Пориньте в нематеріальну культурну спадщину

Відкрийте для себе різні способи орієнтуватися в динамічному та інтерактивному просторі яскравих практик та виразів нематеріальної культурної спадщини. Подивіться, як вони разом представляють багате культурне різноманіття.

Використовуючи веб-семантику та графічну візуалізацію, проект «Пориньте в нематеріальну культурну спадщину» пропонує більш широку концептуальну та візуальну навігацію через майже 500 елементів, внесених до списків Конвенції 2003 року ЮНЕСКО. Він досліджує різні елементи в різних сферах, темах, географії та екосистемах і дає можливість візуалізувати глибокі взаємозв’язки між ними (докладніше про його концепцію)
Візуалізації постійно розвиваються, коли вписуються нові елементи та вдосконалюється індексація.
Ви також можете переглядати елементи за допомогою списків.

Автентична горюнська страва «Сичики» села Линове (Путивльщина, Сумська область)

Ареал побутування: село Линове (Путивльщина, Сумська область)

Носієм технології приготування є горюнка Жанна Василівна Дзекунова (1971 р.н.).

Горюни – невелика етнічна група, яка проживає на Путильщині. Давньослов’янське  населення, яке зберегло унікальну самобутню культуру, мову та  побут.

Технологія приготування страви  «Сичики» готуються із квасолі, сала та цибулі. Для приготування потрібно спочатку відварити квасолю. Потім приготувати піджарку – вижарити нарізане дрібними шматочками сало, додати побільше цибулі, підсмажити. Піджарку додати у квасолю. Усе разом добре потовкти, сформувати кульки та подавати до столу. У місцевій вимові ця страва називається «си́чікі». Якщо піджарку приготувати на олії – «сичики» будуть пісні.

Місцевою горюнською говіркою приготування страви описують так: «Сварить квасолю. Приготовить перижарку – поджарить сало мелкими кусочками, хорошо выжарить, добавить луку – пабольша, поджарить. Поджарку добавить у квасолю. Потом ийе поталочь и сляпить шарики и подавать на стол. Назавали йих «сы́чиками»! Коли пережарку приготовить на посном масле – сичики будут поснаи!».

Більш детально ознайомитись з традиційною горюнською кухнею можна у  Музеї горюнської культури, який діє  з  2017 року у селі Нова Слобода Сумської  області.

Інформація надана Тетяною Лучаніновою начальником відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Новослобідської сільської ради  путивльського району сумської  області

Традиційні єврейські страви під час свята Пурим

Історія  свята

Свято Пурим-одне з найвеселішіх у єврейській традиції , встановлене на честь позбавлення євреїв Персії від загибелі.

За переказами, в 355 році до н. е. верховний сановник при дворі царя, якого звали Аман, домігся від нього прийняття указу про повне винищення всіх євреїв в Перському царстві. Для вибору дня виконання задуму Аман кинув жереб, який випав на 13-е число місяця адар. Однак страшним задумам не судилося збутися. Єврейський народ врятувала дружина Артаксеркса і племінниця духовного лідера євреїв Мордехая – цариця Естер.

У синагогах під час святкування Пурима читають сувій Есфірі, при цьому при проголошенні імені Амана присутні піднімають шум за допомогою свисту і тріскачок, щоб ніхто не чув цього імені.

Це веселе свято, в який прийнято одягатися в карнавальні костюми, пити багато вина, дарувати один одному солодощі і давати гроші бідним.

Гастротрадиція  святкування:

Свято  Пурим  завершується  святковою трапезою (сеудою). Якщо  свято припадає  на  п’ятницю,  то сеуда  відбувається  до  полудня.

Трапеза в Пурим незвичайна,  вона  збирає за  столом  всю родину   та  супроводжується жартами і сміхом. Це єдине свято, коли наказано як слід випити. Деякі навіть намагаються досягти тієї стадії сп’яніння, до котрої в Талмуді сказано “поки язик не почне збиватися з Благословенний Мордехай ‘на’ проклятий Хаман ‘”

Під  час  Пурима готують  Креплах  – невеличкі галушки  в середині  з  фаршем,  картоплею  в  курячому  бульйоні  або  смажені.

Цілий  день протягом  усього свята   прийнято їсти трикутні пиріжки з смачною начинкою, що  мають назву  –  Гоменташ  (хоменташ,  Озней Аман, «вуха Амана».)

Пиріжок з начинкою всередині нагадує нам про приховане, неочікуване диво, що сталося в Пурим.

Перші Озней  Аман  наповнювали  маком в пам’ять про триденний піст цариці Естер, протягом якого вона благала Бога скасувати жахливий указ про знищення єврейського народу.  Естер і її слуги харчувалися маковими росинками протягом всіх днів посту.  Сьогодні роблять хоменташен з різними начинками.

У кожній єврейській сім’ї для цих пиріжків  є своя улюблена начинка. Різним може бути і його розмір – від дуже дрібних до великих, розміром з долоню. Залежить це від ваших традицій і уподобань.

Фото надані Єврейським студентським культурним центром «Гілель», м.Київ

Інгредієнти страви:

Гоменташ:

  • 1 склянка борошна
  • 3 ст.л. цукру
  • 200 г вершкового масла
  • 50 г подрібнених волоських горіхів
  • 3 яйця

Начиння:

  • 3/4 склянки маку
  • 1/2 склянки води
  • 6 ст. л. цукру
  • 3 ст. л. меду
  • 2 ст. л. маргарину
  • 1/3 склянки подрібнених волоських горіхів

Спосіб  приготування:

Крок 1. Маргарин розтерти з цукром і 2 яйцями. Додати борошно і замісити тісто. Вмішати в нього горіхи.

Крок 2. Змішати мак, воду, цукор і мед в каструльці. Довести до кипіння. Варити на повільному вогні, помішуючи, 15 хвилин. Суміш повинна стати густою. Додати вершкове масло. Зняти з вогню і покласти волоські горіхи. Закрити кришкою і поставити на 1 годину в холодильник.

Крок 3. Змастити рослинним маслом 2 дека. Тісто розрізати на 4 частини. Розкачати тісто в тонкий пласт (товщина 3 мм).

Крок 4. Тісто розрізати на круги, в середину кожного кола покласти начинку. Защипніть коло, сформувавши його у вигляді трикутного човника, в центрі якого начинка.

Крок 5. Розкладіть печиво на деку. Покладіть його в холодильник на годину, можна потримати і довше.

Крок 6. Змастіть яйцем і випікайте при 180 градусах 15 хвилин. Потім остудіть.

 

Рецепт надано головою Брацлавської іудейської громади-Баєк Фаїна Михайлівна 

Фото надані Брацлавською іудейською громадою 

 

РЕЦЕПТИ СТРУНКОЇ ТАЛІЇ ВІД МАРИНИ БОРЖЕМСЬКОЇ – ТРЕНЕРА «ЗВАЖЕНІ І ЩАСЛИВІ» НА СТБ

Дата і місце народження: 20.02.1980 р Вінниця

Освіта: Вінницький педагогічний університет ім.  Михайла Коцюбинського, факультет музики і факультет народознавства, вищу освіту.

