ІТ-шник з почуттям прекрасного

Подія, на яку очікували – звершилась. 11 грудня 2018 року в Україні презентовано Віртуальний музей Нематеріальної культурної спадщини України. Виконавець проекту – Український центр культурних досліджень. Проект став можливим завдяки підтримки Українського культурного фонду. А ініціювала проект Ірина Френкель, директорка УЦКД.

Журналістка ВінницяОК зустрілася з нашою землячкою Іриною Френкель у Києві. Говорили, передусім, про  Віртуальний музей та те, що передувало його створенню.

– Ірино, що надихнуло Вас  ініціювати такий масштабний  проект?

– Коли я прийшла працювати на керівну посаду в УЦКД, перше, з чим стикнулась, – це нескінченні розмови фахівців про необхідність створення електронних реєстрів культурної спадщини, збору метаданих для цих реєстрів. Вони малювали цифри на реалізацію проектів та мріяли. Мрії були про гранти або фінансування з боку Міністерства культури, бажано, без зайвих зусиль. Враховуючи, що результат для мене – це сенс, заради якого й треба працювати, мала розібратися з проблемою в стислі терміни та ініціювати подання гранту до УКФ (Український культурний фонд). І ось, шалено навантажені останні три місяці… Протягом цього періоду залучили понад 30 фахівців до реалізації проекту. Змогли активізувати  громади та «носіїв» традицій у регіонах, провели понад 10 експедицій та вперше за часів Незалежної України змогли зібрати відео-, аудіо- та фотоархіви, чим дійсно пишаємось. Це потужне наукове дослідження, яке дало друге дихання «Українському центру культурних досліджень».

– Ми познайомилися зі структурою сайту і звернули увагу на те, що Ви змогли додати інтерактивної складової для кожного елементу, тобто сайт вийшов живим…

– Для нас дуже важливим було визначення цільової аудиторії нашого проекту. Спочатку ми орієнтувалися на фахівців та працівників культури. Далі, вивчаючи ринок Нематеріальної культурної спадщини, я зрозуміла необхідність долучити дітей та молодь. Ввечері, перевіряючи один із віртуальних залів, я випадково замислилася про те, на основі чого наші діти вивчають історію України? І відповіла сама собі: «Через політичні події, війни, революції». І тоді я задалась питанням:  «Чому ми не даємо нашим дітям можливість пізнати історію України через культуру, традиції? Чи знають вони культуру і традиції народів, які мешкають на території держави?» Наступного дня нашою робочою групою було прийнято рішення про підсилення саме інтерактивного компоненту, тому що можливості Віртуального музею нематеріальної культурної спадщини – це один із засобів навчити дітей пізнавати історію своєї країни через традиції, звичаї, обряди. Це невидиме багатство, яке ми маємо, нарешті, пізнати. Ми маємо, нарешті,  пізнати самих себе.

Нам дуже пощастило, бо наші ІТ-партнери «Спільна справа», які працювали над створенням інтернет-сайту, змогли розробити пазли, кросворди та розмальовки. Звичайно, цей інтерактивний сегмент має розвиватися далі, тому ми маємо в планах продовжувати проект. Я дуже вдячна  «ІТ-шникам із почуттям прекрасного» (посміхається, – Авт.). Напевно, це був найважчий момент у реалізації проекту – зробити так, щоб користувачі ресурсу мали бажання «проходити» залу за залою, грати, пізнавати. Наша дизайнерка Юлія Суліма запропонувала дуже вдале кольорове рішення проекту. Напевно, всі ці складові і відіграли важливу роль у формуванні неповторного стилю сайту та книги.

– Відомо, що 6 листопада Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України додала ще три елементи до Національного переліку…

– З одного боку, я зраділа цьому факту. З іншого  – розуміла ускладнення технічного завдання та стислі терміни виконання проекту. Ми додали ще три віртуальних зали, затвердили дизайнерське рішення по трьох елементах. Зібрали інформацію для віртуального музею – це була робота 24/7. Але результат цього вартий!

– Цьогоріч у червні було внесено зміни до Закону України про культуру. Було введено поняття «Креативні індустрії». Ми розуміємо, що саме креативний сегмент підвищує статус території та створює їй додану вартість.. Чи вплинули ці зміни на відношення до Нематеріальної спадщини в Україні?

– За класифікацією сегментів Креативних індустрій, саме культурна спадщина і ремесла – є другими в цьому класифікаторі. Тому ідея розвитку території може бути пов’язана із нематеріальною складовою або базуватися на ремеслах і впливати на культурно-економічну стратегію території. Збереження, відтворення і популяризація елементів НКС може стати економічним важелем для розвитку громад, тобто розроблена маркетингова стратегія не лише інтегрує традиції, які стають частиною життя громади, а й  допомагає створити додаткову вартість території.

