Гаська Шиян стала першою лауреаткою Літературної премії Європейського Союзу від України

Рішення Українського журі Премії стало відомим 22 травня під час урочистого оголошення імен лауреатів у Брюсселі. 

Гаська Шиян здобула Літературну премію Європейського Союзу за свій новий роман “За спиною”, який вийшов навесні у видавництві “Фабула”. У ньому йдеться про 27-річну успішну українку, життя якої різко змінилося, коли її хлопцеві прийшла повістка в армію. Війна підштовхне героїню до переоцінки власних цінностей та ухвалення непростих рішень.

“Цей роман не просто стилістично вправний і зрілий, але й важливий для сучасності, адже вписує війну в Україні в універсальний людський контекст, – йдеться у висновку членів Українського журі Премії. – Авторка переводить цю війну з безпечної рубрики “десь там на дикому Сході” у тривожну рубрику “тут, у нашій спільній Європі”. Бо цей конфлікт – справді тут, на нашому континенті, і він у той чи інший спосіб стосується всіх нас, європейців.

Гаська Шиян переконливо нагадує: інший світ, світ насильства і смерті, ран і каліцтва, молодих удів і військових шпиталів – зовсім поруч, і ніхто з нас не знає, коли доведеться переступити межу, яка їх розділяє. Сучасне життя, просочене технологіями і переповнене інформацією, аж ніяк не є стабільнішим і безпечнішим, ніж у минулі віки, а людина – аж ніяк не кращою. Проте, як і завжди, є люди, що здатні зрозуміти і допомогти.

Роман “За спиною” – про сучасну Україну, але не лише про неї. Він – про наш псевдобезпечний сучасний світ, який є всуціль крихким, починаючи від сім’ї, і закінчуючи суспільствами, державами, глобальними інституціями”.

Лауреатами Премії від інших країн-учасниць стали Laura Fredenthaler (Австрія), Piia Leino (Фінляндія), Sophie Daull (Франція), Réka Mán-Várhegyi (Угорщина), Beqa Adamashvili (Грузія), Nikos Chryssos (Греція), Jan Carson (Ірландія), Giovanni Dozzini (Італія), Daina Opolskaite (Литва), Marta Dzido (Польща), Tatiana Țîbuleac (Румунія), Ivana Dobrakovová (Словаччина) та Melissa Harrisson (Велика Британія).

Автори-переможці отримують грошову винагороду в розмірі 5,000 євро, а також підтримку з боку “Креативної Європи”, спрямовану на переклад та міжнародну промоцію їхніх творів. 

Урочиста церемонія нагородження переможців відбудеться у Брюсселі наприкінці вересня 2019 року. Цього року Україна вперше долучилася до Літературної премії Європейського Союзу.

Нагадаємо, що до короткого списку Премії від України також увійшли Вікторія Амеліна з романом “Дім для Дома” (“Видавництво Старого Лева”, 2017) та Маркіян Камиш з повістю “Чормет” (“Нора-Друк”, 2017).

Над визначенням лауреата від України цього року працювало журі у складі: письменника, президента Українського ПЕН Андрія Куркова (голова журі), директорки Українського інституту книги Олександри Коваль, літературознавиці, перекладачки, віце-президентки Українського ПЕН Олі Гнатюк, письменника, перекладача, літературознавця Остапа Сливинського та перекладачки, журналістки, радіоведучої Ірини Славінської.

За умовами Премії, лише члени журі мають право номінувати авторів на її здобуття. Журі у своїй роботі керується наступними критеріями:

1. автор-номінант має бути громадянином держави, яка його номінує;
2. номінований твір має бути написаний державною мовою країни, громадянином якої є автор;
3. номінований твір має бути книжкою художньої прози – романом або збіркою оповідань;
4. номінований твір повинен бути найновішою опублікованою книжкою автора на момент номінування, до того ж з часу її публікації до моменту присудження нагороди має минути не більше ніж 18 місяців;
5. номінований письменник має бути автором не менше 2-х, але не більше 4 книг художньої прози, опублікованих мовою оригіналу;
6. твори номінованого автора мають бути перекладені не більше ніж 4 іноземними мовами.