Кар’єра: Марина працювала у фітнес-центрі «Таймаут».  Також викладала силовий фітнес і пілатес в «Аквамарин».  Склала власний курс тренувань по післяпологової реабілітації.

З 2012 року веде персональні тренування.

У 2016 році Марина Боржемская стає постійним тренером самого вагомого проекту країни «Зважені та щасливі».  Допомагаючи людям із зайвою вагою правильно і ефективно худнути, наставниця успішно призводить багато команд до перемоги.

 «Для мене важливо, коли люди добре виглядають, здорові і спортивні.  Через те, що бабуся хворіла на поліартрит, а дідусь страждав від надмірної ваги, я з дитинства хотіла знати, як можна боротися з фізичними проблемами », – зізналася Марина.

Хобі: активний відпочинок з дітьми, читання книг (особливо по психології і мотивації), катання на ковзанах, гра в бадмінтон, плавання, боулінг, аквапарк, екстремальні види спорту.

Діти: Марина виховує двох дітей: Роберт, Олівія

Діяльність на СТБ: «Все буде добре» – експерт, «Битва екстрасенсів» – зоряний експерт, «Зважені та щасливі» -6, «Зважені та щасливі» -7, «Зважені та щасливі» -8, «Зважені та щасливі» –  9 – тренер.

Пріоритети в житті: сім’я, діти, батьки.  Хоче навчити дітей любити людей, навіть перехожих.  Марина впевнена, що людина, яка несе позитив, робить радісними і інших, адже всі люди народилися для того, щоб бути щасливими.  Жінці важливо, щоб її діти поважали старість, цінували чужу працю і вміли працювати самі.  Вважає, що той, хто важко працює, той дуже цінує свої зусилля, і в майбутньому він буде легше сприймати життя.

РЕЦЕПТИ СТРУНКОЇ ТАЛІЇ ВІД МАРИНИ БОРЖЕМСЬКОЇ

“Печені риба з гарбузом”

✅ Інгредієнти основної страви:

  •  -4 філе нежирної риби (у мене тіляпія)
  •  – декілька гілочок чебрецю
  •  – 100 гр.  гарбуза

✅ Приготування:

Рибу розморозити, дати стекти зайвій рідині. Очистити гарбуз, порізати на невеликі брусочки.  На дно форми викласти рибу і гарбуз, посолити, поперчити, додати улюблені спеції і гілочки чебрецю.  Поставити в заздалегідь розігріту духовку до 180 ° на 10 хвилин під фольгою і ще 5 хвилин допекти без фольги

☑️ Інгредієнти для салату:

  •  ▫️половинка авокадо
  •  ▫️50 гр фети
  •  ▫️0,5 лимона (сік)
  •  ▫️ жменя гарбузового насіння
  •  ▫️декілька крапель олії (в цей рецепт я використовую олію ТМ Стожар часник-базилік на основі гарбузового масла👌

☑️ Приготування:

Готову печену гарбуз викласти поруч з рибою, додати порізаний шматочками авокадо, фету, присипати гарбузовим насінням, полити олією.  Перед подачею, рибу і салат побризкати лимоном.

 

«Салат з авокадо та тунцем»

Складові:

  •  ▫️Мікс салат 100гр
  •  ▫️Тунец у власному соку
  •  ▫️Томати черрі
  •  ▫️Половинка авокадо
  •  ▫️Лімон (сік для салату)
  •  ▫️Семена кунжуту
  •  ▫️ Трохи масла для заправки

✅ Приготування:

Мікс-салат, томати, авокадо промити, очистити і порізати.  Тунець відкрити, зцідити зайву воду і додати в салат.  Заправити олією, побризкати лимоном і посипати кунжутом.

 

 

«Курка з овочами»

✅ Інгредієнти:

  •  ▫️Куряче філе – 300-350 гр
  •  ▫️Мікс овочів – 350-400гр (можна свіжі або заморожені)
  •  ▫️Зелень за смаком
  •  ▫️Масло для готування.  У мене олія Стожар часник-базилік на основі гарбузового масла

✅ Приготування:

Курку порізати на невеликі брусочки, обсмажити на розігрітій сковороді, додаючи трохи олії.  За 5-7 хвилин до готовності додати заздалегідь приготовлені і порізані овочі.  Протушкувати на невеликому вогні.  Готову страву викласти на тарілки, посипати дрібно-нарізаною зеленню🌱

 

«Фаршировані гриби»

✅ Інгредієнти:

  •  ▫️Великі печериці – 8-9шт
  •  ▫️Брокколі – кілька суцвіть
  •  ▫️Цвітна капуста – кілька суцвіть
  •  ▫️Соус песто –  4-5 ст.ложек
  •  ▫️Куряче філе – (100-150 гр)
  •  ▫️Зелень 50гр (у мене шпинат)
  •  ▫️Тертий пармезан – жменя

✅ Приготування

Капелюшки печериць обережно відокремити від ніжок, вичистити серцевину.  Філе промити і порізати на шматочки.

У блендер перекласти філе, ніжки від грибів, зелень, сіль і перець.  Готової пастою нафарширувати гриби.

У форму для запікання викласти готові гриби, броколі, цвітну капусту, додати 2-3ст.л.води.  Запечатати форму фольгою.
Поставити в попередньо розігріту до 200 ° духовку на 25-30 хв.  За 5 хвилин до готовності прибрати фольгу, посипати сиром і повернути назад в духовку.

Готову страву викласти на тарілку, прикрасити зеленню, присипати сиром і додати соус песто за смаком 👌

 

Джерело https://www.instagram.com/uzelkova.marina/

 

3 березня 2021 року відбулась установча інформаційна он-лайн зустріч представників регіональних робочих груп для моніторингу виконання Конвенції ЮНЕСКО 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження»

Відповідно до Наказу Міністерства культури України № 907 від  19.10.2018 року  Український центр культурних досліджень уповноважено на науково – методичне  забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2005 року«Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження».

В установчій інформаційній он-лайн зустрічі 03 березня 2021 року взяли участь близько 100 представників регіональних робочих груп, що створені на базі обласних державних адміністрацій для моніторингу виконання Конвенції ЮНЕСКО 2005 року «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження». В цілому, станом на 02.03.2021 рік в регіонах сформована  21 регіональна   робоча  група  із 118 спеціалістів структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, що представляють 13 сфер діяльності (культура, освіта, економіка, соціальний захист, ЗМІ та ін.). ГРАФІКИ 1, 2

До  учасників звернулась з вітальним  словом начальниця  управління міжнародного співробітництва Міністерства культури та інформаційної політики України Ірина Страшненко  та  поінформувала  учасників  про терміни   подання Національного звіту України щодо імплементації положень Конвенції ЮНЕСКО 2005 року до  міжнародної організації   ЮНЕСКО   –   навесні  2022 року. Вона  також  зауважила про надзвичайно  важливу участь  регіонів  у підготовці Національного звіту щодо  імплементації  Конвенції.