– За даними Etsy,  Україна посідає ІІІ місце з країн Європи за кількістю виробів народних промислів, а в окремих категоріях є лідером (скатертини, рушники, пояси, етно-іграшки). Тобто потенціал розвитку креативних індустрій в нашій країні є найбільш розвинутий і перспективний?

– Питання в тому, що «радянське» сприйняття культури, яка не розглядається як складова економічного сектору, – це гальма, які заважають розвитку культурного сектору. Незважаючи на внесення змін до Закону України про культуру, досі відсутні відповідні КВЕДи в переліку видів економічної діяльності. Але детінизувати ринок ремесел ми маємо.

Ми почали співпрацювати з проектом «Craft it». Це молоді, досвідчені люді, які опікуються розвитком ремесл. Вони мають гарну аналітику. Розробили моделі приватного підприємства в галузі ремесел, створили електронну платформу реалізації виробів майстрів.

Робоча група УЦКД розробила Драфт Державної цільової програми розвитку Народних художніх промислів. Я відверто хочу сказати, що це перспективний ринок в Україні. Тому ми будемо далі працювати в цьому напрямку.

– До речі, уряд Індії, приміром,  вважає, що сувенірна продукція країни, особливо народні промисли і традиції – це обличчя держави та  стратегія просування країни у світі.

– Так. У нас, на жаль, відсутня системність у позиціюванні України як країни багатих культурних традицій. Наприклад, ворота країни – вокзали та аеропорти. На цих просторах, на жаль, відсутня брендова продукція, що пов’язана з ексклюзивним українським продуктом. Є псевдосувенірка китайського виробництва.  Ми маємо презентувати наших дизайнерів, наших майстрів. Саме це повезуть до дому туристи. І саме ексклюзивний асортимент Duty free в українських аеропортах може вплинути на бажання іноземців відвідати нашу державу. Чому ні? Чому ми не розглядаємо Україну, як країну для шопінгу? Але це тема вже зовсім іншої розмови. Сьогодні ми зробили унікальний двомовний Віртуальний музей, який позиціонує Україну назовні. ЦЕ – наш перший крок у напрямі формування культурного ідентифікатора країни.

Довідка. До експозиції віртуального музею увійшли національні історичні здобутки української культури, в тому числі елементи, що вже потрапили до переліку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, – петриківський розпис і козацькі пісні Дніпропетровщини.

Спілкувалася Світлана Вишневська

Джерело

Майстер з Полтавщини викував найменшу мапу України

Роман Марюта з Миргородщини встановив рекорд України. Він викував найменшу карту нашої держави. Тут зобразив всі регіони країни, а також Крим. Виріб внесли у Книгу рекордів України та передали до музею.

У Києві на міжнародному фестивалі до розпеченого заліза майстер Роман прикладав заготовлене кліше, яке робив кілька тижнів. Після цього над картою він працював ювелірними інструментами.

Розмір залізної мапи дійсно вражаючий: висота — 8, 74 мм, а ширина — 12, 71 мм.

Роман розповідає, що просто хотів випробувати свою вправність перед глядачами, адже вдома працювати легше.

Джерело

Підсумки семінару-тренінгу «Організація роботи з документування, збереження та популяризації нематеріальної культурної спадщини»

11 грудня в Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці відбувся семінар-тренінг, у якому взяли участь понад 40 осіб з усіх куточків Миколаївщини.

Протягом заходу учасники отримали безліч корисної інформації щодо створення переліків елементів НКС; діючих нормативів та актуальної документації; отримали необхідні практичні навички для заповнення облікової картки та просування елементів НКС до переліків різних рівнів, а також семінаристи на конкретних прикладах ознайомилися із процесом дослідження, документування та популяризації зразків НКС.

Особливим подарунком для всіх присутніх стала презентація збірок провідних методистів Миколаївського обласного центру народної творчості Світлани Бабуріної та кандидата історичних наук Ганни Божкової «Весільні традиції Миколаївщини» і «Нематеріальна культурна спадщина: збереження, популяризація та підвищення ролі в суспільстві», які є своєрідним підсумком плідної роботи за рік.

Сподіваємося, що семінар-тренінг був не лише цікавим, але й корисним, а отримані рекомендації значно полегшать подальшу роботу з елементами НКС.

Відкриття сайту “Віртуальний музей НКС України”

11 грудня 2018 р. у конференц-залі «UNIT.City» у місті Києві відбулась Всеукраїнська конференція «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи», організаторами якої є Український центр культурних досліджень за підтримки Міністерства культури України.

