Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України поповнився трьома новими елементами

За Наказом Міністерства культури України  від 16.11.2018 № 995 до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України ввійшли:

  • під охоронним номером 012.нкс «Традиція гуцульської писанки»;
  • під охоронним номером 013.нкс «Традиція приготування ет аяклак (караїмський пиріжок з м’ясом). Досвід караїмів Мелітополя»;
  • під охоронним номером 014.нкс «Традиція обряду «Водіння Куста» у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області».

Вітаємо всіх хто доклав зусиль для здійснення цього кроку, адже захист елементів нематеріальної культурної спадщини України має важливе значення для українського суспільства.

PS: З повним Національним переліком нематеріальної культурної спадщини України  можна ознайомитися за посиланням або  PDF

“Креативність – це можливість самореалізації”

7 листопада, розпочинаючи засідання Уряду, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман акцентував увагу на необхідності розвитку національної культури, яка є фундаментальною основою підтримки духовності та утвердження самоідентичності українського народу.

«Наше завдання сьогодні – знайти баланс між підтримкою культури і вирішенні інших господарських речей. Я вважаю, що цей баланс ми знаходимо, ми не тільки підтримуємо традиційні напрямки культури, а й підтримуємо новий пласт – креативні індустрії, які сьогодні впевнено розвиваються у країні. Наш Уряд дав реальний поштовх розвитку українського кіно, яке активно співпрацює з найкращими світовими виробниками у сфері кінематографії, розвивається також український театр, дизайн. Я радію від того, що сьогодні ми чуємо все більше сучасної української музики. Все це – наша ідентичність. Більше того, це не просто розвиток окремих напрямків, це – індустрія, яка є складовою розвитку національної економіки. Креативні індустрії сьогодні формують достатньо питому вагу ВВП в розвинутих країнах. І не помічати це, не допомагати розвитку цієї важливої сфери – абсолютно несправедливо по відношенню до України та українців», – наголосив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Міністр культури України Євген Нищук, презентуючи здобутки культурної політики, які були досягнуті за останній рік, наголосив на одному із найефективніших її компонентів – креативності, як двигуна ключових реформ Уряду.

«Креативність – це можливість самореалізації, вивільнення творчого потенціалу і, зрештою, перетворення його в конкретні економічні здобутки і переваги. Це інструмент для пошуку інноваційних рішень, творення спільного майбутнього, ефективного використання усього розмаїття надбань та ресурсів нації», – зазначив Євген Нищук.

«Джерелом креативності є нові знання та навички, тому, починаючи з 2017 року, одним з пріоритетів Уряду є оновлення змісту та умов надання мистецької освіти. Українська мистецька освіта – та сфера, якій може позаздрити увесь світ».

За словами Міністра культури, для збереження міжнародного лідерства нашої мистецької освіти були врегульовані питання з розроблення освітніх програм для мистецьких шкіл; затверджені Положення про мистецьку школу та Порядок навчання в асистентурі-стажуванні та здобуття освітньо-творчого ступеня доктора мистецтва. За підтримки Уряду було продовжено модернізацію матеріально-технічної бази державних спеціалізованих мистецьких шкіл-інтернатів.

В рамках реформи децентралізації та для підвищення спроможності громад спільно з Гьоте Інститутом було запущено пілотний тренінговий проект «Академія культурного лідера», спрямований на удосконалення кваліфікації місцевих культурних менеджерів, а також молоді, яка прагне працювати в креативному секторі із використанням сучасних методик та кращих практик Євро Союзу.

«Наш другий пріоритет – культурна спадщина – потужний інструмент ревіталізації та брендингу територій», – зазначає Євген Нищук.

«Важливим кроком на шляху до прозорості та підвищення довіри до Уряду з боку суспільства є повне скасування з 1 січня 2019 року історико-містобудівних обґрунтувань (ІМО), яке замінять історико-архітектурні опорні плани (без яких будь-яке будівництво буде неможливим). Саме ці документи, незважаючи на бюрократичну назву, і створюють основу для дизайну привабливих територій, переосмислення національного надбання, розкриття креативного потенціалу громад».