Модератор зустрічі Ірина Каць – начальник відділу з питань регіональної політики та координації реформи у сфері культури Українського центру культурних досліджень розкрила   питання  «Конвенція ЮНЕСКО 2005 року: орієнтація на сталий розвиток» та  наголосила на міжсекторальній  співпраці під  час заповнення  моніторингових таблиць  та    підготовки  Національного звіту.

Щодо  Конвенції 2005 року, як основи креативної економіки та  культурних і креативних індустрій в законодавчому полі України,  інформацію  презентував Павло Третьяков – заступник начальника відділу з питань регіональної політики та координації реформи у сфері культури УЦКД.

Протягом року Український центр культурних досліджень супроводжуватиме регіональні робочі групи через освітні заходи та консультації в рамках науково-методичного забезпечення імплементації Конвенції ЮНЕСКО 2005 року на регіональному рівні. Учасникам були представлені регіональні  представники Українського центру  культурних  досліджень для налагодження комунікації та індивідуальних консультацій. За  результатами зустрічі всім учасникам робочих  груп будуть надіслані  робочі  матеріали.

Вступний  семінар  «Базові концепти Конвенції ЮНЕСКО  2005 року» відбудеться вже 25 березня  2021 року  після  отримання  Українським  центром  культурних досліджень  інформації  з  регіонів  за  2018 – 2020 роки.

Цікаві факти про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.

3.В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва “руська мова”.

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”.

7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.

8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово “вороги” – “вороженьки”.

За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.

Нагадаємо, “Мова – ДНК нації” – волонтерський освітній проект для всіх охочих вдосконалювати свої знання української мови.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО САЛО

☝️В Україні сало – культовий продукт, національна страва.
☝️Слово САЛО походить від праслов’янського sadlo. Корінь sad — той же, що і в слові «сідати», садло — це те, що посаджено на м’ясо. З часом буква «d» випала з давньослов’янської мови і вийшло слово САЛО.
Проте у словацькій мові воно дотепер так і називається – sadlo.
☝️У давнину для того, щоб спустити на воду нове судно, його днище змащували салом для кращого ковзання.
☝️Вважається, що найсмачніше сало виходить, якщо свиню годувати жолудями.
☝️Сало добре виводить токсини і радіонукліди з організму, а також допомагає запобігти похміллю — з’їжте маленький шматочок, вирушаючи на вечірку. Якщо під час застілля є можливість закушувати салом — обов’язково скористайтеся цим.
☝️Дієтологи рекомендують для кращої засвоюваності їсти сало з часником.
☝️У добре засвоюваному вигляді в салі міститься селен. Більшість населення страждають від нестачі цього елемента в організмі.
☝️Всім кому за 40, слід їсти сало, адже він – жовчогінний засіб. Достатньо вживати 50 грамів сала на день. Більше – то вже загроза для талії😉
☝️Коли ви підете купувати сало, візьміть з собою сірники. При виборі проткніть сало сірником: якщо ж дерево без проблем увійшло в продукт, значить, сало свіже та його сміливо можна купувати.
🤔Отже, сало та ще й з часником – профілактика захворювань, виведена на рівень національної традиціїо – відмінний 🤗

ЛЕСЯ УКРАЇНКА: ПРО ЩО НЕ ПИШУТЬ У ПІДРУЧНИКАХ

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

ШЛЯХЕТНА ДАМА

Одним із дієвих методів віднадити від української літератури в радянській і пострадянській школі було зображення її як провінційної, зосередженої лише на тяжкому житті селян. При згадці про укрліт в уяві багатьох і досі постає похилена хата, кріпаки та злиденність наших письменників. Головне тут – село. Дія творів відбувається в селі, письменники родом із села, що саме по собі й непогано (уся Європа, за великим рахунком, із села!), якби не було неповною правдою, і якби за допомогою цих штампів і досі не оселянювали все українське.

У цьому контексті справжня, а не підручникова Леся Українка, руйнує багаторічні потуги зобразити нас неповноцінними. Саме її походження – це історія про шляхетність, національну пам`ять і династичність, яких так бракує українцям для свого самоусвідомлення як частини європейської цивілізації.

Батько і мати Лесі походять зі шляхти. Петро Косач – із заможного українсько-козацького шляхетства, яке мало власний герб і після ліквідації Гетьманщини отримало права російського дворянства. Олена Пчілка хоч і з дрібної шляхти, але в минулому це була козацька старшина, про що в сім`ї пам`ятали.

Ці люди не працювали фізично, мали достатньо грошей на книги, гарний одяг і подорожі. Отже, вони мали час задуматися не лише над матеріальним, тому були творцями й активними учасниками «Старої громади». Не дивно, що їхні діти стали засновниками «Плеяди». І якщо «Стара громада» – це про національне, коли хочете – етнографічне, то члени «Плеяди» збиралися вже читати, перекладати й обговорювати Ґете, Мольєра та Шиллера. Водночас, вони не були відірвані від національного контексту, але вже не мали того романтичного замилування минувшиною, дивлячись на неї з точки зору своєї доби.

«Плеяда», поміж іншим, уклала, як казала Українка, «програмку книжечок по історії», де вона «взяла Хмельниччину, Слав[инський] — київський княжий період від Володимира, Людя — Галицьке княжество». Один лист Лесі Українки Михайлу Кривинюку показує, що саме вона ставила собі за мету, беручись за цей освітній проєкт «для народу»: «Моя робота буде, звісно, компілятивною, а не учено-творчою, та все ж, може, моя компіляція послужить хоть якимсь «противоядием» тим брошуркам про Хмельниччину і «возсоединение», що служать досі єдиною історією України на «народных чтениях» і, може, таки труять не раз думку народню. Поряд з тим се буде проба показати органічний зв’язок нашої недавньої минувшини і її ідеалів з теперішнім нашим становищем і всесвітніми демократичними ідеалами». Ну чим не нинішня протидія російській пропаганді і популяризація євроінтеграції?!

Тож Леся Українка була не закашляною нещасною жіночкою, якою її зображали в СРСР. Це була небідна, дуже освічена дама. Так, саме дама, у гарних сукнях, білих рукавичках, яка мала вишукане коло спілкування. Ця київська тусовка збиралася у просторих будинках і квартирах (надто в кварталі між нинішніми вулицями Саксаганського та Жилянською – «Українському Парнасі»), обставлених гарними меблями. Вони грали на фортепіано, обговорювали мистецтво і, звісно, фліртували, вставляючи модні французькі та німецькі фразочки, якими рясніють і листи Лариси Косач. У таких умовах формувалася ідеологія нашої національної аристократії.

