ятних дат і ювілеїв 2024 та 2025 років до Календаря пам’ятних дат, до відзначення яких ЮНЕСКО приєднуватиметься протягом 2024-2025 років.

6. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2019 року, та сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з їх відзначенням.

7. Рекомендувати органам місцевого самоврядування розробити та затвердити з урахуванням пропозицій Українського інституту національної пам’яті переліки пам’ятних дат і ювілеїв 2019 року, що відзначатимуться на місцевому рівні.

8. Запропонувати:

Національному банку України виготовити і ввести в обіг ювілейні монети, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2019 року;

публічному акціонерному товариству “Укрпошта” видати поштові конверти і поштові марки, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2019 року.

9. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.

10. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України

А.ПАРУБІЙ

м. Київ 
18 грудня 2018 року 
№ 2654-VIII

Додаток
до Постанови Верховної Ради України
від 18 грудня 2018 року № 2654-VIII

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2019 РОКУ

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:

I. Відомих подій в Україні:

1000 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської Русі (1019);

875 років з часу створення Галицького (Крилоського) Євангелія – однієї з найдавніших книжних пам’яток Київської Русі (1144);

575 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру (1444);

550 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці (1469);

450 років з часу надання Магдебурзького права місту Яворову (1569);

400 років з часу виходу “Граматики” Мелетія Смотрицького – першого повного видання церковнослов’янської мови в українській редакції (1619);

400 років з часу заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря (1619);

400 років з дня постановки драми Якуба Гаватовича “Трагедія або образ смерті пресвятого Іоанна Хрестителя”, що фактично є датою започаткування українського театру (08.09.1619);

360 років з часу Конотопської битви, в якій українське військо здобуло перемогу над російським (07-09.07.1659);

350 років з дня започаткування гетьманської резиденції у місті Батурині (16.03.1669);

200 років з часу прем’єри п’єси Івана Котляревського “Наталка Полтавка” на сцені полтавського театру (1819);

175 років з часу заснування “Інституту музики” Галицького музичного товариства (нині – Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка) (1844);

100 років з часу створення Одеської кіностудії (1919);

100 років з часу заснування Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (1919);

100 років з часу утворення Національної заслуженої академічної капели України “Думка” (1919);

100 років з часу заснування Головної книжної палати у місті Києві (нині – державна наукова установа “Книжкова палата України імені Івана Федорова”) (січень 1919);

100 років з часу заснування Інституту проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського Національної академії медичних наук України (1919);

100 років з дня затвердження Директорією Української Народної Республіки закону про утворення керівництва Української автокефальної православної церкви (01.01.1919);

100 років з дня проголошення у селі Ясіні на Закарпатті Гуцульської Республіки (08.01.1919);

100 років з дня ухвалення Всенародними зборами у місті Хусті рішення про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки (21.01.1919);

100 років з дня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22.01.1919);

100 років з часу утворення Української Республіканської Капели і започаткування культурної дипломатії Української Народної Республіки (24.01.1919);

100 років з часу утворення Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України (червень 1919);

100 років з часу Чортківської наступальної операції Української Галицької Армії (“Чортківської офензиви”) (07-28.06.1919);

100 років від початку походу об’єднаних армій Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) на Київ та Одесу (11.08.1919);

100 років з часу заснування Житомирського державного університету імені Івана Франка (жовтень 1919);

100 років з часу складення “Урочистої обітниці Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присяги військових на вірність Українській Народній Республіці” (14.10.1919);

100 років від початку Першого Зимового походу Армії Української Народної Республіки (06.12.1919);

90 років з часу проведення Першого Конгресу (Великого збору) українських націоналістів, на якому створено Організацію українських націоналістів (28.01-03.02.1929);

90 років з дня утворення Науково-дослідного інституту сільськогосподарських меліорацій (нині – Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України) (23.12.1929);

80 років з дня проголошення незалежності Карпатської України (15.03.1939);

75 років з часу бою Української повстанської армії під Гурбами (21-25.04.1944);

75 років з часу утворення Української Головної Визвольної Ради (липень 1944);

75 років з дня заснування Національного транспортного університету у місті Києві (07.11.1944);

50 років з часу заснування Національного музею народної архітектури та побуту України у місті Києві (1969);

30 років з часу виходу з підпілля Української греко-католицької церкви (1989);

30 років з часу утворення Товариства української мови імені Тараса Шевченка (нині – Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка) (11-12.02.1989);

30 років з дня утворення Українського історико-просвітницького правозахисного доброчинного товариства “Меморіал” імені Василя Стуса (нині – громадська організація “Всеукраїнська правозахисна організація “Меморіал” імені Василя Стуса”) (04.03.1989);

