Козацькі пісні Дніпропетровщини охопили простір ХІ Міжнародного фольклорного фестивалю музики та танцю “ANTALYA FEST 2020” який відбувся 2-7 жовтня у м. Анталія

Козацькі пісні Дніпропетровщини охопили простір ХІ Міжнародного фольклорного фестивалю музики та танцю “ANTALYA FEST 2020” який відбувся 2-7 жовтня у м. Анталія (Туреччина).

Україну представили народне вокальне тріо «Лілея», художній керівник – Людмила Опанасенко і  народний вокальний ансамбль «Любава», художній керівник – Людмила Шляхова Кочережківського Народного дому Вербківської ОТГ.

Учасники творчих колективів мали задоволення не лише презентувати свої фольклорні звичаї, танці та пісні, але й насолодитися піщаними пляжами та блакитними морськими водами, дізнатись більше про 2000-річну історію регіону та скуштувати типову традиційну турецьку кухню.

В рамках фестивалю підписаний Меморандум про співпрацю в галузі культури між творчими колективами «Любава» і «Лілея» (Україна) та  Drita e Dervenit (Північна Македонія).

 

Джерела:

 

Кочережківський Народний дім (https://www.facebook.com/Кочережківський-Народний-дім-1737172536549386/ )

 

Обласний методичний центр клубної роботи

https://www.facebook.com/Обласний-методичний-центр-клубної-роботи-та-народної-творчості-507249849433746/

 

https://artethnofest.com.ua/2020/10/19/kolektyvy-z-dnipropetrovshhyny-predstavyly-za-kordonom-kozaczki-pisni/

 

 

 

 

 

 

 

Робота наступного учасника проєкту «Бєрєкєт» – арт-челенджу, організованого серед майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек командою ГО «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду

Робота наступного учасника проєкту «Бєрєкєт» – арт-челенджу, організованого серед майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек командою ГО «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду.

Юлія Тулупова працює над створенням панно, оздоблюючи його орнаментальною композицією з допомогою «каплама» – давнього стилю, що поєднує вишивку і аплікацію. В основі створеної орнаментальної композиції майстриня розміщує знак «Kale», або ж «Фортеця» – символ, який традиційно позначає захист.

«Бєрєкєт» – це назва одного з елементів кримськотатарського орнаменту, яким позначають різноманіття та достаток. Ідея арт-челенджу полягала в об’єднанні творчої енергії майстрів різних напрямків декоративно-прикладного мистецтва, які в рамках проєкту обрали для себе один з елементів Орьнек та втілили його у своїх авторських творах. По черзі, ця естафета передавалась від одного майстра до іншого, що дало змогу розкрити різні грані традиційної культури кримських татар.

Детальніше ознайомитись з перебігом арт-челенджоу «Бєрєкєт» можна у соціальних мережах:

Фейсбук (за хештегами #Bereket #Бєрєкєт #арт-челендж)

https://www.facebook.com/alem.ngo

Інстаграм

https://www.instagram.com/alem_ornek/?fbclid=IwAR3bIx1999Jm1VdxGpmM-SigUiL7CWjQmfyz_FaBOJxsfEKrh1Vi0XZbwIw

 

Відео з роботою майстрині на каналі ГО «Алєм»:

Меморандум про спільну діяльність та організацію взаємовідносин по проведенню науково-навчальної та виховної роботи між УЦКД і Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова

Заступник директора Українського центру культурних досліджень Олена Іщенко та Наталія Кочубей, завідувач кафедри менеджменту та інноваційних технологій соціокультурної діяльності Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова підписали договір про спільну діяльність та організацію взаємовідносин по проведенню науково-навчальної та виховної роботи.

Метою співпраці є об’єднання інтелектуального, творчого та організаційного потенціалу сторін для забезпечення розвитку суспільства в освітній, науковій, гуманітарній та інноваційній його складових, проведення фундаментальних і прикладних досліджень з проблем підготовки менеджерів соціокультурної діяльності в контексті соціально-економічних процесів розвитку креативних індустрій.

