ПОРЯДОК створення та ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України

Облікова карткаRekomendacia_do_zapovnennia_obl_kartok

 

Загальні положення

1.1      Цей Порядок визначає механізми створення та ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (далі – Національний перелік).

1.2.    У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини».

1.3.    Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини», Закону України «Про культуру».

1.4.    Цей Порядок застосовується Міністерством культури України (далі – Мінкультури), уповноваженими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами культури усіх форм власності, іншими організаціями (в т.ч. недержавними), діяльність яких пов’язана із нематеріальною культурною спадщиною.

1.5. Мінкультури забезпечує оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства рішень про включення або виключення з Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини (далі – НКС).

1.6. Забезпечення ведення Національного переліку, збереження відповідної документації, здійснення моніторингу стану елементів НКС, включених до Національного переліку здійснюється Українським центром культурних досліджень (далі – УЦКД).

 

ІІ. Створення та ведення Національного переліку

2.1.  Національний перелік складається із архівної інформації, що заноситься до нього у формі заповнених облікових карток на елементи НКС у паперовому вигляді та їх електронних копій, а також допоміжних паперових матеріалів і їх електронних копій, аудіо, фото, відео матеріалів, які зберігаються на окремих носіях інформації (касета, диск, флеш-пам’ять тощо).

2.2.    До розгляду пропозицій щодо включення, або виключення елементів НКС до/із Національного переліку, залучається Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Мінкультури України (далі – Експертна рада), для отримання незалежної експертної оцінки поданої документації про елементи НКС та стану життєздатності елемента НКС.

2.3. Заявки про включення елементів НКС до Національного переліку формуються шляхом заповнення облікової картки елемента НКС.

2.4. Право на підготовку облікової картки мають представники державних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних, комунальних або приватних підприємств, установ і організацій, громадських та благодійних організацій, об’єднань національних меншин, релігійних громад, творчих колективів та спілок (далі – Ініціативна група).

2.5.  Інформація, що міститься у Національному переліку, відображається у вільному доступі у мережі Інтернет на сайті УЦКД.

2.6.  Забороняється включення елементу(ів) НКС до Національного переліку без заповнення облікової(их) картки(ок) та прийняття відповідного рішення Експертною радою.

 

ІІІ. Оформлення та подання облікових карток

 3.1. Облікові картки на елементи НКС у друкованому та електронному вигляді, а також допоміжні матеріали до них, електронні копії, аудіо, фото, відео матеріали на електронних носіях інформації (в т.ч., які містять згоду носіїв НКС на занесення елементу НКС до Національного переліку та його оприлюднення) подаються Ініціативною групою до Міністерства культури України.

Електронні копії всіх матеріалів надсилаються на електронну поштову скриньку УЦКД.

3.2. При наявності на місцевому рівні місцевих переліків елементів НКС (далі – Місцевий перелік), елемент НКС, що пропонується до внесення у Національний список, також може бути внесений до Місцевих переліків. Інформація про це зазначається у відповідній обліковій картці. Включення елементу НКС до Місцевого переліку не є обов’язковою умовою.

3.3.  Право підпису облікових карток та подання їх на розгляд Мінкультури здійснюється виключно керівниками юридичних осіб, зокрема, державних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організації незалежно від форми власності, громадськими та благодійними організаціями, об’єднаннями національних меншин, релігійними громадами, творчими колективами, спілками та іншими об’єднаннями громадян, за виключенням політичних партій.

3.4.  Відповідальність за повноту та достовірність інформації, зазначеної в обліковій картці, несуть керівники організацій, що її підготували.

 

IV. Порядок розгляду облікових карток

 4.1. Елемент НКС, що включається до Національного переліку, повинен відповідати таким критеріям:

практикуватися (функціонувати) на момент складання облікової картки на території України;

представляти традиційну українську національну культуру або традиційні культури національних меншин, що проживають на території України;

пройти процес передачі від покоління до покоління на момент включення;

представляти знання, навички, практики, уміння, звичаї, обряди, святкування, виконавські мистецтва та інші явища нематеріального характеру;

визнаватися спільнотами або групою осіб як їх нематеріальна культурна спадщина.