Нагадаємо, що Літературна премія Європейського Союзу (European Union Prize for Literature) – це щорічна нагорода, покликана сприяти популяризації та міжнародній промоції творчості молодих  авторів художньої прози з різних європейських країн. Премія фінансується Європейською комісією в рамках програми “Креативна Європа”.

Організацією-партнером Літературної премії Європейського Союзу в Україні є Український ПЕН.

Колектив Українського центру культурних досліджень щиро вітає директора Френкель Ірину Володимирівну з ювілеєм!

Колектив Українського центру культурних досліджень щиро вітає  Френкель Ірину Володимирівну з ювілеєм!

З нагоди свята колектив підтвердив статус свого зіркового керівника та подарував зірку Галактики Milky Way “Iryna Frenkel”

Запуск проекту “Малі міста – великі враження”

10 квітня відбулось засідання Уряду, на якому було презентовано запуск конкурсу проекту “Малі міста – великі враження”, ідею якого минулого року розробила ГО “Інститут культурної політики”.

Як зазначив Володимир Гройсман, “Українці – надзвичайно талановиті та креативні люди, й це визнають в усіх куточках світу. Тому необхідно створити середовище, в якому таланти зможуть розвиватись не лише у великих місцях, але й у малих громадах. Саме для цього було вирішено надати цільову підтримку  для реалізації на місцях тих проектів, що об’єднають у культурних та креативних подіях десятки, сотні тисяч людей. І якщо в минулому  році у пілотному запуску програми було реалізовано декілька проектів (із 137 заявок), то цього року підтримка у 50 млн грн (що буде надаватись на грантовій основі) дасть можливість реалізувати біля 100 проектів. Це – надзвичайно важливо, й цю можливість дає децентралізація”.

Міністр культури, Євген Ніщук розповів, що метою конкурсу є привернення уваги до стану об’єктів матеріальної культурної спадщини в громадах та відновлення й інтеграції ії в життя громади, стимулюючи тим самим економічну привабливість території. Й мова не лише про матеріальну, а й про нематеріальну культурну спадщину. Також міністр зазначив, що конкурс “Малі міста – великі враження” для усіх, незалежно від території розміщення. Це може бути ГО, ОТГ, підприємці або творчі спілки – головне щоб проект був реалізований у населенному пункті з  населенням до 50 тисяч жителів.

Також Євген Ніщук одразу анонсував ключові терміни конкурсу:

15.04 – старт прийому заявок (30 днів)

16.05 – початок оцінювання заявок

05.07 – оголошення переможців

15-07 – 01.08. – початок реалізації проектів

20.11 – кінцевий термін реалізації проектів

01.12 – кінцевий термін звітування за проектами

Міжнародний ярмарок грантів, кредитів та інвестицій

16 квітня 2019 року відбудеться Міжнародний ярмарок грантів, кредитів та інвестицій. Це спеціалізований ярмарок де Ви зможете отримати ще більше інформації  про фінансування бізнесу та проектів, а також більш зрозумілих і простих механізмів отримання коштів.

Вперше, і тільки на нашому заході під одним дахом зберуться понад 250 представників бізнесу, міжнародних та національних грантових програм, інвестори та венчурні фонди, національні державні фонди підтримки підприємництва, банки та кредитні установи.

На ярмарку грантів, кредитів та інвестицій будуть присутні спікери з різних фондів, установ та організацій які надають фінансову підтримку підприємцям різного рівня. Серед наших спікерів представники з: Horizon 2020, Програма Креативна Європа, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа та багато інших.

Міжнародний ярмарок грантів, кредитів та інвестицій це:

  • Спікери від українських та європейських організацій;
  • Унікальна можливість зустріти представників грантодавців та програм фінансової підтримки;
  • Особисті знайомства з представниками фондів, грантодавців та інвесторів;
  • Досвід від підприємств, які вже отримували гранти, залучали інвестиції, збирали кошти на платформах колективного фінансування;
  • Ефективний нетворкінг з власниками бізнесу;
  • Можливість знайти партнерів по бізнесу.