Як повідомив Міністр культури, відомством було ініційовано внесення змін до законодавства щодо збереження пам’яток, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з метою створення ефективної системи управління такими об’єктами на території України.

Так, завдяки системній роботі Мінкультури, в цьому році до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України включено 4 елементи, а до ЮНЕСКО направлено номінаційне досьє «Традиція Косівської мальованої кераміки» для включення до Репрезентативного списку ЮНЕСКО, що вкотре підтверджує розмаїття та автентичність творчого самовираження українського народу.

Новим кроком в сфері культурної політики стало створення та повноцінний запуск двох потужних інституцій з підтримки креативності та креативного способу життя – Українського культурного фонду та Інституту книги, які разом з національним бюро програми «Креативна Європа» сприяють істотному підвищенню довіри культурного середовища до Міністерства.

«Запуск цих інституцій є довгоочікуваною та воістину історичною подією. Вперше забезпечено рівний доступ державного та недержавного секторів до публічного фінансування. І розміри фінансування безпрецедентні», – говорить Євген Нищук.

«Ми нарешті відновили фінансування постановок нових вистав та гастрольну діяльність національних театрів, спрямовану, перш за все, на Схід та Південь України. А це – фундамент згуртування і консолідації країни та представлення широкій аудиторії найкращих творів національного театрального, музичного і кіномистецтва. Міжнародні, регіональні, місцеві культурні події, що їх з ініціативи Міністерства культури підтримав Уряд, доводять нашу спільну стратегію – будь яка культурна послуга повинна бути доступною для кожного громадянина України».

Окремо Міністр культури зупинився на успіхах національного кінематографу, які стали можливими за активної державної підтримки (у бюджеті 2018 року на кіно передбачено рекордну суму коштів – 1 млрд. гривень).

«Хочу наголосити, що розуміння та поширення креативного способу життя, сприяння самореалізації наших громадян – це основа конкурентоспроможності країни, підвищення її позицій в глобальних рейтингах та отримання конкретного економічного ефекту. Наше гасло – живи креативно!».

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман відмітив одне з ключових повідомлень, які озвучив Міністр культури – наповнення інформаційного простору українським контентом.

«Це те, чого ще декілька років назад абсолютно не було. Сьогодні є українська пісня, українська книга, українське кіно, є українська креативна індустрія, яка серйозно набирає оберти. Я глибоко переконаний в тому, що при такій системній підтримці ми будемо займати лідируючі позиції в багатьох сферах і це, в свою чергу, буде позитивно впливати на економіку нашої країни. Я також згоден, що потрібно приділяти більше уваги культурній спадщині, треба координуватися з місцевими органами влади та займатись збереженням нашої спадщини зараз. Це є для нас дуже цінним, важливим і символізує нашу багатовікову культуру», – зазначив Голова Уряду.

Джерело

Круглий стіл у рамках проекту «Створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України», 04.10.2018 р., м. Київ

4 жовтня 2018 року в Українському центрі культурних досліджень відбувся круглий стіл у рамках проекту «Створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України» при підтримці Українського культурного фонду за участі співробітників УЦКД та запрошених гостей: Алли Кендзери, Голови секретаріату Товариства зав’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»); Валерії Левківської, члена секретаріату Товариство «Україна – Світ»; Володимира Титаренка, провідного методиста з нематеріальної культурної спадщини Вінницького ОЦНТ; Олега Ануфрієва, вченого секретаря Національного музею  народної архітектури та побуту України (Пирогово); Світлани Чорної, оглядача газети ВР України «Голос України»; Олександра Босого, завідувача кафедри графічного дизайну Академії декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука.

Учасники круглого столу обговорили структуру віртуального музею та запропонували розширити аудиторію сайту, зробити окрему вкладку символіки щодо  кожного елемента НКС, елементи демонструвати невідривно від обрядів та ритуалів, звернути увагу на українську кухню.