МІСЬКА ЄВРОІНТЕГРАТОРКА

Попри відому ще дитячу любов до Колодяжного, багато часу Леся Українка проводила в містах – і не лише українських. Часто буваючи в Європі, вона ходила в театр і оперу, відмінно зналася на тогочасних культурних тенденціях. Хоч вона трохи втомлювалася, як писала, «від отельово-ресторанного життя», – воно не було їй чуже. Її подорожі нагадали б багатьом сучасність. Згадаймо одну таку в 1901 році. Ось Леся пише родині з Бродів, як переїхала тогочасний кордон: «… без інцидентів, тілько в вагонах палять в грубках шалено, так що все таки раз мусіла класти компреси…» Приїхавши тоді до Львова, письменниця зупинилася в Hôtel Central – нині це будинок на проспекті Свободи, 11: «…хоч мене знайомі закликали до себе, – мені було краще в отелі, бо не залежніше».

У Львові, замість трьох, вона провела чотири дні (запізнилася на потяг) і продовжила подорож: «… у пьятницю (13-го) сіла в Schellzug і за 6 годин була вже в Чернівцях». Schellzug – це тогочасний австрійський Інтерсіті+. Як бачимо, теперішніми потягами зі Львова до Чернівців можна дістатися лише на годину швидше. Взагалі, здається, Леся любила їздити рейками, бо ж і з вінчання з Климентієм Квіткою в Києві поверталася додому на трамваї.

Перші подорожі до Європи змінили Лесю Українку. У 1891 році в листі дядьку Михайлу Драгоманову, який тоді жив у Софії, вона пише: «Перше враження було таке, ніби я приїхала в якийсь інший світ – кращий світ, вільніший. Мені тепер ще тяжче буде у своєму краї, ніж досі було. Мені сором, що ми такі невільні, що носимо кайдани і спимо під ними спокійно. Отже, я прокинулась, і тяжко мені, і жаль, і болить…»

Хай буде нам у 2021 році соромно, що досі сперечаємось у питаннях, на які Леся Українка дала відповідь ще в позаминулому столітті: «Біда, що більшість нашої української громади сидить на самій нужденній російській пресі, а через те не бачить як слід світа ні того що в вікні, ні того що поза вікном». Знову ж таки в листі дядькові читаємо, який вона бачить вихід: «Та вже тепер поміж нашою молодою громадкою почалось таке «западничество», що багато хто береться до французької, німецької, англійської та італьянської мови, аби могти читати чужу літературу».

БЕЗАПЕЛЯЦІЙНА ПАТРІОТКА

Незважаючи на те, що всю родину Косачів в СРСР переслідували як буржуазних націоналістів, з Лесі Українки ліпили соціалістку й інтернаціоналістку. Якщо з «Оргії» та «Боярині» комусь ще незрозуміле ставлення письменниці до Росії, її політики, громадського життя та культури, то особисте листування не залишає двозначності (знову – із дядьком Михайлом): «Як я побачила тут у Відні російські газети, то мені за них «вчуже стыдно» стало, а надто було жаль бідної російської публіки».

Ще більше щирого розпачу читаємо в листі до Михайла Павлика, який Леся пише з Болгарії в 1895 році: «Кажучи правду, я тілько до Вас пишу з охотою, в Росію писати для мене мука, я вже одвикла тримати свою думку в кайданах, а після новітніх подій инакше писати листів в Р[осію] не можна, як замовчуючи про добру половину того, шчо варте писання. Сором і жаль за мою країну просто гризе мене (се не фраза, вірте), і я не думала, шчо в душі моїй є такий великий запас злості. Я не знаю, шчо буду робити, вернувшись в Р[осію], сама думка про се тюремне життя сушить моє серце».

Письменниця закликала не обмежуватися російською літературою і контекстом (до Драгоманова з Відня, 1891): «…недавно мені приходилося з тими самими людьми, що тепер учать чужі мови, змагатися за те, чи варто учитись чужій мові при такій чудовій літературі як російська». А ось що вона пише в березні 1902 року сестрі Ісидорі із Сан-Ремо : «Було тут «утро», що врядили приїжджі росіяни з Ніцци, але таке погане, що не тільки акторам, а навіть публіці було сором і ніяково дивитись одним на других… І програма така, як я не люблю, все якісь уривки, qui n’avaient ni queue ni tête (без початку і кінця – ред.). Ми всі дуже жалували, що пішли (нас затяг лікар і одна з актрис, ніяково було не піти), і ми з Наташею дали урочисте слово перед лицем вічного моря, що більш ми за границею на жадні російські «благоглупости» не підемо, хоч би нас на ретязі тягли».

Звісно, таке ставлення до метрополії не було безпідставним і суто емоційним. Це було природнє ставлення патріотки поневоленої країни до свого окупанта, але не більше: «Я не знаю, звідки пішла ся слава, що я така ненавидна націоналістка? Часто люде, познайомившись, дивуються, що я не їм великоросів, поляків і инш[их]…» (лист до Кривинюка М.В., 1897).

Коли Володимир Винниченко погрожував перейти в російську літературу, яка, мовляв, оцінить його талант краще, –  Леся Українка сприйняла це дуже болісно. Здається, в тій же «Оргії» (де «Рим ходив у Грецію до школи») вона звертається саме до нього: «Ти не продався, — гірше!  Ти віддався у руки ворогу, як мертва глина, з якої кожне виліпить, що хоче. Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився?» І це при тому, що сама Українка казала про себе як про «почитаєму, але не читому». Аудиторія у неї з`явилася вже після смерті – у 20-х роках, коли Микола Зеров у 1926 році сказав, що, нарешті, виріс читач для Лесі Українки.

ІНТЕЛЕКТУАЛКА

Леся Українка знала 7 мов: крім української та російської, ще французьку, німецьку, англійську, польську та італійську. Вона читала європейську літературу в оригіналі, багато перекладала й однією з небагатьох сучасників розгледіла масштаб генія Гауптмана, чиї твори вабили письменницю саме інтелектуальністю. Вона казала, що його п`єси «сповнені думки». Зрештою, «Лісова пісня» написана поверх його «Потопленого дзвону». Маючи Гауптмана за взірець, письменниця була дуже критичною до себе та колег: «Що ж до мене, то я тільки генієві можу простить кепсько збудований вірш, та й то не завжди. Українським же поетам слід би на який час заборонити писати національно-патріотичні вірші, то, може б, вони скоріше версифікації вивчились, примушені до того лірикою та перекладами, а то тепер вони найбільше надіються на патріотизм своїх читців, а не на власну рифму та розмір».

Багато вчителів української літератури будуть шоковані, проте Леся Українка без сентиментів ставилася, наприклад, до творів класиків Івана Нечуя-Левицького і Панаса Мирного. У черговому листі до Драгоманова вона пише: «Бога ради, не судіть нас по романах Нечуя, бо прийдеться засудить нас навіки безневинно. Принаймні я не знаю ні одної розумної людини в Нечуєвих романах, якби вірити йому, то вся Україна здалась би дурною…»

Письменниця дивилася в майбутнє і бачила українську літературу сучасною та європейською. У 1899-му вона використовує слово «модернізм» у значенні художнього напряму у своїй доповіді в Київському науковому товаристві.

ФЕМІНІСТКА

Якщо мати Лесі Українки Олена Пчілка – це про емансипацію, то Леся – це вже чистий фемінізм. «Камінний господар» – перший твір в нашій літературі, де зображено чоловіка-спокусника, який однак відрізняється від, приміром, пушкінського варіанту Дон Жуана, бо сам частково стає жертвою розумної Донни Анни, котра читає Ніцше.