Міжнародний ярмарок грантів, кредитів та інвестицій буде корисний для всіх підприємців, які шукають інвестиційні можливості для розвитку своїх проектів:

  • підприємствам, які планують впроваджувати інновації;
  • аграрним та виробничим підприємствам;
  • підприємцям, що працюють в IT сфері;
  • консалтинговим та фінансовим компаніям;
  • підприємствам, що впроваджують енергоефективні рішення;
  • малому та середньому бізнесу.

Для максимально продуктивної участі у Міжнародному ярмарку грантів, кредитів та інвестицій, ми пропонуємо проведення заходу у форматі 4 в 1, який поєднує:

  • конференцію у 2 потоки;
  • практичні майстер-класи;
  • справжній ярмарок зі стендів учасників та партнерів;
  • зона активного нетворкінгу.

Станьте учасником Міжнародного ярмарку грантів, кредитів та інвестицій та отримайте відповідь на питання:

  • Де знайти гроші для розвитку бізнесу
  • Як перетворити гранти та державні програми на дієвий інструмент розвитку своєї компанії.

Зареєструватись на Міжнародний ярмарок грантів, кредитів та інвестицій ви можете на офіційному сайті події: bizforum.org.ua.

Організатор заходу: ТОВ «Компанія «Якість гарантовано»

Офіційний сайт події: http://bizforum.org.ua/

Подія у Фейсбук: https://www.facebook.com/events/307420343296551/

Місце проведення: Готельний комплекс «Верховина» , вул. Петропавлівська 24, корпус 5, Петропавлівська Борщагівка, м.Київ.

Час проведення: 10-00-18-00, 16 квітня 2019

Контактна особа для ЗМІ: Ксенія Шишенок, info@garantovano.com, тел.095-194-48-88

Організаційний комітет:  тел: +38 (066) 184-74-05, e-mail: office@garantovano.com“>office@garantovano.com

Джерело

Робота української арт-студії “Agrafka” отримала бронзу від Stiftung Buchkunst

Книга «Я так бачу» отримала бронзу на конкурсі “The Best Book Design from all over the World 2019”, організованому німецьким фондом “Stiftung Buchkunst”. Дизайн книги створювали Роман Романишин та Андрій Лесів з арт-студії “Agrafka”.

Цей міжнародний конкурс є одним з наймасштабніших подій в області книжкового дизайну. В цьому році брали участь понад 600 книг із 32 країн світу. Україна вперше увійшла в десятку країн-переможців, серед яких також Нідерланди, Австрія, Польща, Чехія, Японія, Китай, Росія, Швеція і Німеччина.

Професійне журі зазначило, що їх вразило саме графічне візуальне оформлення цієї книги в стилі піктограм:


«Деякі фрагменти виділені трьома кольорами (відтінки синього, червоного і жовтого), які живуть самі по собі і домінують над іншими. Місцями вони накладаються один на одного, пристаючи до самого верху сторінки або ж перескакуючи на іншу. Спостерігати за всім цим розмаїттям форм — справжнє задоволення».


Своїми враженнями також поділився Андрій Лесів:


«Завжди на Франкфуртському книжковому ярмарку купу часу проводимо коло стенду цього конкурсу і навіть не сподівалися опинитися серед переможців. Ми неймовірно щасливі та вдячні».


«Я у захваті від того, що відбувається в Україні!». Досвід Швеції щодо децентралізації

Голова шведського муніципалітету та член Ради найвпливовішої у країні Асоціації місцевих органів влади та регіонів Швеції (SALAR) Карола Гуннарссон про здобутки реформи децентралізації влади в Україні та відмінності української моделі від шведської. 

 

Карола Гуннарссон – речниця щодо політики згуртованості та територіального розвитку Ради європейських муніципалітетів та регіонів (CEMR), а також член Ради Шведської асоціації місцевих органів влади та регіонів (SALAR). Крім цього, протягом 12 років пані Карола очолює одну зі шведських громад – муніципалітет Сала (Sala).

SALAR – асоціація шведських громад, найвпливовіша та найавторитетніша у тому, що стосується розвитку місцевого самоврядування та регіональної політики. Вона об’єднує усі без винятку органи місцевого самоврядування Швеції – 290 муніципалітетів. SALAR також є фактично найбільшою профспілкою у країні.

