Традиційні єврейські страви під час свята Пурим

Історія  свята

Свято Пурим-одне з найвеселішіх у єврейській традиції , встановлене на честь позбавлення євреїв Персії від загибелі.

За переказами, в 355 році до н. е. верховний сановник при дворі царя, якого звали Аман, домігся від нього прийняття указу про повне винищення всіх євреїв в Перському царстві.

Для вибору дня виконання задуму Аман кинув жереб, який випав на 13-е число місяця адар. Однак страшним задумам не судилося збутися. Єврейський народ врятувала дружина Артаксеркса і племінниця духовного лідера євреїв Мордехая – цариця Естер.

У синагогах під час святкування Пурима читають сувій Есфірі, при цьому при проголошенні імені Амана присутні піднімають шум за допомогою свисту і тріскачок, щоб ніхто не чув цього імені.

Це веселе свято, в який прийнято одягатися в карнавальні костюми, пити багато вина, дарувати один одному солодощі і давати гроші бідним.

Гастротрадиція  святкування:

Свято  Пурим  завершується  святковою трапезою (сеудою). Якщо  свято припадає  на  п’ятницю,  то сеуда  відбувається  до  полудня.

Трапеза в Пурим незвичайна,  вона  збирає за  столом  всю родину   та  супроводжується жартами і сміхом. Це єдине свято, коли наказано як слід випити. Деякі навіть намагаються досягти тієї стадії сп’яніння, до котрої в Талмуді сказано “поки язик не почне збиватися з Благословенний Мордехай ‘на’ проклятий Хаман ‘”

Під  час  Пурима готують  Креплах  – невеличкі галушки  в середині  з  фаршем,  картоплею  в  курячому  бульйоні  або  смажені.

Цілий  день протягом  усього свята   прийнято їсти трикутні пиріжки з смачною начинкою, що  мають назву  –  Гоменташ  (хоменташ,  Озней Аман, «вуха Амана».)

Пиріжок з начинкою всередині нагадує нам про приховане, неочікуване диво, що сталося в Пурим.

Перші Озней  Аман  наповнювали  маком в пам’ять про триденний піст цариці Естер, протягом якого вона благала Бога скасувати жахливий указ про знищення єврейського народу.  Естер і її слуги харчувалися маковими росинками протягом всіх днів посту.  Сьогодні роблять хоменташен з різними начинками.

У кожній єврейській сім’ї для цих пиріжків  є своя улюблена начинка. Різним може бути і його розмір – від дуже дрібних до великих, розміром з долоню. Залежить це від ваших традицій і уподобань.

 

Інгредієнти страви:

Гоменташ:

  • 1 склянка борошна
  • 3 ст.л. цукру
  • 200 г вершкового масла
  • 50 г подрібнених волоських горіхів
  • 3 яйця

Начиння:

  • 3/4 склянки маку
  • 1/2 склянки води
  • 6 ст. л. цукру
  • 3 ст. л. меду
  • 2 ст. л. маргарину
  • 1/3 склянки подрібнених волоських горіхів

Спосіб  приготування:

Крок 1. Маргарин розтерти з цукром і 2 яйцями. Додати борошно і замісити тісто. Вмішати в нього горіхи.

Крок 2. Змішати мак, воду, цукор і мед в каструльці. Довести до кипіння. Варити на повільному вогні, помішуючи, 15 хвилин. Суміш повинна стати густою. Додати вершкове масло. Зняти з вогню і покласти волоські горіхи. Закрити кришкою і поставити на 1 годину в холодильник.

Крок 3. Змастити рослинним маслом 2 дека. Тісто розрізати на 4 частини. Розкачати тісто в тонкий пласт (товщина 3 мм).

Крок 4. Тісто розрізати на круги, в середину кожного кола покласти начинку. Защипніть коло, сформувавши його у вигляді трикутного човника, в центрі якого начинка.

Крок 5. Розкладіть печиво на деку. Покладіть його в холодильник на годину, можна потримати і довше.

Крок 6. Змастіть яйцем і випікайте при 180 градусах 15 хвилин. Потім остудіть.

РЕЦЕПТИ СТРУНКОЇ ТАЛІЇ ВІД МАРИНИ БОРЖЕМСЬКОЇ – ТРЕНЕРА «ЗВАЖЕНІ І ЩАСЛИВІ» НА СТБ

Дата і місце народження: 20.02.1980 р Вінниця

Освіта: Вінницький педагогічний університет ім.  Михайла Коцюбинського, факультет музики і факультет народознавства, вищу освіту.