30 років з часу проведення установчого з’їзду, на якому створено громадсько-політичну організацію “Народний Рух України за перебудову” (08-10.09.1989);

30 років з часу проведення у місті Чернівцях першого фестивалю української сучасної пісні та популярної музики “Червона рута” (17-24.09.1989);

25 років з часу утворення Національного університету “Острозька академія” (1994);

25 років з дня створення Українського центру культурних досліджень (17.06.1994);

5 років з часу звільнення міст Східної України від російської окупації: Лимана (04.06.2014), Маріуполя (13.06.2014), Слов’янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки (05.07.2014), Бахмута (06.07.2014), Торецька (21.07.2014), Авдіївки (30.07.2014), Красногорівки (01.08.2014), Мар’їнки (05.08.2014).

II. Видатних особистостей:

240 років з часу народження Олександра Засядька (1779-1837), інженера-артилериста, конструктора бойових ракет;

160 років з дня народження Сергія Богданова (1859-1920), вченого в галузі аграрних наук;

150 років з дня народження Камілла Шіндлера (1869-1940), вченого в галузі аграрних наук;

1 січня – 110 років з дня народження Степана Бандери (1909-1959), провідного діяча та теоретика українського національно-визвольного руху, голови Проводу Організації українських націоналістів, політичного діяча;

6 січня – 80 років з дня народження Валерія Лобановського (1939-2002), тренера, футболіста;

7 січня – 130 років з дня народження Михайла Рудницького (1889-1975), літературознавця, літературного критика, перекладача, поета;

8 січня – 140 років з дня народження Степана Васильченка (справжнє ім’я та прізвище – Степан Панасенко) (1879-1932), письменника, журналіста, педагога;

9 січня – 160 років з дня народження Степана Смаль-Стоцького (1859-1938), вченого, філолога, громадського діяча;

11 січня – 90 років з дня народження Тетяни Черевченко (1929-2017), вченого в галузі ботаніки;

12 січня – 140 років з дня народження Володимира Сінклера (1879-1946), військового діяча, генерал-поручника Армії УНР;

12 січня – 110 років з дня народження Марії Примаченко (Приймаченко) (1909-1997), художниці, майстрині народного декоративного розпису;

12 січня – 90 років з дня народження Миколи Мащенка (1929-2013), кінорежисера, сценариста, письменника;

13 січня – 100 років з дня народження Любові Малої (1919-2003), лікаря-терапевта, науковця, Героя України;

17 січня – 150 років з дня народження Івана Труша (1869-1941), художника, мистецтвознавця, видавця;

23 січня – 170 років з дня народження Богдана Ханенка (1849-1917), археолога, мецената, колекціонера української старовини і творів мистецтва;

23 січня – 90 років з дня народження Філарета (1929) (в миру – Михайло Денисенко), православного церковного діяча, патріарха Української Православної Церкви Київського Патріархату;

24 січня – 140 років з дня народження Станіслава Людкевича (1879-1979), композитора, музикознавця, фольклориста, педагога;

27 січня – 180 років з дня народження Павла Чубинського (1839-1884), фольклориста, етнографа, поета, автора слів Державного Гімну України;

28 січня – 100 років з дня народження Олексія Корнієнка (1919-2003), драматурга та перекладача;

30 січня – 120 років з дня народження Володимира Горбового (1899-1984), державного, громадського, політичного діяча, політв’язня радянського режиму;

13 лютого – 110 років з дня народження Віктора Іванова (1909-1981), кінорежисера, сценариста, письменника;

16 лютого – 190 років з дня народження Ісидора Шараневича (1829-1901), історика, археолога, педагога, дослідника Галичини та Волині;

16 лютого – 140 років з дня народження Василя Короліва-Старого (справжнє ім’я та прізвище – Василь Королів) (1879-1943), письменника, видавця, громадського діяча, члена Товариства українських поступовців та одного із засновників Української Центральної Ради;

18 лютого – 90 років з дня народження Віктора Зеленського (1929-2017), фізика, академіка Академії наук УРСР;

20 лютого – 140 років з дня народження Василя Юр’єва (1879-1962), селекціонера, академіка Академії наук УРСР;

20 лютого – 130 років з дня народження Лева (Левка) Ревуцького (1889-1977), композитора, педагога, мистецтвознавця, музичного і громадського діяча;

23 лютого – 140 років з дня народження Казимира Малевича (1879-1935), художника, теоретика мистецтва, педагога;