Femme moderne бачимо і в драмі «Блакитній троянді», яку називали «дамською», вказуючи на її «безнадійний песимізм та безоглядний розпач». Старий лікар Проценко констатує, що «між одружніми людьми менше буває нервових і душевних хвороб. Спокійне, впорядковане життя – найкращий лік проти всяких справжніх і можливих хвороб». Ідеться про істерію, якою «хворіє» героїня. Річ у тім, що тоді всіх жінок, які хоч трохи намагалися позмагатися з чоловіками, вважали істеричками і відправляли на лікування. І драма більшою мірою саме про це, а не про песимізм та розпач.

Ви, певно, чекаєте, коли ж буде полуничка про Ольгу Кобилянську? А її не буде. Їхнє листування, справді, дуже чуттєве, але, прочитавши його, відвертої еротики ви не знайдете. Здається, вони були радше посестрами, які могли щиро говорити про речі, неприйнятні в тогочасному чоловікоцентричному суспільстві.

У житті, як і в літературі Лариса Косач теж була принциповою феміністкою, дуже довго відмовлялася вінчатися і зробила це, як згадувала, лише заради людей і чоловіка, аби його геть не зацькували.

Не зрадила Лариса Петрівна Косач своїм принципам і в смерті. На Байковому цвинтарі в Києві труну з її тілом несли жінки.

ФОТОГАЛЕРЕЯ

Фото 1-6 з сайту news.dks.ua 

  1. Леся Українка з братом Михайлом, Євпаторія, 1891 р.
  2. Леся Українка із сестрою Ольгою, Берлін, 1899 р.
  3. Леся Українка, Сан-Ремо, 1902 р.  Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью Йорк: 1970 р., с. 882
  4. Леся Українка серед мешканців вілли «Континенталь», Гелуан (Єгипет), 1909 – 1910 р. Спогади про Лесю Українку. – К.: Дніпро, 1971 р.
  5. Леся Українка з родиною, Кавказ, 1911 р. Денисюк І., Скрипка Т. Дворянське гніздо Косачів. – Львів: Академічний експрес, 1999 р.
  6. Похорон Лесі Українки, 1913 р.

Автор – Андрій Климчукконсультував – Євгеній Стасіневич 

 

Джерело

«Мутинські вареники»

Географічні дані  Україна, Сумська обл., Кролевецький район, с. Мутин.

Носії елементу –  Родина Клеби Катерини Олексіївни, Мороз Тетяни Володимирівни, жителів громади села  Мутин.

Опис елементу:  Особлива технологія виготовлення вареників з кашею та маком на «супу», притаманна саме даній етнічній території.

 

Мутинські вареники мають особливий смак та велике символічне значення, тісто в них надзвичайно пухке та ніжне, що ототожнюється з материнським лоном, а начинка з пшоняної каши та маку символізує плодовитість та багатство.

Взагалі в українській культурі є потужні гастрономічні символи, які виділяються на загальному тлі. Зокрема, вареники – одна із найпоширеніших страв із вареного тіста з начинкою.

Натомість до повсякденного меню українського селянина минулого, вареники потрапляли нечасто – вони були окрасою його недільного і святкового столів. Із плином часу ця страва все більшою мірою інтегрувалася в соціальне життя. Зокрема, дівчата-дружки несли її молодій на другий день весілля, а жінки – породіллі, і це вважалася обов’язковою традицією. При цьому промовляли: «Щоб, знай, багатіли та спереду горбатіли» або «Щоб повна була завжди, як вареник». Як бачимо, ця страва символізувала собою одну з формул безсмертя завдяки своїй символічній функції – продовження себе в нащадках.

Вони й нині є однією з найулюбленіших і найпоширеніших страв у привабливій царині українського гастрономічного повсякдення і в різних куточках України – різні традиції й особливості приготування даної страви.

Вашій увазі представлені вареники, які готують гостинні жителі Мутинської громади.

 

Інгредієнти:  Для тіста : 1 л. супа, 70 гр. дріжжів, 0,5 ч. л. солі, 200 гр. цукру, приблизно 1,5 кг муки.

Для начинки: макова начинка 200 гр., 1,5 стакана пшона, сіль, цукор за смаком, 50 гр. олії.

Технологією приготування страви: Готуємо суп: беремо 1, 2 л. води, 7 картоплин і варимо до готовності, вихолоджуємо і збиваємо в однорідну масу. Маса повинна бути як рідка манка.

Готуємо тісто: до рідини додаємо 70 гр. дріжжів, о, 5 ч л. солі та 200 гр. цукру, 1,5 кг. муки. Замішуємо тісто і ставимо в тепле місце на 30 хв. Потім розкачуємо тісто і робимо вареники.

Для начинки варимо пшоняну кашу на воді. Змішуємо з маковою начинкою.

Вареники варимо на пару 5 хв. готові вареники змащуємо олією. Такі вареники пухкі і не черствіють довгий час.

«Мутинські вареники»-елемент нематеріальної культурної спадщини включений до районного переліку та готується до подачі на розгляд комісії з приводу включення до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Відео приготування  вареників, можна переглянути за посиланням:

Дайджест заходів з нагоди Святкування 150-річчя дня народження Лесі Українки (оновлюється)

Український центр культурних досліджень, здійснив моніторинг заходів, присвячених святкуванню  ювілею Лесі Українки.

З  нагоди відзначення  150-річчя з дня народження Лесі Українки в Україні і за кордоном проводиться ціла низка атракцій та культурно- мистецьких імпрез.

1.Міністерство культури та інформаційної політики разом з агенцією Postmen створили брендинг до дня народження Лесі Українки.

Офіційний брендбук  представляє логотип, бренд систему, шрифти, кольорові та графічні рішення, що супроводжуватимуть весь ювілейний рік Лесі Українки. Кожен, хто створює власні події чи заходи, може котстуватись брендбуком. Крім того брендбук, можна застосовувати у власних профілях в соціальних мережах. Скачати  можна  з а посиланням:

  https://identity.150imenlesi.org/page17039775.html   

2.До 150-річного ювілею Лесі Українки вперше буде представлено повне зібрання творів письменниці у 14- томах.

Над зібранням працювали провідні науковці Волинського національного університету імені Лесі Українки та інших навчальних і наукових інституцій України. Всі тексти подано з урахуванням авторського правопису.  https://www.kmu.gov.ua/news/do-150-richnogo-yuvileyu-lesi-ukrayinki-vpershe-predstavlyat-povne-zibrannya-tvoriv-pismennici-u-14-ti-tomah

3. 21 січня 2021 року Національний банк України до дня народження Лесі Українки випустив срібну банкноту.

4.Детальніше, ознайомитися з імпрезами можно на сайті, що запустило Міністерство культури та інформаційної політики з нагоди 150-річчя від дня народження поетеси Лесі Українки в рамках мистецького проєкту  «Леся Українка: 150 імен». 