Кар’єра: Марина працювала у фітнес-центрі «Таймаут».  Також викладала силовий фітнес і пілатес в «Аквамарин».  Склала власний курс тренувань по післяпологової реабілітації.

З 2012 року веде персональні тренування.

У 2016 році Марина Боржемская стає постійним тренером самого вагомого проекту країни «Зважені та щасливі».  Допомагаючи людям із зайвою вагою правильно і ефективно худнути, наставниця успішно призводить багато команд до перемоги.

 «Для мене важливо, коли люди добре виглядають, здорові і спортивні.  Через те, що бабуся хворіла на поліартрит, а дідусь страждав від надмірної ваги, я з дитинства хотіла знати, як можна боротися з фізичними проблемами », – зізналася Марина.

Хобі: активний відпочинок з дітьми, читання книг (особливо по психології і мотивації), катання на ковзанах, гра в бадмінтон, плавання, боулінг, аквапарк, екстремальні види спорту.

Діти: Марина виховує двох дітей: Роберт, Олівія

Діяльність на СТБ: «Все буде добре» – експерт, «Битва екстрасенсів» – зоряний експерт, «Зважені та щасливі» -6, «Зважені та щасливі» -7, «Зважені та щасливі» -8, «Зважені та щасливі» –  9 – тренер.

Пріоритети в житті: сім’я, діти, батьки.  Хоче навчити дітей любити людей, навіть перехожих.  Марина впевнена, що людина, яка несе позитив, робить радісними і інших, адже всі люди народилися для того, щоб бути щасливими.  Жінці важливо, щоб її діти поважали старість, цінували чужу працю і вміли працювати самі.  Вважає, що той, хто важко працює, той дуже цінує свої зусилля, і в майбутньому він буде легше сприймати життя.

РЕЦЕПТИ СТРУНКОЇ ТАЛІЇ ВІД МАРИНИ БОРЖЕМСЬКОЇ

“Печені риба з гарбузом”

✅ Інгредієнти основної страви:

  •  -4 філе нежирної риби (у мене тіляпія)
  •  – декілька гілочок чебрецю
  •  – 100 гр.  гарбуза

✅ Приготування:

Рибу розморозити, дати стекти зайвій рідині. Очистити гарбуз, порізати на невеликі брусочки.  На дно форми викласти рибу і гарбуз, посолити, поперчити, додати улюблені спеції і гілочки чебрецю.  Поставити в заздалегідь розігріту духовку до 180 ° на 10 хвилин під фольгою і ще 5 хвилин допекти без фольги

☑️ Інгредієнти для салату:

  •  ▫️половинка авокадо
  •  ▫️50 гр фети
  •  ▫️0,5 лимона (сік)
  •  ▫️ жменя гарбузового насіння
  •  ▫️декілька крапель олії (в цей рецепт я використовую олію ТМ Стожар часник-базилік на основі гарбузового масла👌

☑️ Приготування:

Готову печену гарбуз викласти поруч з рибою, додати порізаний шматочками авокадо, фету, присипати гарбузовим насінням, полити олією.  Перед подачею, рибу і салат побризкати лимоном.

 

«Салат з авокадо та тунцем»

Складові:

  •  ▫️Мікс салат 100гр
  •  ▫️Тунец у власному соку
  •  ▫️Томати черрі
  •  ▫️Половинка авокадо
  •  ▫️Лімон (сік для салату)
  •  ▫️Семена кунжуту
  •  ▫️ Трохи масла для заправки

✅ Приготування:

Мікс-салат, томати, авокадо промити, очистити і порізати.  Тунець відкрити, зцідити зайву воду і додати в салат.  Заправити олією, побризкати лимоном і посипати кунжутом.

 

 

«Курка з овочами»

✅ Інгредієнти:

  •  ▫️Куряче філе – 300-350 гр
  •  ▫️Мікс овочів – 350-400гр (можна свіжі або заморожені)
  •  ▫️Зелень за смаком
  •  ▫️Масло для готування.  У мене олія Стожар часник-базилік на основі гарбузового масла

✅ Приготування:

Курку порізати на невеликі брусочки, обсмажити на розігрітій сковороді, додаючи трохи олії.  За 5-7 хвилин до готовності додати заздалегідь приготовлені і порізані овочі.  Протушкувати на невеликому вогні.  Готову страву викласти на тарілки, посипати дрібно-нарізаною зеленню🌱

 

«Фаршировані гриби»

✅ Інгредієнти:

  •  ▫️Великі печериці – 8-9шт
  •  ▫️Брокколі – кілька суцвіть
  •  ▫️Цвітна капуста – кілька суцвіть
  •  ▫️Соус песто –  4-5 ст.ложек
  •  ▫️Куряче філе – (100-150 гр)
  •  ▫️Зелень 50гр (у мене шпинат)
  •  ▫️Тертий пармезан – жменя

✅ Приготування

Капелюшки печериць обережно відокремити від ніжок, вичистити серцевину.  Філе промити і порізати на шматочки.

