Круглий стіл у рамках проекту «Створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України», 04.10.2018 р., м. Київ

4 жовтня 2018 року в Українському центрі культурних досліджень відбувся круглий стіл у рамках проекту «Створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України» при підтримці Українського культурного фонду за участі співробітників УЦКД та запрошених гостей: Алли Кендзери, Голови секретаріату Товариства зав’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»); Валерії Левківської, члена секретаріату Товариство «Україна – Світ»; Володимира Титаренка, провідного методиста з нематеріальної культурної спадщини Вінницького ОЦНТ; Олега Ануфрієва, вченого секретаря Національного музею  народної архітектури та побуту України (Пирогово); Світлани Чорної, оглядача газети ВР України «Голос України»; Олександра Босого, завідувача кафедри графічного дизайну Академії декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука.

Учасники круглого столу обговорили структуру віртуального музею та запропонували розширити аудиторію сайту, зробити окрему вкладку символіки щодо  кожного елемента НКС, елементи демонструвати невідривно від обрядів та ритуалів, звернути увагу на українську кухню.

Бортництво. Експедиція у рамках проекту “Створення віртуального музея НКС України”

Осінній холод, дощі і навіть заморозки – в таких умовах відбувається експедиція від ГО «Ботники України»  на Поліссі.

Maksym Pchelov та Oleksiy Nahornyuk  розшукують носіїв живої традиції добування меду з бортей по далеким селам українського та білоруського Полісся. Адже саме в цьому регіоні старовинна майстерність існує безперервно вже понад 1500 років.

Учасники експедиції сподіваються знайти умільців робити жень (лезиво) – спеціальне поєднання мотузок та дерев’яної “лавки” для підйому на дерева.

І хоч героїв нашого проекту – Максима та Олексія – ніщо не може спинити у досягненні мети, але через погоду, все ж, доводиться вносити корективи. Під час дощу до бджіл на дерево не лізуть.

Чекаємо на нові світлини та інформацію!

Всеукраїнський відкритий конкурс програм (механізмів використання інструментів) збереження і розвитку елементів нематеріальної культурної спадщини “Жива традиція”

Український центр культурних досліджень (УЦКД) за підтримки Українського культурного фонду оголошує Всеукраїнський відкритий конкурс програм (механізмів використання інструментів) збереження і розвитку елементів нематеріальної культурної спадщини “Жива традиція”.

 У 2008 році Україна ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини. Наразі саме культурний спадок вбачається основою розумної стратегії соціально-економічного розвитку малих територій. Відкриття та привернення уваги до нематеріальної культурної спадщини слугуватиме поштовхом для подальшого розвитку культурного потенціалу регіонів.

Метою конкурсу є обрання найбільш релевантної, комплексної та узгодженої програми збереження і розвитку елементу нематеріальної культурної спадщини регіону з можливістю подальшого включення елементу до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

 

Термін подання заявок: до 18 листопада 2018 року (до 18.00).

Оголошення результатів конкурсу: 27 листопада 2018 року.

 

За перемогу в конкурсі передбачена грошова винагорода:

  • перша премія — 25 000 грн
  • друга і третя премії — по 12 500 грн

 

Пакет документів, що надаються для участі в конкурсі:

  • заповнена облікова картка на елемент нематеріальної культурної спадщини, що пропонується зберегти і розвивати (форма облікової картки доступна на сайті Міністерства культури України);
  • опис програми механізмів використання інструментів збереження і розвитку елементу нематеріальної культурної спадщини регіону (форма додається);
  • фото (не менше 10), відео (за потребою) та аудіо (за потребою) матеріали по елементу, що плануєте зберегти і розвивати.

 

Матеріали мають бути надіслані на адресу virtualnks@gmail.com з позначкою “Конкурс” до 18.11.2018 року до 18.00.

 

Бажаємо успіхів!

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК ЕЛЕМЕНТІВ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ ДОПОВНЕНО ДВОМА НОВИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ

До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України ввійшли 2 нові елементи нематеріальної культурної спадщини.

На підставі рішення Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України наказом Мінкультури від 30.05.2018 № 465 Національний перелік елементів НКС України поповнено елементами: «Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки» та «Бортництво».