Під час конференції було презентовано сайт «Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини України», в рамках проекту «Створення віртуального музею НКС України», який отримав підтримку від Українського культурного фонду.

За час реалізації проекту сайт «Віртуальний музей НКС України» став для команди немовлям, про якого всі піклуються і переживають.

І ось, 11 грудня 2018 року, немовля стає випускником і вирушає у самостійне, доросле життя.

Наталія Морозова (радник голови Вінницької ОДА, заслужений працівник культури України та член авторського колективу сайту) зачарувала присутніх своєю неймовірно цікавою та щирою розповіддю про свою «дитину»-сайт. Пані Наталія розповіла присутнім про структуру, наповнення та можливості віртуального музею культурної нематеріальної спадщини.

Сайт є зручним у користуванні, оскільки розроблено 3 шляхи доступу до Національного переліку. Кожен елемент НКС розташований на окремій сторінці і має такі розділи: відеогалерея; фото галерея (з можливостями слайдшоу); опис елемента; історія, територія, носії; збереження, розвиток, промоція; географічні дані та пізнавальні розваги. Саме розділ «Пізнавальні розваги» був найбільш складним у виконанні і наповнювався крок за кроком. Шукали можливості складення пазлів та освітній елемент до цього, вивіряли рівень складнощів. Розробили просту форму кросвордів. Робота продовжується. Сьогодні з’явилися перші розмальовки в розділі «Петриківська розпис».

Яскраві кольори сайту «Віртуальний музей» відповідають дизайнерському оформленню книги «Елементи нематеріальної культурної спадщини України», яку також було презентовано під час конференції. Кожний елемент має свій відтінок та символ, що полегшує процес запам’ятовування через створення асоціативних ланцюжків.

Партнери проекту, яких майже два десятки, подякували Українському центру культурних досліджень за те, що нарешті в країні почали виконувати зобов’язання у рамках імплементації Конвенції: виявлення, дослідження та поширення інформації про елементи нематеріальної культурної спадщини України.

Зазначимо, що місією музею є збереження та передача знань, розширення можливостей та виховання у людей поваги і сприйняття культурного розмаїття. І з цим погодились усі присутні, відмічаючи, як лаконічно та не виокремлюючи жодний елемент, сайт знайомить нас із цікавою та корисною інформацією, залучаючи як дорослих, так і дітей.

Завітайте до «Віртуального музею НКС України» та насолоджуйтесь красою і різноманіттям вмінь нашого народу. Віртуальний музей можна відвідати через сайт Українського центру культурних досліджень www.uccs.org.ua або за інтернет адресою:  www.virtmuseum.uccs.org.ua

Перша панель «Сучасні технології на службі популяризації НКС»

Друга панель «Звіт про виконання Конвенції ЮНЕСКО щодо охорони НКС за 2018 рік»

На Кіровоградщині Помічнянська ОТГ на своїй території активно розвиває туризм

За словами голови ОТГ, спеціалісти виготовили проект з реконструкції унікальної вежі Шухова. На сьогодні таких веж в Україні збереглося досить мало. До 2000 року їх було всього десять: у Білій Церкві, Фастові, Конотопі, Черкасах, Помічній, Полтаві, Шостці. Протягом тривалого часу в деяких містах ці споруди зруйнували. Наприклад, у 2002 році зруйновано вежу в Полтаві, а в березні 2011 року вежу з двоповерховим резервуаром у Фастові розібрали і здали на брухт. У Помічнянській ОТГ не збираються повторювати помилки українських областей. Відреставруваши унікальну пам’ятку, сподіваються приваблювати нею туристів.

Джерело

У місті Бобринець відбувся «Туристичний баркемп: як посилювати туристичну привабливість Бобринецької громади»

22 листопада у місті Бобринець відбувся «Туристичний баркемп: як посилювати туристичну привабливість Бобринецької громади». Захід мав три тематичні складові – розвиток територій та брендинг, туризм, медіа. Їх розкривали запрошені спікери, які мають досвід в реалізації різноманітних проектів, ініціатив, рухів, що спрацьовують на посилення туристичної впізнаваності міст, формування позитивного іміджу громади. Формат баркемпу передбачав неформальне спілкування зі знавцями у сфері прикладного локального туризму, брендингу громад та територій, медіа як інструменту для посилення іміджу та туристичної привабливості громади, подієвого маркетингу. Модераторка баркемпу – Ірина Ткаченко, директорка Агенція сталого розвитку “Хмарочос”, експертка з брендингу та промоції, урбаністка.