У блендер перекласти філе, ніжки від грибів, зелень, сіль і перець.  Готової пастою нафарширувати гриби.

У форму для запікання викласти готові гриби, броколі, цвітну капусту, додати 2-3ст.л.води.  Запечатати форму фольгою.
Поставити в попередньо розігріту до 200 ° духовку на 25-30 хв.  За 5 хвилин до готовності прибрати фольгу, посипати сиром і повернути назад в духовку.

Готову страву викласти на тарілку, прикрасити зеленню, присипати сиром і додати соус песто за смаком 👌

 

Джерело https://www.instagram.com/uzelkova.marina/

 

Капусняк «Козацький» від Безлюдівської громади

«Без капусти на столі пусто»

«Нащадки дружні й працьовиті, надійно спадок берегли»

 

Носіями цього елементу є старші представники Безлюдівської громади, які передають рецепт капусняку від покоління до покоління.

Сучасний ареал побутування Безлюдівська селищна рада, Харківський район, Харківської області.

Здавна в Україні і в нашій місцевості люди вирощували багато капусти, бо знали про її цілющі властивості, які придавали сили для важкої праці на землі. Блюда з капусти були у селян на столі кожного дня, особливо в холодну пору року. Але особливо пошанованою стравою в нашій місцевості був капусняк. Секрети приготування були у кожної господині, але найчастіше варили капусняк «Козацький». Традиції його приготування передаються з покоління в покоління і смакують всім у родині.

Опис традиції гостинності

Існує така легенда про наше козацьке поселення Безлюдівка – що козаки привнесли свої смакові вподобання враховуючи їх похідне, польове життя. Щоб страва була смачною та ситною в неї додавали пшоно. Так з’явився «Козацький» капусняк. Жінки готували капусняк, промовляючи жіночі жартівливі заговори, приваблюючи козаків в свій дім: «Варю-варю капуснячок, щоб попався (кохав, покохав) козачок». Особливість нашого капусняку в тому, що його добре затирали. З тих часів ця страва стала обрядовою. Так на весіллях готувався капусняк на другий день и молодята поєднували в ньому капусту – як символ достатку в родині та пшоно, як символ сили та нескінченної любові. Відтоді ми намагаємося зберегти ті традиції і готуємо капусняк з піснею та гарним настроєм.

Рецепт страви

На 400 г свинини – 600 г квашеної капусти, 400 г картоплі, 2 ст. ложки пшона, по 1 кореню моркви, петрушки, пастернаку і селери, 1 цибулину, 2 ст. ложки вершкового масла, 50 г сала, 4 ст. ложки сметани, 2 лаврових листки, 2 горошини запашного перцю, 1 ст. ложку дрібно нарізаної зелені петрушки.

Опис традиції готування

До відвареної свинини добавляють мілко посічену квашену капусту, картоплю підсмажені коренеплоди та обов’язково приварене пшоно. Все це довго кипіло на малому вогні при постійному помішуванню. Відварюють свинину. Віджату квашену капусту тушкують до напівготовності, додаючи жир і бульйон. Нарізані соломкою корені моркви, петрушки, пастернаку селери і цибулі злегка підсмажують на маслі. Пропущене через м’ясорубку свиняче сало розтирають у ступці разом з посіченою цибулею, зеленню петрушки і промитим пшоном.

У проціджений бульйон кладуть нарізану кубиками картоплю, варять 10-15 хвилин, додають напівтушковану капусту, розтерте з салом і зеленню пшоно, лавровий лист, перець, злегка підсмажені корені і варять до готовності. Подаючи на стіл, в капусняк кладуть порцію вареної свинини, сметану і посипають зеленню петрушки.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО САЛО