23 лютого – 100 років з дня народження Петра Федуна (псевдонім – Петро Полтава) (1919-1951), військового та політичного діяча, члена ОУН та УПА;

28 лютого – 130 років з дня народження Павла Шандрука (1889-1979), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР;

3 березня – 100 років з дня народження Олексія Погорєлова (1919-2002), математика, академіка Академії наук УРСР, академіка Академії наук СРСР;

4 березня – 70 років з дня народження Володимира Івасюка (1949-1979), композитора, поета, основоположника української естрадної музики, Героя України;

15 березня – 170 років з дня народження Володимира Шухевича (1849-1915), громадського діяча, етнографа, педагога, публіциста;

17 березня – 100 років з дня народження Олексія Коломійця (1919-1994), письменника, драматурга;

20 березня – 380 років з дня народження Івана Мазепи (1639-1709), гетьмана України, військового та політичного діяча, мецената;

20 березня – 130 років з дня народження Олександра Корнієвського (1889-1988), бандуриста, майстра з виготовлення музичних інструментів;

24 березня – 150 років з дня народження Олени Кисілевської (1869-1956), громадської та політичної діячки, письменниці, перекладачки, активістки жіночого руху в Західній Україні;

1 квітня – 210 років з дня народження Миколи Гоголя (1809-1852), письменника;

5 квітня – 130 років з дня народження Миколи Тюлєнєва (1889-1969), вченого в галузі аграрних наук;

7 квітня – 160 років з дня народження Миколи Левитського (1859-1936), громадського та державного діяча, публіциста, організатора кооперативного руху;

7 квітня – 100 років з дня народження Омеляна Пріцака (1919-2006), історика, сходознавця, філолога, джерелознавця, засновника і директора Інституту українських студій Гарвардського університету;

8 квітня – 140 років з дня народження Андрія Лівицького (1879-1954), громадського, політичного, державного діяча, правника;

8 квітня – 70 років з дня народження Василя Овсієнка (1949), громадського діяча, публіциста, члена Української Гельсінської групи, політв’язня радянського режиму;

10 квітня – 130 років з дня народження Олександра Загродського (1889 -1968), військового діяча;

19 квітня – 100 років з дня народження Олександра Сегаля (1919-2010), хореографа, головного балетмейстера Київського театру оперети;

7 травня – 130 років з дня народження Миколи Омелюсіка (псевдонім – Поліщук) (1889-1970), військового діяча;

13 травня – 170 років з дня народження Панаса Мирного (справжнє ім’я та прізвище – Панас Рудченко) (1849-1920), письменника, драматурга, громадського діяча;

20 травня – 140 років з дня народження Бориса Мартоса (1879-1977), державного, громадського, політичного діяча, вченого, економіста;

21 травня – 90 років з дня народження Еммануїла Миська (1929-2000), скульптора, художника;

22 травня – 140 років з дня народження Симона Петлюри (1879-1926), Голови Директорії Української Народної Республіки, державного, військового та політичного діяча, журналіста, літературного і театрального критика;

22 травня – 140 років з дня народження Федора Кричевського (1879-1947), живописця, педагога;

27 травня – 160 років з дня народження Панаса Саксаганського (справжнє ім’я та прізвище – Панас Тобілевич) (1859-1940), актора, режисера, драматурга;

27 травня – 90 років з дня народження Романа Іваничука (1929-2016), письменника, педагога, Героя України;

31 травня – 100 років з дня народження Леоніда Махновця (1919-1993), літературознавця, історика, археолога, перекладача, бібліографа;

6 червня – 130 років з дня народження Ігоря Сікорського (1889-1972), авіаконструктора;

21 червня – 150 років з дня народження Федора Матушевського (1869-1919), публіциста, дипломата, громадського та політичного діяча;

7 липня – 100 років з дня народження Дмитра Вітовського (1919-1947), військового діяча;

9 липня – 110 років з дня народження Петра Олійника (псевдонім – Еней) (1909-1946), військового діяча, полковника УПА;

17 липня – 170 років з дня народження Олени Пчілки (справжнє ім’я та прізвище – Ольга Косач) (1849-1930), письменниці, перекладачки, громадської діячки, фольклориста, етнографа;

25 липня – 150 років з дня народження Михайла Косача (1869-1903), письменника, фольклориста, вченого-метеоролога;

31 липня – 80 років з дня народження Миколи Холодного (1939-2006), поета, літературознавця, публіциста, перекладача;

5 серпня – 120 років з дня народження Бориса Антоненка-Давидовича (1899-1984), письменника, публіциста, мовознавця, політв’язня радянського режиму;

7 серпня – 200 років з дня народження Пантелеймона Куліша (1819-1897), письменника, перекладача, фольклориста, історика, громадського діяча;

