Культурне життя громад виходить на новий рівень, – Володимир Гройсман про переможців конкурсу «Малі міста – великі враження»

Культурне життя громад і невеликих населених пунктів виходить на новий рівень – завдяки державним програмам фінансової підтримки та децентралізації, яка несе нові можливості і нову якість управління територіями.

Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з учасниками конкурсу культурно-мистецьких проектів «Малі міста – великі враження».

Проект започатковано минулого року. Він фінансується з державного бюджету, а його мета – підтримка культурних ідей у невеликих населених пунктах та об’єднаних територіальних громадах. Рік тому на конкурс було подано 167 ініціатив, з яких 8 стали переможцями. Цього року кількість ідей номінантів сягла вже 182, а кількість переможців – 74 (СПИСОК). Загальний обсяг фінансування цих культурних пропозицій складе 41,3 млн грн. Рекордсменами за кількістю переможців стали Одеська та Львівська області – там буде реалізовано по 8 культурних проектів. В ТОП-п’ятірці активних культурних регіонів також Вінниччина, Хмельниччина та Івано-Франківщина.

Показово, що учасники конкурсу «Малі міста – великі враження» вже навчають колег з регіонів, як правильно подавати свої ідеї, аби отримати фінансування. Деякі з них також стали слухачами Академії культурного лідера, яка заснована Міністерством культури спільно з Goethe-Institut та українським Інститутом культурної політики.

Звертаючись до учасників зустрічі, а вона відбулася на території експозиції «Поділля» Національного музею архітектури та побуту України, Глава Уряду сказав, що ініціатива культурного відродження громад заслуговує підтримки і заохочення.

«Ті проекти, які ви подаєте – починали з 8 проектів, а сьогодні їх – 74. Це сотні ініціатив. Це і є справжнє життя, яке ви наповнюєте змістом. Це підтримка величі українського народу. Дякую, що ви небайдужі, що ви вносите ідеї і боретеся за них», – сказав Володимир Гройсман.

 

Джерело

РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТу МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Про затвердження переліку культурно-мистецьких проектів — переможців конкурсу культурно-мистецьких проектів “Малі міста — великі враження”, які реалізуються у 2019 році на умовах співфінансування з державного бюджету

Довгоочікуванний перелік проектів переможців конкурсу Малі міста – великі враження! Джерело за посиланням.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 10 липня 2019 р. № 535-р
Київ
Про затвердження переліку культурно-мистецьких проектів — переможців конкурсу культурно-мистецьких проектів “Малі міста — великі враження”, які реалізуються у 2019 році на умовах співфінансування з державного бюджету
1. Затвердити перелік культурно-мистецьких проектів — переможців конкурсу культурно-мистецьких проектів “Малі міста — великі враження”, які реалізуються у 2019 році на умовах співфінансування з державного бюджету, згідно з додатком.
2. Міністерству культури здійснити видатки, необхідні для реалізації культурно-мистецьких проектів згідно з переліком, затвердженим цим розпорядженням, за бюджетною програмою 1801170 “Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин” на умовах співфінансування.

Додаток
до розпорядження Кабінету Міністрів України
від 10 липня 2019 р. № 535-р

ПЕРЕЛІК
культурно-мистецьких проектів — переможців конкурсу культурно-мистецьких проектів “Малі міста — великі враження”, які реалізуються у 2019 році на умовах співфінансування з державного бюджету

Назва проектуІніціатор проектуНаселені пункти
Великі проекти
Культурно-екологічний проект “ТаПіаріАрт-раут”Старунська сільська радас. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області
Ревітилізація музею-квартири Леонтовича в музей мелодії пісні “Щедрик” шляхом діджіталізації фондів та створення фізичного та віртуального інтерактивнокомунікативних просторівТульчинська міська рада (об’єднана територіальна громада)м. Тульчин Тульчинського району Вінницької області
Культурно-мистецький проект “Парк мистецтв”Національна спілка театральних діячів Україним. Буча Київської області
Від спадщини Тустані до розвитку УричаЛьвівська обласна організація “Тустань”с. Урич Сколівського району Львівської області
Середні проекти
Традиції без кордонівНевицька сільська рада, комунальне підприємство “Ужгородське районне агентство розвитку” Ужгородської районної ради

 

села Невицьке, Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської області
Від шаленого штетлу до сучасного мистецтва

 

громадська організація “Шаргород-Рафінад”м. Шаргород Шаргородського району Вінницької області
“Шляхами тканої Буші”адміністрація державного історико-культурного заповідника “Буша”села Буша, Дорошівка, Слобода-Бушанська, Держанка Ямпільського району Вінницької області
Біловодськ — столиця кінних заводів України

 

Біловодська селищна рада (об’єднана територіальна громада)

 