4.2. Елемент НКС не повинен:

містити заборонену інформацію;

наносити шкоду життю та здоров’ю людини;

розпалювати міжнаціональну та релігійну ворожнечу;

бути об’єктом авторського права та/або мати запатентовану назву.

4.3. Експертна рада на своєму найближчому засіданні здійснює технічну оцінку зазначеної у обліковій картці інформації повноти поданого пакету документів та готує експертний висновок. Експертний висновок готується у строк не більше 30 днів.

У разі потреби для підготовки експертного висновку можуть залучатися інші фахівці, які не входять до складу Експертної ради.

4.4. Експертна рада у термін не більше ніж 3 місяці від дати подання на розгляд матеріалів на елемент НКС, на підставі експертного висновку уповноважених членів (члена) Експертної ради приймає одне з таких рішень:

1) рекомендувати елемент НКС для включення до Національного переліку;

2) повернути облікову картку на доопрацювання;

3) відхилити пропозицію про включення елементу НКС до Національного переліку.

4.5. Протокол засідання Експертної ради підписується головою та відповідальним секретарем Експертної ради.

У рішенні Експертної ради в обов’язковому порядку зазначається інформація про відповідність елемента НКС:

критеріям, визначених цим Порядком;

інформації зазначеної в обліковій картці, допоміжних аудіо-, фото-, відео- матеріалах;

наявність згоди носіїв НКС на включення елементу до Національного переліку;

оприлюднення інформації про елемент НКС.

4.6. У разі прийняття Експертною радою рішення про включення елемента НКС до Національного переліку, зазначається життєздатність елемента, ризики та загрози для його подальшого функціонування (у разі наявності) з метою вжиття Мінкультури відповідних заходів для його охорони.

4.7. У разі прийняття Експертною радою рішення про направлення облікової картки на доопрацювання, оновлена облікова картка на цей елемент не може бути подана раніше, ніж через 6 місяців після прийняття такого рішення.

4.8. У разі прийняття Експертною радою рішення про відхилення пропозиції про включення елемента НКС, оновлена облікова картка на цей елемент може повторно направлятись для розгляду не раніше ніж через 2 роки після прийняття такого рішення.

 

V. Внесення елементів НКС до Національного переліку

 5.1. Рішення Експертної ради про включення або виключення елементів НКС до/із Національного переліку оформлюються протоколом Експертної ради та подається для затвердження Мінкультури відповідним наказом.

5.2.  Після прийняття Міністерством культури рішення про внесення елементу НКС до Національного переліку Облікова картка (у друкованому та електронному форматі) та всі допоміжні матеріали щодо елемента НКС передаються для оприлюднення та подальшого зберігання УЦКД.

 

VI.Зберігання матеріалів щодо елементів НКС,

внесених до Національного переліку

 Оригінали облікових карток елементів НКС, що включені до Національного переліку, а також всі допоміжні матеріали (друковані, аудіо-, фото-, відеоматеріали), а також їх електронні версії зберігаються в УЦКД та розміщуються у відповідних каталогах матеріалів (облікових карток та допоміжних матеріалів) та інших необхідних базах даних з відкритим доступом до них.

 

VIІ. Охорона елементів НКС,

внесених до Національного переліку

 7.1.   Мінкультури України протягом 1 місяця з моменту внесення елементу НКС до Національного переліку, надсилає структурним підрозділам у сфері культури обласних та Київської міської державних адміністрацій, уряду АР Крим копію облікової картки елементу НКС, який внесений до Національного переліку, копії допоміжних матеріалів та рішення Експертної ради стосовно життєздатності цього елемента з відповідними рекомендаціями щодо охорони.

