Острозький заповідник отримає фінансування від проекту «Малі міста – великі враження»

Державний історико-культурний заповідник міста Острога став одним із переможців конкурсу культурно-мистецьких проектів «Малі міста – великі враження». Цьогоріч на розгляд конкурсної комісії була подана 181 проектна заявка.

Проект острожан «Інтерактивний музей стародруків» реалізовуватимуть упродовж чотирьох місяців 2019 року. Мета проекту – створити умови для функціонування культурного ХАБу, реновація експозиції в Музеї книги та друкарства Комунального закладу «Державний історико- культурний заповідник м. Острог» Рівненської облради. Проект передбачає оновлення й осучаснення дизайну, інноваційні технології, художнє оформлення та просторові рішення експозиції, враховуючи особливості будівлі (Луцька надбрамна вежа – пам’ятка архітектури національного значення № 604/0) та потреби людей з інвалідністю. Співробітники заповідника зазначають, що проект має посилити туристичну привабливість музею й міста загалом, а згодом залучити інвестиції в креативну економіку Острога й забезпечити сталий розвиток.

Проект реалізовуватимуть на основі використання соціально-економічного потенціалу колекціїМузею книги та друкарства та пам’ятки архітектури національного значення Луцької надбрамної башти. Зали музею неодноразово ставали місцем літературної сцени, малих акустичних концертів та інших заходів, зокрема щорічного міського молитовного сніданку. Ці події підтверджують проблему відсутності у місті культурного ХАБу. Частково, на теплу пору року, ця проблема була вирішена після реалізації проекту «Культурний Барбакан».

«Культурний барбакан» – друге життя Татарської вежі. ФОТОХРОНІКА

Нова експозиція в музеї через інноваційні технології та художньо-просторові рішення експозиції буде виконувати функції ХАБу. Функціонування музею, як культурного ХАБу, цьогоріч є темою Генеральної конференція ICOM (Міжнародна рада музеїв).

«Наш проект вирішує проблему застарілості експозиції та методів роботи з відвідувачами через інтерактивність, а також надає можливість побачити колекцію Музею книги та друкарства м. Острога через цифрові копії рідкісних книг і стародруків. Проект інтерактивного музею підтримує актуальні зміни в музеях України та світу завдяки концепції відкритості. Методи роботи таких музеїв мені вдалося перейняти в навчальних візитах до США та Польщі», – зазначив Андрій Брижук, заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника міста Острога.

До речі, в рамках реалізації «Стратегії розвитку міста Острога на період до 2028 року» проект відповідає SO-заходам щодо підвищення ефективності функціонування туристично-рекреаційного комплексу міста.

Громада з Полтавщини виграла у всеукраїнському конкурсі – запрошують на незвичайний фестиваль

Микола Різник та команда Опішнянської ОТГ на захисті проекту під час конкурсу ( фото –зі сторінки Опішня туристична в соцмережі та надані Миколою Різником)

Дві громади з Полтавщини – Омельницька та Опішнянська ОТГ здобули перемогу в конкурсі проектів «Малі міста – великі враження».

Свій проект присвячений створенню нового фестивалю «Опішня СливаФест» опішняни захистили наприкінці минулого тижня в Києві, у Мінкульті. Сьогодні, 18 липня, в столиці відбувається урочиста зустріч Прем’єр-міністра з представниками громад та церемонія нагородження переможців.

Переможці виграли по 350 тис грн на реалізацію проектів. Про «Опішня СливаФест» розповів Микола Різник, голова Опішнянської ОТГ.

– Ми дуже молода громада, нам всього 6 місяців, і ми вперше спробували свої сили в цьому конкурсі. З Полтавщини було подано десять проектів. Головна умова – проект має бути сталим, тобто щорічним та спрямованим на залучення туристів. «Опішня СливаФест» – це буде новий фестиваль, який вперше відбудеться в Опішні вже цього року. Чому обрали саме сливи? Тому що Опішня здавна славилася сливами, про них писав ще Котляревський. Опішню знають, як гончарську столицю, тепер же хочемо, щоб ми славилися ще й своїми сливами, – розповідає Микола Різник, голова Опішнянської ОТГ.

Проект створювали разом чимало людей. Це інвестиційний та соціально-гуманітарний відділи селищної ради. А також до роботи залучили Вікторію Гончар, яка працювала над Фестивалем «Галушки» в Полтаві, саме вона стане куратором «Опішня СливаФест».

«Опішня СливаФест» – це, перш за все, гастрономічний фестиваль. Тому на ньому будуть відроджувати забуті страви зі слив – варитимуть борщ зі сливами, готуватимуть гнічені, солоні, сушені сливи, конфітюри з цих плодів, настойки та наливки тощо.

– Ми зараз почали шукати стародавні рецепти, ви навіть не уявляти, скільки страв зі слив може бути. Один з них – недостиглі сливи солять, пересипають в казані піском. Можливо, навіть влаштуємо квест – на одній локації треба буде нарвати слив, на іншій – накопати піску, потім приготувати, – говорить Микола Різник.

Фестиваль також спрямований і на відродження забутого сорту цього фрукту – опішнянської угорки. Тому в рамках фестивалю планують висадити дві сливові алеї. Одна з них буде біля стадіону, де проводитимуть фестиваль, частину дерев висадять вже цієї осені, інша – біля сторожової вежі, це ще один амбітний проект Опішнянської ОТГ. Є ідея, щоб ці алеї висаджували школярі та випускники, відомі вихідці з Опішні.