☝️В Україні сало – культовий продукт, національна страва.
☝️Слово САЛО походить від праслов’янського sadlo. Корінь sad — той же, що і в слові «сідати», садло — це те, що посаджено на м’ясо. З часом буква «d» випала з давньослов’янської мови і вийшло слово САЛО.
Проте у словацькій мові воно дотепер так і називається – sadlo.
☝️У давнину для того, щоб спустити на воду нове судно, його днище змащували салом для кращого ковзання.
☝️Вважається, що найсмачніше сало виходить, якщо свиню годувати жолудями.
☝️Сало добре виводить токсини і радіонукліди з організму, а також допомагає запобігти похміллю — з’їжте маленький шматочок, вирушаючи на вечірку. Якщо під час застілля є можливість закушувати салом — обов’язково скористайтеся цим.
☝️Дієтологи рекомендують для кращої засвоюваності їсти сало з часником.
☝️У добре засвоюваному вигляді в салі міститься селен. Більшість населення страждають від нестачі цього елемента в організмі.
☝️Всім кому за 40, слід їсти сало, адже він – жовчогінний засіб. Достатньо вживати 50 грамів сала на день. Більше – то вже загроза для талії😉
☝️Коли ви підете купувати сало, візьміть з собою сірники. При виборі проткніть сало сірником: якщо ж дерево без проблем увійшло в продукт, значить, сало свіже та його сміливо можна купувати.
🤔Отже, сало та ще й з часником – профілактика захворювань, виведена на рівень національної традиціїо – відмінний 🤗

«Мутинські вареники»

Географічні дані  Україна, Сумська обл., Кролевецький район, с. Мутин.

Носії елементу –  Родина Клеби Катерини Олексіївни, Мороз Тетяни Володимирівни, жителів громади села  Мутин.

Опис елементу:  Особлива технологія виготовлення вареників з кашею та маком на «супу», притаманна саме даній етнічній території.

 

Мутинські вареники мають особливий смак та велике символічне значення, тісто в них надзвичайно пухке та ніжне, що ототожнюється з материнським лоном, а начинка з пшоняної каши та маку символізує плодовитість та багатство.

Взагалі в українській культурі є потужні гастрономічні символи, які виділяються на загальному тлі. Зокрема, вареники – одна із найпоширеніших страв із вареного тіста з начинкою.

Натомість до повсякденного меню українського селянина минулого, вареники потрапляли нечасто – вони були окрасою його недільного і святкового столів. Із плином часу ця страва все більшою мірою інтегрувалася в соціальне життя. Зокрема, дівчата-дружки несли її молодій на другий день весілля, а жінки – породіллі, і це вважалася обов’язковою традицією. При цьому промовляли: «Щоб, знай, багатіли та спереду горбатіли» або «Щоб повна була завжди, як вареник». Як бачимо, ця страва символізувала собою одну з формул безсмертя завдяки своїй символічній функції – продовження себе в нащадках.

Вони й нині є однією з найулюбленіших і найпоширеніших страв у привабливій царині українського гастрономічного повсякдення і в різних куточках України – різні традиції й особливості приготування даної страви.

Вашій увазі представлені вареники, які готують гостинні жителі Мутинської громади.

 

Інгредієнти:  Для тіста : 1 л. супа, 70 гр. дріжжів, 0,5 ч. л. солі, 200 гр. цукру, приблизно 1,5 кг муки.

Для начинки: макова начинка 200 гр., 1,5 стакана пшона, сіль, цукор за смаком, 50 гр. олії.

Технологією приготування страви: Готуємо суп: беремо 1, 2 л. води, 7 картоплин і варимо до готовності, вихолоджуємо і збиваємо в однорідну масу. Маса повинна бути як рідка манка.

Готуємо тісто: до рідини додаємо 70 гр. дріжжів, о, 5 ч л. солі та 200 гр. цукру, 1,5 кг. муки. Замішуємо тісто і ставимо в тепле місце на 30 хв. Потім розкачуємо тісто і робимо вареники.

Для начинки варимо пшоняну кашу на воді. Змішуємо з маковою начинкою.

Вареники варимо на пару 5 хв. готові вареники змащуємо олією. Такі вареники пухкі і не черствіють довгий час.

«Мутинські вареники»-елемент нематеріальної культурної спадщини включений до районного переліку та готується до подачі на розгляд комісії з приводу включення до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Відео приготування  вареників, можна переглянути за посиланням:

Смаколики від Лесі Українки

Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач, у шлюбі Косач-Квітка; 13 (25) лютого 1871, Звягель, нині Новоград-Волинський[5] — 19 липня (1 серпня) 1913, Сурамі, Грузія) — українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, Співзасновниця літературного гуртка «Плеяда». В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України

Писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського національного відродження.

Серед мистецької спадщини — збірки поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драми-поеми «Кассандра» (1901—1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911), «Камінний господар» (1912), «Бояриня» (1913).

Ця геніальна волинянкавідома не лише своєю літературною творчістю, перекладацькою діяльністю, активною громадянською позицією, любов’ю до всього українського , а й неймовірною силою духу і неабияким характером.