У разі наявності ризиків та загроз подальшому функціонуванню елементу НКС, структурні підрозділи у сфері культури обласних та Київської міської державних адміністрацій, уряду АР Крим, протягом 3 місяців з дня одержання зазначених документів, зобов’язані забезпечити розроблення плану заходів з охорони елементу НКС та повідомити Мінкультури України про прийняте рішення.

7.2.  Відповідальним на національному рівні за охорону елементів НКС внесених до Національного переліку є Мінкультури.

 

VIIІ. Моніторинг стану життєздатності елементів НКС,
внесених до Національного переліку

 8.1.   З метою забезпечення на національному і місцевому рівнях належної охорони елементів НКС, включених до Національного переліку кожні 4 роки проводиться моніторинг життєздатності елементів НКС починаючи з дати внесення елементу до Національного переліку.

8.2.   Кожні 4 роки з моменту внесення елементу НКС до Національного переліку структурні підрозділи з питань культури обласних та Київської міської державних адміністрацій, уряду АР Крим, що відповідають за сферу культури подають до Експертної ради оновлену облікову картку на елемент НКС, на підставі якої здійснюється оцінка ступеню життєздатності елемента.

У разі потреби, Експертна рада має право вимагати оновлення всіх допоміжних матеріалів на елемент, що містяться у Національному переліку.

8.3. Елемент НКС може бути виключений із Національного переліку на підставі рішення Експертної ради, якщо він перестав відповідати одному з критеріїв, визначених пунктом 4.1 цього Порядку.

Прийняте Мінкультури рішення доводиться до відома УЦКД для внесення відповідної інформації до Національного переліку.

У випадку погіршення стану життєздатності елемента головою Експертної ради на підставі відповідного заключення Експертної ради готується та подається Міністру культури доповідна записка для вжиття невідкладних заходів з охорони елемента НКС.

 

ІХ. Оприлюднення Національного переліку
та відповідної інформації

 9.1.   З метою забезпечення доступу громадян до Національного переліку УЦКД створює електронну версію Національного переліку та оприлюднює її на власному або спеціально створеному веб-сайті у мережі Інтернет.

9.2.   Протягом 30 днів з дня прийняття рішення Міністерством культури про включення/виключення елемента НКС до/із Національного переліку або оновлення його облікової картки і допоміжних матеріалів, УЦКД розміщує відповідну документацію/інформацію в мережі Інтернет, оновивши електронну версію Національного переліку.

9.3.   Усі висновки, рекомендації та рішення Експертної ради, що стосуються ступеню життєздатності та охорони елемента НКС, включеного до Національного переліку, розміщуються у відповідних розділах електронної версії Національного переліку на відповідному веб-сайті.

 

Х. Перехідні положення

 Усі елементи НКС, що були включені до Переліку об’єктів (елементів) нематеріальної культурної спадщини України відповідно до наказу Мінкультури від 14.12.2012 № 1521 (із змінами), автоматично заносяться до Національного переліку.

 

 

Начальник управління стратегічного

планування та розвитку                                                                            Є.В. Лавро

 

ЕКСПЕРТНА РАДА З ПИТАНЬ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ РЕКОМЕНДУВАЛА МІНКУЛЬТУРИ ВКЛЮЧИТИ 3 НОВІ ЕЛЕМЕНТИ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕРЕЛІКУ

На засіданні Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини (НКС) було прийнято рішення рекомендувати Міністерству культури України включити елементи (з відредагованими назвами) «Традиція декоративного розпису села Самчики», «Художнє дереворізьблення Чернігівщини» та «Олешнянське гончарство Чернігівщини» до Національного переліку елементів НКС України.

 

Елемент «Традиція декоративного розпису села Самчики»

Самчиківський розпис походить з села Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області. Самчиківський розпис переважно сюжетний, виконується великим зубчастим малюнком, схожим на гобеленовий. Для даного розпису характерне активне заповнення площини крупними масивними елементами, які членуються за допомогою контрастних або супідрядних кольорів. Його особливістю є мотив вигнутого пера, зубчастого листя, язички пелюсток квітів, враження недбалості у вигнутих лініях візерунків, що є своєрідними складовими художньої мови майстрів.