смт Біловодськ, села Новодеркул, Новоолександрівка, Новолимарівка Біловодського району Луганської області
Дитячий музичний фестиваль Устилуг —Стравінський-ФЕСТУстилузька міська радам. Устилуг Володимир-Волинського району Волинської області
Проведення на території замку Куропатви (Пнівський замок XV століття) в м. Надвірна етнофестивалю “Джєнджур Фист”Надвірнянська міська радам. Надвірна Надвірнянського району Івано-Франківської області
Арт-резиденція “Сюрреалізм у просторі постмодернізму Славутича”комунальне підприємство “Агентство регіонального розвитку” Славутицької міської радим. Славутич Київської області
Створення Дунайської мультинаціональної культурної резиденції — “Danube HQ”

 

Ренійська міська рада

 

м. Рені Ренійського району Одеської області
Фестиваль “Енергія мистецтва”/EnergyArtFestгромадська організація “Агенція сталого розвитку міста”м. Вараш Рівненської області
Україна з любов’ю
Ukraine with love
громадянська платформа “Нова Країна”м. Кіцмань Чернівецької області
Фестиваль гастрономічної спадщини “Дністровські гостини”Маяківська сільська рада (об’єднана територіальна громада)с. Маяки Біляївського району Одеської області
Фестиваль українського духу “Бандерштат — 2019”Боратинська сільська радас. Рованці Луцького району Волинської області
ЯPMAPOK KPAФTOBИX BИPOБІВПриютівська селищна рада (об’єднана територіальна громада)с. Войнівка Олександрійського району Кіровоградської області
Всеукраїнський фестиваль традиційної народної культури “Талант_Кolyska.UA”Новопсковська селищна рада (об’єднана територіальна громада)смт Новопсков села Осинове, Ікове, Хворостяне, Макартетине, Тев’яшеве Новопсковського району Луганської області
Фестиваль “Шашкевич Fest” у місті Золочеві Львівської областіЗолочівська міська радам. Золочів Львівської області
Мультиетичний гастрофестиваль “Дністровська вертута”Біляївська міська рада

 

м. Біляївка Одеської області
Етно-фестиваль “Чумацький шлях”Красносільська сільська рада (об’єднана територіальна громада)с. Красносілка, Лиманський району Одеської області
Всеукраїнський культурно-історичний фестиваль “Добре поруч”Гощанська селищна радасмт Гоща, с. Красносілля Гощанського району Рівненської області
Битва за Незалежність. Збараж 1649Збаразька міська рада

 

м. Збараж Тернопільської області
“ChildrenMusicPark”Кам’янська міська рада (об’єднана територіальна громада)м. Кам’янка Кам’янського району Черкаської області
Фестиваль “Чарівна симфонія козацтва”Омельницька сільська рада (об’єднана територіальна громада)

 

с. Омельник Кременчуцького району Полтавської області
Трускавецький Міжнародний Кінофестиваль “Корона Карпат”громадська організація “Кінофестиваль “Корона Карпат”м. Трускавець Львівської області
Створення культурного простору у місті-курорті Трускавець на час святкування Різдва та ВеликодняТрускавецька міська рада

 

м. Трускавець Львівської області
Етно-екофестиваль “Колодар”Славутська міська радам. Славута Хмельницької області
Створення музею-скансену черняхівської культури. Перші крокиБайковецька сільська радас. Чернелів-Руський Тернопільського району Тернопільської області
Відновлення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва в смт. Червоне Житомирської областіЧервоненська селищна радасмт Червоне Андрушівського району Житомирської області
Місто у безмірі барв

 

Чугуївська міська радам. Чугуїв Харківської області
Мистецький фестиваль “Кам’янська земля — край славетних героїв”комунальний заклад “Кам’янський державний історико-культурний заповідник”м. Кам’янка Кам’янського району Черкаської області
Фестиваль гумору і сатири “Весела копиця” як інструмент збереження нематеріальної культурної спадщини Бойківського краюкомунальний заклад “Долинський міський центр культури, спорту та туризму”м. Долина Івано-Франківської області
Любашівка — столиця української ковбасиЛюбашівська селищна рада (об’єднана територіальна громада)смт Любашівка Одеської області
Популяризація пам’яток археології через інтерактивну систему інформаційного забезпеченнякомунальний заклад Львівської обласної ради “Історико- краєзнавчий музей”м. Винники Львівської області
Князівський шлях до тронуадміністрація державного історико-культурного заповідника “Стародавній Володимир” у Володимир-Волинськомум. Володимир-Волинський Волинської області
Святкуй 400 років українського театру на фестивалі-ярмарку “Корона Якуба” на Кам’янеччиніКам’янка-Бузька міська рада (об’єднана територіальна громада)м. Кам’янка-Бузька Львівської області
Створення туристичного кластеру на території Перещепинської міської ОТГПерещепинська міська рада (об’єднана територіальна громада)м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області
Інкубатор ремеселМалинська міська радам. Малин Житомирської області
Пінзель. Ukrainian Live у Годовицігромадська організація “КОЛЕГІУМ МУЗІКУМ”с. Годовиця Пустомитівського району Львівської області
“Опішня СливаФЕСТ”, Opishnya SlyvaFESTОпішнянська селищна радасмт Опішня Зіньківського району Полтавської області
Проведення культурно-спортивного фестивалю “Sports Kozak” на території Мереф’янської міської об’єднаної територіальної громадиМереф’янська міська рада (об’єднана територіальна громада)м. Мерефа Харківської області
Фестиваль “BANDURA FUSION”концертно-театральний заклад культури “Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль “Калина”м. Рені Одеської області
Етно-проект “Сіверське перевесло”