Практична частина баркемпу – робота в тематичних групах, де кожен осередок ідей фантазував над такими напрямками як : туризм та музеї, туризм та інфраструктура, туризм та екологія, туризм та спорт, туризм та театр, туризм та медіа (за підходом Волта Діснея). Також до баркемпу долучився Артур Чемерис з Черкас, який презентував в рамках Громадського партнерства з Програмою DOBRE результати проекту «Бюджет громади 2018!», а саме – бюджет для громадян.

Захід проводився спілкою “Громадські ініціативи України” в рамках проекту “Голос громади в місцевому самоврядуванні” програми USAID “Децентралізація приносить кращі результати та ефективність” (DOBRE). Cпілка “Громадські ініціативи України” є регіональним партнером програми USAID DOBRE в Кіровоградській області.

Джерело

Казкові костюми від майстрині з Черкащини Айни Гассе стали окрасою фільму-фентезі «Тільки Диво» і резиденції Святого Миколая у Києво-Печерській Лаврі

Вже нинішньої зими у кінотеатрах України планується показ фільму-фентезі «Тільки Диво». Це казкова історія про сім’ю, кохання, добро та дивовижні події, що розгортаються в переддень Святого Миколая.

Фільм «Тільки Диво» цікавий тим, що є одним з перших в Україні у жанрі дитячої казки. Стрічка знімається на замовлення Міністерства культури та Держкіно, її бюджет – майже 62 мільйони гривень, з них 44 мільйони – державні кошти. Над стрічкою працюють понад шість сотень фахівців, серед них – більш як 200 акторів та професійних фігуристів. Олена Каретник – режисер, автор сценарію та продюсер фільму.

Над спецефектами до фільму працює українсько-американська компанія Gloria FX. Вона знана у світі, зокрема, за роботами над кліпами світових зірок. Торік Gloria FX отримала відзнаку MTV Video Music Awards за «Кращі візуальні ефекти».

Відома українська дизайнерка родом з Черкащини Айна Гассе задіяна у проекті в ролі художника по костюмах. Спеціально для героїв фільму сворює понад півтисячі оригінальних казкових костюмів, із них – 300 ручної роботи.

Джерело

Сірниковий маестро із Жашкова: як хобі стало надбанням України

Богдан Сенчуков – талановитий жашківчанин, майстер, який за допомогою сірників створив не просто вироби, а цілий ансамбль музичних інструментів, з яким він потрапив до Національного реєстру рекордів. Митець розповів «Українському інтересу», як з маленького сірника починається велика любов до прекрасного.

Є люди, які не виходять за межі загальноприйнятих канонів мистецтва, здатні сприймати або ж створювати те, що завойовувало увагу аудиторії протягом століть. Однак є й ті, чиє творче мислення пішло далі й перетворює саме буденність на шедеври. Коробка сірників: що перше спадає на думку, коли чуєш це словосполучення? Отримали решту в сільському магазині, або ж потрібно підпалити газову конфорку на кухні.

Джерело

У Гадячі до 170-річчя Олени Пчілки встановлять пам’ятник та реконструюють садибу видатної землячки

Наступного, 2019   року  патріотична  громадськість відзначить 170-річницю з дня народження Ольги Петрівни Косач (літературний псевдонім – Пчілка Олена) (17.06.1849, м. Гадяч – 4.10.1930, м. Київ) – видатної діячки товариства «Просвіта», активної учасниці Української революції 1917-21 рр.,  письменниці, перекладача, фольклориста, публіциста, редактора та видавця, матері Лесі Українки, члена-кореспондента Всеукраїнської Академії Наук. Тривалий вона  мешкала в Гадячі, в урочищі Зелений Гай. Ця мальовнича місцина входить до переліку культурних та туристичних об’єктів міста та області, тут щороку відбуваються обласний фестиваль «Дивоцвіт Лесиного Гаю» та церемонія вручення Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки.

Саме з Зеленим Гаєм пов’язаний проект громадських активістів з Гадяча «Солов’їні стежки Зеленого Гаю». Його вони цьогоріч подавали на конкурс «Бюджет участі». Але він не увійшов до числа переможців. Відтак,  громадськість вдалася до  лобіювання проекту на рівні РДА. Проектом передбачене урізноманітнення видів відпочинку на території колишнього дворища Олени Пчілки. Спорудять нові та відтворять втрачені історичні будівлі. А ще хочуть побудувати на схилі пагорбу, від місця колишнього будинку Олени Пчілки до р. Псел, дерев’яні лабіринтові східці, перенести існуючий дерев’яний будиночок до р. Псел. На місці колишнього будинку зведуть  ажурну альтанку.

Джерело