8 серпня – 100 років з дня народження Бориса Вєркіна (1919-1990), фізика, вченого, академіка Академії наук УРСР;

11 серпня – 130 років з дня народження Олександра Шульгина (1889-1960), державного, громадського, культурного та наукового діяча, дипломата;

15 серпня – 200 років з дня народження Григорія Ґалаґана (1819-1888), громадського діяча, мецената;

20 серпня – 135 років з дня народження Омеляна Ковча (1884-1944), церковного та громадського діяча, політв’язня нацистського режиму;

20 серпня – 120 років з дня народження Олександра Саєнка (1899-1985), митця-декоратора, художника;

21 серпня – 110 років з дня народження Миколи Боголюбова (1909-1992), вченого, фізика-теоретика і математика, академіка Академії наук УРСР та Академії наук СРСР;

29 серпня – 150 років з дня народження Мирона Тарнавського (1869-1938), військового діяча, головнокомандувача Української Галицької армії;

1 вересня – 130 років з дня народження Ольги Басараб (1889-1924), громадської та політичної діячки, підпільниці;

9 вересня – 250 років з дня народження Івана Котляревського (1769-1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури;

10 вересня – 125 років з дня народження Олександра Довженка (1894-1956), письменника, кінорежисера, художника;

18 вересня – 90 років з дня народження Алли Горської (1929-1970), художниці, учасниці правозахисного руху;

20 вересня – 90 років з дня народження Івана Світличного (1929-1992), літературознавця, мовознавця, поета, перекладача, політв’язня радянського режиму;

5 жовтня – 110 років з дня народження Богдана-Ігоря Антонича (1909-1937), поета, прозаїка, перекладача;

10 жовтня – 130 років з дня народження Михайла Драй-Хмари (1889-1939), поета, літературознавця, репресованого;

19 жовтня – 140 років з дня народження Миколи Порша (1879-1944), політичного діяча, економіста, члена Української Центральної Ради;

26 жовтня – 200 років з дня народження Миколи Терещенка (1819-1903), громадського діяча, підприємця, мецената;

27 жовтня – 100 років з дня народження Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984), історика, політолога, публіциста;

29 жовтня – 110 років з дня народження Івана Климіва (псевдонім – Легенда) (1909-1942), політичного діяча, члена ОУН;

10 листопада – 140 років з дня народження Якова Рощепія (1879-1958), винахідника, конструктора;

11 листопада – 100 років з дня народження Ольги Кусенко (1919-1997), актриси театру та кіно, педагога, громадської діячки;

12 листопада – 90 років з дня народження Зеновія Красівського (1929-1991), поета, політв’язня радянського режиму;

13 листопада – 130 років з дня народження Остапа Вишні (справжнє ім’я та прізвище – Павло Губенко) (1889-1956), письменника-сатирика, гумориста, перекладача;

14 листопада – 160 років з дня народження Василя Таїрова (1859-1938), вченого, фахівця з виноградарства та виноробства;

17 листопада – 150 років з дня народження Климентія Шептицького (1869-1951), церковного та громадського діяча, політв’язня радянського режиму;

18 листопада – 160 років з дня народження Костя Левицького (1859-1941), державного та громадського діяча, першого голови уряду ЗУНР;

23 листопада – 120 років з дня народження Григорія Костюка (1899-1982), психолога, педагога;

27 листопада – 140 років з дня народження Григорія Чупринки (1879-1921), поета, літературного критика, учасника антибільшовицького повстанського руху;

29 листопада – 120 років з дня народження Григорія Косинки (справжнє ім’я та прізвище – Григорій Стрілець) (1899-1934), письменника, перекладача;

2 грудня – 150 років з дня народження Олександра Ющенка (1869-1936), вченого, психіатра, педагога, громадського діяча, дійсного члена Академії наук УРСР;

6 грудня – 120 років з дня народження Олександра Оглоблина (1899-1992), історика, архівіста, президента Української вільної академії наук у США;

19 грудня – 100 років з дня народження Миколи Лукаша (1919-1988), поета, перекладача, лінгвіста, літературознавця;

21 грудня – 130 років з дня народження Стефана Таранушенка (1889-1976), мистецтвознавця, музейника, дослідника української архітектури;

23 грудня – 90 років з дня народження Володимира Шевченка (1929-1987), режисера-документаліста, кінооператора;

29 грудня – 130 років з дня народження Костянтина Калініна (1889-1938), авіаконструктора.