 

комунальний заклад Сумської обласної ради — Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтвс. Слоут Глухівського району Сумської області

 

Пленер художників “Барви Нетішина”управління культури виконавчого комітету Нетішинської міської радим. Нетішин Хмельницької області
Малі проекти
“3D візуалізація Барського замку”Барська міська рада (об’єднана територіальна громада)м. Бар Вінницької області

 

Інтеркультурний фестиваль “Палітра націй”Брацлавська селищна рада (об’єднана територіальна громада)смт Брацлав Немирівського району Вінницької області
Давні традиції в новому форматі: #BokoRUSH #TremBITA #Vil

 

агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва “Закарпаття” Закарпатської обласної радисмт Міжгір’я, с. Синевир, Колочава Міжгірського району Закарпатської області

 

Створення Центру дослідження нематеріальної культурної спадщини Рогатинського ОпілляРогатинська міська рада

 

м. Рогатин Івано-Франківської області
Організація етнічно-культурного фестивалю “Гуцульське весілля” у с. Мишин Нижньовербізької ОТГ Івано-Франківської областіНижньовербізька сільська рада (об’єднана територіальна громада)

 

с. Мишин Коломийського району Івано-Франківської області
Створення і просування комплексного культурномистецького продукту “Дивовижна в’язь часів” із використанням культурно-історичного потенціалу міста Ананьїв Одеської областівідділ культури Ананьївської районної державної адміністраціїм. Ананьїв Одеської області
Інтерактивний музей стародруків

 

комунальний заклад “Державний історико-культурний заповідник м. Острога” Рівненської обласної радим. Острог Рівненської області
Фестиваль німецько-української культури Кронау-фестВисокопільська селищна радасмт Високопілля Високопільського району Херсонської області
“Свято Церери в Миньковецькій державі”

 

комунальна установа Дунаєвецької міської ради “Міський культурно-мистецький, просвітницький центр”с. Миньківці Дунаєвецького району Хмельницької області
Підземні шляхи
XVII—XVIII ст. тисячолітнього міста Полонне
відділ культури та туризму виконавчого комітету Полонської міської ради (об’єднана територіальна громада)м. Полонне Хмельницької  області
Козацькі пісні та вірші — невід’ємна складова патріотичного виховання молоді та збереження нематеріальної культурної спадщини УкраїнцівВсеукраїнська молодіжна громадська організація “Молодь України за майбутнє”с. Капулівка Нікопольського району, с. Грушівка Апостолівського району м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області
Фестиваль “Гобелен-Фест”відділ освіти, культури, спорту і туризму Асканія-Нова селищної радисмт Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області
Всеукраїнський етнофестиваль “Болохівські гостини”Історико-культурний центр-музей “Старий Костянтинів”м. Старокостянтинів Хмельницької області
Всеукраїнський фестиваль “Осінній Fest”Кіптівська сільська рада (об’єднана територіальна громада)с. Кіпті Козелецького району Чернігівської області
Проект мистецьких заходів та інтервенцій “Час нових історій”Громадська організація “Українсько-фінське товариство розвитку інновацій та соціальних ініціатив “Київ Тампере”смт Козелець Козелецького району Чернігівської області
“Арт-резиденція Олександра Довженка”Сосницька селищна рада (об’єднана територіальна громада)смт Сосниця Сосницького району Чернігівської області
Фестиваль води і муралівБерізко-Чечельницька сільська радас. Берізки-Чечельницькі Чечельницький району Вінницької області
Літературно-меморіальний простір “Анатолій Овсієнко. Зцілення сміхом”Вугледарська міська публічна бібліотекам. Вугледар Донецької області
“Плиски — ТУРФЕСТ”

 

Плисківська сільська рада (об’єднана територіальна громада)с. Плиски Борзнянського району Чернігівської області
Створення Центру української культури та етнографії “Оберіг Студеної Води” у селі Студениця Житомирської областіГромадська організація “Довіра-1”с. Студениця Коростишевського району Житомирської області
“Berezhany: the lost trail of Ferenc Rakoczi” (Бережани: загублена стежка Ференца Ракоці)Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережанахм. Бережани Тернопільської області
Фестиваль народної творчості присвячений Устиму Кармалюку “Подільський витязь — Устим Кармалюк”відділ культури, національностей та релігій Летичівської селищної радис. Кудинка Летичівського району Хмельницької області
Створення ландшафтно-скульптурного оглядового майданчика “Дивосвіт Трипілля — Світ Злагоди” на пам’ятці археології в с. Городськеобласна молодіжна творча спілка художників і мистецтвознавцівс. Городське Коростишівського району Житомирської області
Проведення фестивалю “Fest-party у селянській хаті!” у Покровській ОТГПокровська селищна рада (об’єднана територіальна громада)смт Покровське Покровський району Дніпропетровської області
НаметФест2019відділ культури та туризму Зміївської районної державної адміністраціїм. Зміїв Зміївського району Харківської області
Етнографічний кластер-простір, що формує культурну спільноту Балтської ОТГ Одеської областівідділ розвитку культури та туризму Балтської міської ради (об’єднана територіальна громада)м. Балта Одеської області
Фестиваль Баюракова барткавиконавчий комітет Яремчанської міської радим. Яремче, смт Ворохта села Микуличин, Поляниця, Татарів, Яблуниця, Вороненко Івано-Франківської області
Кольорове містоПустомитівська міська радам. Пустомити Львівськаої області
“OLIZAR MUSIC FEST”Коростишівська міська станція юних техніківм. Коростишів Житомирської області