Крім того відбудеться конкурс краси «Міс слива».

– Поряд зі стадіоном є водонапірна вежа, ми її розфарбуємо в цьому стилі до фестивалю, плануємо запросити популярних артистів, – розповідає голова ОТГ. – Зараз шукаємо ведучих гастрономічного конкурсу, залучатимемо народних майстрів з інших регіонів, щоб збільшити туристичний потік.

У рамках фестивалю передбачено дуже багато заходів, локацій, цікавинок. Для прикладу, хочуть установити солом’яні скульптури та зробити для дітей солом’яні лабіринти, вже для цього закупили тисячу тюків соломи.
Ще одна приємна новина для опішнян, особливо для жителів вулиці Нової, до проведення фестивалю тут відремонтують дорогу.

Тож, запрошуємо 14 вересня в Опішню на фестиваль «Опішня СливаФест».

Зазначимо, Проект «Малі міста – великі враження» – конкурс культурно-мистецьких проектів громад з населенням до 50 тисяч людей, спрямований на розвиток культурно-економічного потенціалу територій через підтримку стартапів, що пов’язані із культурною спадщиною громад. На реалізацію таких ініціатив у 2019 році Уряд виділив 50 млн грн. Цього року у конкурсі перемогли 74 проекти. Експертний відбір відбувався у два етапи – спочатку на відкритому конкурсі були відібрані проекти за змістовою частиною, а далі – проходили захисти проектів в Міністерстві культури України. До складу Експертної ради, затвердженого Наказом Мінкульту увійшли виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан та експерт з розробки законодавства та управління ресурсами органів місцевого самоврядування АМУ Людмила Даменцова.
Минулого року до фінального захисту було допущено 22 проекти із 158 заявлених учасників.

Нагадаємо, на Полтавщині вперше провели фестиваль «Смаколики Опішного» – страви оцінював ведучий Костянтин Грубич

Автор: Ольга Правденко

Культурне життя громад виходить на новий рівень, – Володимир Гройсман про переможців конкурсу «Малі міста – великі враження»

Культурне життя громад і невеликих населених пунктів виходить на новий рівень – завдяки державним програмам фінансової підтримки та децентралізації, яка несе нові можливості і нову якість управління територіями.

Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з учасниками конкурсу культурно-мистецьких проектів «Малі міста – великі враження».

Проект започатковано минулого року. Він фінансується з державного бюджету, а його мета – підтримка культурних ідей у невеликих населених пунктах та об’єднаних територіальних громадах. Рік тому на конкурс було подано 167 ініціатив, з яких 8 стали переможцями. Цього року кількість ідей номінантів сягла вже 182, а кількість переможців – 74 (СПИСОК). Загальний обсяг фінансування цих культурних пропозицій складе 41,3 млн грн. Рекордсменами за кількістю переможців стали Одеська та Львівська області – там буде реалізовано по 8 культурних проектів. В ТОП-п’ятірці активних культурних регіонів також Вінниччина, Хмельниччина та Івано-Франківщина.

Показово, що учасники конкурсу «Малі міста – великі враження» вже навчають колег з регіонів, як правильно подавати свої ідеї, аби отримати фінансування. Деякі з них також стали слухачами Академії культурного лідера, яка заснована Міністерством культури спільно з Goethe-Institut та українським Інститутом культурної політики.

Звертаючись до учасників зустрічі, а вона відбулася на території експозиції «Поділля» Національного музею архітектури та побуту України, Глава Уряду сказав, що ініціатива культурного відродження громад заслуговує підтримки і заохочення.

«Ті проекти, які ви подаєте – починали з 8 проектів, а сьогодні їх – 74. Це сотні ініціатив. Це і є справжнє життя, яке ви наповнюєте змістом. Це підтримка величі українського народу. Дякую, що ви небайдужі, що ви вносите ідеї і боретеся за них», – сказав Володимир Гройсман.

 

Джерело

Статистичні дані програми “Малі міста – великі враження”

Сьогодні, 18 липня, відбулась зустріч Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з переможцями програми “Малі міста – великі враження”.

За результатами зустрічі презентуємо статистичні дані Програми.

Малі міста – великі враження. Статистичні дані

ІНСТРУКЦІЯ “ЯК ПРАВИЛЬНО ЗДІЙСНЮВАТИ КОМУНІКАЦІЮ З ПРОЕКТУ ТА ВИКОРИСТОВУВАТИ БРЕНДИ УРЯДУ, МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ ТА ПРОГРАМИ “МАЛІ МІСТА – ВЕЛИКІ ВРАЖЕННЯ”

ЗА ПОСИЛАННЯМ ВИ МОЖЕТЕ ОЗНАЙОМИТИСЬ З ІНСТРУКЦІЄЮ “ЯК ПРАВИЛЬНО ЗДІЙСНЮВАТИ КОМУНІКАЦІЮ З ПРОЕКТУ ТА ВИКОРИСТОВУВАТИ БРЕНДИ УРЯДУ, МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ ТА ПРОГРАМИ “МАЛІ МІСТА – ВЕЛИКІ ВРАЖЕННЯ”

БРЕНД ТА ЛОГОТИПИ УРЯДУ, МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ ТА ПРОГРАМИ “МАЛІ МІСТА – ВЕЛИКІ ВРАЖЕННЯ”

РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТу МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Про затвердження переліку культурно-мистецьких проектів — переможців конкурсу культурно-мистецьких проектів “Малі міста — великі враження”, які реалізуються у 2019 році на умовах співфінансування з державного бюджету