25 лютого Україна відзначатиме день народження Лесі Українки, а 2021-ий оголошено її роком на державному рівні.

Улюблений десерт Лесі України — ожинове морозиво.

Готувала його сестра Ізидора чи мама Олена Пчілка.

“Пригадую, як у Сурамі до нас приїжджала мати Лесі Українки — Ольга Петрівна. Вона взяла морозницю для того, щоб готувати морозиво для хворої”, — йдеться у спогадах Марусі Собіневської-Бешкурової.

У музеї Лесі Українки відтворили рецепт морозива. Ягоди ожини перетерли з цукром та льодом. Майстриня авторського морозива Наталя Хіцова розповіла, що про це морозиво вперше було згадано в книжці Анатолія Костенка.  – Джерело

Варення з кизилу від Лесі Українки 

Лесю Українку ми знаємо як геніальну поетесу, творчу людину, чудову жінку. Але, окрім всього перерахованого, вона була прекрасною господинею, чудово вміла куховарити. Причому – навіть до цієї справи підходила творчо. Так, з однієї з поїздок до Кавказу вона привезла декілька кущів кизилу і посадила їх в своїй дворянській садибі, що в селі Колодяжне на Волині. Кущі не просто прийнялися, вони ще й почали давати рясні плоди, з яких поетеса готувала надзвичайно чудове варення. Цікаво, що Лесин кизил плодоносить до цих пір, однак, тепер варення з нього варять співробітники музею.

Отже, що потрібно, аби зварити Лесине варення з кизилу: на 1 кг ягід 1,5 кг цукру, оскільки кизил – ягода досить кисла.

Як готувати. Спочатку ягоди потрібно перебрати, а плодоніжки видалити. Засипати ягоди цукром і лишити на 8 годин. Як час мине, додати 300 мл води і поставити посудину з варенням на слабкий вогонь. Кизил потрібно час від часу помішувати, але дуже обережно, щоб не придушити. Після закипання солодке вариво потрібно потримати на вогні ще 5 хвилин. Після чого дати йому настоятися 8 годин. Потім знову довести до кипіння і проварити ще 15 хвилин. Готове варення розкласти в банки і закатати.

До речі, кизил корисний тим, що у ньому міститься дуже багато клітковини. Тому його разом з кісточками рекомендується їсти людям, які мають проблеми з кишківником.

Джерело

Чіберек – страва з присмаком рідного дому

17 Листопада , 2020 Український  центр  культурних досліджень  публікував  інформацію  про  приготування «чібєрєк» – пиріжків з прісного тіста з м’ясом у кримських татар, які компактно проживають на Херсонщині. Наразі   пропонуємо  вам  статтю  Мамута Чурлу, Заслуженого  художника України, мистецтвознавця, майстра  ужиткового мистецтва  з  АР Крим.
Порівнюйте, насоложджуйтесь, смакуйте та  знайомтесь з  гастротрадиціями  України.

 

ЧІБЕРЕК – СТРАВА З ПРИСМАКОМ РІДНОГО ДОМУ

 

 

Серед щедрого різноманіття страв кримськотатарської кухні, чібереку завжди відводилось особливе місце. Як і український борщ, узбекський плов чи італійська піца, він став справжнім кулінарним брендом кримськотатарської кухні далеко за межами Кримського півострова. Ця страва не просто надійнийспособ втамовувати голод. Вона утвердилась як обрядовий елемент давньої гастрономічної традиції, без якої важко уявити весілля, свято або інші знакові події в житті кримськотатарської родини чи громади. 

Етнічна багатоманітність Криму, що вплинула на формування кримськотатарського народу, визначила і гастрономічну різноманітність кримськотатарської кухні. Дослідники справедливо відмічають, що чіберек міг бути запозиченим від степових кримських татар, у раціоні яких переважали страви саме з м’яса. В будь якому разі, вже на ХІХ – поч. ХХ ст. можна відмітити чимало назв цієї популярної страви. Хоча сьогодні у вжитку утвердилась його літературна форма – «чіберек», все ж, на різних кримськотатарських діалектах можна почуті і такі назви, як «чуберек», «чiборек», «чубрек», «шимиш» і навіть «чир-чир» (звуконаслідування характерного шкварчання масла).