Фестиваль борщу, що об’єднує

День села – це одне з найулюбленіших свят жителів невеликих сіл та містечок. В кожній місцині – свої традиції, обряди та звичаї. В цей день віншують та відзначають земляків, найстарші родини, найпрацьовитіших односельців. Але що робити тим селам, де жителів стає все менше, грошей на подарунки не дуже багато та і люди збираються у центрі все рідше?

У селі Городище на це запитання відповіли креативно! Організували три роки тому місцеве свято борщу «для своїх», яке за короткий строк перетворилося у гастрономічно-пісенний фестиваль «Варись, варись, борщику!».

 

 

6 липня у Городищі на фестиваль борщу зібралися місцеві мешканці та гості з Коропської громади та сусідніх міст і сіл. Гостинні господарі пригощали всіх місцевими стравами та варили величезний столітровий казан борщу і пекли запашні пампушки. На фестиваль зібралися команди куховарів, кожна з яких презентувала свій борщ. Члени журі оцінювали і презентацію, і саму страву.

«Цього року у нас уже і виставка робіт, і підприємці зацікавилися, і дитячий майданчик сьогодні дітей радує. По суті свято стає відомим, більше учасників фестивалю. Ми таким чином вирішили про себе заявити: «Ми живі, і ми будемо боротися за своє майбутнє!» І ми хочемо щоб так і в усій Україні, кожен прагнув кращого. За кількістю людей, які завітали на свято, то бачимо, що наш фестиваль вже отримав розголосу. І хотілося б, щоб не тільки на свято у нас було так людно», – каже Наталія Антоненко, староста Городищенського старостинського округу.

 

 

Творчі ансамблі та народні колективи, місцеві мешканці та гості свята – всі в один голос кажуть, що фестиваль «Варись, варись, борщику!» вийшов на славу.

Фестиваль «Варись, варись, борщику» стає все більш популярним: минулого року було сім колективів, то цього року вже 12. Нам треба цей фестиваль робити регіональним, проводити рекламну кампанію, щоб всі могли планувати час, розуміти умови участі. Додати туристичну родзинку»,- Людмила Самойловська, начальник відділу культури Коропської селищної ради. Вона запевнила, що наступного року у Коропській громаді обов’язково проводитимуть фольклорно-гастрономічний фестиваль.

За її словами, такі фестивалі не просто об’єднують. Вони народжують в душах людей віру у майбутнє, привчають дітей до наших традицій. І вони переконують, що разом ми сила.

 

 

«Для кожної громади важливо знайти свою туристичну «родзинку». Віднайти ту унікальність, яка зробить територію популярною, відомою серед місцевих і гостей громади. Ярмарки, фестивалі – це яскраві події, які об’єднують громаду, створюють атмосферу свята і приносять економічні результати. Адже гості свята завжди хочуть скуштувати «місцеву страву», побачити «місцеві атракції», придбати «місцеву продукцію». І все це створює додаткову вартість та робочі місця у громаді», – підкреслила Оксана Стельмах, радниця з комунікацій Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».

Джерело

Про оголошення результатів конкурсу проектів “Малі міста – великі враження”

Переможців конкурсу буде оголошено після 10 липня постановою Кабінету Міністрів України! Просимо вибачення за невеличку затримку!

І одразу після цього розпочнеться реалізація малих, середніх та великих проектів конкурсу «Малі міста – великі враження – 2019» по всій Україні. Нагадуємо, що експертний відбір відбувався у 2 етапи, спочатку експерти відібрали цікаві проекти по змістовій частині, а далі – відбувалися захисти проектів в Міністерстві культури, де заявники засвідчували фінансову спроможність виконати проект. Більшість із заявників заявили про те, що навіть не залежно від того, чи отримають вони грант чи ні, вони все одно будуть реалізувати свої проекти, оскільки це необхідно громадам для розвитку туризму, фінансової спроможності, конкурентоспроможності. Приємно, що заявники розуміють потребу брендування своїх територій та збільшення їх рекламної складової.

Ми зібрали цікавинки від потенційних переможців конкурсу.