На сайті 150imenlesi.org з’являтиметься інформацію про заходи, які з нагоди ювілею впродовж 2021 року відбуватимуться під егідою міністерства та Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти.

5.Окрема сторінка сайту Волинської ОДА, теж присвячена подіям, що пов‘язані із відзначенням ювілею

https://voladm.gov.ua/new/volin-gotuyetsya-do-vidznachennya-150-richchya-vid-dnya-narodzhennya

6.Національна спілка театральних діячів пропонує ознайомитись з 13 виставами з 9 театрів, за запитом Леся Українка у Цифровому театральному архіві 

Що це за театри і вистави, яка п’єса є найпопулярнішою серед режисерів, якими були втілення «Лісової пісні», «Одержимої» чи «На полі крові» – дивіться за посиланням

🔗 https://cutt.ly/blbgJUm

7.Між іншим, КИЇВСЬКА ТЕАТРАЛЬНА ШКОЛА-СТУДІЯ 25.02.2021 грає прем’єру «Мріє, не зрадь!» до 150-річчя Лесі Українки у спільному проєкті «Лесин вечір» 🎭

з Київський академічний театр КОЛЕСО/Kiev Akademic Theater Koleso 🎭

Пряма трансляція з 19:30-20:15 на сторінці

https://www.facebook.com/teatralna.shkola.kyiv😀

8.25 лютого, в день народження Лесі Українки, в український прокат виходить кіноверсія вистави «Камінний господар» в постановці Театру на Подолі. Перший показ вистави на великому екрані пройшов 23 лютого.

9.На мультимедійній платформі іномовлення України « Укрінформ» у рубриці « Культура» https://www.ukrinform.ua/rubric-culture, щоденно публікується інформація  про святкування 150- річчя поетеси.

10.25 лютого до 150-річчя Лесі Українки на суспільному телеканалі «UA: Культура» покажуть прямоефірну трансляцію Re:post-опери LE Влада Троїцького ( 19.10) екскурсію музеєм Лесі Українки у Колодяжному та прозвучать вірші Лесі Українки у виконанні відомих українців. Детальніше з програмою заходів можна ознайомитись за посиланням: https://suspilne.media/amp/culture/

11. Цікаву підбірку заходів пропонує сайт https://chytomo.com

За посиланням https://chytomo.com/ia-budu-vichno-zhyty-v-lektsiiakh-konkursakh-i-postanovkakh-podii-do-dnia-narodzhennia-lesi-ukrainky/  ви дізнаєтесь  про виставки, концерти, презентації, масові вшанування в Україні та поза її межами.

12. На сторінці «Гастроспадщина України» https://www.facebook.com/187952666170708/posts/196782611954380/?d=n скуштуйте смаколики від Лесі Українки.

13. У Лариси Косач-Квітки в рамках проєкту буде своя медійна платформа «Радіо Леся» ініційована UA: Радіо Культура. ⠀ Платформа «Радіо Леся» — студія, де 25–27 лютого команда UA: Радіо Культура створюватиме контент, який можна почути в Києві на 97.6FM або онлайн з будь-якого куточка планети за лінком bit.ly/RadioLesya.

14. Відомі українці долучилися до культурного флешмобу до 150-річчя від дня народження Лесі Українки. Вони продекламували рядки одного з найвідоміших віршів поетеси «Do (Гімн. Grave)  

15. З нагоди 150-річчя з дня народження Лесі Українки щиро відбудеться онлайн – лекція доктора філологічних наук, декана філологічного факультету Львівського національного університету імени Івана Франка пана Святослава Пилипчука https://www.facebook.com/events/230513595419911/?ti=ls

16.СвітЛиця культурно-просвітницький центр  презентувала пластиліновий мультик-анімацію на вірш поетеси «Тішся, дитино, поки ще маленька…»  https://www.facebook.com/svitlytsiabro/posts/453120442710400

17. Студія Animagrad (FILM.UA Group) випустила тизер-трейлер повнометражного анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня». https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3197464-vijsov-novij-trejler-multfilmu-mavka-lisova-pisna.html?fbclid=IwAR1lixkPOmj09KnYqfBaEVdQq5QJp44v3Who0e21kKgmpJ42v8YN98hGoYs

18. Посли Німеччини та Канади продекламували вірші Лесі Українки: зворушливі відео http://uchoose.info/lesya-ukrayinka-pro-shho-ne-pyshut-u-pidruchnykah/?fbclid=IwAR3BcwO32MSt5Voj5qsqNeGTejroKi5SFJeqFp0vfkU1qcJjsXJzalINrnQ

19. «Fa (сонет)». Леся Українка з найпершої збірки поетеси «На крилах пісень» 1893 року. Читає Євген Нищук. https://www.facebook.com/Yevhen.Nyschuk/videos/106486314730878/

Далі – цікаві факти, які ми знайшли на просторах інтернету, про святкування ювілею поетеси:

Державний архів Вінницької області представив добірку матеріалів, які презентують маловідомі факти з біографії родини Косачів. Зокрема, матері Лесі Українки Олени Пчілки, її сестер Ісидори та Ольги, їхніх чоловіків Юрія Борисова та Михайла Кривинюка, а також розповідають про Олександру Судовщикову — дружину передчасно померлого брата Лесі Михайла Косача. Всі вони в 1920-х роках жили і працювали в Могилеві-Подільському, де так прагнула оселитися й Леся, але за станом здоров’я проживати в місті над Дністром їй не судилося.

– У Луцьку  склульптор Іван Дацюк створив із снігу барельєф з портретом Лесі Українки та  12 героями драми -феєрії «Лісової пісні». Джерело https://suspilne.media

– У Дрогобичі Львівської області пам’ятники визначним діячам з нагоди святкування Лесиного ювілею вдягнуті у червоні краватки – метелики. Джерело https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-regions/3196952-do-150ricca-lesi-ukrainki-na-pamatniki-u-drogobici-vdagnuli-kravatki.html

– У Домі Франка у Львові 25 лютого відкриють виставку однієї світлини «Цвіт папороті». На ній презентують фотографію Лесі Українки, яку не бачили навіть дослідники, а поетеса та її рідні вважали найкращою. Джерело https://loda.gov.ua/news?id=57226

– У столичному Victoria Museum відкрилася виставка «Леся Українка – лицарівна Belle Epoque» до 150-річчя від дня народження видатної поетеси. Експозиція створена спільними зусиллями засновниці музею Вікторії Лисенко та історика моди Мирослава Мельника. Джерело https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-culture/3196435-u-kievi-vidkrilasa-vistavka-lesa-ukrainka-licarivna-belle-epoque.html

– Працівники Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка підготували і провели літературно-музичний вечір “Хотіла б я піснею стати…”. Сценарій побудовано на основі біографічних даних про родину Лариси Косач та сюжетів із її життя. Головна мета заходу – показати знану поетесу як високоосвічену, європейського рівня жінку.