Всі ці варіанти об’єднує спосіб приготування чібереку, який полягає у його швидкому (близько 45-60 секунд) обсмажені при відносно низькій (майже 200 градусів) температурі. Така нетривала термічна обробка дозволяє забезпечити чудовий смак і аромат їжі, а рясне додавання у м’ясний фарш бульйону створює ефект скороварки, що зберігає корисні властивості страви. Ця їжа була і є прикрасою столу кожної кримськотатарської сім’ї під час урочистостей, свят та обрядів. А правильно приготований чіберек впевнено утвердився як індикатор хорошої господині-ханум.

Чіберек ідеально пасує сучасній культурі вуличної їжі та фаст фуду, завдяки таким рисам, як швидке приготування, чудовий смак, ситність та подача завжди в гарячому і щойно приготованому вигляді. Саме тому, ця страва є візитною карткою Криму, де Вам запропонують скуштувати її в кожному куточку півострова. Останні роки кримські татари активно поширюють чіберек і в містах континентальної України, створюючи справжні острівці смачної, корисної та аутентичної кухні корінного народу Криму.

Кримські татари здавна славляться своєю гостинністю. Традиційно, вона виражається і в ритуалах частування гостя різноманітними стравами й напоями, серед яких помітне місце посідає чіберек. Є чудове повір’я про те, що під виглядом незнайомця світом мандрує святий Хадир (Хадирлез), який може обрати для свого візиту і ваш дім. Саме тому, кожного потрібно вітати з шаною та допомагати у дорозі. Адже прихід гостя – це неодмінно щастя та удача в родині.

Завітавши в кримськотатарську оселю, мандрівнику звичайно заварюють ароматну та міцну каву, до якої подають колотий цукор з печивом кураб’є. За приємною розмовою ви навіть не помітите, що хазяйка вже поставила на столі красивий мідний саан (посуд з кришкою), повний соковитих чібереків. В хорошій компанії їх можна з’їсти безмежну кількість, без жодної шкоди для здоров’я.

Адже чібереки – вони як фрукти. Ними неможливо наїстись (с).

РУЛЕТ З МАКОМ ТА ВАРЕННЯМ від Євгена Клопотенка, кулінарного експерта, дослідника української кухні, співзасновника та бренд-шефа ресторану «100 років тому вперед», автора проєкту CultFood

Євген Клопотенко –  кулінарний експерт, дослідник української кухні, співзасновник та бренд-шеф ресторану «100 років тому вперед», автор проєкту CultFood.

  • засновник «Гастромайстерні Confiture» (з 2012 по теперішній час);
  • переможець кулінарного шоу «МастерШеф-5» на каналі СТБ (2015);
  • випускник школи Le Cordon Bleu, категорія Cuisine (2016);
  • кулінарний експерт «Все буде добре», «Все буде смачно» на каналі СТБ (2016-2017);
  • бренд-шеф ресторану мексиканської кухні ROJO OJO (проект 2016);
  • автор кулінарного онлайн-курсу «Мислити як кухар» (2017);
  • бренд-амбасадор кухонної техніки Franke з 2017 року;
  • автор проекту зі зміни шкільного харчування Cult Food;
  • автор проекту зі зміни кулінарної освіти в КРГ НУХТ;
  • бренд-шеф мітерії «Здоровий Глузд» (проект 2017);
  • бренд-шеф кафе «Паштет» (проект 2018);
  • кулінарний експерт, ведучий телевізійного проекту «Енеїда» на «UA: Перший» (2018);
  • кулінарний експерт в «Сніданок з 1+1» (2018);
  • співвласник ресторану української кухні, бренд-шеф «Сто років тому вперед»;
  • автор книги «Зваблення їжею. 70 рецептів, які захочеться готувати»;
  • власник інтернет-магазину посуду, одягу та подарунків.

Якщо ви запитаєте, яка найпопулярніша сучасна українська випічка, то я не вагаючись скажу – маковий рулет. Адже тому є дуже зрозуміле підґрунтя. Мак дуже популярний в український кухні. Раніше його додавали не лише до випічки, але й до картопляного пюре, так званої товчанки, або просто змішували з медом, щоб зробити солодкі цукерки – маківникиРецепти випічки з маком можна зустріти в кулінарних нотатках видатних письменниць та дослідниць українських кулінарних традицій Ольги Франко, Ольги Кобилянської та Зіновії КлиновецькоїТож не дивно, що маковий рулет такий близький нашому серцю. 

Щоб зробити гарне дріжджове тісто для макового рулету, можна використовувати сухі або живі дріжджі. Особисто мені здається, що використовувати сухі дріжджі – простіший варіант. Тож такий рецепт не повинен злякати навіть новачків у випічці. Якщо ж ви з випічкою на «ти», то сміливо беріть живі дріжджі та готуйте з ними. Тут ви маєте пам’ятати, якщо в рецепті вказана маса сухих дріжджів, а ви збираєтесь використовувати живі, то вам треба взяти їх в три рази більше. 