 

Національний заповідник «Асканія-Нова», Херсонська область

«Гобелен-Фест»

Ірина Цой, начальник відділу освіти, культури, спорту і туризму Асканія-Нова:
«Ми провели 17 травня відкриття сезону і зрозуміли, що саме такі фестивалі нам необхідні. Завдяки ним залучаються туристи, збільшується зацікавленість зі сторони ЗМІ.
Чому саме Гобелен-Фест? Заповідник Асканія-Нова вже є брендом, але мало відомо про наш Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» – національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства, який є єдиним не лише в Україні, а й в світі. Він займається селекційним виведенням тварин, і в першу чергу це вівці. До речі, звідси і назва нашого фестивалю – «Гобелен-Фест”. Засновник «Асканія-Нова» Фальц-Фейн також розводив овець. А гобелени створюються саме з шерсті овець. Інститут унікальний, але рекламною діяльністю не займається, і мало хто про це знає. На його промоцію і запланований наш захід, який відбудеться 14-15 вересня. Приїздіть, адже не треба їхати в Африку, Африка є у нас».

 

м. Яремче, Івано-Франківська область 

Фестиваль «Баюракова бартка»

Володимир Губарчук, секретар Яремчанської ради та Ольга Малахова, керівник проекту:
«Чому саме наш проект має перемогти? Тому що це нові враження, нова фішка, яка не звична нашому туристу. Ми більше відомі у галузях зеленого та гірського туризму, а подієвий туризм – це для нас нове. Ця фішка заснована на історичних подіях, у 1700-х роках на наших територіях проживав Олекса Довбуш і його опришки. Вони вправно вміли вправлятися на бартках. Це такий топірець.
Наприклад, на Київщині є парк «Київська Русь», де відтворюються історичні бої та побут Київської Русі, а ми хочемо так само продемонструвати свої історичні спогади. В рамках проекту ми прагнемо показати театралізоване дійство. І поруч з професійними акторами участь зможуть брати туристи».

 

с. Городське, Житомирська область

«Дивосвіт Трипілля – Світ Злагоди»

Етнограф Інна Величко, керівник проекту:

«В нашому селі є багато артефактів пов`язаних з Трипіллям, втім, донедавна ці артефакти зберігались лише в коробочках. Ми давно хотіли з цим щось зробити, але не було можливості. Наприклад, ми постійно організовуємо на Червоній горі волонтерські загони, прибираємо тощо. Також постійно проводимо наукові конференції, навіть у Житомирі. В 2016 році ми виграли Грант Президента на створення навчально-туристичного-мистецького центру. Ми почали створювати реконструкції пам’яток керамічних виробів Трипільської культури. Нам допомагала мистецтвознавець Людмила Смолякова. Ми створили більше 100 експонатів. Сільська рада виділила нам приміщення бувшої кочегарки і ми заснували там музей із сучасною експозицією Трипільського мистецтва. В рамках проекту «Дивосвіт Трипілля – Світ Злагоди» ми хочемо доповнити ландшафтно-скульптурний оглядовий майданчик, який вже має 3 скульптури. А для нас важливо замкнути коло числом 12».

 

Фестиваль гастрономічної спадщини «Дністровські гостини», с. Маяки та Створення мультинаціональної культурної резиденції «DANUBE HQ», м. Рені – 2 проекти Одеської області

Юрій Маслов, український вчений, педагог, державний та громадський діяч, один з фундаторів імплементації в Україні Дунайської стратегії Європейського Союзу:

«Оскільки ми працюємо над Дунайською стратегією Європейського Союзу, ми зацікавлені розвивати придунайські території. Ми проводимо фестиваль «Українська Бессарабія», в минулому році у Вилково реалізували проект в рамках «Малі міста – великі враження» – «Гастрономічний фестиваль Дунайські гостини», також ми проводимо і інші гастрономічні свята.
Зараз ми хочемо м. Рені зробити Дунайськими воротами Української Бессарабії. Нам дуже важливо, щоб саме Рені, де проживає найбільша кількість національних меншин, міг презентувати національну культуру. Оскільки саме Бессарабія демонструє таку собі лабораторію етнічної поліфункціональної культурної толерантності. Тут поруч живуть – нащадки задунайських козаків, гагаузи та інші. А в с. Маяки проведемо Дністровські гостини, знову встановимо гастрономічний рекорд, як минулого року зробили у Вилково».

Далі буде…

Культура та туризм Сосницької громади: від Капелюша до Арт-резиденції Довженка

Сосницька селищна об’єднана громада у своєму становленні та розвитку демонструє неабияку силу волі та жагу до вдосконалення. Саме тут до влади прийшла молода команда, яка за три роки змогла зрушити з місця не лише загальноприйняте «Так було завжди», а і формує новий стиль життя на території. Для Андрія Портного, Сосницького селищного голови, та його команди децентралізація та створення об’єднаної громади стали не просто викликом, а можливістю довести – життя у невеличкому містечку або селі може бути якісним та комфортним.

Одним із напрямків розвитку громади в стратегії розвитку Сосницької ОТГ, розробленої за участі експертів Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою», є розвиток туризму. Про фестивальний рух та подієвий туризм мова йшла під час чергової виїзної консультації Оксани Стельмах, радниці з комунікацій Чернігівського ЦРМС.