На підставі підписаної угоди, вже з 3 листопада 2020 року п‘ять студентів четвертого курсу НПУ ім. М.П. Драгоманова розпочнуть практику на базі Українського центру культурних досліджень.

Результати проєкту «Бєрєкєт» – арт-челенджу, організованого серед майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек командою ГО «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду

Продовжуємо публікувати результати проєкту «Бєрєкєт» – арт-челенджу, організованого серед майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек командою ГО «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду.

На відео Аліє Татарова вишиває кримськотатарське жіноче покривало на голову «марама», послуговуючись традиційною двосторонньою технікою «татар ішлеме». Основним елементом своєї орнаментальної композиції майстриня обрала знак «Mayva», або ж «Плод», який мовою символів Орьнек позначає жіночий символ.

 

«Бєрєкєт» – це назва одного з елементів кримськотатарського орнаменту, яким позначають різноманіття та достаток. Ідея арт-челенджу полягала в об’єднанні творчої енергії майстрів різних напрямків декоративно-прикладного мистецтва, які в рамках проєкту обрали для себе один з елементів Орьнек та втілили його у своїх авторських творах. По черзі, ця естафета передавалась від одного майстра до іншого, що дало змогу розкрити різні грані традиційної культури кримських татар.

Детальніше ознайомитись з перебігом арт-челенджоу «Бєрєкєт» можна у соціальних мережах:

Фейсбук (за хештегами #Bereket #Бєрєкєт #арт-челендж)

https://www.facebook.com/alem.ngo

Інстаграм

https://www.instagram.com/alem_ornek/?fbclid=IwAR3bIx1999Jm1VdxGpmM-SigUiL7CWjQmfyz_FaBOJxsfEKrh1Vi0XZbwIw

Відео з роботою майстрині на каналі ГО «Алєм»:

 

Пиріжки останніх караїмів

Як традиційна випічка допомагає мелітопольським караїмам залишатися в історії України

 

«Ми прожили тут із XIII століття ― і ми ніхто. Люди без Батьківщини», ― каже одна з пів сотні мелітопольських караїмів.

 

Олена Арабаджи, проректорка Мелітопольського педагогічного університету розгортає  книжку «Елементи нематеріальної культурної спадщини України». «Елементи» ― ця трохи канцелярська мова їй не шкодить, бо у книжці ― одна з останніх караїмських перемог. Вона розмістилася на сторінках між писанкою та обрядом «Водіння Куста». У грудні 2018 року під номером 0013 караїмську традицію приготування пиріжка з м’ясом «ет аяклак» внесли до переліку чотирнадцяти елементів нематеріальної культурної спадщини України. Для цього треба було довести, що традиція жива ― що три покоління вміють це робити. Про те, як правильно готувати ет аяклак, спершу розпитали караїмських бабусь. Жінки розділилися  на два табори. Одні стверджували, що правильний пиріжок ― тільки з бараниною. Бо ж і «ет» означає м’ясо. Інші ― що додавання картоплі є також традиційним, так почали робити бідніші люди.

 

Тепер караїмки Мелітополя хочуть, щоб їхній пиріжок визнали в ЮНЕСКО. Якщо до переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО можна долучити піцу й хачапурі, то чим ет аяклак гірший?

 

Справжній караїмський пиріжок готують із сирої рубленої баранини ― це обов’язкова умова, фарш ― уже не автентично. У начинці є цибуля, сіль, перець. Деколи, як я вже знаю, картопля. Пиріжок особливий і тістом. До нього додають тваринний жир ― найкраще баранячий, але зараз беруть і яловичий, так простіше. Тісто заплітають косичкою ― і з духовки дістають рум’яний півмісяць. Одного такого пиріжка достатньо, щоби пообідати.

 

«Ми їздили до Києва на конференції з коробками цих пиріжків. Говорили, що справа не в тісті і не у м’ясі, а в тому, що в ет аяклак ― душа народу».