– З 22.02.2021-26.02.2021р. в комунальному закладі ” Мистецька школа Тернівської міської ради” пройшла інформаційна сторінка на уроках музичної літератури та історії мистецтва, до 150 річчя народження Л. Українки. https://www.facebook.com/groups/405226820156088/?multi_permalinks=710253962986704

– Балада “Була вдова на Подоллі”, записана Климентом Квіткою з голосу Лесі Українки. Виконує Даша Войцеховська ,солістка Зразковий фольклорний гурт “Щедрик” Відео – https://youtu.be/nQkWsR92ceY

1.Одеська область:

150 років з дня народження видатної поетеси, драматургині, перекладачки, фольклористки, культурної та громадської діячки Лесі Українки виповнюється 25 лютого.

У зв’язку з цьогорічним ювілеєм від дня народження геніальної письменниці  Міністерство культури та інформаційної політики запланувало низку заходів з його відзначення. Найбільшою подією з-поміж них має стати презентація нецензурованого 14-томного видання Лесі Українки.

Крім того, у рамках масштабного Мистецького проєкту «Леся Українка: 150 імен» Міністерство культури та інформаційної політики розгорне медійну платформу «Радіо Леся», ініційовану UA: Радіо Культура, а також інтелектуально-дискусійну платформу «Косач Talks».

https://mkip.gov.ua/news/

https://oda.odessa.gov.ua/150-rokiv-z-dnya-narodzhennya-lesi-ukrayinky/

2.Черкаська область:

Геніальну письменницю представляли й представляють у різних іпостасях – у радянські часи вона поставала соціалісткою, революціонером-демократом, зараз говорять про її модернізм, неоромантизм, фемінізм, навіть містицизм. Необхідно зазначити, про неймовірну ерудицію Лесі Українки та її прекрасне знання західноєвропейської культури, яка й мала вплив на письменницю.

https://ck-oda.gov.ua/novyny-cherkaskoyi-oblasti/150-richchya-lesi-ukrayinki-cikl-lekcij-onlajn-zustrich-tematichni-publikaciyi/

3.Чернівецька область:

Леся біля улюбленого інструменту, із сестрою, у родинному колі, із подругою Ольгою Кобилянською. Такі моменти із життя геніальної Лесі Українки відтворили на знімках буковинські учні та студенти – учасники мистецької акції-реконструкції «Українка у фокусі ХХІ століття». Її до 150-річчя авторки організував Департамент освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації.

10 найкращих фото продемонстрували на виставці, яку відкрили в ОДА. Кожну світлину доповнили цікавою розповіддю із життя Лесі Українки.

– Така реконструкція дозволила нам побачити Лесю Українку по-новому. Її талант поєднав гаряче серце патріота і самовідданість, світлий розум філософа і жіночу ніжність, грацію та шляхетність. Вона – символ мужності і боротьби – здобула у світі високе ім’я народної поетеси. Свого часу Леся Українка була на Буковині й так палко закохалася у красу нашого краю, як і ми, буковинці, полюбили її творчість. Маємо передати цю культурну пам’ять наступному поколінню через імена моральних авторитетів нації, – сказала заступниця голови Чернівецької обласної державної адміністрації Ірина Ісопенко.

Акція «Українка у фокусі ХХІ століття» стартувала ще у січні. Загалом для участі надіслали 212 робіт. Оцінювало їх журі, до складу якого увійшли відомі освітяни, фотографи та журналісти області.

https://bukoda.gov.ua/new/16970

4.Дніпропетровська область:

На Дніпропетровщині громадські активісти говорили про життя та творчість Лесі Українки

За круглим столом зібралися представники облдержадміністрації та громадських організацій, науковці, письменники.

«Твори Лесі Українки досі живуть та не втрачають актуальності, – зазначив громадський діяч Василь Дудко. – Вона – це той «наріжний камінь» нашої держави, на який маємо спиратися».

Говорили про роль Лесі Українки в розвитку культури країни та державотворенні. Про поезію та кохання в житті письменниці. Відомі та нові аспекти її творчості. «Леся Українка – геніальна поетеса. Надзвичайно талановита, яку ще не перевершив ніхто. Це символ та бренд України – літературної, культурної, чуттєвої, пристрасної. Незважаючи на хворобу, вона була надзвичайно сильною, – сказала поетеса Леся Степовичка.  – Обожнюю її вірші. Вона надихає писати».

Серед інших тем – діяльність родини Косачів на Катеринославщині. Говорили й про знайомство Лесі Українки та Дмитра Яворницького.

«Леся Українка побувала у Катеринославі лише один раз, у червні 1891-го. Разом з матір’ю та молодшою сестрою їхали до Криму – через наше місто. Відвідали Кодацький поріг – про це поетеса написала у своїх спогадах», – сказала завідувачка меморіального будинку-музею Д. Яворницького Яна Тимошенко. 

Леся Українка народилася 25 лютого 1871 року у м. Новоград-Волинський.

https://adm.dp.gov.ua/news/na-dnipropetrovshchini-gromadski-aktivisti-govorili-pro-zhittya-ta-tvorchist-lesi-ukrayinki

5.Закарпатська область:

Леся Українка — одна з найвизначніших постатей в історії української літератури, чий спадок належить до вершинних надбань національної культури.

Премію КМУ ім. Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва було запроваджено у 2007 році. Її присуджують щороку до дня народження поетеси у чотирьох номінаціях.

https://carpathia.gov.ua/novyna/150-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-lesi-ukrayinky

6.Донецька область:

Леся Українка (справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач-Квітка)  видатна українська письменниця, перекладачка, культурна діячка. Входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Завдяки її творчості українська література зайняла одну з найвищих позицій у світовій культурі, а про українців і Україну заговорили у всьому світі. Саме Леся Українка стала в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури на зламі ХІХ і ХХ століть.

Творча спадщина Лесі Українки включає понад 270 віршів, не рахуючи поем і віршованих драматичних творів, півтора десятка оповідань, стільки ж статей, величезну кількість перекладів, безліч зібраних унікальних народних пісень, казок, переказів, легенд українського народу. Феномен таланту Лесі Українки полягав у тому, що вона одночасно працювала в різних жанрах, збагативши і урізноманітнивши українську літературу. Її твори перекладені багатьма мовами. До того ж сама вона переклала чимало творів світових авторів українською, адже знала більше десятка мов.

На честь жінки великого таланту та сили духу – Лесі Українки – в Україні була заснована премія її імені. Літературна премія ім. Лесі Українки за найкращий твір для дітей була запроваджена у 1970 році й присуджувалася щорічно з 1972 до 2003 року.

З 2004 року діє «Премія Кабінету Міністрів України ім. Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва», яка присуджується щороку до дня народження Лесі Українки – 25 лютого – за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління в дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання. Серед них – твори письменників – ювілярів 2021 року. Знайомство з ними – у інформаційному виданні «Від Лесиного творчого натхнення до сьогочасних творів для дітей».

https://dn.gov.ua/ua/news/sogodni-vipovnyuyetsya-150-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-lesi-ukrayinki

7.Харківська область:

Пропоноване нове видання суттєво відрізняється від попередніх п’яти спроб оприлюднити твори Лариси Косач-Квітки.