Сосницька ОТГ по праву зветься Довженківським краєм: тут є кінотеатр Довженка, музей і, головне, садиба митця. А минулого року тут вперше відбувся кіномистецький фестиваль «Капелюш».

«Було б дуже сумно, якби на Батьківщині кіномитця, де зберігся кінотеатр, забули про кіно. Тому ми вирішили започаткувати кінофестиваль. Почався він із кіноконкурсу два роки тому, на який охочі подали не менш як десять заявок та робіт. Але всім учасникам сподобалася атмосфера та ідея, і тому вирішили наступного року провести цей захід в іншому форматі», – розповідає Віталій Супрун, завідувач Сосницького краєзнавчого музею ім. Ю.С. Виноградського.

 

Кінотеатр Сосницької громади

 

У травні 2018 року в громаді пройшов Перший молодіжний фестиваль кіно та мистецтва «Капелюш». Фестиваль поєднав в собі майстер-класи, екскурсії, перегляд професійних та аматорських кінострічок, фотовиставки та спілкування з режисерами, митцями. А вже увечері, як і анонсувалося, просто неба оголосили переможців конкурсу аматорського кіно «Кінокрок», на який подавали свої творчі спроби усі охочі. Тоді переміг Денис Джима, учень Сосницького навчально-реабілітаційного центру, із неймовірно зворушливою роботою в стилі «німого» кіно.

Говорять, що Денис вже готує нову кінострічку на цьогорічний конкурс, який відбудеться 20 липня у Сосниці.

Окрім конкурсу кіноробіт цього року оголосили і фотоконкурс. Також в рамках фестивалю планують роботу кіномайстерень. «Заснувати фестиваль кіно і не наповнити його «кінозмістом» – це було б неправильно. Ми хочемо наповнити фільмами, анімацією, творчістю саме місцину, де народився Довженко. Перетворити нашу громаду на кіномекку, щоб сюди їхали туристи, митці, аматори, щоб тут вчили і вчилися робити справжнє кіно: від задуму до готового продукту», – розповідає Андрій Ткач, начальник відділу економіки та інвестицій Сосницької селищної ради. І додає, що на фестиваль запросили гостей з інших областей, де кіномайстерні вже є, щоб вони розповіли про свій досвід. В програмі також майстер-класи з ораторського мистецтва, гримування та кінозйомок і багато кіно.

 

Вiталiй Супрун та Андрiй Ткач

 

Організатори Молодіжного фестивалю кіно і мистецтва «Капелюш» в один голос стверджують, що Довженко – не просто земляк, який жив на території Сосницької громади. Довженко – це дійсно бренд Сосниччини. «Фестиваль «Капелюш» – це інше звучання спадщини Довженка. Це презентація Олександра Довженка в іншому світлі через, наприклад, його шаржі, світлини та малюнки, як минулоріч. Через його капелюхи… Хочемо, щоб його сприймали живим, а не просто як пам’ятник, мертвий обеліск. А його садибу перетворити на справжню Арт-резиденцію – майданчик для спілкування та творчості», – каже Віталій Супрун. На його думку, подібні заходи не тільки привабливі для туристів та гостей громади, а і виховують любов до кіномистецтва у жителів громади, розвивають смак та бажання творити. З весни в громаді стали популярними кінопокази під відкритим небом. Віталій говорить, що пересувний кінотеатр збирає від 20 до 50 глядачів і може організуватися у будь-якому куточку громади: у парку, в полі, під мостом, у клубі або на галявині у лісі.

Організація кінофестивалю справа не дешева. А тому організатори намагаються залучати гроші з різних джерел. Цього року подали проєкт «Арт-резиденція Довженка» на конкурс «Малі міста – великі враження». Ініціатива цікава і багатогранна, включає створення віртуальних екскурсій по музею, сайту, кіномайстерень із сучасним обладнанням. «Ми хочемо осучаснити музей. З образу Довженка потрібно скинути весь нафталін, наблизити митця до нас, бо він ще по-справжньому не вивчений і не прочитаний. У нього багато талантів, які тривалий час від нас приховували. І як художника, і як сценариста, і як поетичного складу людини. І якщо ми, використовуючи різні форми залучення людей для вивчення його талантів, зможемо розвивати економічну сферу таку, як туризм, то це буде дуже добре», – каже Андрій Ткач.

Крім фестивалю «Капелюш», у громаді готуються до 125-річчя Довженка. І тут не обійдеться без сюрпризів. У Людмили Кликової, ландшафтного дизайнера, яка переїхала до Сосниці кілька років тому, та Віталія Онищенка, коваля, виникла ідея створити в центральному парку містечка фотозону. Серед квітів та дерев на гостей чекатиме знімальний майданчик, де буде кована камера часів, коли ще знімав Довженко. Поруч буде стільчик, де кожен охочий зможе сфотографуватися, і лавочка стилізована під кіномистецтво.