 

Автор – Світлана Ославська

 

Більше за посиланням: https://www.reporters.media/pyrizhky-ostannih-karayimiv/

Процес просування вишивки «білим по білому» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО об’єднує та згуртовує громаду

29 вересня 2020 року у Полтаві відбувся семінар з питань просування елементу «Технологія виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО.

Семінар було ініційовано Українським центром культурних досліджень спільно з ГО «Демократія через культуру» та Департаментом культури і туризму Полтавської ОДА.

На семінар були запрошені зацікавлені сторони: носії елементу, майстри вишивки, представники освітніх та культурних установ, науковці, підприємці, представники влади та громади (повний список учасників зустрічі).

У програмі семінару були висвітлені та обговорені наступні питання:

  1. Презентація підготовки та проходження номінації:
  • Стан елемента (за результатами звіту)
  • Що таке охорона, що таке популяризація, що таке загрози?
  • Роль громади.
  • Різниця між Національним переліком та Списками ЮНЕСКО.
  1. Умови ЮНЕСКО до номінацій (звіт, моніторинг, огляд ситуації)
  2. Кроки підготовки номінаційного досьє.

Матеріали семінару у відкритому доступі.

Присутні на засіданні зацікавлені сторони, після обговорення питань, що стосувалися стану елемента, умов ЮНЕСКО щодо номінацій та кроків підготовки номінаційного досьє, зважаючи на великий об’єм роботи та спільну відповідальність, з метою налагодження ефективної та конструктивної взаємодії, домовилися про наступне:

 

  1. Розподілити ролі між організаціями та відповідальними особами наступним чином:
  • КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради, завідувач відділу Н.Свиридюк – організація та відповідальна особа, яка модерує процес просування елемента до Списку ЮНЕСКО;
  • М. Кордубан, головний спеціаліст відділу освіти, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Решетилівської міської ради – відповідальна особа за комунікацію у громаді з майстрами та інформування громади про процес просування елемента до Списку ЮНЕСКО;
  • Н.Вакуленко, директор ДУ «Всеукраїнський центр вишивки та килимарства» та Ю.Грига (начальник науково-дослідного відділу сучасної вишивки та килимарства Всеукраїнського центру вишивки та килимарства) – відповідальні особи за внесення інформації в облікову картку;
  • Департамент культури і туризму Полтавської ОДА (І.Удовиченко), відділ освіти, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Решетилівської міської ради (М.Тітік), Полтавський обласний осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України (Є.Пілюгін), Решетилівський художній ліцей (Н.Бігун), Полтавський національний педагогічний університет імені           В.Г. Короленка (В.Титаренко), Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського (О.Супруненко) – організації та відповідальні особи за розробку планів охорони, просування та популяризації елемента;
  • Н.Вакуленко, директор ДУ «Всеукраїнський центр вишивки та килимарства» та Д.Соколов, КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради – комунікація з Міністерством культури та інформаційної політики України;
  • Окремо буде визначена група, для виготовлення фільму про елемент.

 

  1. Затвердити план першочергових спільних дій та визначити наступні терміни виконання:
  • Провести збір необхідної інформації для облікової картки та провести необхідний моніторинг до 01 грудня 2020;
  • Зібрати необхідні фотоматеріали (до 10 фото процесу роботи) до 10 листопада 2020 року;
  • Виготовити фільм (до 10 хв.) –до 15 лютого 2021 року;
  • Надати всі матеріали до Міністерства культури та інформаційної політики України до 15 лютого 2021 року;
  • Документи на розгляді у Міністерства культури та інформаційної політики України – до 15 березня 2021 року.

 

За результатами зустрічі, всім учасникам було розіслано Витяг з Протоколу зустрічі з розподілом ролей між організаціями та відповідальними особами та планом першочергових дій з термінами виконання.

Також, за підсумками семінару, Департаментом культури і туризму Полтавської ОДА було надано Доручення всім відповідальним сторонам.

 

Процес просування елементу «Технологія виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО – це велика та послідовна робота, яка будується на принципах відкритості, ґрунтовності й поступовості.

 

В першу чергу, копітку роботу з дослідження, популяризації та інформування  мають провести саме представники громади.