Карола Гуннарссон веде активну соціально-політичну діяльність з 1987 року. Зокрема, вона була членом ради Шведської спортивної асоціації та працювала радником голови Асоціації фермерів Швеції, очолювала Національну раду з освіти, а минулоріч балотувалася до шведського парламенту від Центристської партії.

Пані Гуннарссон спеціалізується з розвитку регіонів, демократії та децентралізації, політики згуртованості та партнерства, залучення громадян у прийняття політичних рішень; а також з розвитку сільської місцевості, проблеми мігрантів та політики Європейського Союзу щодо регіонального розвитку.

 

Як працює децентралізація у Швеції

Після ІІ Світової війни у Швеції налічувалося понад 2000 місцевих комун, більшість з яких відчували брак коштів і були неспроможними. Однак завдяки реформі децентралізації, яка почалася в 1971 році і триває досі, країні вдалося вибудувати оптимальну модель розвитку за зразком британської, не обмежуючи місцеву ініціативу та впроваджуючи ефективне місцеве самоврядування. У 70 роках у Швеції постали 21 лен (регіональний рівень) та 290 муніципалітетів (місцевий рівень). Відтоді більшість соціальних послуг надають саме муніципальні утворення, у яких працюють майже 60% державних службовців цілої країни. При цьому муніципалітети мають високий рівень автономності.

Питання представництва державної влади у місцевих органах Швеції є доволі дискусійним. Швеція вирішила його шляхом створення національних відомств (агенцій, управлінь, асоціацій тощо), муніципальних утворень, що працюють на правах громадських об’єднань. З одного боку, вони співпрацюють з урядом, розробляючи спільні рекомендації з того чи іншого питання, що вирішується на місцевому рівні. З іншого боку, вони безпосередньо не впливають на рішення місцевих рад. Незважаючи на це, зазвичай усі рекомендації представників агентств знаходять підтримку на місцевому рівні.

Як ви загалом оціните хід реформи децентралізації в Україні? Що, на вашу думку, варто допрацювати нашій державі?

– На це питання важко відповісти однозначно. Якщо говорити чесно, то якість реформи децентралізації мають визначати не експерти та спостерігачі, а самі громадяни. Саме вони мають сказати, чи отримали всі необхідні послуги і чи рівень надання цих послуг відповідає їхнім очікуванням. Та якщо звернути увагу, власне, на думку українських громадян, особливо на думку жителів сіл, то успіх реформи буде очевидним. За тими відгуками, що я їх чую, можу сказати, що реформа децентралізації в Україні йде швидко і впевнено. Громади доволі швидко об’єднуються, причому роблять це цілком добровільно. По всій країні відкриваються центри надання адміністративних послуг, які знаходяться на утриманні громад. Це чудова робота! От щойно я спілкувалася з Іваном Дударем, головою Кочубеївської об’єднаної громади Херсонської області. Минулого року у цій громаді за дуже короткий період було відкрито сучасний Центр надання адміністративних послуг з дитячим куточком і пандусом для людей з обмеженими можливостями. Так-от, за рік 3,5 тис. мешканців громади отримали 4,5 тис. послуг. Я у захваті від того, що відбувається в Україні!

У 2014 році ви приїжджали до Києва, щоб підписати з українським урядом меморандум про реалізацію трирічного проекту децентралізації в Україні. Чи виконані його положення? Якою є мета вашого візиту тепер?

– Так, ми можемо говорити про виконання положень меморандуму трирічної давнини. Тепер варто робити наступний крок. Цього разу мене цікавила насамперед участь у конференції ( «Початок нового партнерства» – конференція Програми «U-LEAD з Європою». – Авт.), яка зібрала понад 400 лідерів українських об’єднаних громад та фахівців сфери надання адміністративних послуг. Я мала можливість поспілкуватися у Києві з представниками U-LEAD та інших міжнародних донорських структур, з українськими урядовцями, головами громад тощо. Мені було дуже цікаво ознайомитися з особливостями роботи «U-LEAD з Європою», що стосується відкриття в об’єднаних громадах та у малих містах України до квітня 2020 року 600 високоефективних Центрів надання адміністративних послуг. Велике значення для мене також мало спілкування з представниками Асоціації об’єднаних територіальних громад України, оскільки я – одна з керівників подібної асоціації у Швеції. Крім цього, члени української Асоціації ОТГ були у нашій країні у вересні минулого року. Ми зустрілися, як старі друзі.