 

Ескiзи камери

 

«В парку вже підготували місце під майбутній майданчик, і він миттєво став популярним для фотосетів серед жителів Сосниці та гостей, особливо серед весільних фотографів. Стають популярними фотозйомки молодят на території музею в українському стилі та вбранні. Ми створюємо об’єкти, трансформуємо простір, щоб це було цікаво і нам, і туристам. Якщо це буде, то ми будемо цікаві світу. Адже конкуренція між громадами чим далі, тим буде жорсткішою. І щоб ми не стали тією «сірою мишею», про яку ніхто не буде знати, треба бути цікавим світу. Тому пошук таких цікавинок триває», – розповідає Андрій Ткач.

 

Майбутня кiнофотозона

 

Отже, якщо бажаєте зануритися в атмосферу кіномистецтва, вирушайте 20 липня до Сосницької громади на ІІ Молодіжний фестиваль кіно та мистецтва «Капелюш».

Вітання з Днем Конституції України

23 роки тому Україна отримала свою Конституцію – основний Закон України, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян. Який визначає права та обов язки для усіх без винятку.

Нехай  бажання українців розбудовувати суверенну і незалежну, демократичну, соціально-правову державу Україну в якій Конституція є священним законом ніколи не зникне.

Зі свіятом!

Традиції ОТГ: у Менській громаді вдруге пройшов фестиваль гончарного мистецтва «Куманець»

Більше двадцяти майстрів на одній території, сотні учасників майстер-класів та безліч цікавих витворів мистецтва з глини – все це фестиваль «Куманець», який вже другий рік проводять у Менській об’єднані територіальній громаді. Фестиваль є частиною традиційного Троїцького ярмарку. І гончарне мистецтво дуже легко «вплелося» до святкування зеленої неділі, ба більше – «Куманець» доповнив ярмарок новим змістом і звичаями.

 

 

По-перше, на фестивалі «Куманець» гончарі змагаються між собою у майстерності. За словами Олега Луцука, майстра зі Стольного, головна ідея фестивалю – створити мистецьку галерею на тваринну тематику, яка стане альтернативою менському зоопарку. І цю галерею організатори наповнюють скульптурами та витворами учасників фестивалю, які дарують свої вироби громаді. Мета – розвиток туристичної галузі, популяризація гончарства.

По-друге, гончарі діляться своїм мистецтвом з усіма охочими: від дітей відбою на майстер-класи не було. Як в принципі і від дорослих, які пробували «підкорити глину».

«Поєднуючи старі звичаї з новими традиціями, громади створюють цікаві атракції для туристів та резидентів. Вони вчаться шукати «родзинки» та пропонувати їх гостям. Крім того, місцевим жителям доводиться практикуватися в створенні туристичного продукту, визначати його цінність, вивчати переваги та попит», – зазначають у Чернігівському Центрі розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою».

 

 

Як розповів Геннадій Примаков, Менський міський голова, фестиваль гончарного мистецтва цього року став масштабнішим і може називатися міжнародним, адже серед учасників – гончарі з Америки, Польщі та Білорусії.

«Хочемо, щоб гончарство зацікавило більше людей. Це наше, українське. Добре, якщо традиції будуть передаватися від покоління до покоління. Це відновлення історії, культурної спадщини. Такі свята об’єднують громаду. Багато людей з різних сіл та міст приїжджають, розповідають, що і у нас були гончарі, і у нас. Гостям свята цікаво послухати історії про гончарів зі Стольного та інших населених пунктів нашої громади, а місцевим дізнатися традиції інших міст та сіл», – зазначив Геннадій Примаков.

Ідея фестивалю належить Олегу Луцуку. Він розповів: «Чому гончарство? Бо я сам гончар. Тому мені було легко створити такий конкурс. Я знайомий з багатьма майстрами. У Менській громаді це мистецтво вже розвинуте. Але коли я тільки переїхав до Стольного і казав, що сюди будуть приїжджати туристи, мені не вірили. Зараз щомісяця групи охочих з усієї України їдуть на майстер-класи, місцеві діти приходять вчитися. Мена стає туристичною Меккою. Немає в області таких фестивалів».

 

 

Майстер розповів, що підтримка громади і влади дуже важлива. Адже, організація фестивалю – це непроста задача і роботи вистачить кожному. «Мене місцева влада підтримує завжди. Мої ідеї сприймаються з розумінням. Завжди є комунікація з владою», – зазначив Олег Луцук.

 

 

За словами Юрія Моравського, гончара зі Львова, різноманітність мистецтва об’єднує всіх. «Він робить одне, я інше. Я в нього підглянув, мене «жаба» затиснула – захотілося краще зробити. І зробив. І навпаки. Таким чином, все прогресує. Ми для того і спілкуємося, щоб обмінюватися думками, натхненням… Наступного року обов’язково приїду», – розповів пан Юрій.

На його думку, гончарство виховує українство. «Це наше, класичне, але ми його вже бачимо з часу ХХ століття. Тобто ми не вертаємося назад. Але дехто зберігає класичні технології, а хтось іде в ногу з часом. Зараз на гончарний круг моторчик ставимо», – сказав Юрій Моравський. Він розповів, що колись давно на камінчик ставилися кований наконечник і прищіпка – скручена шкірка від сала – і таким чином крутився гончарний круг. Сьогодні майстри користуються сучасним обладнанням, хоча техніка роботи зберігається.