I am message box. Click edit button to change this text.

Toggle title

Toggle content goes here, click edit button to change this text.

Елемент «Художнє дереворізьблення Чернігівщини»

Чернігівська школа різьблення по дереву значно відрізнялась від Полтавського та Київського полісся за композицією та поєднанням елементів. Значною відмінністю Чернігівських різьбярів було використання в орнаментах солярних розеток, які відрізнялись за кількістю їх використання у роботі, по моделюванню в поєднанні трикутних елементів виїмчастого різьблення (сливки).

Елемент «Олешнянське гончарство Чернігівщини»

Олешнянські вироби мають дещо видовжену округлу форму та силуети з плавними лініями. Декоративна система включає досить широкий набір прийомів: гравірування, (або ритування), штампування, ліплення, димлення з лискуванням, що інколи доповнюється рельєфним чи ліпленим орнаментом. Оздоблюється під поливним розписом ангобами білого, чорного, синього, зеленого, жовтуватого кольорів.

Анкета-опитувальник щодо оцінки потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо охорони нематеріальної культурної спадщини

Український центр культурних досліджень у 2019 році реалізовує проект
ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у
розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини».

Проект має на меті: визначити основні проблеми та потреби збереження нематеріальної культурної спадщини; практичні рекомендації щодо імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р.
У рамках проекту «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу
України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної
спадщини» проводиться анкетування.

Запрошуємо представників різних державних установ, голів ОТГ, сільських
та селищних рад, науковців, членів громад, працівників музеїв, управлінь
культури взяти участь в анкетуванні.

Анкету можна заповнити за посиланням

Пленер для майстрів декоративного мистецтва по писанкарству «Великодні передзвони»

Київщина за традицією розпочала писати писанки.
Писанка це оберіг, який надає сил і життєвої енергії, народжує на землі щось нове, а також приносить у будинок здоров’я і достаток.

На передодні Великого свята Київський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи 5 квітня організував пленер для майстрів декоративного мистецтва по писанкарству «Великодні передзвони»

На пленер з’їхалися майстри, які пишуть писанки, а також керівники творчих студій, які хотіли б навчитися цьому мистецтву. Захід проходив у місті Васильків в Центрі дитячої та юнацької творчості, де вже 20 років працює Народна школа писанкарства «Дивосвіт» під керівництвом майстрині, Відмінника освіти України, керівника гуртка-методиста, Турукіної Лесі Володимирівни. 10 років тому з ініціативи директора ЦДЮТ, Слободянюк Тетяни Андріївни, тут було засновано музей декоративно-ужиткового мистецтва. У ньому зберігається велика колекція писанок, створених вихованцями Народної школи писанкарства «Дивосвіт».
У теплій дружній атмосфері майстри ділилися досвідом, секретами майстерності, разом з початківцями написали чудові писанки, отримали позитивні емоції від спілкування. Щире захоплення учасників пленеру викликала музейна колекція. Енергія доброти, радості, світла, яку випромінюють дитячі твори, не залишила нікого байдужим. Нехай натхнення ніколи не покидає митців. Здоров’я, злагоди, щастя усім, хто долучився до чарівного і загадкового світу писанки.

Перший семінар щодо імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини

28 березня 2019 року Український центр культурних досліджень за підтримки Міністерства культури України провів «Перший семінар щодо імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини», який відбувся в Хмельницькій обласній універсальній бібліотеці.

 

Мета «Першого семінару щодо імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної  спадщини» – покращення обізнаності про охорону, дослідження, популяризацію нематеріальної культурної спадщини, яка визначається Конвенцією ЮНЕСКО 2003 року, ключових стейкхолдерів, вдосконалення професійних навичок керівників галузі культури, зацікавлених керівників бізнесу, громадянського суспільства, носіїв НКС, молодих науковців та майстрів, які прагнуть здійснити вклад в збереження нематеріальної спадщини України.