Сьогодні ж я пропоную приготувати не зовсім традиційний рулет з маком, а зробити його у вигляді кексу. Нічого особливого, просто берете рулет та запікаєте в формі для кексівВиглядає і смакує святково. Одна в ньому біда – зникає зі столу за лічені хвилини. Але вихід дуже простий, готуйте відразу два.

ЯК ПРИГОТУВАТИ РУЛЕТ З МАКОМ ТА ВАРЕННЯМ

Маковий рулет
CКЛАДОВІ
Для тіста:
Для начинки:
РУЛЕТ З МАКОМ ТА ВАРЕННЯМ: ПОКРОКОВИЙ РЕЦЕПТ
  1. У мисці з’єднайте 350-400 г пшеничного борошна з 200 мл теплого молока і 20 г сухих дріжджів. Якщо використовуєте живі пресовані дріжджі, беріть їх 60 г та просто покришіть руками.
    Соедините муку и дрожжи
  2. Додайте два жовтки, 50 г розм’якшеного вершкового масло, 3 ст. л. цукру, дрібку солі й 10 г ванільного цукру. Замісіть м’яке тісто, яке не повинно липнути до рук, і залиште його в теплому місці для підйому на 45-60 хвилин. Воно має збільшитися в об’ємі в два рази. Пам’ятайте, що в приміщенні, де підіймається тісто, не має бути протягів, бо воно просто не підніметься.
    Добавьте остальные ингредиенты для теста
  3. Підготуйте начинку. Для цього з’єднайте 250 г перетертого маку, як у мене, 3 ст. л. цукру, 1 ст. л. манки, 50 г родзинок, 2-3 ст. л. апельсинового або будь-якого іншого за вашим смаком варення і 2 яєчні білки. Перетертий мак можна знайти не в будь-якому супермаркеті, тож якщо у вас є лише звичайний мак, то краще перемолоти його блендером або перетерти з цукром у ступці. Щоб мак добре перемоловся, візьміть та залийте його спочатку невеликою кількістю окропу, щоб мак трохи розпарився. Потім злийте воду, перекладіть мак до ступки або до чаші блендера додайте трохи цукру або меду та добре перетріть. Не скажу, що це дуже проста задача, але чим краще ви перетрете мак, тим смачнішою буде випічка.
    Подготовьте начинку
  4. Тісто, що підійшло, дістаньте з миски, викладіть на кухонну поверхню, припилену борошном, обімніть і розкачайте в пласт завтовшки 3-5 мм.
    Раскатайте тесто в пласт
  5. Рівномірно розподіліть начинку по всьому тісту за допомогою ложки, не доходячи десь по 1 см до краю.
    Равномерно распределите начинку
  6. Загорніть тісто у формі рулету. В принципі й приготувати його можна у формі рулету, тож, якщо ви хочете приготувати його так, просто не кладіть його до форми для кексу. Особисто мені подобається у вигляді кексу.
    Сверните тесто в форме рулета
  7. Викладіть рулет у форму для кексу, попередньо змастивши її вершковим маслом. Залиште маковий рулет в теплому місці на 20-30 хвилин. Він повинен трохи збільшитись в об’ємі. Десь через 15 хвилин увімкніть духову шафу та встановіть температуру 190-200 градусів. Виберіть режим нижнього нагріву або спеціальний режим для випічки, якщо такий є у вашої духовки. Ставте випічку на середній рівень.
    Положите рулет в форму для кекса
  8. Перед тим, як відправити кекс у духовку, змастіть його жовтком і посипте маком. Випікайте протягом 45-50 хвилин. Після випікання дайте йому охолонути, дістаньте з форми і подавайте, нарізавши порційними шматочками.
    Смажьте рулет желтком
Відео приготування страви  можна переглянути за посиланням:

Традиція приготування обрядової страви «Шпачки» м. Городище та села Городищенського району: Набоків , Дирдине, Старосілля, Мліїв , Буда Орловецька Черкаської області

Свято  Стрітення окрім релігійного значення споконвіку вважалося символом зустрічі зими з весною. Тому наші предки до нього неодмінно готували символічну їжу, щоб заохотити весну швидше прийти.
Свято  сповіщає прихід  весни,  традиційним символом якого вважаються птахи. То до цього дня здавна будо прийнято готувати із здобного тіста пташок –  жайворонків, ластівок та голубів, шпаків,  як перших провісників наближення тепла.