Швеція – одна з п’яти країн, яка фінансує створення 600 ЦНАПів в Україні в рамках Програми «ULEAD з Європою». Яким є загальний бюджет на реалізацію цієї задачі?

– Близько 30 мільйонів євро. Ці кошти надають донори U-LEAD: Європейський Союз та окремо його країни-члени – Німеччина, Естонія, Данія, Польща та Швеція.

Українська Асоціація об’єднаних територіальних громад зараз лише набирає ваги, і багато ОТГ ще не увійшли до неї. Натомість шведська асоціація SALAR є помітною фігурою на політичній шахівниці своєї країни. Що конкретно вдалося змінити цій асоціації протягом останніх років у житті шведських муніципалітетів?

– Наша асоціація ставить перед собою три цілі. Перша – забезпечити роботою та гідною зарплатою фахівців у галузі місцевого самоврядування. Для цього ми об’єднуємо представників 23-х профспілок. Друга мета – надання різноманітних послуг членам асоціації: освітніх, юридичних, послуг з організації конференцій та зборів тощо. Саме тому ми маємо чималий штат – 450 працівників. Наша асоціація – своєрідна платформа, яку можуть використовувати для обміну думками всі наші члени. Це такий собі регіональний Facebook. Третя мета – просування законодавчих та урядових ініціатив, скерованих на розвиток регіонів. Члени виконавчого комітету SALAR регулярно зустрічаються з міністром фінансів, беруть активну участь у формуванні бюджету країни.

Що саме вдалося пролобіювати членам SALAR?

– У нас усі лобістські рухи зазвичай непублічні, тому мало хто може зізнатися у причетності до них. Ну, те, про що я можу сказати, це, наприклад, спрощення міжмуніципального співробітництва. Раніше у Швеції все було організоване таким чином, що допомогу сусідньої громади неможливо було отримати без процедур публічних закупівель, які забирали багато часу та сил. Тепер усе це скасоване, і для спільних робіт, приміром, з оновлення суміжних доріг, достатньо простої міжмуніципальної угоди. Саме наша асоціація ініціювала широку суспільну дискусію з цього приводу,  яка згодом вилилася у прийняття відповідного закону. Ми також не допустили скорочення персоналу у будинках престарілих, що уряд планував зробити на національному рівні. Ми довели, що коли йдеться про літніх осіб, які потребують допомоги держави, то найголовнішим має бути якість послуг, а не кількість персоналу.

Чи є у Швеції політичні сили, які виступають проти проведення реформи?

– Ні, немає. Принаймні, публічно про це ніхто не заявляє. Але насправді той чи інший політик час від часу виголошує тези щодо змін, які фактично послабили б владу муніципалітетів та посилили б центр у певній галузі чи у певному напрямку. Мовляв, давайте змінимо ось це; урядове управління у цьому окремо взятому напрямку буде ефективнішим, ніж місцеве. Але ніхто ні за що не зізнається, що стоїть за централізацію. Бо децентралізація буквально вкорінена у ментальність шведів.

Адміністративно-територіальна реформа у Швеції завершилася наприкінці 1970-х. Чи не виникає потреби відкоригувати те, що було побудовано тоді?

– Про це теж точиться чимало дискусій у нашому суспільстві. Річ у тім, що багато шведських муніципалітетів є дуже маленькими, з населенням близько 4 тис. осіб, відтак логічно було би об’єднати їх, щоб підвищити їхню спроможність. Одначе противники такого об’єднання наголошують на тому, що спроможність можна підвищувати і за рахунок пожвавлення міжмуніципального співробітництва. Окрема дискусія точиться щодо об’єднання північних муніципалітетів, які мають великі території, але небагато мешканців. Особисто я переконана, що об’єднувати їх не варто, бо тамтешні жителів від цього не виграють. Адже головне – не розмір громади, а якість послуг.