У семінарі взяли участь 85 осіб – представники Міністерства культури України, Українського центру культурних досліджень, Хмельницької ОДА, начальник відділу культури і туризму Балаклійської РДА (Харківської області), ОЦНТ, ключові стейкхолдери в галузі нематеріальної культурної спадщини та культурної політики, представники ОТГ Хмельницької, Тернопільської областей, органів місцевого самоврядування та регіональні ЗМІ.

З вітальним словом виступили: Ірина Трунова, начальник Управління культури,  національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації, Інна Божко, в.о. начальника відділу аналізу і стратегічного планування Управління стратегічного планування та розвитку Міністерства культури України. Ірина Френкель, директор Українського     центру культурних досліджень, привітала учасників семінару та передала друковану продукцію УЦКД Хмельницькій обласній універсальній бібліотеці.

 

У ході роботи першої панелі «Культурний сектор в умовах децентралізації» Інна Божко, в.о. начальника відділу аналізу і стратегічного планування Управління стратегічного планування та розвитку Міністерства культури України, розповіла про стан галузі нематеріальної культурної спадщини України та представила проект «Автентична Україна», який був створений на замовлення Міністерства культури України та за підтримки Google Україна. Ірина         Френкель, директор Українського центру культурних досліджень, ознайомила присутніх з проектом УЦКД «Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини України» та розповіла про роль органів місцевого самоврядування у збереженні нематеріальної культурної спадщини. Павло Третьяков, заступник начальника відділу з питань регіональної політики та координації реформ у сфері культури (представник УЦКД у м. Вінниця) на яскравих прикладах презентував розумну стратегію розвитку території в основі якої може бути нематеріальна культурна спадщина.

Друга панель була присвячена механізмам та інструментам Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини на якій виступили:

Оксана Супрун, начальник відділу культури і туризму Балаклійської РДА, Харківської області, яка ознайомила з досвідом роботи відділу культури і туризму Балаклійської РДА Харківської області та новими напрямками роботи бібліотечної структури для збереження нематеріальної культурної спадщини у громадах.

Валентина Телеуця, заступник директора з наукової роботи УЦКД, надала практичні рекомендації щодо розробки системи інвентаризації та методології заповнення облікових форм елементів нематеріальної культурної спадщини (на прикладі елементів НКС «Косівська мальована кераміка», «Орьнек»)».

Лілія Снігирьова, завідувач науково-дослідного відділу інноваційних технологій та популяризації культури УЦКД,  підняла питання етичних та правових аспектів у інвентаризації нематеріальної культурної спадщини на рівні громади. Навела приклади згод та зупинилася на типових помилках.

Семінар завершився жвавою дискусією та обговоренням практичних питань. Представники ОЦНТ поділилися досвідом промоції елементів нематеріальної культурної спадщини, що включені до Національного переліку.

Проект “Автентична Україна”, створенний на замовлення Міністерства культури України та за підтримки Google Україна

Проект є унікальним віртуальним простором, що містить колекцію автентичних аудіо та візуальних прикладів української айдентики.
Однією з цілей проекту є збереження й популяризація культурної та історичної спадщини України. Завдяки сайту “Автентична Україна” будь-який користувач, як у нашій країні, так і за її межами, може відкрити для себе красу та різноманітність культурної спадщини різних регіонів України.
Платформа “Автентична Україна” складається з 2 частин: “Матеріальна культурна спадщина”, представлена віртуальними турами, та “Нематеріальна культурна спадщина”, що містить 5 розділів:
  • Розділ “Усні традиції й форми вираження” присвячений колисковим пісням, казкам і легендам, загадкам, колядкам, щедрівкам та багатьом іншим проявам фольклору та мови. Цей розділ охоплює історію виникнення фольклору. Тут можна дізнатися, чому народна творчість вважається “усною”, а також ознайомитись з найбільш яскравими прикладами українського народного епосу.