Бортництво. Експедиція у рамках проекту “Створення віртуального музея НКС України”

Осінній холод, дощі і навіть заморозки – в таких умовах відбувається експедиція від ГО «Ботники України»  на Поліссі.

Maksym Pchelov та Oleksiy Nahornyuk  розшукують носіїв живої традиції добування меду з бортей по далеким селам українського та білоруського Полісся. Адже саме в цьому регіоні старовинна майстерність існує безперервно вже понад 1500 років.

Учасники експедиції сподіваються знайти умільців робити жень (лезиво) – спеціальне поєднання мотузок та дерев’яної “лавки” для підйому на дерева.

І хоч героїв нашого проекту – Максима та Олексія – ніщо не може спинити у досягненні мети, але через погоду, все ж, доводиться вносити корективи. Під час дощу до бджіл на дерево не лізуть.

Чекаємо на нові світлини та інформацію!

Всеукраїнський відкритий конкурс програм (механізмів використання інструментів) збереження і розвитку елементів нематеріальної культурної спадщини “Жива традиція”

Український центр культурних досліджень (УЦКД) за підтримки Українського культурного фонду оголошує Всеукраїнський відкритий конкурс програм (механізмів використання інструментів) збереження і розвитку елементів нематеріальної культурної спадщини “Жива традиція”.

 У 2008 році Україна ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини. Наразі саме культурний спадок вбачається основою розумної стратегії соціально-економічного розвитку малих територій. Відкриття та привернення уваги до нематеріальної культурної спадщини слугуватиме поштовхом для подальшого розвитку культурного потенціалу регіонів.

Метою конкурсу є обрання найбільш релевантної, комплексної та узгодженої програми збереження і розвитку елементу нематеріальної культурної спадщини регіону з можливістю подальшого включення елементу до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

 

Термін подання заявок: до 18 листопада 2018 року (до 18.00).

Оголошення результатів конкурсу: 27 листопада 2018 року.

 

За перемогу в конкурсі передбачена грошова винагорода:

  • перша премія — 25 000 грн
  • друга і третя премії — по 12 500 грн

 

Пакет документів, що надаються для участі в конкурсі:

  • заповнена облікова картка на елемент нематеріальної культурної спадщини, що пропонується зберегти і розвивати (форма облікової картки доступна на сайті Міністерства культури України);
  • опис програми механізмів використання інструментів збереження і розвитку елементу нематеріальної культурної спадщини регіону (форма додається);
  • фото (не менше 10), відео (за потребою) та аудіо (за потребою) матеріали по елементу, що плануєте зберегти і розвивати.

 

Матеріали мають бути надіслані на адресу virtualnks@gmail.com з позначкою “Конкурс” до 18.11.2018 року до 18.00.

 

Бажаємо успіхів!

Склад ЮНЕСКО

До складу ЮНЕСКО входять три органи:

  • ГЕНЕРАЛЬНА КОНФЕРЕНЦІЯ країн-членів, що є вищим керівним органом ЮНЕСКО, збирається, зазвичай, на свої сесії раз на два роки. Наслідуючи принцип, що кожна країна-член має один голос, Генеральна конференція затверджує Програму і бюджет Організації.
  • ВИКОНАВЧА РАДА налічує у своєму складі 58 представництв країн-членів; збирається на свої сесії, зазвичай, двічі на рік; виступає в якості адміністративного органу;  виконує підготовку роботи Генеральної конференції та несе відповідальність за ефективність виконання рішень Конференції.
  • СЕКРЕТАРІАТ є виконавчим органом Організації. Під керівництвом Генерального директора, що обирається на термін 6 років, співробітники Секретаріату займаються реалізацією програм, прийнятих країнами-членами.

У складі Секретаріату нараховується 1 514 міжнародних цивільних службовців, серед них фахівці і співробітники загальних служб, які є співробітниками Секретаріату. З них майже 645 працюють поза Штаб-квартирою в одному з 73 підрозділів ЮНЕСКО, розташованих по всіх країнах світу.