Традиція приготування обрядової страви «Шпачки»  м. Городище та села  Городищенського району: Набоків , Дирдине, Старосілля, Мліїв , Буда Орловецька Черкаської області

Ареал побутування страви:

м. Городище та села  Городищенського району: Набоків , Дирдине, Старосілля, Мліїв , Буда Орловецька Черкаської області

Традиція гостинності:

«Шпачки»- обрядова страва  народної кулінарії, яка  має вигляд маленького, смаженого  в олії пиріжечка  розміром 2-3 см, политого  заливкою з олії та  часнику. За формою  виріб нагадує маленьку пташечку з дзьобиком. Подається у полив’яному посуді у холодному вигляді  під час проведення родинних свят .

Старожили згадують, що  ця страва з’явилась у їх місцевості у  60-х роках минулого століття.   Готували господині цю страву  навесні  з залишків  борошна, коли молодих  хлопців випроводжали  служити  в армію.  Та  вірили в те,  що як птахи шпачки  повертаються  завжди додому , так  щоб і  хлопці повертались додому   після служби.

Ця страва поширена нині на  поминальних обідах, на родинах, хрестинах , а також на другий день весілля.

Традиція приготування страви:

Тісто готують завжди на воді. То ж на півлітри води додають дріжджі, яйце, сіль, цукор, олію  та  борошно- «скільки вбере тісто». Замішується  звичайне тісто, яке спочатку залишають підходити  на одну годину.  Далі за  давньою традицією господиня молиться , тричі хреститься  та хрестить тісто і   приказує  : «Господи благослови!» Потім розділяє його  на окремі шматочки, які розкачує  качалкою  завтовшки  0, 5 см.  Потім  формочкою  робить кола і виліплює маленькі  пиріжечки, формуючи гострий кінчик- дзьобик.

Пиріжечки  готують  тільки з картоплею, картоплею і кропом,  картоплею та печінкою, печінкою, зі  свининою та курячим м’ясом.   З капустою  та  з сиром  цю страву  не готують ,  і з сметаною не подають.

Заливка:

  • а) олія та розтовчений  часник, можна додати трішки води та солі для смаку.
  • б) олія  та смажена цибуля.

Інформація надана Працівниками Городищенського Палацу культури ім.С.С.Гулака-Артемовського

Відео приготування страви «Шпачки» можна переглянути за посиланням:

Перепічка – улюблена страва Турійщини

Ареал  побутування  страви: с.Растів, Турійського району, Волинської області

Носій:

Рецепт цієї страви зберігся від жительки с.Растів, Турійського району, Волинської області – Марії Фейдак, 1910 року народження. А готує її Марина Цицюк – керівник народного  аматорського фольклорного колективу «Народна криниця» Турійського районного будинку культури.

Традиція гостинності:

Недільний ранок… В усіх святковий настрій, у душах лине молитва, а на столі пахне хліб. А поки підходило тісто і горіли дрова у печі завжди готували перепічку. Вона втамовувала голод, її добре було покласти у торбину господарям, які йшли на косовицю або пасти худобу. Проста й швидка у приготуванні вона завжди смакувала чи то з медом, чи маком або просто так.

Перепічка з маслом випікається на пательні.

Для цього потрібно розкачати те ж саме тісто і помазати вершковим маслом. Тоді добре вимішати та знову помазати маслом. І так повторити це 3-4 рази. Пательню змастити вершковим маслом. За переказами бабусі ніколи не можна було різати масло ножем, щоб в корови не лопало чи тріскало вим’я. Викласти на пательню перепічку та випікати з двох боків 15-20 хвилин.

Традиція  приготування  страви:

Для приготування перепічки необхідні наступні інгредієнти:

  • 1 кг муки (може бути менше, залежить від муки)
  • 1-2 яйця
  • 0,5 літра кислого молока
  • Щіпка солі
  • 100г. цукру
  • 1ч.л. соди, гашеної оцтом
  • Вершкове масло

У миску з мукою вбити яйця, додати молоко, сіль, цукор та соду (погашену). Замісити тісто як на вареники. Черінь печі протерти вологим полотенцем від попелу. Покласти перепічку на лопату та покласти із лопати у піч. Випікати 15-20хв, обов’язково з двох боків. Відправляючи перепічку до печі господині із благословінням, а коли випікалася, то не можна було голосно розмовляти, а лиш говорити потрібно про добрі справи та починання.

 

Цю страву полюбляють смакувати і донині на Турійщині. Вона занесена у місцевий перелік нематеріальної культурної спадщини і готується на фестивалі та різні свята, які проводяться у районі.