Довгоочікуванний перелік проектів переможців конкурсу Малі міста – великі враження! Джерело за посиланням.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 10 липня 2019 р. № 535-р
Київ
Про затвердження переліку культурно-мистецьких проектів — переможців конкурсу культурно-мистецьких проектів “Малі міста — великі враження”, які реалізуються у 2019 році на умовах співфінансування з державного бюджету
1. Затвердити перелік культурно-мистецьких проектів — переможців конкурсу культурно-мистецьких проектів “Малі міста — великі враження”, які реалізуються у 2019 році на умовах співфінансування з державного бюджету, згідно з додатком.
2. Міністерству культури здійснити видатки, необхідні для реалізації культурно-мистецьких проектів згідно з переліком, затвердженим цим розпорядженням, за бюджетною програмою 1801170 “Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин” на умовах співфінансування.

Додаток
до розпорядження Кабінету Міністрів України
від 10 липня 2019 р. № 535-р

ПЕРЕЛІК
культурно-мистецьких проектів — переможців конкурсу культурно-мистецьких проектів “Малі міста — великі враження”, які реалізуються у 2019 році на умовах співфінансування з державного бюджету

Назва проектуІніціатор проектуНаселені пункти
Великі проекти
Культурно-екологічний проект “ТаПіаріАрт-раут”Старунська сільська радас. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області
Ревітилізація музею-квартири Леонтовича в музей мелодії пісні “Щедрик” шляхом діджіталізації фондів та створення фізичного та віртуального інтерактивнокомунікативних просторівТульчинська міська рада (об’єднана територіальна громада)м. Тульчин Тульчинського району Вінницької області
Культурно-мистецький проект “Парк мистецтв”Національна спілка театральних діячів Україним. Буча Київської області
Від спадщини Тустані до розвитку УричаЛьвівська обласна організація “Тустань”с. Урич Сколівського району Львівської області
Середні проекти
Традиції без кордонівНевицька сільська рада, комунальне підприємство “Ужгородське районне агентство розвитку” Ужгородської районної ради

 

села Невицьке, Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської області
Від шаленого штетлу до сучасного мистецтва

 

громадська організація “Шаргород-Рафінад”м. Шаргород Шаргородського району Вінницької області
“Шляхами тканої Буші”адміністрація державного історико-культурного заповідника “Буша”села Буша, Дорошівка, Слобода-Бушанська, Держанка Ямпільського району Вінницької області
Біловодськ — столиця кінних заводів України

 

Біловодська селищна рада (об’єднана територіальна громада)

 

смт Біловодськ, села Новодеркул, Новоолександрівка, Новолимарівка Біловодського району Луганської області
Дитячий музичний фестиваль Устилуг —Стравінський-ФЕСТУстилузька міська радам. Устилуг Володимир-Волинського району Волинської області
Проведення на території замку Куропатви (Пнівський замок XV століття) в м. Надвірна етнофестивалю “Джєнджур Фист”Надвірнянська міська радам. Надвірна Надвірнянського району Івано-Франківської області
Арт-резиденція “Сюрреалізм у просторі постмодернізму Славутича”комунальне підприємство “Агентство регіонального розвитку” Славутицької міської радим. Славутич Київської області
Створення Дунайської мультинаціональної культурної резиденції — “Danube HQ”

 

Ренійська міська рада

 

м. Рені Ренійського району Одеської області
Фестиваль “Енергія мистецтва”/EnergyArtFestгромадська організація “Агенція сталого розвитку міста”м. Вараш Рівненської області
Україна з любов’ю
Ukraine with love
громадянська платформа “Нова Країна”м. Кіцмань Чернівецької області
Фестиваль гастрономічної спадщини “Дністровські гостини”Маяківська сільська рада (об’єднана територіальна громада)с. Маяки Біляївського району Одеської області
Фестиваль українського духу “Бандерштат — 2019”Боратинська сільська радас. Рованці Луцького району Волинської області
ЯPMAPOK KPAФTOBИX BИPOБІВПриютівська селищна рада (об’єднана територіальна громада)с. Войнівка Олександрійського району Кіровоградської області
Всеукраїнський фестиваль традиційної народної культури “Талант_Кolyska.UA”Новопсковська селищна рада (об’єднана територіальна громада)смт Новопсков села Осинове, Ікове, Хворостяне, Макартетине, Тев’яшеве Новопсковського району Луганської області
Фестиваль “Шашкевич Fest” у місті Золочеві Львівської областіЗолочівська міська радам. Золочів Львівської області
Мультиетичний гастрофестиваль “Дністровська вертута”Біляївська міська рада

 

м. Біляївка Одеської області
Етно-фестиваль “Чумацький шлях”Красносільська сільська рада (об’єднана територіальна громада)с. Красносілка, Лиманський району Одеської області
Всеукраїнський культурно-історичний фестиваль “Добре поруч”Гощанська селищна радасмт Гоща, с. Красносілля Гощанського району Рівненської області
Битва за Незалежність. Збараж 1649Збаразька міська рада

 

м. Збараж Тернопільської області
“ChildrenMusicPark”Кам’янська міська рада (об’єднана територіальна громада)м. Кам’янка Кам’янського району Черкаської області
Фестиваль “Чарівна симфонія козацтва”Омельницька сільська рада (об’єднана територіальна громада)

 