У 190 країнах-членах ЮНЕСКО створено національні комісії, до складу яких входять представники працівників освіти, науки, культури відповідної країни.

344 неурядові організації (НУО) підтримують “офіційні” стосунки з ЮНЕСКО, а майже 1 200 НУО співпрацюють з Організацією на разовій основі.

6670 асоційованих шкіл допомагають молоді виховувати у собі почуття толерантності та розуміння народів інших країн.

6000 клубів, асоціацій і центрів ЮНЕСКО сприяють просуванню ідеалів Організації та її діяльності на низовому рівні.

173 країн-членів мають постійне представництво при Організації у Парижі.

Завдання та мета ЮНЕСКО

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) була створена 16 лютого 1945 р. Штаб-квартира розташована у Парижі, Франція. Організація налічує 67 регіональних, кластерних і національних офісів та підрозділів, розташованих у різних частинах світу.

Статут ЮНЕСКО, прийнятий Лондонською конференцією у листопаді  1945 року, набув чинності 4 листопада 1946 року – після того, як акти про його прийняття, підписані 20 країнами, було здано на збереження. Нині членами Організації є 188 країн.

Основна мета ЮНЕСКО полягає у сприянні зміцненню миру та безпеки шляхом розширення співпраці народів у галузі освіти, науки і культури в інтересах забезпечення загальної поваги до справедливості, законності та прав людини, а також основних свобод, проголошених у Статуті Організації Об’єднаних Націй, для всіх народів без огляду на расу, стать, мову або релігію.

З метою реалізації свого мандату ЮНЕСКО виконує п’ять своїх функцій:

  1. Перспективні дослідження: які форми освіти, науки, культури і комунікації необхідні у завтрашньому світі?
  2. Просування, передача і обмін знаннями: спираючись головним чином на наукові дослідження, підготовку та викладання.
  3. Нормативна діяльність: підготовка та прийняття міжнародних актів та обов’язкових до виконання рекомендацій.
  4. Надання послуг експертів: країнам-членам для визначення їхньої політики у галузі розвитку та розроблення проектів у формі “технічної співпраці”.
  5. Обмін спеціалізованою інформацією.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК ЕЛЕМЕНТІВ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ ДОПОВНЕНО ДВОМА НОВИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ

До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України ввійшли 2 нові елементи нематеріальної культурної спадщини.

На підставі рішення Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України наказом Мінкультури від 30.05.2018 № 465 Національний перелік елементів НКС України поповнено елементами: «Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки» та «Бортництво».

Елемент Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки, представлений у сфері традиційного ремесла та оздоблення. Поширений у Гайсинському районі Вінницької області та представлений майстрами села Бубнівка та майстрамии-керамістами зазначеної області. Популяризують даний елемент Вінницький ОЦНТ та Вінницький осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Елемент Бортництво представлений сферою традиційного промислу. Поширений у Житомирській та Рівненській областях та представлений бортниками – мешканцями сіл БерезнівськогоРокитнівського районів Рівненської області та Ємільчинського, Овруцького районів Житомирської області. Популяризують даний елемент громадська організація «Бортники України».

НЕМАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА

17 жовтня 2003 року на засіданні Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО було прийнято Міжнародну конвенцію про охорону нематеріальної культурної спадщини, за прийняття якої проголосувала й Україна.

Україна у 2008 році приєдналась до Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини (Закон України від 06.03.2008
№ 132 «Про приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини»), і має виконувати усі зобов’язання, що випливають з її положень.  Конвенція декларує важливе значення нематеріальної культурної спадщини як головного джерела культурного різноманіття, про що також наголошено у Рекомендаціях ООН про збереження традиційної культури і фольклору.

Конвенція ЮНЕСКО «Про охорону нематеріальної культурної спадщини» від 17 жовтня 2003 року має забезпечити охорону:

  • усних традицій та форм вираження, охоплюючи мову як носія нематеріальної культурної спадщини;
  • виконавчих мистецтв;
  • звичаїв, обрядів, свят;
  • знань та звичаїв, пов’язаних з природою та всесвітом;
  • знань та навичок, пов’язаних із традиційними ремеслами.