Елемент Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки, представлений у сфері традиційного ремесла та оздоблення. Поширений у Гайсинському районі Вінницької області та представлений майстрами села Бубнівка та майстрамии-керамістами зазначеної області. Популяризують даний елемент Вінницький ОЦНТ та Вінницький осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Елемент Бортництво представлений сферою традиційного промислу. Поширений у Житомирській та Рівненській областях та представлений бортниками – мешканцями сіл БерезнівськогоРокитнівського районів Рівненської області та Ємільчинського, Овруцького районів Житомирської області. Популяризують даний елемент громадська організація «Бортники України».

МІНКУЛЬТУРИ ВКЛЮЧИЛО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ОРНАМЕНТ ОРЬНЕК ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕРЕЛІКУ ЕЛЕМЕНТІВ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОРЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ

Міністерство культури підтримало ініціативу громадської організації «Алєм» зробити надбання корінного народу України ближчим до Європи та включило Кримськотатарський орнамент – ОРЬНЕК до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (наказ Мінкультури від 12.02.2018 № 105).

Завдяки спільній співпраці з майстрами різних куточків Кримського півострова, зокрема творчим об’єднанням «Чатир-Даг», в нас є змога більше дізнатися про духовне багатство кримськотатарського традиційного орнаменту –  спадщину багатьох поколінь.

Створюючи орнамент, майстри наділяють його своєю енергетикою і власним баченням розвитку культурної традиції через призму сьогодення, що є важливим засобом передачі соціально значущої інформації, яка несе в собі надбання спільноти як невід’ємної частини суспільства, збагачує його та надихає до поступу.

Зображення традиційного орнаменту (ОРЬНЕК) належить до найдавніших досягнень культури кримськотатарського народу. Це унікальне явище світової культури, пов’язане своєю тематикою, символікою з давньою історією Криму, з усіма цивілізаціями, які пройшли через цю землю: скіфською, античною, візантійською, тюркською. Найвищого розквіту декоративне мистецтво кримських татар досягло у період Кримського ханства від другої половини XV ст. до кінця XVIII ст. Орнаментальне мистецтво кримських татар пройшло довгий і складний шлях синтезу, одержало свій розвиток і продовжує розвиватися.

Кримські татари протягом тривалого часу зберігали звичай прикрашати будинок предметами декоративного та ужиткового призначення із зображенням орнаменту. Вироби із зображенням традиційного орнаменту завжди були гордістю сім’ї, їх ретельно зберігали і передавали у спадок. Орнамент є засобом передачі знань від покоління до покоління в культурному та історичному аспектах життєдіяльності народу, саме тому знання про Орьнек збереглись під час депортації.

Орнамент містить у собі об’єднані дрібні елементи, переважно рослинного та геометричного характеру, симетричного та асиметричного розташування. Різноманітні елементи орнаменту, які підсилюють один одного, поєднується в єдиний смисловий осередок.  У кримськотатарському орнаменті добре збереглися назви та смислове значення кожного елементу.

Вік носіїв коливається від підліткового – до майстрів поважного віку. Наймолодші носії – учні гуртків, які вивчають особливості побутування і використання кримськотатарського орнаменту у гончарстві, вишивці, металі, а найстаршому носію – 89 років.

Вік користувачів виробів народних промислів сягає від новонароджених дітей до людей похилого віку, адже на всіх етапах життя використовуються предмети із зображенням орнаменту, а саме: в обряді народження дитини; у традиціях сватання та весілля; у релігійному ритуалі обрізання хлопчиків; новосіллі; облаштуванні оселі; поминальних ритуалах.

Кримськотатарський орнамент та його елементи переважно використовуються у вишивці, на одязі, взутті, головних уборах, на різних видах аксесуарів, у ювелірних прикрасах, на предметах побуту: керамічному та металевому посуді, виробах з деревини, хатньому приладді, в оздобленні меблів, на килимових покриттях. Це важливий елемент самоідентифікації,  невід’ємна частина життя кожної кримськотатарської сім’ї.