с. Омельник Кременчуцького району Полтавської області
Трускавецький Міжнародний Кінофестиваль “Корона Карпат”громадська організація “Кінофестиваль “Корона Карпат”м. Трускавець Львівської області
Створення культурного простору у місті-курорті Трускавець на час святкування Різдва та ВеликодняТрускавецька міська рада

 

м. Трускавець Львівської області
Етно-екофестиваль “Колодар”Славутська міська радам. Славута Хмельницької області
Створення музею-скансену черняхівської культури. Перші крокиБайковецька сільська радас. Чернелів-Руський Тернопільського району Тернопільської області
Відновлення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва в смт. Червоне Житомирської областіЧервоненська селищна радасмт Червоне Андрушівського району Житомирської області
Місто у безмірі барв

 

Чугуївська міська радам. Чугуїв Харківської області
Мистецький фестиваль “Кам’янська земля — край славетних героїв”комунальний заклад “Кам’янський державний історико-культурний заповідник”м. Кам’янка Кам’янського району Черкаської області
Фестиваль гумору і сатири “Весела копиця” як інструмент збереження нематеріальної культурної спадщини Бойківського краюкомунальний заклад “Долинський міський центр культури, спорту та туризму”м. Долина Івано-Франківської області
Любашівка — столиця української ковбасиЛюбашівська селищна рада (об’єднана територіальна громада)смт Любашівка Одеської області
Популяризація пам’яток археології через інтерактивну систему інформаційного забезпеченнякомунальний заклад Львівської обласної ради “Історико- краєзнавчий музей”м. Винники Львівської області
Князівський шлях до тронуадміністрація державного історико-культурного заповідника “Стародавній Володимир” у Володимир-Волинськомум. Володимир-Волинський Волинської області
Святкуй 400 років українського театру на фестивалі-ярмарку “Корона Якуба” на Кам’янеччиніКам’янка-Бузька міська рада (об’єднана територіальна громада)м. Кам’янка-Бузька Львівської області
Створення туристичного кластеру на території Перещепинської міської ОТГПерещепинська міська рада (об’єднана територіальна громада)м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області
Інкубатор ремеселМалинська міська радам. Малин Житомирської області
Пінзель. Ukrainian Live у Годовицігромадська організація “КОЛЕГІУМ МУЗІКУМ”с. Годовиця Пустомитівського району Львівської області
“Опішня СливаФЕСТ”, Opishnya SlyvaFESTОпішнянська селищна радасмт Опішня Зіньківського району Полтавської області
Проведення культурно-спортивного фестивалю “Sports Kozak” на території Мереф’янської міської об’єднаної територіальної громадиМереф’янська міська рада (об’єднана територіальна громада)м. Мерефа Харківської області
Фестиваль “BANDURA FUSION”концертно-театральний заклад культури “Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль “Калина”м. Рені Одеської області
Етно-проект “Сіверське перевесло”

 

комунальний заклад Сумської обласної ради — Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтвс. Слоут Глухівського району Сумської області

 

Пленер художників “Барви Нетішина”управління культури виконавчого комітету Нетішинської міської радим. Нетішин Хмельницької області
Малі проекти
“3D візуалізація Барського замку”Барська міська рада (об’єднана територіальна громада)м. Бар Вінницької області

 

Інтеркультурний фестиваль “Палітра націй”Брацлавська селищна рада (об’єднана територіальна громада)смт Брацлав Немирівського району Вінницької області
Давні традиції в новому форматі: #BokoRUSH #TremBITA #Vil

 

агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва “Закарпаття” Закарпатської обласної радисмт Міжгір’я, с. Синевир, Колочава Міжгірського району Закарпатської області

 

Створення Центру дослідження нематеріальної культурної спадщини Рогатинського ОпілляРогатинська міська рада

 

м. Рогатин Івано-Франківської області
Організація етнічно-культурного фестивалю “Гуцульське весілля” у с. Мишин Нижньовербізької ОТГ Івано-Франківської областіНижньовербізька сільська рада (об’єднана територіальна громада)

 

с. Мишин Коломийського району Івано-Франківської області
Створення і просування комплексного культурномистецького продукту “Дивовижна в’язь часів” із використанням культурно-історичного потенціалу міста Ананьїв Одеської областівідділ культури Ананьївської районної державної адміністраціїм. Ананьїв Одеської області
Інтерактивний музей стародруків

 

комунальний заклад “Державний історико-культурний заповідник м. Острога” Рівненської обласної радим. Острог Рівненської області
Фестиваль німецько-української культури Кронау-фестВисокопільська селищна радасмт Високопілля Високопільського району Херсонської області
“Свято Церери в Миньковецькій державі”

 

комунальна установа Дунаєвецької міської ради “Міський культурно-мистецький, просвітницький центр”с. Миньківці Дунаєвецького району Хмельницької області
Підземні шляхи
XVII—XVIII ст. тисячолітнього міста Полонне
відділ культури та туризму виконавчого комітету Полонської міської ради (об’єднана територіальна громада)м. Полонне Хмельницької  області
Козацькі пісні та вірші — невід’ємна складова патріотичного виховання молоді та збереження нематеріальної культурної спадщини УкраїнцівВсеукраїнська молодіжна громадська організація “Молодь України за майбутнє”с. Капулівка Нікопольського району, с. Грушівка Апостолівського району м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області
Фестиваль “Гобелен-Фест”відділ освіти, культури, спорту і туризму Асканія-Нова селищної радисмт Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області
Всеукраїнський етнофестиваль “Болохівські гостини”Історико-культурний центр-музей “Старий Костянтинів”м. Старокостянтинів Хмельницької області
Всеукраїнський фестиваль “Осінній Fest”Кіптівська сільська рада (об’єднана територіальна громада)с. Кіпті Козелецького району Чернігівської області
Проект мистецьких заходів та інтервенцій “Час нових історій”Громадська організація “Українсько-фінське товариство розвитку інновацій та соціальних ініціатив “Київ Тампере”смт Козелець Козелецького району Чернігівської області
“Арт-резиденція Олександра Довженка”Сосницька селищна рада (об’єднана територіальна громада)смт Сосниця Сосницького району Чернігівської області
Фестиваль води і муралівБерізко-Чечельницька сільська радас. Берізки-Чечельницькі Чечельницький району Вінницької області
Літературно-меморіальний простір “Анатолій Овсієнко. Зцілення сміхом”Вугледарська міська публічна бібліотекам. Вугледар Донецької області
“Плиски — ТУРФЕСТ”

