Про звільнення з посади заступника директора з наукової роботи

Враховуючи рішення протоколу засідання Ради трудового колективу Українського центру культурних досліджень № 24 від 14.07.2020 з розгляду питання щодо систематичного невиконання без поважних причин посадових завдань та обов’язків заступником директора з наукової роботи Фетисовим І.Б видано наказ УЦКД № 40 від 14.07.2020 року  про звільнення Фетисова І.Б., заступника директора з наукової роботи за систематичне невиконання службових обов’язків без поважних причин, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, пункт 3 статті 40 КЗпП України.

 

Рішення прийнято відповідно до

п. 3 ст. 40 КЗпП України,

пунктів 6.1 – 6.5 розділу 6 Правил внутрішнього трудового розпорядку ДУ «Український центр культурних досліджень» (далі – УЦКД), затверджених Протоколом № 5 загальних зборів трудового колективу від 28.11.2017 р. та наказом УЦКД № 25 від 09.06.2020 р., у зв’язку зі змінами до Статуту,

враховуючи приписи ст. ст. 43-1, 147 – 149 Кодексу законів про працю України,

наявність непогашених дисциплінарних стягнень: накази УЦКД № 35 від 26.06.2020 р. та № 36 від 26.06.2020 р.;

протоколів робочих нарад УЦКД: № 2 від 17.02.2020 р., № 3 від 21.02.2020 р., № 14 від 03.06.2020 р., № 16 від  09.06.2020 р., № 18 від 10.06.2020 р., № 20 від 22.06.2020 р., № 21 від 26.06.2020 р., № 22 від 07.07.2020 р.;

доповідних записок працівників УЦКД: № 14 від 04.06.2020 р., № 16 від 19.06.2020 р.;

службових записок: № 6 від 18.06.2020 р. та № 8 від 24.06.2020 р.;

пояснювальних записок Фетисова І.Б.: № 6 від 22.06.2020 р., № 7 від 26.06.2020 р., № 8 від 10.07.2020 р. та № 9 від 10.07.2020 р.,

протоколу засідання Ради трудового колективу УЦКД № 24 від 14.07.2020 р.

 

Запорука успіху – злагоджена робота

часниці розмови: Лілія Гиренко, начальник відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери виконавчого апарату Дніпропетровської обласної ради, Наталія Першина, начальник Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Валентина Дем’ян, заступник директора Центру розвитку «Демократія через культуру», національний експерт з питань нематеріальної культурної спадщини.

@ЖІНКИ плюс / WOMEN plus

Валентина Дем’ян: Шановні Ліліє Анатоліївно і Наталіє Геннадіївно, як ви, напевно, знаєте, Центр розвитку «Демократія через культуру» проводить низку інтерв’ю, присвячених нематеріальній культурній спадщині (НКС). Дніпропетровська область є гарним прикладом, оскільки можемо говорити про тісну співпрацю між різними гілками влади, державними установами та громадськими об’єднаннями. Крім того, Дніпропетровська область має два елементи НКС, включені до списків ЮНЕСКО – «Петриківський розпис» та «Козацькі пісні Дніпропетровщини». Думаю, багатьом буде цікаво дізнатися про ваш досвід. Тому моє перше питання лежить саме в цій площині: чи могли б ви розповісти про те, як і коли налагодили тісну та плідну співпрацю між облдержадміністрацією та облрадою, власне – гілками виконавчої влади та місцевого самоврядування, у питаннях охорони НКС?

Лілія Гиренко: Ми дуже плідно співпрацюємо вже протягом багато років. Традиційно спілкуємось з різних робочих питань. І це відбувається практично щодня – дзвінки у громади області, до управління культури, до комунальних підприємств. Разом проводимо багато заходів, зустрічей, і саме в обговоренні приймаються важливі рішення.

Особливо нас зґуртувала спільна робота над підготовкою номінаційних досьє двох елементів НКС. Взагалі, тематика НКС об’єднує. Вона потребує і передбачає злагоджену роботу всіх гілок влади, спрямовану на спільний результат.

Наталія Першина: Я повністю згідна з Лілією Анатоліївною. Від себе додам, що початок такої роботи покладено ще під час підготовки номінаційного досьє «Петриківський розпис» у 2010 році. Необхідно було працювати з громадою, науковцями, громадськими організаціями, які готові були підтримати внесення нашого елемента до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Оскільки робота над підготовкою досьє, збір матеріалів потребували багато часу і залучення всіх зацікавлених сторін, після грудня 2013 року, коли перший елемент від України було вписано до Репрезентативного списку ЮНЕСКО, ми зрозуміли, що така співпраця закріплюється на багато років. Вона стала необхідною при розробці й прийнятті програмних документів, при підготовці різного роду заходів, при популяризації елемента.

Коли в грудні 2016 року до Списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони, був включений другий елемент від Дніпропетровщини, і, таким чином, область стала своєрідним повпредом України в ЮНЕСКО у сфері НКС завдяки своїм двом елементам – «Петриківському розпису» і «Козацьким пісням Дніпропетровщини», – ще зрозумілішим стало, що без тісної співпраці неможливо проводити роботу з дослідження, популяризації, охорони елементів, здійснювати освітні та мистецькі заходи, брати участь у міжнародних фестивалях.

Так, наприклад, лише за останні 2 роки нам вдалося презентувати ці два елементи в таких країнах, як Канада, ОАЕ, Литва, Греція, Чорногорія. Фінансування здійснювалося з різних джерел, зокрема, за кошти обласного бюджету, міського бюджету, бюджету громад і, безперечно, за спонсорські кошти.

 В.Д.: Одним із пріоритетів державної культурної політики України є культурна спадщина, в тому числі й нематеріальна. Наскільки мені відомо, в Дніпропетровській області існує програма збереження та розвитку об’єктів культурної і природної спадщини. Чи не могли б ви стисло розповісти про неї?

Н.П.: Якщо не заперечуєте, відповідь на це запитання розпочну я, хоч ініціатором розробки  такої програми виступила Дніпропетровська обласна рада. А от до роботи над програмою були залучені всі інституції галузі культури, всі зацікавлені сторони, зокрема, наукові, освітні установи, місцеві громади, громадські організації, структурні підрозділи обласної державної адміністрації. Перед прийняттям програми відділом з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери Дніпропетровської обласної ради був проведений також гендерний аналіз, за результатами якого представлено публічний звіт та проведено обговорення програми з усіма зацікавленими сторонами.