Народжуваність у Європі неухильно зменшується, а рівень урбанізації, навпаки, зростає. Як дають раду з цими проблемами у Швеції?

– У нас не все так погано, бо народжуваність таки зростає. Але все одно є проблема з населенням середнього віку – від 20 до 65 років, яке саме і є основним платником податків. Його таки бракує, і це є наслідком спаду народжуваності наприкінці минулого століття. Саме тому Швеція розвиває різноманітні еміграційні програми.

В Україні після початку реформи виник певний вакуум із контролем за законністю актів органів місцевого самоврядування. Як держава контролює ці акти у Швеції?

– Насамперед їх перевіряють аудитори самого муніципалітету. Окремий контроль здійснюють за своїми напрямками міністерства освіти, спорту тощо. У тому, що стосується місцевого самоврядування у Швеції, багато що базується на довірі. Велику вагу мають дискусії на національному рівні, але фактично все цілковито залежить від муніципалітетів. У Швеції місцеве самоврядування має дуже великі повноваження і відчуває відповідальність перед усією країною. У цьому його особливість.

Для українських органів місцевого самоврядування великою проблемою є те, що голова громади не може суттєво піднімати зарплати своїм працівникам. А як із цим у Швеції?

– Шведські муніципалітети не мають обмежень щодо призначення зарплат своїм працівникам. Нас обмежують лише умови ринку праці та обсяг бюджету.

Що ви думаєте про інвестиції громад у створення прибуткових комунальних підприємств, які фактично займаються бізнесом? Зараз українські ОТГ часто засновують комунальні готелі, рекламні і туристичні агенції тощо, і ці структури заробляють для громади кошти. З одного боку, це добре, але з іншого бізнес не є справою місцевого самоврядування…

– У моїй громаді лише три таких комунальних підприємства. Одне з них об’єднує електромережі муніципалітету, продаючи населенню електричну енергію. Цікаво, що цим підприємством ми володіємо разом з сусіднім муніципалітетом, і спільно несемо усі витрати й ділимо прибутки. Інший цікавий момент: всю енергію це підприємство отримує з відновлюваних джерел: сонця, вітру, води. Друга наша комунальна компанія – будівельна. Завдяки їй, ми маємо можливість забезпечувати жителів муніципалітету соціальним житлом та офісними приміщеннями, необхідними для тих чи інших послуг. Існування таких будівельних компаній – давня шведська традиція, їхня діяльність регламентується спеціальним законом. Третя комунальна компанія муніципалітету Сала керує старою срібною копальнею, що зараз працює виключно як туристичний об’єкт. Щодо цієї третьої компанії весь час точаться дискусії: мовляв, ми знищуємо конкуренцію на ринку. Але цей об’єкт дуже важливий для нас, ми не хочемо віддавати його у приватні руки.

Яким є обсяг власних надходжень вашого муніципалітету?

– Минулорічний бюджет нашого муніципалітету – 1,2 млрд шведських крон, або 120 млн євро. Близько 80% з цієї суми муніципалітет заробляє сам, 15% становлять різноманітні надходження з державного бюджету, а ще 5% громада отримує від різноманітних платних послуг. Ось що таке у нашому розумінні децентралізована країна.

 

Автор: Дмитро Синяк
Джерело

«Книжковий арсенал» отримав нагороду Лондонського книжкового ярмарку

Міжнародний книжковий фестиваль «Книжковий арсенал» отримав нагороду Лондонського книжкового ярмарку International Excellence Awards 2019 у номінації «Літературний фестиваль». Про це йдеться на сайті Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» у Києві.

«Ця перемога – це передовсім визнання команди «Мистецького арсеналу», де кожен підрозділ вкладає масу сил у те, аби «Книжковий арсенал» був справді тим прекрасним фестивалем, що поєднує мистецтва і не випускає книгу з фокусу уваги», – заявила гендиректор «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта 12 березня під час церемонії нагородження у виставковому центрі «Олімпія» в Лондоні.