 

 

Арт-челендж між майстрами традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек, організованого командою ГО «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду

У продовження арт-челенджу між майстрами традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек, організованого командою ГО «Алєм» за підтримки Українського культурного фонду.

Пропонуємо вашій увазі яскравий кримськотатарський килим (kilim), від майстрині Сабріє Еюпової. В основу орнаментальної композиції на килимі був поміщений знак «Suv», або ж «Вода», що у кримськотатарському традиційному орнаменті найчастіше символізує жінку, продовжувачку роду.

«Бєрєкєт» – це назва одного з елементів кримськотатарського орнаменту, яким позначають різноманіття та достаток. Ідея арт-челенджу полягала в об’єднанні творчої енергії майстрів різних напрямків декоративно-прикладного мистецтва, які в рамках проєкту обрали для себе один з елементів Орьнек та втілили його у своїх авторських творах. По черзі, ця естафета передавалась від одного майстра до іншого, що дало змогу розкрити різні грані традиційної культури кримських татар.

Детальніше ознайомитись з перебігом арт-челенджоу «Бєрєкєт» можна у соціальних мережах:

Фейсбук (за хештегами #Bereket #Бєрєкєт #арт-челендж)

https://www.facebook.com/alem.ngo

Інстаграм

https://www.instagram.com/alem_ornek/?fbclid=IwAR3bIx1999Jm1VdxGpmM-SigUiL7CWjQmfyz_FaBOJxsfEKrh1Vi0XZbwIw

Відео з роботою майстрині на каналі ГО «Алєм»:

Вітання з нагоди 83-річчя Решетилівського художнього професійного ліцею

7 жовтня  свій день народження відсвяткував Решетилівський художній професійний ліцей.

За багато років художній ліцей виховав і навчив відчувати прекрасне велику кількість учнів. У Решетилівському художньому професійному ліцеї завжди панує дух творчості і патріотизму, гармонійно поєднуються традиції славного минулого і новизна сьогодення.

Вважаємо, що викладачі і випускники Решетилівського художнього професійного ліцею робили і продовжують робити гідний внесок у розвиток культурної спадщини України, здобутки наших випускників, викладачів, відомі і визнані далеко за межами держави.

З нагоди дня народження, хочеться побажати викладачам і учням подальшого процвітання, невтомного прагнення до пізнання прекрасного, багато радості від творчої праці в навчальному закладі. Зичимо всім нових переконливих здобутків  Решетилівському художньому професійному ліцеї. І нехай, кожного, хто пов’язує свою долю з Решетилівським художнім професійним ліцеєм, він надихає на успіх і перемогу.

Джерело

Міністр культури та інформаційної політики України відвідав Решетилівку та Петриківку

2 жовтня з робочим візитом до Петриківки та Решетилівки завітав Міністр культури  та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

До Петриківської громади Міністр прибув разом з начальником управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської ОДА Наталією Першиною. Відповідно до плану поїздки Олександр Ткаченко побував у Петриківському музеї етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва та  зустрівся з майстрами Петриківського розпису.  Міністр дуже позитивно сприйняв пропозицію взяти участь у міні майстер-класі з розпису. Протягом досить короткого візиту учасники зустрічі встигли обговорити багато цікавих та перспективних проектів.

На Полтавщині Олександр Ткаченко побував разом із головою облдержадміністрації Олегом Синєгубовим та його заступником Катериною Рижеченко. Під час візиту оглянули приміщення колишньої фабрики імені Клари Цеткін. Зазначені приміщення потребують капітального ремонту.

«Хочемо створити тут потужну виставкову залу, в якій будуть представлені кращі зразки вишивки з різних регіонів, килимів, щоб люди приїздили, приходили сюди й могли це все побачити. Крім того, плануємо облаштувати оглядовий майданчик, виробничі майстерні для вишивання, виготовлення килимів», – розповіла керівник Всеукраїнського центру вишивки та килимарства Надія Вакуленко.

Проєктно-кошторисна документація (ПКД) на виконання капітального ремонту приміщень, газопостачання, теплопостачання, водопостачання і водовідведення є. Не враховано в ній ландшафтний дизайн.