Л.Г.: Програма збереження та розвитку об’єктів культурної та природної спадщини, розташованих на території Дніпропетровської області, елементів нематеріальної культурної спадщини на 2014–2025 роки визначає стратегію виявлення, розвитку, популяризації і забезпечення життєздатності, цілісності й автентичності об’єктів культурної та природної спадщини, елементів нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровщини, сприяє забезпеченню належного рівня їх збереження та охорони, вдосконаленню ведення обліку, створенню більш сприятливих умов, розвитку міжрегіонального і міжнародного співробітництва.

Унікальність програми полягає в тому, що в ній є два окремі розділи, які стосуються саме наших елементів НКС, занесених до списку ЮНЕСКО:

розділ «Петриківський розпис – елемент нематеріальної культурної спадщини» включає 20 заходів;

«Козацькі пісні Дніпропетровщини – елемент нематеріальної культурної спадщини України, включений до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони», включає 25 заходів.

Ці заходи передбачають:

збереження, популяризацію, передачу майбутнім поколінням Петриківського розпису;

охорону елемента нематеріальної культурної спадщини «Козацькі пісні Дніпропетровщини»;

заходи з передачі елементів НКС майбутнім поколінням та спрямовані на їх популяризацію, підтримку носіїв елементів.

До підготовки програми залучалися як історики, науковці, так і самі громади області, зокрема ті, де мешкають носії елементів НКС.

В.Д.: У Дніпропетровській області громади, носії елементів НКС, які внесені до списків ЮНЕСКО, є важливими гравцями на цьому полі. Їхні представники активно поширюють знання про свою живу культуру як в Україні, так і поза її межами. Як сприяють цьому органи влади?

Л.Г.: Дніпропетровська обласна рада ініціює та проводить багато заходів з дослідження, охорони, популяризації елементів НКС – майстер-класи, фольклорні експедиції, фестивалі, форуми тощо. До їх реалізації залучаються як місцеві громади, так і обласні комунальні заклади/підприємства культури та освіти, державні заклади освіти. Облрадою та її комунальним підприємством видано 3 збірники пісень, з них 2 – з аудіодисками, 1 з нотами. Академією музики ім. Глінки на підставі сучасних записів підготовлено 1 аудіосамовчитель з козацьких пісень сіл Кочережок і Богуслава, міста Підгородного. Видається та розповсюджується велика кількість інформаційно-довідкових матеріалів.

Місцевими громадами для будинків культури Вербківської та Богданівської ОТГ, Підгородненської міської ОТГ, де співають колективи-носії елемента, придбано сучасну аудіоапаратуру, завдяки чому є технічні можливості пришвидшити навчання козацьким пісням, удосконалити виконавську майстерність виконавців пісень із сіл Кочережок, Богуслава, м. Підгородного. Також доступними є аудіо- та відеозаписи автентичних козацьких пісень, як результат досліджень, що здійснювалися співробітниками лабораторії фольклору та етнографії Академії музики ім. Глінки.

Якщо казати про передачу практики ансамблевого виконання козацьких пісень у м. Підгородному, то рішенням Підгородненської міської ради від 03 серпня 2018 року № 7494 затверджено Програму збереження і розвитку елемента нематеріальної культурної спадщини «Козацькі пісні Дніпропетровщини» у м. Підгородному та с. Перемога.

Обласна і місцева влада сприяють організації обміну досвідом з питань охорони елементів НКС як на території України, так і за її межами. За період 2014 – 2019 років презентовано елементи НКС у Рівненській, Львівській, Черкаській, Закарпатській, Одеській областях України, у Мінській області Республіки Білорусь, Грецькій Республіці, Республіці Болгарія, Республіці Польща тощо. До співпраці з носіями елемента долучаються фахівці сфери культури, науковці, в тому числі міжнародні експерти.

Н.П.: Ми допомагаємо місцевим громадам за двома напрямками: перший – це проведення заходів на території громад, другий – підтримка заходів та носіїв коштами обласного бюджету.

Так, популяризація елемента «Петриківський розпис» проводиться через виставкові заходи, майстер-класи, друк і поширення навчальної літератури, проведення фестивалів та ін.

Фестиваль-ярмарок «Петриківський дивоцвіт», який щорічно проводиться у вересні в с. Петриківка, став туристичним «магнітом» Дніпропетровської області у сфері подієвого туризму. Цей фестиваль отримує фінансову підтримку з обласного бюджету. Ми підтримали майстриню петриківського розпису Тетяну Гарькаву для проведення 10 виставок, заходів, майстер-класів. На початку 2020 року вона спільно зі своїми студентами презентувала петриківський розпис у м. Києві – виставка «Наступність поколінь», яка відбулась у лютому у виставковій залі Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА), отримала багато схвальних відгуків.

З нагоди 5-річчя внесення «Петриківського розпису» до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства в центрі м. Дніпро відбулася арт-інсталяція з використанням 3-D анімації, яку могли побачити усі містяни та гості обласного центру. Також були проведені численні культурні заходи за кошти обласного бюджету та кошти громад Петриківського району. 2019 року в Канаді (м. Торонто) відбулась виставка майстрів петриківського розпису Л. Статива, М. Іщук, Л. Горбуля, присвячена Дню незалежності України.

Щодо поширення інформації про елемент «Козацькі пісні Дніпропетровщини», то з 2017 року запроваджена серія семінарів, які відбуваються на базі місцевих громад. Також проводяться фестивалі: обласний фестиваль «Козацькі пісні Дніпропетровщини» в с. Богуслав Павлоградського району, фестиваль «Збираймося, роде, єднайся народе», який проводиться в м. Підгородне. Для популяризації елемента за кошти обласного бюджету друкується поліграфічна продукція: буклети, що розповідають про кожен колектив-носій елемента, щорічні календарі які представляють елемент, навчальна література, плакати, ноти тощо.

В.Д.: Під час міжнародного семінару з питань імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону НКС, що проходив у лютому 2018 року в м. Дніпро, представники громад, носії НКС активно цікавилися способами просування та розвитку елемента. А що сьогодні відбувається в цьому плані в громадах?