 

Плисківська сільська рада (об’єднана територіальна громада)с. Плиски Борзнянського району Чернігівської області
Створення Центру української культури та етнографії “Оберіг Студеної Води” у селі Студениця Житомирської областіГромадська організація “Довіра-1”с. Студениця Коростишевського району Житомирської області
“Berezhany: the lost trail of Ferenc Rakoczi” (Бережани: загублена стежка Ференца Ракоці)Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережанахм. Бережани Тернопільської області
Фестиваль народної творчості присвячений Устиму Кармалюку “Подільський витязь — Устим Кармалюк”відділ культури, національностей та релігій Летичівської селищної радис. Кудинка Летичівського району Хмельницької області
Створення ландшафтно-скульптурного оглядового майданчика “Дивосвіт Трипілля — Світ Злагоди” на пам’ятці археології в с. Городськеобласна молодіжна творча спілка художників і мистецтвознавцівс. Городське Коростишівського району Житомирської області
Проведення фестивалю “Fest-party у селянській хаті!” у Покровській ОТГПокровська селищна рада (об’єднана територіальна громада)смт Покровське Покровський району Дніпропетровської області
НаметФест2019відділ культури та туризму Зміївської районної державної адміністраціїм. Зміїв Зміївського району Харківської області
Етнографічний кластер-простір, що формує культурну спільноту Балтської ОТГ Одеської областівідділ розвитку культури та туризму Балтської міської ради (об’єднана територіальна громада)м. Балта Одеської області
Фестиваль Баюракова барткавиконавчий комітет Яремчанської міської радим. Яремче, смт Ворохта села Микуличин, Поляниця, Татарів, Яблуниця, Вороненко Івано-Франківської області
Кольорове містоПустомитівська міська радам. Пустомити Львівськаої області
“OLIZAR MUSIC FEST”Коростишівська міська станція юних техніківм. Коростишів Житомирської області

Як управляти культурою ефективно

Із цим питанням працівники утворених у кінці 2018 року Лопатинської та Меденицької селищних ОТГ відвідали Гніздичівську громаду. Предметом вивчення стала система управління закладами культури, до яких належить діяльність народних домів та бібліотек.

Виходячи з розуміння ефективного освоєння коштів громади, керівники ОТГ активно шукали приклади успішних практик. Обидві громади за своїми базовими параметрами, площею території, населенням та мережею установ дуже подібні до Гніздичівської ОТГ, яка небезпідставно вважається однією з найуспішніших ОТГ Львівської області.

Система управління делегованими повноваженнями у сільській та селищній ОТГ відрізняється від аналогічної системи в районі. При відносно незначній кількості установ часто нелогічним є створення відділів культури та освіти.

Гніздичівська ОТГ однією з перших на Львівщині спробувала управляти установами культури шляхом створення комунальних закладів у вигляді культурних центрів. В ОТГ з 2017 року дуже успішно функціонують комунальний заклад «Бібліотека – інформаційний центр інтелектуального та творчого розвитку Гніздичівської селищної ради», у складі якого працює три бібліотеки-філії у смт. Гніздичів, селах Лівчиці та Руда, а також два пункти видачі літератури – у смт. Гніздичів та селі Ганнівці, і комунальний заклад «Центр культури та дозвілля Гніздичівської селищної ради».

До складу “Центру культури та дозвілля” входять структурні підрозділи-філії у смт. Гніздичів, селах Руда, Лівчиці та Ганнівці. При центрі працюють творчі колективи для розвитку творчих здібностей мешканців громади, підростаючого покоління, виявлення творчого потенціалу, виховання моральних якостей та любові до культурної спадщини нашого народу.

За результатами навчального візиту до Гніздичівської ОТГ обидві громади – Лопатинська та Меденицька – обрали схожі моделі управління установами культури. Меденицька ОТГ створила комунальний заклад «Меденицька публічна біблотека» Меденицької селищної ради, до складу якого ввійшли три бібліотеки-філії у селах Летня, Опори та Рівне, комунальний заклад «Меденицький народний дім» з філіями у селах Летня, Опори та Рівне.

Лопатинська ОТГ створила комунальний заклад «Лопатинський центр культури та дозвілля» у складі двох підрозділів. Перший підрозділ – клубний культурно-дозвільний Народний Дім в селищі Лопатин та вісім філій в селах громади. Другий підрозділ – публічна бібліотека у селищі Лопатин та сім бібліотечних філій у селах ОТГ.