 

  • У розділі “Виконавське мистецтво” можна знайти інформацію про українські співи, танці, народну драму та ігри.
  • Третій розділ присвячений звичаям, обрядам і святкуванням.
  • У розділі “Знання та практики, що стосуються природи і всесвіту” описуються традиції, звичаї, обряди й практики, які складали господарсько-побутову культуру українського народу та уособлювали знання про навколишній світ.
  • Розділ “Традиційні ремесла” розповідає про українські ремесла і промисли, зокрема тут мова йде про гончарство, розпис, ткацтво, вишивку, різьблення, лозоплетіння, ковальство, виготовлення іграшок і писанкарство.

 

На сайті передбачена можливість додавати і розширювати інформаційне наповнення; тут можна знайти авторські тексти-описи, аудіо та відеоматеріали, ілюстрації, 3D-зображення і віртуальні тури. Інформація доступна українською та англійською мовами.
Важливою частиною проекту “Автентична Україна” є освітня складова: у кінці кожного розділу є інтерактивні тести, які можуть бути використані педагогами під час навчального процесу, що робить платформу яскравим і зручним інструментом освітньої діяльності в школах і державних установах.
На сайті “Автентична Україна” можна також ознайомитися з раніше представленими віртуальними турами унікальними дерев’яними церквами Карпатського регіону України зі світової спадщини ЮНЕСКО, оперними театрами України і музеями просто неба.

Автор: Олег Якимчук, директор з питань взаємодії з органами державної влади Google Україна

 

 

Джерело

ЛЯЛЬКОВА КРАСА. У ПОЛТАВІ ВІДКРИЛИ ВИСТАВКУ ВУЗЛОВИХ ЛЯЛЬОК У ТРАДИЦІЙНОМУ ОДЯЗІ

Вона розповідає, що все її життя завжди було тісно пов’язане з мистецтвом.

«Я і вишивала, і малювала, тобто мистецтво завжди було біля мене ще з дитинства. Таку ляльку мені робила бабуся, але я б не згадала про це і не почала їх сама створювати, якби не мистецькі книжки. Одразу робила ляльок для друзів у подарунок, а потім, як митець, ставила собі завдання і розвивалась».

 

Серед робіт Наталії Свиридюк є вузлові ляльки у традиційному одязі Полтавщини, який вона також створює власноруч. Вузловими цих ляльок називають тому, що здавна вони вважалися магічними, і для їхнього виготовлення заборонялося використовувати ножиці, голки та інші колючо-ріжучі предмети. Клаптики тканини просто рвали на менші за розміром, скручували нитками, зав’язували вузликами. Виготовлення народної ляльки дає майстрині змогу представити її як унікальний вид мистецтва, а не просто іграшку.

«Фарфорова лялька у світі вже давно визнана видом мистецтва. То невже українська народна лялька чимось гірша? Мені дуже хочеться, щоб мої вироби сприймались не як іграшки, а як самостійний вид мистецтва. Це моя мотивація і те, чого я прагну».

Експонати виставки «З родинного кола» були виготовлені протягом 2017-2019 років. В оформленні Наталі Свиридюк допомагала її донька Олександра. Вона також підготувала витинанку на тему народних ляльок та візерунків, яка доповнила експозицію.

 

Джерело: http://zmist.pl.ua/news/lyalkova-krasa-u-poltavi-vidkrili-vistavku-vuzlovih-lyalok-u-tradiciinomu-odyazi

Перший семінар щодо імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини

28 березня 2019 року Український центр культурних досліджень за підтримки Міністерства культури України проводить «Перший семінар щодо імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної  спадщини»

Захід відбудеться за адресою: вулиця Героїв Майдану, 28, м. Хмельницький (Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека)

Програма заходу PDF

Реєстрація учасників через Google форму на нашому сайті або за посиланням

Відеозаписи тренінгів про продажі рукотворів онлайн

Серія тренінгів

“Як продавати вироби народних майстрів та handmade?”