Н.П.: Головне, що винесли громади з цього та подібних семінарів щодо ролі носіїв і громад у питаннях НКС. Якщо громада зацікавлена в дослідженні, розвитку та охороні своєї живої культури, то їхня НКС буде цікавою і для інших, а громада зберігатиме свою унікальність.

Кожна громада на сесіях рад затвердила власні програми розвитку та підтримки елементів. Громади пишаються своєю спадщиною і прагнуть її популяризувати, в тому числі й за допомогою нових інформаційних технологій, використовуючи й соціальні мережі; зокрема, вони створили власні сторінки у Facebook.

Л.Г.: У громадах постійно провадиться велика інформаційно-просвітницька робота за допомогою різних організаційних заходів (наради, семінари, тренінги, конференції, робочі зустрічі тощо). Звичною стала практика використання друкованих та інтернет-публікацій, телебачення, радіо, соціальних мереж, соціальної реклами, випуску брошур, інформаційно-довідкової продукції, публікації збірників, самовчителів, аудіодисків. Для вчителів музичного мистецтва, керівників закладів культури клубного типу, учителів інтегрованого курсу «Мистецтво», музичного та образотворчого мистецтва середніх закладів освіти області щорічно проводяться семінари-тренінги з популяризації НКС як за участю науковців, так і носіїв елементу. Як результат – підвищення загальної обізнаності представників громад області про елемент НКС, його значущість як для членів місцевих громад, так і для України в цілому.

У громадах, де мешкають носії козацьких пісень Дніпропетровщини, налагоджено процес передачі пісень молодим виконавцям. Створено нові музичні гурти, ансамблі, групи, які відтворюють традиційну манеру співу. У Павлоградському районі – це народний вокальний ансамбль «Любава» та дитячий фолькгурт «Перевесло», вокальний ансамбль «Калинонька» Богуславського сільського будинку культури, у м. Підгородному – дитячий гурт «Криниченька». Козацькі пісні також співає гурт «Лілея» (Вербківська ОТГ). Підготовці нових кадрів сприяють щорічні семінари-практикуми за участі носіїв елемента у м. Підгородному, с. Кочережках, с. Богуславі, інших населених пунктах області.

Крім того, в області успішно функціонують колективи, створені у комунальних закладах культури – етногурт «Співаночка» Кам’янського музичного коледжу, ансамбль «Калита» і гурт «Дивень» Дніпропетровської академії музики ім. Глінки.

В.Д.: В Україні є низка установ, які так чи інакше опікуються питаннями НКС, серед них і Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки. Тут, приміром, працюють із носіями НКС, проводять дослідження, є спеціальні курси, відбувається щорічний Міжнародний етномузикознавчий симпозіум, у якому беруть участь представники багатьох країн, розглядаються конкретні питання, зокрема, й стосовно розвитку елемента «Козацькі пісні Дніпропетровщини», включеного до списку ЮНЕСКО. А які ще освітні, наукові, громадські та комунальні установи області займаються питаннями НКС, які  завдання стоять перед ними і яких результатів досягнуто?

Н.П.: Уповноваженою інституцією з координації питань у сфері НКС у Дніпропетровській області визначено Дніпропетровський обласний центр клубної роботи та народної творчості, згідно з Наказом Управління культури національностей і релігій Дніпропетровської ОДА від 10.08.2015 №61. Центр проводить інвентаризацію та вивчення елементів НКС, які є на території Дніпропетровської області, складає реєстр елементів, здійснює моніторинг, готує звітність щодо стану елементів НКС, організовує та проводить семінари, тренінги, надає організаційно-методичну допомогу громадам у проведенні культурно-мистецьких заходів.

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького та Дніпропетровський художній музей здійснюють дослідження елементів НКС та їх популяризацію через проведення виставок, майстер-класів, конференцій тощо. Якщо казати про заклади, що надають освіту у сфері НКС, то це Академія музики ім. Глінки, Дніпропетровський театрально-художній коледж та Кам’янський фаховий музичний коледж. На базі Дніпропетровського художньо-театрального коледжу відкрита спеціалізація «Декоративно-ужиткового мистецтва», щороку готуємо 15 фахівців з кваліфікацією «молодшого бакалавра» та вмінням працювати у техніці петриківського розпису. Керівником цього курсу, майстринею петриківського розпису, носієм живої культури Тетяною Гарькавою написано підручники з петриківського розпису для студентів коледжів, видані за кошти обласного бюджету. Колектив «Співаночки» створено на базі Кам’янського фахового музичного коледжу, де викладачі та студенти проводять дослідження, здійснюють експедиції, вивчають живу спадщину, опановуючи за допомогою носіїв манеру співу козацьких пісень Дніпропетровщини. Щороку у стінах коледжу проходить освітньо-культурна конференція «Збережемо спадщину разом» для вчителів загальноосвітніх шкіл та педагогів позашкільної освіти. Я назвала тут лише установи культури обласного підпорядкування, що займаються питаннями НКС. Звичайно, не можна обійти увагою і діяльність наших колег із департаменту освіти і науки ОДА, який активно залучає освітянські заклади всіх рівнів, починаючи з дитячих садочків і закінчуючи ВУЗами.

Кожна місцева громада в області може розповісти окремо про свої заходи, установи та просто носіїв, які працюють з елементами НКС. Думаю, і Лілії Анатоліївні є що додати до моєї відповіді.

Л.Г.: Громади, які представляють елементи НКС, тримають питання охорони спадщини на особливому контролі. До заходів з охорони елементів НКС у них залучені як комунальні установи – музеї, клуби, бібліотеки, гуртки, освітні заклади, так і окремі представники громад, місцеві громадські організації. На території громад активно проводяться “круглі столи”, семінари-практикуми, фестивалі, освітньо-культурні конференції, інші науково-просвітницькі заходи з обов’язковою участю носіїв елементів, як, скажімо, проведення майстер-класів козацької пісні чи петриківського розпису. У громадах створюються нові колективи, ансамблі, які зберігають традицію виконання козацьких пісень, відкриваються творчі гуртки.