Дніпропетровщина презентувала елементи нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО на Всеукраїнському експо-проекті «Мистецькі жнива – 2018»

10 серпня в Національному центрі ділового співробітництва «Український дім» творчі колективи Дніпропетровщини та майстри славнозвісного Петриківського розпису відкрили «Мистецькі жнива – 2018».
Кращі носії традиції виконання протяжної козацької пісні – народний фольклорно-етнографічний гурт «Криниця» Підгородненського міського будинку культури ім.Т.Г.Шевченка, Дніпровського району, керівник Катерина Іванівна Карапиш; народний фольклорний ансамбль «Першоцвіт» Кочережківського Народного Дому, Вербківської об’єднаної територіальної громади Павлоградського району, керівник Володимир Іванович Кравченко та народний фольклорний ансамбль «Богуславочка» Богуславського сільського будинку культури Павлоградського району, керівник Євгенія Іванівна Хорольська, представили на проекті елемент нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО «Козацькі пісні Дніпропетровщини».

Унікальну книгу «Нематеріальна культурна спадщина Дніпропетровщини» було передано до музею української пісні.

ОБЛАСНИЙ ФЕСТИВАЛЬ «КОЗАЦЬКІ ПІСНІ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ»

8 червня 2018 року в селі Богуслав Павлоградського району, що на Дніпропетровщині пройшов другий обласний фестиваль «Козацькі пісні Дніпропетровщини».
У фестивалі взяли участь не тільки корифеї автентичного співу, а й дитячі та юнацькі фольклорні колективи, які співають пісні своїх пращурів. Загалом у фестивалі участували більше 50 аматорських колективів. Вразили своїми роботами і майстри декоративно-ужиткового мистецтва, які люб’язно демонстрували різноманітні техніки свого улюбленого ремесла. Гостей та учасників фестивалю пригощали смачним козацьким кулішем. Усі учасники фестивалю були нагороджені дипломами та подарунками.
У рамках фестивалю відбулося засідання круглого столу на якому було порушено тему: «Практика збереження та перспективи розвитку елементів нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровщини».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати семінару “Підготовка номінаційного досьє щодо включення українських елементів до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства”

29-30 травня 2018 року на території Національного заповідника «Софія Київська» відбувся семінар “Підготовка номінаційного досьє щодо включення українських елементів до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства”, який підготував і провів Український центр культурних досліджень при підтримці Міністерства культури України та сприяння Національного заповідника «Софія Київська».

Головна мета семінару – розгляд актуальних питань щодо підготовки номінаційного досьє на елемент НКС з метою включення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. На семінарі були присутні представники Міністерства культури України на чолі з начальником управління стратегічного планування та розвитку Євгеном Лавро; фасилітатор ЮНЕСКО з Конвенції про охорону НКС, Голова Експертної ради з питань НКС при Міністерстві культури України, керівник фольклорного ансамблю “Божичі” Ілля Фетисов; експерт з питань НКС, директор Одеського обласного центру української культури Валентина Вітос; експерт з питань НКС, головний зберігач Музею кролевецького ткацтва Ірина Пурига; директор УЦКД, Заслужена артистка України Ірина Френкель, науковці УЦКД, директори ОЦНТ, представники з регіонів України.  Учасникам семінару Було надано інформаційний матеріал у вигляді буклетів.

29 травня 2018 року пройшла перша сесія семінару, на якій Ілля Фетисов ознайомив учасників семінару з основними документами та формою номінаційного досьє на елемент, що подається до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства, надав поради стосовно заповнення облікової картки на елемент НКС та, під час практичної роботи, розглянув номінаційне досьє на елемент “Весняна процесія у Забрі”.

Учасники семінару мали можливість на практиці зрозуміти правильне та неправильне заповнення облікової картки, переглянувши відео на сайті ЮНЕСКО, розібратися у помилках зйомки фільмів елементів НКС, що подаються до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

Ірина Френкель виступила з доповіддю щодо популяризації Конвенції через фестивалі, ярмарки та масові заходи, зробивши акцент на зацікавлених сторонах в охороні нематеріальної культурної спадщини, систему заходів популяризації та державну підтримку елементів НКС.
Валентина Вітос розповіла про роль ОЦНТ в реалізації Конвенції. Ірина Пурига наголосила на ролі музеїв у збереженні елементів нематеріальної культурної спадщини.

Доповідачі поділилися позитивним досвідом роботи у своїх регіонах, окреслили проблеми та перспективи.

30 травня 2018 року відбулася друга сесія семінару, присвячена практичним питанням.
Валентина Телеуця, завідувач науково-дослідного відділу УЦКД, у своїй доповіді окреслила основні положення про нематеріальну культурну спадщину та її роль у комерційній діяльності.