Серія тренінгів відбулася в рамках проекту «Craft it!» ГО «Український центр інтелектуального розвитку» в партнерстві з Укрпоштою.

Особливості ціноутворення: як порахувати собівартість та як працювати з ціною для клієнтів
Тренер: Тетяна Герасимова

Особливості операційної роботи: доставка і оплата:
Укрпошта, DHL, WesternBid, Payoneer

Предметна фотозйомка. Фотографія та відео в домашніх умовах.
Тренер: Євген Червоний
Презентація: https://goo.gl/ZtfCYd
Частина 1

Частина 2

Продажі в українському інтернеті на базі платформи Crafta.UA
Тренери: Ольга Костюк та Дарина Конох.
Презентація: http://bit.ly/2rFszHG

Просування товарів через соціальні мережі: FACEBOOK та INSTAGRAM
Тренер: Іван Шевцов
Частина 1

Частина 2

AMAZON HANDMADE: запуск свого магазину та перші продажі 
Тренер: Олександр Радич

ETSY: старт продажів на найпопулярнішій глобальній handmade торговій платформі 
Тренер: Катерина Витковська
Презентація http://bit.ly/2J28GEE

ETSY: просування своїх товарів на найпопулярнішій глобальній handmade торговій платформі 
Тренер: Катерина Витковська
Презентація http://bit.ly/2J2k5Ew

EBAY: особливості експорту через найбільший онлайн-аукціон світу
Тренер: Олег Білоногий
Презентація: http://bit.ly/2IGYKQG

Музей та майстри: можливості взаємодії
Тренер: Катерина Гай
Презентація: https://drive.google.com/file/d/1aIWqua8FNV_bI-8TWn39mVIdvI33JQs6/view
https://dyvys.info/2016/09/12/na-lvivshhyni-peretvoryly-nepotrib-na/

Навчальні відео з майстрами

Цикл відео “Навчися і зроби”

складається з 6 роликів, які покликані показати майстрам-початківцям та зацікавленій молоді якою захоплюючою є робота сучасних ремісників. У цьому циклі майстри розповідають про свій творчий та професійний шлях, виклики та приємні моменти роботи, на прикладі показують яким чином відбувається виробничий процес. Кожне відео присвячене окремому ремеслу:

Гончарство

Майстер Ігор Карук створює унікальні вироби і надає глині форми – від автентичних технік до модерних форм і смислів. Навчальне відео від гончара – захоплююча мандрівка у процес народження кераміки. У якості здібної учениці – дослідниця фольклору і етнографії Анжеліка Рудницька, яка саме в цьому відео нарешті здійснила свою мрію навчитися гончарству.

Коноплярство

Майстер Олег Земнухов з Житомира виготовляє взуття з конопель, кропиви та інших природних матеріалів. Він розповів Анжеліці Рудницькій про те як перетворити рослину у міцну тканину. А також багато цікавого про давні інструменти і технології, які забезпечують автентиність і унікальність його виробам.

Різбярство

Як з користю використати матеріал, який чи не завжди під рукою? Про роботу з деревом розказує Олександр Базалеєв. Він в деталях показав Анжеліці Рудницькі усі етапи виготовлення дерев’янної ложки, і на додаток розповів трохи про плетення тинів. Відео створено у співпраці з Національнимому музеєм народної архітектури та побуту України.

Ковальство

Ковальство – непроста і цікава справа, що не втрачає своєї популярності і тепер. Андрій Зубрицький з кузні у Пирогово ділиться з Анжелікою Рудницькою та глядачами деякими таємницями своєї роботи. Відео створено у співпраці з Національнимому музеєм народної архітектури та побуту України.

Ткацтво

Чарівна Валентина Ткач показала Анжеліці Рудницькій як ткати килим. А також розповіла про свою любов до килимарства, історію свого ткацького роду та фабрики килимів, яка існувала в Богуславі, Київської обл. де майстриня живе, творить та проводить майстер-класи.

Джерело