Протягом 2014-2019 років у закладах освіти і культури Петриківського, Дніпровського, Павлоградського районів, м. Дніпра, м. Павлограда, у КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти», КВНЗ «Дніпропетровський театрально-художній коледж», КВНЗ ,»Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки» тощо в рамках навчальної програми розроблено тематичні уроки з петриківського розпису, козацьких пісень Дніпропетровщини, вивчення об’єктів культурної та природної спадщини Дніпропетровської області.

Співорганізатором щорічного Обласного фестивалю талантів, який збирає представників громад області та де лунають козацькі пісні і проходять майстер-класи петриківського розпису, є громадська організація «Жінки плюс» та комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Представництво Придніпровʼя». За їх ініціативою та участі створено сайт «Козацькі пісні Дніпропетровщини». Заходи з охорони та популяризації елемента НКС проводить Місцева асоціація органів місцевого самоврядування «Дніпропетровська обласна асоціація органів місцевого самоврядування», зокрема, це щорічний обласний фестиваль «Козацькі пісні Дніпропетровщини». Вона також сприяє участі у заходах носіїв елемента НКС як на території області, так і в інших регіонах.

Питаннями охорони НКС опікуються комунальний заклад (КЗ) «Дніпропетровський обласний методичний центр клубної роботи та народної творчості», КЗ «Дніпропетровський коледж культури і мистецтв» ДОР», КВНЗ «Криворізький обласний музичний коледж» ДОР», КВНЗ «Кам’янський музичний коледж» ДОР», КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» ДОР», КЗК «Дніпропетровський художній музей» ДОР», КЗК «Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького» ДОР», КП «Центр народної творчості «Дивокрай» ДОР», комунальне підприємство розвитку петриківського розпису «Центр народних ремесел Петриківщини» Петриківської районної ради. І цей перелік можна продовжувати. У громадах ведеться дуже активна робота. І взаємодія різних організацій, установ, центрів та органів влади тільки поглиблюється.

В.Д.: У нас вийшло цікаве, але доволі розлоге інтерв’ю, хоч, правду кажучи, питань дуже багато, якщо аналізувати здобутки області. Мені відомо, що в області регулярно проводиться моніторинг  охорони та розвитку елементів НКС. З якими проблемами ви стикалися на цьому шляху? І що б побажали громадам, які прагнуть внести свою нематеріальну культурну спадщину до списків ЮНЕСКО?

Н.П.: Під час моніторингових заходів було виявлено найпоширенішу і мало вивчену проблему – це відсутність механізму захисту авторських прав носіїв у сфері НКС. Так, вироби з петриківським розписом, власне, майстрів -носіїв живої традиції Петриківського району, неможливо відокремити від великого різнобарв’я виробів-підробок. Водночас, скажімо, в Литві існує система сертифікації, яка не лише захищає творчість майстрів, а й допомагає систематизувати традиційні ремесла та етнічні продукти національної спадщини, класифікувати та кодувати їх.

Л.Г.: Головна проблема зараз – COVID-19. У зв’язку з введенням з 12 березня на території України на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 карантину органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства та установи регіону здійснюють роботу дистанційно, діяльність деяких з них тимчасово призупинено. Як наслідок, на сьогодні призупинено реалізацію багатьох культурологічних та освітніх проектів. Режим роботи online засобами інтернет-комунікацій унеможливлює проведення масштабних заходів. Відбувається перерозподіл бюджетних коштів, ресурси області і громад спрямовуються на боротьбу з пандемією.

Робота з виявлення, збереження, популяризації, охорони об’єктів культурної спадщини, елементів НКС потребує не тільки фінансового ресурсу, а й залучення вузькопрофільних фахівців. Потрібні експерти, люди, що мають відповідний фах та досвід роботи у сфері НКС, потрібна активна та ініціативна громада – її представники. Адже їх чекатиме кропітка робота – дослідження, збирання матеріалу, узагальнення…

Для початку я рекомендувала б громадам провести аналіз наявних у них потенційних елементів НКС. Їх треба виявити, дослідити, обґрунтувати необхідність їхньої охорони та довести, що вони притаманні саме відповідній території, що є частиною її сьогоднішнього життя.

Для проведення відповідної роботи треба розробити низку завдань і заходів з виявлення та охорони потенційних елементів НКС. Потім ці завдання і заходи оформити документально та прийняти місцеву програму з визначенням конкретних виконавців і обсягів фінансування. За основу можна взяти нашу обласну програму.

Зокрема, Дніпропетровська обласна рада є регіональним координатором Програми збереження та розвитку об’єктів культурної та природної спадщини, а Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації, з яким ми плідно співпрацюємо, реалізує на території регіону державну політику у сфері культури та мистецтва, охорони культурної спадщини. Також важливими гравцями на цьому полі є комунальний заклад «Дніпропетровський обласний методичний центр клубної роботи та народної творчості», що опікується  охороною та популяризацією НКС,  Дніпропетровська обласна організація Національної всеукраїнської музичної спілки, яка співпрацює з Академією музики ім. Глінки. Члени спілки координують роботу Фольклорного центру з вивчення народної музичної творчості й Лабораторії фольклору та етнографії, які діють в Академії ім. Глінки з 2016 року.

Дніпропетровська обласна громадська організація „Січеславське Козацтво Запорозьке” співпрацює з представниками ОТГ, де мешкають носії елемента НКС, активно бере участь в інформаційно-просвітницьких, організаційних заходах та вживає заходів із популяризації елемента, поширює інформацію про нього.