Майстри говорили, що такі фестивалі потрібні, щоб мати можливість обмінятися досвідом, техніками та новинками, а також поспілкуватися і показати людям свої вироби.

 

 

«Фестивалі дають можливість «вийти в люди». Ми ж індивідуалісти, кожен працює у себе в майстерні, а в люди виходимо тільки на фестивалі», – зазначив Роман Степаненко, народний майстер та член Національної спілки майстрів народного мистецтва.

За його словами, гончарство в Україні розвинуте і є дуже багато молодих майстрів, тому воно не зникає як, наприклад, зараз намагаються відродити ковальство, і це складно, бо втрачені основи саме українського ковальства. Але для молодого майстра-гончара найбільша проблема – це гроші для майстерні, а тому спочатку молодь заробляє стартовий капітал і потім повертається до мистецтва.

 

 

Організатори фестивалю на завершення подарували менянам та гостям ярмарку видовищне дійство – вогняну скульптуру.

 

Джерело

Фотозвіт з вручення Сертифікатів про успішне завершення курсу “Академія Культурного Лідера”

Підсумкова конференція «Академія культурного лідера»

19 – 20 червня у  м. Києві відбулась Підсумкова конференція «Академія культурного лідера» – спільного проекту Міністерства культури України та Goethe-Institut в Україні, метою якого була підготовка ТОП менеджерів галузі культури для ОТГ та малих міст України.

На початку учасників привітали Світлана Фоменко, перший заступник Міністра культури України, Беата Кьолер, директорка Гете інституту в Україні, Ірина Френкель, директорка Українського центру культурних досліджень та Павло Третьяков, голова ГО «Інститут культурної політики».

Наступними взяли слово  директор директората стратегічного планування та розвитку європейської інтеграції Міністерства культури Ярослав Петраков з доповіддю «Реформа Децентралізації в культурі та сценарії культурного розвитку громад» та Лідія Євтушенко, Міністерство регіонального розвитку  «Формування сталої громади – Стратегія регіонального розвитку до 2027».

Ірина Френкель презентувала «Алгоритми заповнення заявок на культурні проекти за аналізом практичних помилок».

Друга половина першого дня конференції продовжилась практичними презентаціями успішних проектів  випускників Академії .

Олена Петрова (Вінницький кластер) презентувала проект «Дунайські гостини» та доповідь « Від ідеї до мистецького проекту, побудованого на засадах інтегрованого розвитку. Дунайська конвенція для малого міста».

Алла Грабар (Тернопільський кластер) презентувала одну з кращих практик «Стратегія культурного розвитку Тараканівської ОТГ, як процес мобілізації потенціалів громади».

Необхідно зазначити, що документ вже прийнято  депутатами Тараканівської районної ради.

Наступними практичним досвідом ділились европейські експерти. Біргіт Шпренгер, референтка відділу культури Державної канцелярії Тюрингії (Німеччина) .

Патрік С. Фьоль, разом з Діаною Рахмановою та Вікторією Єрофеєвою розповідали про трансформацію як глобальну тему, на прикладі практичного досвіду гостей з Узбекистану та Киргистану.

Другий день конференції розпочався з вступного слова Беати Кьолер, Ірини Френкель та Павла Третьякова.

Наступним взяв слово д-р Патрік С. Фьоль з доповіддю «Контекстуалізація – АКЛ як підхід до розвитку культури на засадах децентралізації».

Перед завершенням учасники отримали своє останнє завдання у рамках проекту та розділились на спільну групову роботу над проектами й з успіхом презентували свої напрацювання впродовж усіх 5-ти модулей навчання.

На завершення учасників проекту, експертів та тренерів привітав Міністр культури України Євген Нищук. Він зазначив, наскільки важливим є данний проект в умовах децентралізації, оскільки процеси децентралізації відкривають багато можливостей для розвитку малих міст, сіл та селищних громад. Ефективність розвитку громади залежать від критичної маси обізнаних та вмотивованих «агентів змін» в новостворених ОТГ.

Кожен учасник Академії, що виконав усі вимоги навчання та захисту програми розвитку отримав Сертифікат про проходження та успішне закінчення курсу «Академія культурного лідера»   від Міністра культури України, Євгена Нищука, Беати Кьолер, директорки Гете інституту в Україні, Ірини Френкель, директорки Українського центру культурних досліджень та Павла Третьякова, голови ГО «Інститут культурної політики».

Анкета-опитувальник щодо оцінки потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо охорони нематеріальної культурної спадщини

Український центр культурних досліджень у 2019 році реалізовує проект
ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у
розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини».

Проект має на меті: визначити основні проблеми та потреби збереження нематеріальної культурної спадщини; практичні рекомендації щодо імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р.
У рамках проекту «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу
України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної
спадщини» проводиться анкетування.

Запрошуємо представників різних державних установ, голів ОТГ, сільських
та селищних рад, науковців, членів громад, працівників музеїв, управлінь
культури взяти участь в анкетуванні.

Анкету можна заповнити за посиланням