Учасниця навчального візиту Леся Дякович, спеціаліст гуманітарного відділу Меденицької селищної ради ОТГ розповідає, що досвід Гніздичівської ОТГ у сфері налагодження управління народними домами та публічними бібліотеками дуже знадобився їхній громаді. «Надзвичайно корисним було перейняти успішний досвід, щоб не йти шляхом спроб і помилок. Ми відразу взялися за формування ефективної моделі управління, яка відповідає потребам громади та сприяє розвитку культурної галузі з урахуванням сучасних вимог».

 

Джерело

ПОЛТАВЦІВ ВЧАТЬ ЗБЕРІГАТИ НЕМАТЕРІАЛЬНУ КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ ЗА НОРМАМИ ЮНЕСКО

Полтавців вчать зберігати нематеріальну культурну спадщину за нормами ЮНЕСКО

Лише 5 років тому в Україні почали реєструвати та вивчати елементи нематеріальної культурної спадщини (НКС). У національному списку полтавських таких три – це вишивка білим по білому, килимарство та опішнянське гончарство. Ще 12 елементів занесли до регіонального реєстру нематеріальних цінностей. Але працівники культури певні, що найцікавіші елементи їм ще доведеться виявити.

11 липня на базі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся семінар для працівників районних відділів культури та центрів народної творчості, мета якого навчити ідентифікувати та охороняти нематеріальну спадщину. Адже в Україні майже немає вишів, які готують подібних фахівців. Ця галузь зовсім нова.

– В законах охорона нематеріальної спадщини недостатньо відображена, – говорить голова експертної ради з питань культурної спадщини при Міністерстві культури України Ілля Фетисов. – Так як робота для нас нова, кошти в держбюджет не закладені, для працівників культури це додаткове навантаження, яке не оплачується. Тому мають створюватися місцеві програми, щоб на місцях виділяти кошти на охорону та розвиток нематеріальної культурної спадщини.

Ілля Фетисов як міжнародний фасилітатор (експерт) ЮНЕСКО з конвенції про охорону НКС розповів полтавцям базові міжнародні аспекти збирання і зберігання НКС, як має відбуватися інвентаризація нематеріальних цінностей. І наголосив, що елемент НКС може бути різним (пісня, вишивка чи кулінарний рецепт), але він має бути сучасною практикою.

–  Це не ті традиції, яких дотримувалися бабусі у минулому столітті, а зараз забуті. Це те, що роблять сучасники, – говорить Ілля Фетисов. – Якщо гадяцька синя вишивка нині популярна і використовується, то так – це нематеріальна культурна спадщина. Ми її зареєструємо і не дамо залишитися в пам’яті, а збережемо на віки.

За 5 років Центр народної творчості й культурно-освітньої роботи зареєстрував 12 полтавських елементів НКС на регіональному рівні. Це й обрядові лубенські пісні, і гадяцька вишивка, і карлівські писанки, а також плетіння з червоної лози, технологія випікання хліба з хмелю чи воскові весільні вінки.

– Але скільки всього ще можна включити хоча б до обласного списку нематеріальної культурної спадщини! – говорить директор Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації Валентина Вождаєнко. – Тому в 2019 році ми разом із Центром народної творчості започаткували конкурс-огляд НКС «Народні джерела». Восени підіб’ємо його підсумки, і, я сподіваюсь, зареєструємо ще багато елементів нематеріальної спадщини, яка в майбутньому буде оцінена на національному та міжнародному рівнях.

Фестиваль борщу, що об’єднує

День села – це одне з найулюбленіших свят жителів невеликих сіл та містечок. В кожній місцині – свої традиції, обряди та звичаї. В цей день віншують та відзначають земляків, найстарші родини, найпрацьовитіших односельців. Але що робити тим селам, де жителів стає все менше, грошей на подарунки не дуже багато та і люди збираються у центрі все рідше?

У селі Городище на це запитання відповіли креативно! Організували три роки тому місцеве свято борщу «для своїх», яке за короткий строк перетворилося у гастрономічно-пісенний фестиваль «Варись, варись, борщику!».

 

 

6 липня у Городищі на фестиваль борщу зібралися місцеві мешканці та гості з Коропської громади та сусідніх міст і сіл. Гостинні господарі пригощали всіх місцевими стравами та варили величезний столітровий казан борщу і пекли запашні пампушки. На фестиваль зібралися команди куховарів, кожна з яких презентувала свій борщ. Члени журі оцінювали і презентацію, і саму страву.

«Цього року у нас уже і виставка робіт, і підприємці зацікавилися, і дитячий майданчик сьогодні дітей радує. По суті свято стає відомим, більше учасників фестивалю. Ми таким чином вирішили про себе заявити: «Ми живі, і ми будемо боротися за своє майбутнє!» І ми хочемо щоб так і в усій Україні, кожен прагнув кращого. За кількістю людей, які завітали на свято, то бачимо, що наш фестиваль вже отримав розголосу. І хотілося б, щоб не тільки на свято у нас було так людно», – каже Наталія Антоненко, староста Городищенського старостинського округу.

 

 

Творчі ансамблі та народні колективи, місцеві мешканці та гості свята – всі в один голос кажуть, що фестиваль «Варись, варись, борщику!» вийшов на славу.

Фестиваль «Варись, варись, борщику» стає все більш популярним: минулого року було сім колективів, то цього року вже 12. Нам треба цей фестиваль робити регіональним, проводити рекламну кампанію, щоб всі могли планувати час, розуміти умови участі. Додати туристичну родзинку»,- Людмила Самойловська, начальник відділу культури Коропської селищної ради. Вона запевнила, що наступного року у Коропській громаді обов’язково проводитимуть фольклорно-гастрономічний фестиваль.