В.Д.: Щиро вдячна вам за інтерв’ю, яке пролило світло на низку важливих питань. Дніпропетровська область має ряд електронних ресурсів, де постійно оновлюється інформація про заходи, елементи, існуючі програми, установи, які займаються НКС. З усім цим можна ознайомитися за посиланнями:

Дніпропетровська обласна рада (ДОР) – https://oblrada.dp.gov.uahttps://tourism.dp.ua/marshruty

Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації – офіційна сторінка у  Facebook: https://www.facebook.com/%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%96-%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B9-%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%9E%D0%94%D0%90-882448538473768

КП ДОР «Представництво Придніпровʼя» – http://cossackssongs.com.ua

Комунальний заклад «Дніпропетровський обласний методичний центр клубної роботи та народної творчості» – офіційна сторінка у Facebook:

https://www.facebook.com/pages/category/Organization/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80-%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8-%D1%82%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-507249849433746/

Комунальне підприємство «Центр народної творчості «Дивокрай» ДОР» – https://divokray.com

Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки (http://dk.dp.ua), Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури (https://duk.dp.ua), Дніпровська академія неперервної освіти (http://www.dano.dp.ua/uk), Кам’янський музичний коледж (http://dndzmusic.in.ua), Криворізький обласний фаховий музичний коледж (http://komu.dp.ua)

Громадська спілка «Січеславська асоціація фестивалів «АртЕтно-Фест» – https://artethnofest.com.ua/

Асоціація органів місцевого самоврядування Дніпропетровської області – офіційна сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/%D0%90%D1%81%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2-%D0%BC%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F-%D0%94%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8-1025417684162899

 

Джерело

Щодо публічного звіту УЦКД на виконання гранту ЮНЕСКО

7 липня 2020 року об 11 годині відбувся публічний звіт Українського центру культурних досліджень на виконання гранту ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини».

Показники участі в нараді показали наявність різниці між життям у фейсбуці та реальним світом, коли не ховаючись за аватарками, можна було поставити будь які питання стосовно виконання гранту.

Станом на 6 липня 2020 року було зареєстровано 11 осіб.

В обговоренні результатів гранту взяло учать 12 осіб.

Питання щодо реалізації грантових завдань та фінансової частини не викликало додаткових питань.

Учасники он лайн звіту обговорили питання про вплив культурного ресурсу , зокрема нематеріальної спадщини, на економічний розвиток малих міст та ОТГ.

Було підняте питання щодо повільних процесів внесення до Національного переліку України елементів НКС. Дійсно, проблема яка існує на сьогодні – це неефективність роботи Експертної ради при Міністерстві культури та інформаційної політики України. Тому що ми бачимо, що в республіці Молдова до національного реєстру внесені 511 елементів, в Республіці Білорусь більш ніж 100, в сусідньої Росії – 455.

Окрім цього в багатьох європейських країнах існує механізм заповнення онлайн карток, що значно спрощує процедуру подання елементу. Це повністю  виключає людський фактор з процесів, тому що не лише члени експертної ради, а й відповідальні особи з Міністерства можуть в реальному часі вивчати матеріали. Також, на думку багатьох, можливість внесення елементів лише два рази на рік до Національного переліку також бюрократизує та ускладнює процеси.

Під час запитань до директора УЦКД надійшли пропозиції про бажання ознайомитись з Аналітичним звітом експертів, авторами якого є І. Фетисов та М. Вуков.

Вашій увазі пропонуємо відео з онлайн звіту УЦКД https://youtu.be/fSB0t1CMfqw

Аналітичний звіт можна завантажити тут Analytical_report_UKR

На офіційній сторінці УЦКД в мережі фейсбук розміщено інформацію про обговорення Аналітичного звіту, який відбудеться 10 липня 2020 року об 11.00

Для реєстрації на захід Вам необхідно заповнити реєстраційну форму https://forms.gle/4Tbcc2ak4CLQ4EXRA

Реєстрація триватиме до 9 липня 2020 року 19.00

Після чого Ви отримайте повідомлення від організаторів з посиланням на ZOOM  нараду та кодом доступу.

 

Важлива інформація

Шановні колеги, друзі!

Останнім часом мережею Інтернет поширюється недостовірна інформація  від заступника директора з наукової роботи  Українського центру культурних досліджень (УЦКД)  пана Фетисова І.Б.

Іллю Фетисова було запрошено конкурсною комісією УЦКД обійняти посаду заступника директора з наукової роботи, враховуючи його досвід роботи та статус члена глобальної мережі фасилітаторів ЮНЕСКО.

Очікування від нього – об’єднання всіх ключових гравців у сфері нематеріальної культурної спадщини, а саме: Національної спілки майстрів  народного мистецтва України,  обласних центрів народної творчості та науково – методичних центрів культури, університетів та інших навчальних закладів, музеїв, громадських організацій та активістів, які працюють з метою збереження наших традицій та їхньої популяризації.

Першочерговим завданням, згідно з посадовими обов’язками заступника директора з наукової роботи, була підготовка звіту на виконання гранту ЮНЕСКО «Оцінка потреб у зміцненні національного потенціалу України у розробці стратегії охорони нематеріальної культурної спадщини». Враховуючи той факт, що Фетисов І.Б. був залучений до виконання робіт під час реалізації другого етапу проекту за цивільно-правовим договором, виконання завдання не мало викликати труднощів.

Станом на сьогодні є незрозумілим  негативна  інформаційна кампанія з боку пана Фетисова І.Б., враховуючи, що він систематично отримував та опрацьовував  всі документи проекту, а під час підготовки звіту жодних  питань та зауважень  у нього не виникало.

Я вимушена констатувати, що з приходом пана Фетисова І.Б. на посаду заступника директора,  атмосфера  в колективі УЦКД стала напруженою, з’явились письмові кляузи і пасквілі на працівників, перш за все молодих фахівців, які працюють у галузі за покликом душі. Всі розмови, намагання спрямувати енергію Іллі Борисовича на виконання своїх службових обов’язків – марні.

На мою думку, ситуація, що склалася, це намагання спаплюжити репутацію установи, яка за останні декілька років змогла актуалізувати питання збереження і популяризації Нематеріальної культурної спадщини України, впровадивши механізми фінансової підтримки носіїв традицій (конкурс «Жива традиція») та презентувавши унікальність наших традицій світовій спільноті («Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини»).

Мета пана Фетисова І.Б. зрозуміла – зіпсувати ділову репутацію установи та її працівників  з метою подальшої реорганізації УЦКД у вузькопрофільний заклад, якій Ілля Борисович  має намір очолити, про що він неодноразово заявляв під час робочих нарад та зборів трудового колективу.

Враховуючи ситуацію, що склалася, мною прийнято рішення про проведення 7 липня 2020 року об 11.00  Відкритого звіту УЦКД про виконання гранту ЮНЕСКО «Оцінка потреб у зміцненні національного потенціалу України у розробці стратегії охорони нематеріальної культурної спадщини».

Вважаю, що є достатньо підстав для оскарження у судовому порядку інформації, яку розповсюджує пан Фетисов І.Б. з метою визнання такої недостовірною, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію Український центр культурних досліджень та моїх колег.