III. Днів пам’яті:

80-ті роковини початку Другої світової війни (01.09.1939);

75-ті роковини депортації кримських татар та інших народів Криму (18.05.1944);

75-ті роковини початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках (вересень 1944, день пам’яті – 08.09.2019).

IV. Відомих подій світової історії:

30 років з часу виведення радянських військ з Афганістану, вшанування загиблих в Афганістані українців (15.02.1989);

30 років з часу початку падіння комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи (09.11.1989).

20 грудня в Університеті Грінченка презентують соціальний проект «Слухай. Бібліотека аудіокниг українською мовою»

20 грудня запрацював сайт https://sluhay.com.ua, на якому зібрано 115 аудиокниг українських письменників. Сайт розроблено в рамках проекту «Слухай. Бібліотека аудіокниг українською мовою» за кошти Громадського бюджету міста Києва. У ході проекту створено онлайн-бібліотеку аудіокниг класичної української прози та поезії, що входять до шкільної програми, а також творів відомих сучасників із їх авторським начитуванням. Авторська команда «Типовий Київ» спільно з Інститутом журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка за рік реалізували амбітну задачу – озвучити понад 100 книг та віршованих творів.

До начитування долучились теле- та радіо ведучі, актори театру та кіно, зірки української музичної сцени, студенти та просто волонтери, які пройшли кастинг. Серед них: Валерій Харчишин, Даша Астаф’єва, Богдан Бенюк, Даша Коломієць, Назар Задніпровський, Павло Зібров та інші відомі українці.

Джерело

Круглий стіл для художніх керівників Київщини

14 грудня у виставковому залі Українського товариства охорони пам’яток історії та культури відбувся круглий стіл, на якому обговорювалися питання «Збереження, розвитку та популяризації різдвяно-новорічних традицій Київщини». Київський обласний центр народного мистецтва та культурно-освітньої роботи зібрав на обговорення визначених тем керівників закладів культури, художніх керівників та представників аматорських колективів. Провідний методист центру з фольклору та етнографії Інна Миколаївна Кукліна здійснила короткий огляд зимового календарно-обрядового кола, спираючись на наукові дослідження провідних етнографів.

Учасники круглого столу окремо зупинялися на характеристиці кожного свята від 1 грудня (Романа) до 19 січня (Водохреща) у календарній обрядовості Київщини.

Цікавою стала розмова про досвід керівників у проведенні зимових свят, про старі й нові традиції.

Зустріч закінчилася обміном думками, враженнями та гарним передсвятковим настроєм.

Зустріч та презентація книжки Юлії Буйських “Коли русалки по землі ходили”

Книгарня «Є» та видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля» запрошують на презентацію книжки Юлії Буйських «Коли русалки по землі ходили», що відбудеться 17 вересня за участю авторки. Початок – о 18:30.

Здавна й дотепер українці вірили в русалок, відьом та потерчат, вважали, що «нечистий» дух передчасно померлих змушує їх «ходити» після смерті й шкодити живим, а лісами сновигають звабники-перелесники. Доля та Смерть в уявленнях людей були цілком реальними створіннями, які мали жіночу подобу, так само як Пропасниця та Чума, Неділя і П’ятниця… Розмаїття надприродних істот, чиє походження, вигляд і функції тісно пов’язані із повсякденням людей, становить складну систему міфологічних уявлень населення України.

Ця книжка – поєднання наукової інтерпретації міфологічних вірувань і уявлень українців та «живих» усних текстів, записаних авторкою від носіїв традиції в різних регіонах України. Традиційні жіночі постаті української міфології проаналізовані разом із такими явищами культури, як народна релігійність і народна медицина.

Юлiя Буйських народилася  1985 року в Києві. Випускниця історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Етнолог, антрополог, кандидатка історичних наук. У 2014-2015 роках – стипендіатка програми польського уряду для молодих вчених (Студії Східної Європи Варшавського університету, Інститут етнології та культурної антропології Варшавського університету). У 2015-2016 роках була стипендіаткою Вишеградського Фонду в Інституті етнології та культурної антропології Варшавського університету. Коло наукових інтересів: антропологія релігії, «народна релігія» українців, традиційні магічні практики і міфологічні вірування.

Вхід вільний.

Обласний фольклорно-етнографічний фестиваль «Ржищівський вінок»

7-8 липня 2018 року о 18:00 у м. Ржищів Київської області, на Співочому полі відбудеться обласний фольклорно-етнографічний фестиваль «Ржищівський вінок».

Мета – промоція нематеріальної культурної спадщини представленої талантами ржищівської землі та Київщини, учасників святкування, які по-новому і по-особливому представлять це свято вогню, сонця і повітря.