За її словами, такі фестивалі не просто об’єднують. Вони народжують в душах людей віру у майбутнє, привчають дітей до наших традицій. І вони переконують, що разом ми сила.

 

 

«Для кожної громади важливо знайти свою туристичну «родзинку». Віднайти ту унікальність, яка зробить територію популярною, відомою серед місцевих і гостей громади. Ярмарки, фестивалі – це яскраві події, які об’єднують громаду, створюють атмосферу свята і приносять економічні результати. Адже гості свята завжди хочуть скуштувати «місцеву страву», побачити «місцеві атракції», придбати «місцеву продукцію». І все це створює додаткову вартість та робочі місця у громаді», – підкреслила Оксана Стельмах, радниця з комунікацій Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».

Джерело

9 нових культурних об’єктів внесли до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

6 липня, в ході сесії Комітет Всесвітньої спадщини, засідання якого проходить в Баку, включив сім нових культурних об’єктів в Австралії, Бахрейні, Китаї, Індії, Індонезії, Японії і Лаоської Народно-Демократичній Республіці до Списку Всесвітньої спадщини. Розгляд об’єктів продовжиться до сьогодні, 7 липня.

Про це повідомляє УНН із посиланням на прес-реліз ЮНЕСКО.

До Списку Всесвітньої спадщини були включені наступні об’єкти (в порядку розгляду):

Могильні кургани Дільмун (Бахрейн).

Об’єкт “Могильні кургани Дільмун” відноситься до періоду 2050-1750 рр. до н.е. і включає 21 археологічний пам’ятник в західній частині острова. Шість з цих об’єктів є курганні поля, до складу яких входить від декількох десятків до декількох тисяч курганів. В цілому налічується близько 11 774 місць поховання, спочатку побудованих в формі невисоких циліндричних веж. Інші п’ятнадцять об’єктів включають сімнадцять королівських курганів, зведених у формі дворівневих похоронних веж. Ці кургани свідчать про існування приблизно в II тисячолітті до н.е. древньої цивілізації Дільмун, за часів якої Бахрейн служив торговельним центром. Процвітання міста дозволило жителям розвинути складну похоронну практику, поширену серед усіх груп населення. Кургани Дільмун по-справжньому унікальні і відрізняються своїм масштабом, кількістю, концентрацією, а також наявністю унікальних деталей, як, наприклад, похоронні камери з альковами.

Культурний ландшафт Будж Бім (Австралія).

Культурний ландшафт Будж Бім розташований в регіоні корінного народу Гундітжмара на південному сході країни. Цей об’єкт включає вулкан Будж Бім, Те-Рак (Озеро Конда), водно-болотні угіддя Куртонітжа і Тайрендарру — область на півдні зі скелястими хребтами і великими болотами. Потоки лави Будж Бім, що з’єднують ці три елементи, дозволили народу Гундітжмара створити одну з найбільших і найстаріших в світі мереж аквакультури. Ця складна система, що складається з каналів, гребель і дамб, використовується для стримування паводкових вод і створення рибогосподарського басейну з метою вилову і розведення австралійського річкового вугра (Anguilla australis), який служив ключовим елементом соціально-економічного розвитку регіону протягом шести тисячоліть.

Руїни стародавнього міста Лянчжу (Китай).

Руїни стародавнього міста Лянчжу, що відноситься до періоду пізнього неоліту в Китаї (близько 3300-2300 рр. до н.е.), розташовані в дельті річки Янцзи на південно-східному узбережжі країни. Лянчжу — древня регіональна держава c єдиною системою вірувань, в основі яких лежало вирощування рису. Даний об’єкт Світової спадщини складається з чотирьох зон: Яошань, гребля в верхньому гирлі річки, гребля в нижньому гирлі річки і стародавнє місто. Руїни Лянчжу є видатним прикладом давньої міської цивілізації. Місто мало розвинену систему водопостачання і міського планування, земляні пам’ятники, а також соціальну ієрархію, про що свідчать відмінності в похоронних пам’ятниках.

Місто Джайпур, Раджастхан (Індія).

Укріплене місто Джайпур, розташований в штаті Раджастхан на північному заході Індії, було засноване у 1727 році Савай Джай Сінгхом II. На відміну від інших міст регіону, розташованих на горбистій місцевості, Джайпур був заснований на рівнині і спроектований відповідно до канонів ведичної архітектури, до яких відноситься прямокутне розташування кварталів. По обидва боки вулиць розміщуються безперервної лінією торгові лавки c колонами, які, з’єднуючись у центрі, утворюють великі площі, звані chaupars. Ринки, магазини, житлові будинки і храми, побудовані уздовж головних вулиць, мають подібні за своєю архітектурою фасади. Міське планування відображає взаємопроникнення ідей древніх індуїстських, а також сучасних могольских і західних культур. Задуманий як торгова столиця, Джайпур зберігає свої місцеві комерційні, ремісничі і кооперативні традиції і до цього дня.

Спадщина видобутку вугілля Омбілін в Савалунто (Індонезія).

Цей промисловий об’єкт, розташований в ізольованому регіоні Суматри, був створений голландським колоніальним урядом з метою видобутку, переробки і транспортування високоякісного вугілля з кінця XIX до початку XX століть. Головну робочу силу цього промислового центру становили місцеві жителі, а також засуджені до праці жителі районів, контрольованих голландцями. Цей об’єкт Світової спадщини включає рудник, шахтарське містечко, сховища вугілля в порту Еммахавен і залізничну мережу, що зв’язує шахти з прибережними об’єктами. Спадщина видобутку вугілля Омбілін є інтегрованою систему, яка дозволяла здійснювати глибинний видобуток, переробку, транспортування і відвантаження вугілля.