То ж, готуючи позов, маю надію, що крапки над «і» в цій ситуації розставить суд і ми з Вами зможемо плідно працювати над формуванням іміджу України в спільноті ЮНЕСКО.

 

 

З повагою,

Заслужена артистка України

директор Українського центру культурних досліджень        Ірина Френкель

 

 

Стартує освітньо-тренінгова програма «Академія культурного лідера»

До Міністерства культури та інформаційної політики України цього року надійшло 72 заявки від команд, що бажають взяти участь у програмі. Серед усіх претендентів на участь було відібрано 45 найкращих команд та сформовано 8 кластерів.

У зв’язку з пандемією гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, було прийнято рішення про проведення модулів Академії культурного лідера у форматі онлайн. Це надало можливість сформувати кластери не за регіональним принципом, а зробити їх максимально різноманітними за кульутурною складовою.

15 липня 2020 року відбудеться перша онлайн конференція для всіх учасників проєкту.

 

ГРАФІК ЗАНЯТЬ ОНЛАЙН МОДУЛІВ (НАВЧАЛЬНИЙ ПЕРІОД ДО КІНЦЯ 2020 РОКУ)

1 КЛАСТЕР

Підготовчий періодНавчанняТермін здачі домашнього завдання
1 модуль16.07-17.0720.07 – 24.0710.08
2 модуль27.08 – 28.0731.08 – 04.0920.09
3 модуль28.10. – 29.1001.11 – 05.1122.11

 

2 КЛАСТЕР

Підготовчий періодНавчанняТермін здачі домашнього завдання
1 модуль30.07 – 31.0703.07 – 07.0724.08
2 модуль10.09 – 11.0914.09. – 18.0903.10
3 модуль11.11. – 12.1116.11. – 20.1105.12

3 КЛАСТЕР

Підготовчий періодНавчанняТермін здачі домашнього завдання
1 модуль16.07-17.0720.07 – 24.0710.08
2 модуль27.08-28.0731.08 – 04.0920.09
3 модуль28.10. – 29.1001.11 – 05.1122.11

4 КЛАСТЕР

Підготовчий періодНавчанняТермін здачі домашнього завдання
1 модуль30.07 – 31.0703.07 – 07.0724.08
2 модуль10.09 – 11.0914.09. – 18.0903.10
3 модуль11.11. – 12.1116.11. – 20.1105.12

5 КЛАСТЕР

Підготовчий періодНавчанняТермін здачі домашнього завдання
1 модуль23.07 – 24.0727.07 – 31.0719.08
2 модуль03.09. – 04.09.07.09. – 11.0926.10
3 модуль04.11. – 05.1108.11. – 12.1128.11

6 КЛАСТЕР

Підготовчий періодНавчанняТермін здачі домашнього завдання
1 модуль06.08. – 07.0810.08. – 14.0830.08
2 модуль17.09. – 18.09.21.09. – 25.09.10.10
3 модуль19.11.-20.1123.11. – 27.11.12.12

7 КЛАСТЕР

Підготовчий періодНавчанняТермін здачі домашнього завдання
1 модуль23.07 – 24.0727.07 – 31.0719.08
2 модуль03.09. – 04.09.07.09. – 11.0926.10
3 модуль04.11. – 05.1108.11. – 12.1128.11

8 КЛАСТЕР

Підготовчий періодНавчанняТермін здачі домашнього завдання
1 модуль06.08. – 07.0810.08. – 14.0830.08
2 модуль17.09. – 18.09.21.09. – 25.09.10.10
3 модуль19.11.-20.1123.11. – 27.11.12.12

Колектив УЦКД вітає усіх громадян України з подвійним святом!

Сьогодні День Конституції святкують одночасно з днем молоді. Символічний збіг для молодої держави.

Коли в 1996-му в «конституційну ніч» в Раді схвалювали текст, мало хто вірив, що прийняття Конституції відбудеться. Та це відбулося. І сьогодні захист наших культурних прав – є чи не найголовнішим викликом.

А сьогодні, колектив УЦКД вітає усіх громадян України з подвійним святом!

Бажаємо жити до вподоби, але без обмежень на право вибору, свободи слова і благородного вчинку. Нехай у країні буде порядок, а на душі – спокій і радість.

Глобальна трансформація бібліотек в громадах: стартує проєкт Української бібліотечної асоціації

Проходить збір заявок на участь в онлайн-форумі з глобальної трансформації українських бібліотек.


ВГО Українська бібліотечна асоціація реалізує проєкт «Чотири простори бібліотеки: інноваційна модель діяльності», що покликаний зробити бібліотеки в Україні концептуально новим інноваційним простором з низкою сервісів та можливостей. Проєкт здобув перемогу в грантовій програмі Українського культурного фонду та реалізується у партнерстві з Фундацією Дарини Жолдак.

За останні двадцять років світ кардинально змінився. Змінилися інтереси людей, підходи до пошуку інформації, формати її подачі та сприйняття. Сьогодні як ніколи в суспільстві великий запит на інноваційність. Бібліотеки не можуть залишатися осторонь сучасних трендів. Саме тому ВГО Українська бібліотечна асоціація запустила проєкт «Чотири простори бібліотеки: інноваційна модель діяльності». В результаті його реалізації буде розроблена інноваційна модель бібліотеки, що поєднуватиме чотири простори: навчання, натхнення, зустрічей та подій. Такий формат дозволить залучити більшу кількість молоді в бібліотеки, що стануть для них плацдармом для реалізації творчого потенціалу та отримання знань і навичок, які допоможуть у дорослому житті. Особливо актуально це для невеликих містечок, селищ та сіл, де можливості для розвитку потенціалу молоді обмежені.

Проєкт «Чотири простори бібліотеки: інноваційна модель діяльності» проходитиме в два етапи. На першому експертна рада, до складу якої входять фахівці Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого та дизайнери, розробить концепцію дизайну чотирьох просторів інноваційної бібліотеки, а також ідеї послуг та сервісів, які там надаватимуться. Весь креатив зберуть в електронному практичному посібнику, онлайн-презентація якого відбудеться у вересні.