Повідомляється, що відзначили мультидисциплінарність українського фестивалю «Книжковий арсенал», зокрема взаємодію різних видів мистецтв зі збереженням книги у центрі уваги.

Номінація «літературний фестиваль» на Лондонському книжкового ярмарку вручається з 2016 року. Цьогоріч у ній, крім «Книжкового арсеналу», за нагороду змагалися ще два фестивалі – в Утрехті (Нідерланди) та у Макасарі (Індонезія). У попередні роки переможцями ставали фестивалі з Бразилії, Індії та Малайзії.

Лондонський книжний ярмарок проводиться з 1971 року.

«Книжковий арсенал» – щорічний міжнародний книжковий ярмарок, заснований 2011 року в Києві. В рамках фестивалю письменники з України та світу, а також видавництва, дизайнери, ілюстратори та художники презентують свої роботи.

Джерело

ТРЕТІЙ ФІНАНСОВИЙ ЯРМАРОК

Третій Фінансовий Ярмарок — унікальна платформа, яка надає малому та середньому бізнесу можливість отримати актуальну інформацію про банківські, лізингові та страхові продукти для МСБ та інші можливі джерела фінансування. Це чудова нагода для підприємців отримати бізнес-консультації, а також налагодити контакти та нові партнерські відносини.

Проект реалізується Німецько-Українським Фондом за фінансової підтримки Уряду Німеччини через банк розвитку KfW. НУФ вже майже 20 років успішно сприяє розвитку мікро-, малих та середніх підприємств в Україні. Малий та середній бізнес (МСБ) є фундаментом для успішного розвитку держави у довготривалій перспективі, тому його зміцнення є стратегічним пріоритетом НУФ.

Третій Фінансовий Ярмарок — одна з головних подій в українському бізнес-просторі, яка продемонструє річні результати співпраці Фонду та його партнерів на прикладі конкретних кейсів. Подія об’єднає представників МСБ, фінансових установ, організацій, що сприяють розвитку підприємництва, та влади задля розвитку.

Третій Фінансовий Ярмарок для малого та середнього бізнесу ініційовано та організованои Німецько-Українським Фондом за фінансової підтримки Уряду Німеччини

Джерело

Філіппіни представили новий туристичний бренд з безкоштовним шрифтом

Філіппіни представили нову туристичну кампанію “It’s More Fun in the Philippines!”, у якій використали безкоштовний шрифт. Над проектом працювало агентство BBDO Guerrero.

Було/Стало

Міністерство туризму разом з агентством BBDO Guerrero вдихнули нове життя в туристичну кампанію «It’s More Fun in the Philippines!». Вона покликана позиціювати країну як яскраве місце проживання для місцевих жителів і приїжджих.

It’s More Fun in the Philippines 2019

Introducing “Barabara”

Креативники замінили колишній шрифт Harabara на Barabara. Новий шрифт був натхненний написаними від руки вивісками, які прикрашають курорти і транспортні засоби. Шрифт був створений 25-річним арт-директором агентства.

Усі зображення: www.underconsideration.com

Також в кампанії представили веселе, сучасне лого, натхнене місцевими тканинними виробами і квітами Філіппін. Завантажити безкоштовний шрифт можна на сайті агентства.

Be Part of the Fun #ItsMoreFunInThePhilippines | Department of Tourism Philippines

20 логотипів української агенції увійдуть до LogoLounge Book 11

20 логотипів української агенції графічного дизайну Brandformaувійдуть до одинадцятої збірки LogoLounge. Про це агенція повідомила у Facebook.

LogoLounge — це корисний ресурс для дизайнерів, який висвітлює важливі події у світі графічного дизайну. Також він дає доступ до масштабної бібліотеки логотипів, в якій зберігається понад чверть мільйона робіт. Крім цього, ресурс готує щорічний звіт тенденцій та вже випустив десять збірок логотипів.

В LogoLounge Book 11 увійде цілих двадцять робіт української агенції Brandforma. Агентство займається розробкою простих логотипів, які за їх думкою є позачасовим рішенням. Раніше роботи агенції вже публікувалися у попередніх збірках LogoLounge.

Всі логотипи агентства, які увійдуть до збірки