Принципова його відмінність – це максимальна увага до рукописів Лесі Українки, зокрема, до чернеток, які відкривають завісу над таємницями творчого процесу.

З початку 2020 року над підготовкою 14-томника працювали 14 команд з 30 фахівців – це провідні науковці Волинського національного університету імені Лесі Українки та інших навчальних і наукових інституцій України.

Усі тексти подано з урахуванням авторського правопису. Фахівці працювали над тим, щоб усунути заангажованість у тлумаченні образів та сюжетів, характерну для видань радянського періоду.

Зібрання «відкривається» чотирма томами драматургії. Читачі також зможуть ознайомитися з численними перекладами, зокрема, й досі не публікованими фольклорними записами Лесі Українки. Ба більше, додано всі тексти Лариси Косач-Квітки, які з’являлися окремо, але не увійшли в попередні багатотомні видання: це, наприклад, драма «Бояриня», вірші «Ізраель в Єгипті», «І ти колись боролась, мов Ізраель…», підручник «Стародавня історія східних народів» тощо. «Закривається» зібрання чотирма томами листів.

«Дивовижно тримати цей скарб у руках. Укотре усвідомлюєш і осягаєш реальний масштаб праці Лариси Косач. Тепер ми маємо змогу поглиблено та якнайдоцільніше досліджувати майстерність видатної української особистості. Без загублених і недорахованих сторінок її літературної діяльності», – ділиться враженнями від перегляду нового видання Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

Шанувальники та дослідники творчості Лесі Українки в кожному томі зможуть прочитати не лише твори Лесі Українки, й розлогий науковий коментар, а ще ознайомитися зі зразками авторського рукопису, іконографією і живописом, першодруками тощо.

Весь наклад видання, а це 1500 примірників, передадуть в бібліотеки, заклади вищої освіти, в наукові центри та музеї в Україні та закордонні дипломатичні представництва для популяризації творчості Лесі Українки. Також приватні інвестори, зацікавлені в поширенні видання, можуть здійснити додатковий друк примірників власним коштом, звернувшись до творців зібрання.

https://kharkivoda.gov.ua/news/107425

https://kharkivoda.gov.ua/news/107393

8.Херсонська область:

Вперше твори, листи та переклади Лесі Українки у повному неспотвореному цензурою зібранні.

Презентація 14-томника стане центральною подією ювілейного року. Україна чекала на це видання півстоліття. Зібрання дійсно унікальне, адже попереднє «повне» видання було цензурованим і складалося з 12 томів.

Принципова відмінність зібрання — це максимальна увага до рукописів Лесі Українки, зокрема до чернеток, які відкривають завісу над таємницями творчого процесу.

Видання поділене тематично і жанрово за такими напрямами-блоками:

  • драматургія (1–4 томи.),
  • поезія та ліро-епічні поеми (5 том),
  • художня проза (6 том),
  • літературна критика та публіцистика (7 том),
  • переклади (8 том),
  • записи народної творчості та пісні, записані з голосу Лесі Українки (9 том),
  • «Стародавня історія східних народів» та конспекти, виписки, нотатки (10 том),
  • листування (11–14 томи).

Повне зібрання творів Лариси Косач-Квітки офіційно представлять у рамках Масштабного мистецького проєкту «Леся Українка: 150 імен» в Національному центрі «Український дім».

Зібрання підготовлено та видано зусиллями провідних науковців Волинським національним університетом імені Лесі Українки та інших навчальних і наукових інституцій України.

https://khoda.gov.ua/%E2%80%9Clesja-ukra%D1%97nka%3A-150-%D1%96men%E2%80%9D%3A-do-juv%D1%96leju-poetesi-prezentujut-zb%D1%96rku-tvor%D1%96v%C2%A0

9.Запорізька область:

Квітка як джерело творчості і натхнення, як носій кращих традицій козацтва, як символ служіння своєму народу постає у поезіях Лесі. Вона любила їх усі – від пишної троянди і до ледь помітних тернових квіточок. Ця любов була безмежною. Квіти для поетеси – мірило чистоти помислів і вчинків.

Інтимна лірика Лесі Українки рясніє квітковими образами та символами, бо поетеса не могла собі уявити кохання без квітів. Червоні квіти граната символізують поцілунки закоханих, урочиста магнолія – прекрасна наречена, нікотіана – квітка палкого забуття. Але, власне, уособленням кохання є троянда; пишна, горда та ча­рівна красуня – червона рожа.

Багатий барвистий “Лесин квітник” створили ліцеїсти!

« … квіток, квіток, як можна більше квітів !..»

http://osvita.zoda.gov.ua/%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%83-%D1%84%D0%BB%D0%B5%D1%88%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%B8%D0%BD-%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA/

10.Тернопільська область:

Жінка, яка вслід за Шевченком, переконала свій народ у тому, що він може говорити й бути почути. Її вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті не лише претендують на визнання й славу, а й пробуджують українську свідомість.

Так у нинішній боротьбі за свободу та визнання, ми по новому відкриваємо та закохуємося у постать драматургині, поетеси Лариси Петрівни Косач-Квітки. Її твори стали дороговказом у житті теперішнього покоління та повертають надію на краще майбутнє.

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть, думи сумні!

http://oda.te.gov.ua/main/ua/event/detail/13024.htm

11.Рівненська область:

Леся Українка — одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. Вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики – це ті великі доробки, які вона лишила по собі.

150 років тому люди теж мріяли та любили Україну. Це все відобразилося у творах Лесі Українки. І її весна – це символ національного відродження та еволюції нашої нації. Я усім бажаю цього у думках та діях. Ми повинні відкривати творчість наших геніїв заново.

https://www.rv.gov.ua/news/na-rivnenshchini-vidznachayut-150-richchya-vid-dnya-narodzhennya-lesi-ukrayinki25022021

12. Полтавська область

Серію заходів з нагоди 150-річного ювілею Лесі Українки пропонує ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО

«З листа Лесі Українки до Ольги Кобилянської від (21).VII.1899» – читання від Гадяцького історико – краєзнавчого музею

Урочистості, присвячені 150-річчю від дня народження Лесі Українки та літературно-мистецький захід «Яскрися, квітко Драгоманівського роду» (за збіркою поезії Лесі Українки «На крилах пісень»). 25 лютого 2021 року, 12:00 год. м. Гадяч, ККЗ «Дружба». Організатори: Департамент культури і туризму облдержадміністрації, Гадяцька територіальна громада, Гадяцький фаховий коледж культури і мистецтв ім.І.П.Котляревського

Поширено Гадяцьким фаховим коледжем культури і мистецтв ім.І.П.Котляревського відеодайджест «Краєзнавчий портрет Гадяччини»

Всеукраїнський конкурс учнівської та студентської творчості імені Марії Фішер-Слиж «Змагаймось за нове життя!», що присвячений Лесі Українці

Міжнародний онлайн-флешмоб #GlobalLesyaUkrainka2021, ініційований Новоград-Волинським літературно-меморіальним музеєм Лесі Українки.