Група курганів Модзі-Фуруіті Кофунгун: гробниці стародавньої Японії (Японія).

Цей об’єкт, розташований на плато над Осакською рівниною, включає 49 кофун (в перекладі з японського “кофун” означає “стародавній курган”). Кофун могли бути різних розмірів і форм, в тому числі у формі кола, квадрата, морського гребінця або замкової щілини. Ці гробниці призначалися для представників еліти і містили різні похоронні предмети: зброю, обладунки та прикраси. Зовнішню частину кофун прикрашали глиняні фігури, відомі як ханива, які виготовлялися у формі циліндрів, жител, знарядь праці, зброї і силуетів людей. З 160 тисяч кофун, розташованих на території країни, ці 49 місць поховання дають повне уявлення про період Кофун (III — VI ст. н.е.). Вони демонструють відмінності між соціальними класами того часу і свідчать про складну похоронну систему.

Мегалітичні глечики в Сиангкхуанг: Долина глечиків (Лаоська Народно-Демократична Республіка).

Долина глечиків, розташована на плато центрального Лаосу, отримала свою назву від понад 2100 трубчастих за формою мегалітичних глечиків, які використовувалися в похоронних обрядах в залізному віці. Даний об’єкт складається з 15 елементів і включає великі глечики з різьбленого каменю, кам’яні диски, вторинні поховання, надгробки, кар’єри і похоронні предмети, що датуються 500 р до н.е. — 500 р н.е. Ці мегалітичні глечики і пов’язані з ними елементи є найбільш яскравим свідченням цивілізації залізного віку, яка виготовляла і використала ці об’єкти аж до свого зникнення приблизно в 500 році н. е.

43-тя сесія Комітету Всесвітньої спадщини триватиме до 10 липня.

7 липня, Комітет Всесвітньої спадщини, засідання якого проходить в Баку, в другій половині дня завершив включення нових об’єктів до Списку Всесвітньої спадщини, додавши два нові об’єкти в Італії та Сполучених Штатах Америки. Про це повідомляє УНН із посиланням на прес-реліз ЮНЕСКО.

До Списку Всесвітньої спадщини були включені наступні об’єкти (в порядку розгляду):

Пагорби Просекко в Конегліано і вальдобб’ядене (Італія).

Цей об’єкт, розташований на північному сході Італії, включає частину виноробного ландшафту району виробництва вина Просекко. Місцевий ландшафт характеризується пагорбами з крутими схилами, невеликими виноградниками ciglioni на вузьких трав’янистих терасах, лісами, сільськогосподарськими угіддями і невеликими селами. Протягом століть ця пересічена місцевість формувалася під впливом людської діяльності. Починаючи з XVII століття використання ciglioni створило особливий мозаїчний ландшафт з паралельно і перпендикулярно розташованими по відношенню до пагорбів виноградниками. У XIX столітті техніка ґратчастих виноградників, bellussera, лягла в основу естетичних характеристик цього ландшафту.

 

Архітектура XX століття Френка Ллойда Райта (Сполучені Штати Америки).

Цей об’єкт включає вісім будівель, спроектованих архітектором Френком Ллойдом Райтом в США в першій половині XX століття, в тому числі “Будинок над водоспадом” (Мілл-Ран, Пенсільванія), Будинок Герберта і Кетрін Джейкобс (Медісон, Вісконсін) і Музей Гуггенхайма (Нью йорк). Вони виконані в стилі “органічної архітектури”, для якої характерні відкрите планування, стирання кордонів між внутрішнім і зовнішнім простором і безпрецедентне використання таких матеріалів, як сталь і бетон. Кожне з цих будівель представляє інноваційні рішення для задоволення потреб у житлі, роботі, відпочинку або відправленні культу. Роботи Френка Ллойда Райта цього періоду вплинули на розвиток сучасної архітектури в Європі.

43-тя сесія Комітету Всесвітньої спадщини триватиме до 10 липня.

 

Світова́ спа́дщина ЮНЕСКО (англ. World Heritage) — видатні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. Ці цінності перелічені в Списку ЮНЕСКО.

1972 року, на XVII сесії в Парижі, ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини (набрати чинності в 1975 році). До початку 1992 року Конвенцію ратифікували 123 країни-члени ООН (в тому числі СРСР в 1988 році). На середину 2014 року Конвенцію вже ратифікували 191 держава-учасниця. Тільки Ліхтенштейн, Науру, Сомалі, Південний Судан, Східний Тимор та Тувалу не є учасниками Конвенції. У 2017 році Ізраїль та США заявили про вихід з організації.

Статус об’єкта Світової спадщини дає такі переваги:Додаткові гарантії збереження і цілісності унікальних природних і культурних комплексів.

  • Підвищує престиж територій і установ, які ними опікуються.
  • Сприяє популяризації включених у Список об’єктів і розвитку альтернативних видів природокористування (у першу чергу, екологічного туризму)
  • Забезпечує пріоритетність у залученні фінансових коштів для підтримки об’єктів Світової культурної та природної спадщини, у першу чергу, з Фонду Світової спадщини.
  • Сприяє організації моніторингу і контролю за станом збереження природних і культурних об’єктів.

Джерело