Лілія Снігирьова, провідний науковий співробітник УЦКД, виступила з доповіддю про зацікавлені сторони в охороні нематеріальної культурної спадщини та їх повноваження на національному і міжнародному рівнях, зупинившись на залученні цих спільнот, громад, груп та окремих осіб до збереження НКС.

На завершення семінару, Владислав Піоро провів круглий стіл «Методичні засади впровадження електронного обліку культурної спадщини», на якому познайомив присутніх з електронними системами збереження інформації про культурну спадщину.

Міністерство культури України збирається подати косівську мальовану кераміку до світової спадщини ЮНЕСКО

КИЇВ. 6 березня. УНН. Міністерство культури України в цьому році збирається подати косівську мальовану кераміку на входження до переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Про це на прес-конференції повідомив міністр культури України Євген Нищук, – передає УНН.

“В цей рік подамо і вже підготували номінаційне досьє косівської мальованої кераміки до світової спадщини ЮНЕСКО, – заявив Нищук.

Також міністр назвав об’єкти, які були внесені до переліку української спадщини за останній час, окрім косівської мальованої кераміки. Це кролевецьке переборне ткацтво, опішнянська кераміка, петриківський розпис, козацькі пісні Дніпровщини, пісенні традиції села Лука, решетилівська вишивка та кримськотатарський орнамент “Орньок”.

http://www.unn.com.ua/uk/news/1718826-minkult-zbirayetsya-podati-kosivsku-malovanu-keramiku-do-svitovoyi-spadschini-yunesko

У НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗЕЇ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ УКРАЇНИ ВЕДЕТЬСЯ РОБОТА ЗІ СТВОРЕННЯ ЦЕНТРУ РОЗВИТКУ НАРОДНИХ ПРОМИСЛІВ

У  2017 році Національним музеєм народної архітектури та побуту України презентовано 19 культурно-мистецьких проектів, присвячених відродженню та популяризації народних звичаїв і обрядів. Серед них: «Зима в українському скансені», «Свято Різдва», «Водохреща», «Масниця. Колодій», «Веснянки. Гаївки. Обливаний понеділок», «Весняний ярмарок», «Мистецький захід «Моє рідне село», «У колі друзів. День польської культури»,  «День пам’яті. День  ковальства», «День дитячої творчості», «Дні гончарства», Дні вишивки і ткацтва», «Дні різьбярства і плетіння», «Івана Купала», «Свято меду до Маковія», «День Незалежності України», «Осінній ярмарок народного мистецтва», «Осінь весільна», «Покрова». Ярмарки, фестивалі та народні свята, які відбувалися в Національному музеї народної архітектури та побуту України впродовж року,  відвідало близько 140 тисяч шанувальників української культурної та духовної спадщини.

У 2017 році колектив закладу  продовжує роботу  в напрямку створення у  Національному музеї народної архітектури та побуту України Центру розвитку народних промислів для  відродження  автентичних народних ремесел. Так, на базі музею відомі майстри постійно проводять майстер-класи з народного мистецтва та давніх традицій. Таких майстер-класів було проведено близько 80: прикрашання колодки (Масниця); писанкарство; виготовлення ляльок з трави; виготовлення ляльок-мотанок  та купальської  атрибутики; вінкоплетіння; петриківський розпис; соломоплетіння; витинанка;  деревообробка; танці від музейного колективу «Дам лиха закаблукам» тощо.

Окрім цього, музейні працівники організували та стали учасниками чотирьох  тематичних виставок: «Чисте мистецтво»  (виставковий проект у Мистецькому Арсеналі); «Щоб зберегти на всі віки скарби козацької доби» (проект Національного науково-дослідного реставраційного центру України»); фотовиставка журналіста, волонтера Євгена Гапича «Гуцули» (НМНАПУ «Карпати»); «Київщина ювілейна» (експозиція НМНАПУ «Українське село 60-70-х рр. ХХст.»), а також взяли участь  у понад  30-ти проектах, організованих та проведених спільно з іншими музейними та культурними закладами столиці.

Фондова колекція  музею впродовж року збільшилась на майже тисячу одиниць збереження,  а музейний фонд НМНАПУ  на сьогодні  складає  майже сімдесят п’ять тисяч  одиниць.

Джерело