Олександр Ткаченко зазначив, що проєктно-кошторисну документацію опрацюють, розглянуть можливість залучення коштів на ремонт приміщень.

Також Міністр оглянув Всеукраїнський центру вишивки та килимарства. Майстри подарували урядовцю вишиту «білим по білому» сорочку, рослинний килим із зображеною на ньому птахою щастя й опішнянський куманець.

Після візиту до Полтавщини та Дніпропетровщини на своїй сторінці Facebook Міністр зазначив: «Наше завдання – не тільки зберегти, але й дати поштовх народним промислам, знайти нові ринки збуту та привернути молодь до продовження унікальних традицій. Маємо завершити план розбудови Всеукраїнського центру вишивки та килимарства у Решетилівці та добитися захисту авторського права майстрів петриківського розпису. Бо разом з цією великою культурною цінністю, ще й значний економічний потенціал.

Зараз в міністерстві ми розпочали розробку моделі, що дозволить вдихнути нове життя в наші традиції. Бо це також й інші з переліку, як от Косівська мальована кераміка, Ліжникарство Франківщини, Бубнівська кераміка на Вінничині, Кролевецьке переборне ткацтво Сумщини, кераміка у Слов’янську, Лозоплетіння у Закарпатській області, художня кераміка у Опішні та Василькові, Самчиківський розпис Хмельниччини, Чорнодимлена неполивана кераміка Львівщини.

Наша сила в цих традиціях. І вже сьогодні ми сміливо можемо ними пишатися».

 

 

Джерела:

 

Сторінка управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської ОДА

https://www.facebook.com/Управління-культури-національностей-і-релігій-Дніпропетровської-ОДА-882448538473768

Сайт Полтавської державної обласної адміністрації

http://www.adm-pl.gov.ua

Сторінка Олександра Ткаченка у мережі Facebook https://www.facebook.com/oleksandr.tkachenko.ua

У Полтаві обговорили перспективу внесення елементів нематеріальної культурної спадщини до списку ЮНЕСКО

29 вересня 2020 року у приміщенні Полтавського академічного симфонічного оркестру відбувся семінар з питань підготовки внесення елементів нематеріальної культурної спадщини Полтавщини до Репрезентативного списку НКС ЮНЕСКО.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, при відвідування Полтавщини у липні цього року, дав доручення про вирішення питання включення Решетилівської вишивки в список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Ведення переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України було започатковано у 2012 році. Проте офіційно Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України було створено Наказом Міністерства культури України від 12.02.2018 р. № 105 «Про затвердження Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України».
.
Приналежність об’єкта НКС до всесвітньої спадщини впливає як на популяризацію його, так і країни в цілому. Але для потрапляння об’єкта НКС до списків ЮНЕСКО потрібно знайти незаперечні аргументи на його захист.
Крім цього, для включення необхідно підготувати відповідні презентаційні документи для подання до Міністерства культури України.
Зокрема, провести об’ємне дослідження:
– Опитування носіїв елементу та збір їх підписів, опис робіт англійською.
– Підготовка якісних фото.
– Відеоролик англійською.
Це все потребує часу, спеціалістів і коштів.
Засідання з цього приводу має відбутись у 2021 році.
Отже, внесення елементу Полтавщини до ЮНЕСКО можливе з 2022 року.
Від УЦКД надійшла пропозиція про можливість внесення елементів до Реєстру кращих охоронних практик ЮНЕСКО.
Розпочала семінар т.в.о. директора Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Ірина Удовиченко, яка зазначила важливості цієї події й наголосила, що це довгий шлях з великим об’ємом роботи.
Для роз’яснення процедури та обговорення дій по внесенню елемента до Реєстру ЮНЕСКО запросили
заступника директора ГО «Демократія через культуру», національного експерта з нематеріальної культурної спадщини Валентину Дем’ян та
регіонального представника Українського культурного центру у Полтавській, Харківській, Черкаській та Кіровоградській областях Ірину Каць.

Джерело