На другому етапі планується залучити п`ятдесят міні-команд об`єднаних територіальних громад, відібраних на конкурсній основі. Для них проведуть онлайн-форум із запровадження моделі інноваційної бібліотеки та розкажуть про інструменти, які допоможуть організувати новий формат бібліотек в їхніх громадах.

Охочих отримувати новини про проєкт, а також сповіщення про випуск посібника та відбір учасників онлайн-форуму, просимо заповнити реєстраційну форму.

Більше подробиць про проєкт «Чотири простори бібліотеки: інноваційна модель діяльності» можна отримати в Тетяни Калашнюк, координатора з питань комунікації проєкту.

Е-mail: t.kalаshniuk@gmail.com, моб. тел.: 097 933 17 41.


Про українські бібліотеки в цифрах*

15 662 заклади налічує мережа публічних бібліотек України, які надають послуги 11 208,1 тис. осіб

81% бібліотек знаходяться в сільській місцевості (12 749 закладів)

24% від загальної кількості публічних бібліотек увійшли до складу об`єднаних територіальних громад (3 709 закладів)

38% публічних бібліотек мають комп`ютери (5 949 закладів)

30% публічних бібліотек надають користувачам доступ до інтернету (4 723 заклади)

лише 19,6% сільських бібліотек мають доступ до Інтернету (2 499 закладів)

*дані станом на 01 січня 2019 року

Джерело

Публічний звіт Українського центру культурних досліджень на виконання гранту ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини»

7 липня 2020 року об 11 годині в онлайн форматі відбудеться публічний звіт Українського центру культурних досліджень на виконання гранту ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини»

Попередня реєстрація є обов’язковою за посиланням  https://forms.gle/4w8rXYuysRvnXKm79

Просимо звернути увагу, що останнім пунктом заповненої анкети є згода на обробку персональних даних.

Повідомляємо, що інформація про всіх учасників має бути розташована у відкритому доступі на інформаційних ресурсах УЦКД.

Без Вашої згоди на обробку персональних даних Ви не можете взяти участь в засіданні.

 

Посилання на  он – лайн ресурс буде надіслано персонально на Вашу електронну пошту після перевірки Ваших даних.

Стали відомі переможці освітньо-тренінгової програми «Академія культурного лідера»

Міністерство культури та інформаційної політики України інформує про результати конкурсного відбору для участі у другій освітньо-тренінговій програмі «Академія культурного лідера» на 2020-2021 роки.

До міністерства надійшло 72 заявки з 23 областей України. Перелік 45 команд-переможців та їх регіональне представлення наведено нижче. Лідерами серед областей стали Чернігівська (5 команд) та Дніпропетровська (4 команди) області.

Регіональний розподіл учасників Програми в 2020-21 роках

Довідка про проект. Академія культурного лідера – освітньо-тренінговий проект, що було запроваджено Міністерством культури України у 2018 році у співпраці з Гете Інститутом в Україні та ГО «Інститут культурної політики».

Метою Програми є допомога у створенні спроможних та ефективних команд всередині об’єднаних територіальних громад, які набудуть необхідних знань та практичних навичок для вирішення суспільно важливих проблем своєї громади через культурно-мистецькі проєкти.

Більше 200 учасників впродовж 12 місяців працюватимуть над проєктами для своїх громад та отримають навички з проектного та грантового менеджменту. Крім того, команди-учасниці матимуть змогу для спілкування та обміну досвідом, розробки спільних проєктів під час міжмодульних конференцій. А на найбільш активних і успішних чекають навчальні візити до Німеччини, Чехії та Швеції.

Перший випуск Академії відбувся в червні 2019 року – 72 випускники отримали сертифікати від Міністерства культури України.

Друге коло Академії відбувається за підтримки Програми House of Europe, Гете-Інституту в Україні, ГО «Інститут культурної політики»
Контакти для координації команд переможців та вирішення організаційних питань: Український центр культурних досліджень, тел. (044) 272-45-50, електронна адреса для листування – Academy2020@ukr.net.

Під час електронного листування в темі листа просимо обов’язково зазначати назву ОТГ.

 

Джерело

«Найбільш вразливою під час пандемії є галузь культури», – директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель

Сьогодні українське суспільство зіткнулося з рядом викликів, які змушують переосмислювати цінності і підходи в комунікації. Думкою про рівень небезпек у контексті дотримання прав людини, про готовність громадян обирати свободу попри небезпеку ми поцікавилися* в заслуженої артистки України, директорки Українського центру культурних досліджень Ірини Френкель.
1. Досить часто стали звучати думки про те, що світ після пандемії вже ніколи не буде іншим. А яким, на Вашу думку, він буде?
Інформаційні та психологічні атаки, під впливом яких знаходились мешканці України та інших країн протягом двох останніх місяців, уже змінили поведінку людей, що надало поштовх до формування нових соціальних відносин, використання інтернет-технологій для дистанційних форм спілкування, запровадження дистанційної роботи і як наслідок – зміну ціннісних орієнтирів. На перший план виходить зручність помешкання, наявність якісних гаджетів, швидкого інтернету, можливість знаходиться на вулиці без сторонніх осіб і головне – економія часу на пересування містом у trafic jam.
В умовах карантинних обмежень великі міста швидко втратили привабливість і стали великою проблемою для населення у зв’язку із відсутністю транспортного сполучення, як наслідок – ускладнення пересування в межах міста; закриттям парків та скверів, як наслідок – відсутність можливостей занять спортом і прогулянок; закриттям ринків, як наслідок – відсутність можливості вибору та зрозумілий стрибок цін на продукти харчування в супермаркетах; закриттям культурно-розважальних установ, як наслідок – відсутність можливостей якісного проведення вільного часу та багато іншого, заради чого людина переїжджає до великого міста. Карантинний період довів, що наявність офісу і постійна присутність у ньому працівників не є обов’язковою умовою для ведення бізнесу.
Тому ми будемо спостерігати поступову міграцію до невеликих міст задля того, щоб під час можливих майбутніх карантинів не відчувати дискомфорт повсякденного життя.
Окрім цього, людство відчуло, скільки часу воно інвестує для заробляння коштів, які безглуздо витрачаються на те, без чого ми можемо легко жити.
Все це вплине на ринок нерухомості, особливо оренди житла у великих містах, яке є незрозуміло високим і примушує працювати 24/7 задля того, щоб сплачувати обов’язкові щомісячні витрати, позбавляючи себе можливості нормального спілкування з членами родини.
Головне – ми відчули плин часу і зрозуміли його цінність.
Все це побудує умови для нового світу, в якому дистанційна робота, онлайн-спілкування, можливість створення умов для автономного перебування (зелена енергетика) та невеликі міста – стануть в пріоритеті для збереження людської популяції.
2. Психологи стверджують, що у часи випробувань (як під час пандемії) людьми керує страх та інстинкти виживання. Чи здатні мивберегти вищі людські цінності в умовах викликів сьогодення?
Інстинкт виживання пробуджує приховані риси, коли людина перетворюється на істоту, яка готова на будь-які дії, щоб залишитися живою. Страх за власне здоров’я – це інструмент для будь-якої влади сформувати в суспільстві негативне ставлення до певних категорій населення. В Україні це відбулось, наприклад, із заробітчанами, повернення яких в Україну міфологічно пов’язано із поширенням захворювання.
Для збереження вищих людських цінностей необхідні відповідні умови життя, відсутність інформаційних атак, що знищують цінності людського буття.
3. Сьогодні питання збереження незалежності України постає особливо гостро. Чи готове суспільство відстоювати свою свободу, опинившись в умовах обмеження дій?
До початку карантину суспільство також було поділено на дві частини, одна – готова за будь-яких обставин відстоювати незалежність, друга не могла визначитись, або відмовчувалася.
Під час пандемії кількість патріотів України не збільшилась і не зменшилась. На мою думку, для патріотичної частини не існує обмежень щодо відстоювання Незалежності України в будь-який час.
4. Очевидно, що держава як інституція змушена обмежувати права і свободи громадян під час пандемії. Але є велика небезпека зловживання владою. Наскільки великою є ця проблема для України?
Не лише в Україні, а й в інших країнах ми спостерігаємо узурпацію влади в різних масштабах та проявах. Для України це велика проблема, враховуючи постійну зміну політичних течій, облич, нестабільну економічну ситуацію та несформований політичний істеблішмент.
Останні два місяці я дивилась багато новинних каналів європейських країн. Лише канцлерка Німеччини попросила вибачення в громадян за обмеження їхніх демократичних свобод і підкреслила необхідність повернення їхніх прав. І це пані Меркель говорила в розпал карантину, коли не зупинялися потяги, продовжувалось авіасполучення не лише в межах країни і населення мало можливість займатися спортом в парках і скверах за умови збереження соціальної дистанції.
5. Компанії Apple та Google розпочали спільну роботу над технологією, яка дозволить користувачам відстежувати можливі контакти з хворими на COVID-19. Чи не вважаєте Ви це порушенням прав людини?
Це порушення демократичних прав та свобод. Взагалі за кілька років ми дізнаємось частково правду про пандемію. Але вже найближчим часом ми станемо свідками змін на економічному ринку та нового співвідношення політичних сил у світі.
6. Суспільство може відстояти свої права, коли люди об’єднуються. Але є велика небезпека отримати у майбутньому суспільство самотніх людей. Чи зможуть люди відстоювати свої права у новій реальності?
Так, зможуть, завдяки новим технологіям. Вже зараз активно використовуються онлайн-петиції, онлайн-зібрання тощо.
7. Пандемія колись закінчиться, як людям відновити зв’язки? Як перестати боятися доторкнутися одне до одного? Чи ми зараз народжуємо онлайн-суспільство?
Найбільш важко буде відновити зв’язок «культурний продукт – користувач (глядач)». Тому найбільш вразливою під час пандемії є галузь культури. Ця сфера буде оговтуватися від двомісячної зупинки більш ніж два роки. На сьогодні відсутні універсальні рішення щодо виходу з пандемічної кризи культурних установ. Це пов’язано з багатьма складовими. Вивчаючи історію мистецтв, ми бачимо, що після кожної пандемічної кризи культурні напрямки трансформовувались і переживали розквіт.
В минулі часи не було інтернету, тому пандемії не впливали на посткризовий попит на культурний продукт. На сьогодні онлайн-трансляції, інтернет-екскурсії, оцифровані експонати, картини – все, що заповнило інтернет протягом останніх двох місяців, стало занадто доступним і нанесло шкоду існуючої системі продажу культурного продукту. Така ситуація не має минулого і не залишає надії на майбутнє.
Вікова група до 35 років із задоволенням продовжуватиме культурне онлайн-життя, а вікова група після 35 років буде з осторогою приймати рішення щодо відвідання концертних залів, в яких збирається від 100 і більше осіб. Ми ще не зрозуміли, але відчуємо з часом, що зв’язок «глядач – митець» відчутно зруйнований через існуючі системи віртуальної реальності.
Проблема не має свого вирішення. Проміжкові рішення відсутні. Ми або навчаємось жити в нових умовах з короно вірусом і повертаємось за емоціями й енергетикою до культурних установ, або мистецтво поступово втратить для суспільства «емоційну цінність».
Щодо формування онлайн-суспільства. Віковий ценз активних користувачів до карантину був 12 – 35 років. Наразі ми можемо говорити про розширення вікового цензу до 75 років. Під час карантину наші бабусі і дідусі опанували нові технології для спілкування з дітьми та онуками, вимушені були користуватися онлайн-послугами, слухати онлайн-концерти тощо. Тому відновлення зв’язків буде важким і тривалим.
___________________________
* Спілкування відбувалося в межах проєкту Музею Гідності у Львові «Людська гідність в контексті суспільних викликів». Він зародився як реакція на ситуацію, в якій ми опинилися через COVID-19. Очевидно, що ми змушені переосмислювати цінності і підходи в комунікації. Однак ключовим питанням залишається питання поваги до людської гідності.
Пандемія, викликана COVID-19, стала тим «лакмусовим папірцем», який дає можливість побачити особливості індивідуального сприйняття, рівень соціальних взаємодій, а найголовніше – наскільки держави готові дотримуватися чи порушувати права людини та громадянина.
Ми цікавимося думками провідних мислителів/мислительок, діячів/діячок культури, громадських активістів/активісток, аби разом вистояти і не втратити найважливіше – свободу.
Музей Гідності не обов’язково розділяє погляди та думки авторів.