  Включення елементів до Національного переліку здійснюється на підставі рішення Експертної ради Міністерства культури України, до складу якої входять відомі фольклористи та етнографи.

У даний час Мінкультури затверджено примірну форму облікової картки елемента нематеріальної культурної спадщини. Але цього недостатньо для забезпечення повноцінного обліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Тому планується до кінця поточного року розробити Методичні рекомендації щодо підготовки та оформлення документів про включення елементів нематеріальної культурної спадщини України до списків ЮНЕСКО.

Крім того, розроблено проект Закону України «Про нематеріальну культурну спадщину», який нині доопрацьовується Експертною радою Міністерства культури України.

МІНКУЛЬТУРИ ВКЛЮЧИЛО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ОРНАМЕНТ ОРЬНЕК ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕРЕЛІКУ ЕЛЕМЕНТІВ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОРЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ

Міністерство культури підтримало ініціативу громадської організації «Алєм» зробити надбання корінного народу України ближчим до Європи та включило Кримськотатарський орнамент – ОРЬНЕК до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (наказ Мінкультури від 12.02.2018 № 105).

Завдяки спільній співпраці з майстрами різних куточків Кримського півострова, зокрема творчим об’єднанням «Чатир-Даг», в нас є змога більше дізнатися про духовне багатство кримськотатарського традиційного орнаменту –  спадщину багатьох поколінь.

Створюючи орнамент, майстри наділяють його своєю енергетикою і власним баченням розвитку культурної традиції через призму сьогодення, що є важливим засобом передачі соціально значущої інформації, яка несе в собі надбання спільноти як невід’ємної частини суспільства, збагачує його та надихає до поступу.

Зображення традиційного орнаменту (ОРЬНЕК) належить до найдавніших досягнень культури кримськотатарського народу. Це унікальне явище світової культури, пов’язане своєю тематикою, символікою з давньою історією Криму, з усіма цивілізаціями, які пройшли через цю землю: скіфською, античною, візантійською, тюркською. Найвищого розквіту декоративне мистецтво кримських татар досягло у період Кримського ханства від другої половини XV ст. до кінця XVIII ст. Орнаментальне мистецтво кримських татар пройшло довгий і складний шлях синтезу, одержало свій розвиток і продовжує розвиватися.

Кримські татари протягом тривалого часу зберігали звичай прикрашати будинок предметами декоративного та ужиткового призначення із зображенням орнаменту. Вироби із зображенням традиційного орнаменту завжди були гордістю сім’ї, їх ретельно зберігали і передавали у спадок. Орнамент є засобом передачі знань від покоління до покоління в культурному та історичному аспектах життєдіяльності народу, саме тому знання про Орьнек збереглись під час депортації.

Орнамент містить у собі об’єднані дрібні елементи, переважно рослинного та геометричного характеру, симетричного та асиметричного розташування. Різноманітні елементи орнаменту, які підсилюють один одного, поєднується в єдиний смисловий осередок.  У кримськотатарському орнаменті добре збереглися назви та смислове значення кожного елементу.

Вік носіїв коливається від підліткового – до майстрів поважного віку. Наймолодші носії – учні гуртків, які вивчають особливості побутування і використання кримськотатарського орнаменту у гончарстві, вишивці, металі, а найстаршому носію – 89 років.

Вік користувачів виробів народних промислів сягає від новонароджених дітей до людей похилого віку, адже на всіх етапах життя використовуються предмети із зображенням орнаменту, а саме: в обряді народження дитини; у традиціях сватання та весілля; у релігійному ритуалі обрізання хлопчиків; новосіллі; облаштуванні оселі; поминальних ритуалах.

Кримськотатарський орнамент та його елементи переважно використовуються у вишивці, на одязі, взутті, головних уборах, на різних видах аксесуарів, у ювелірних прикрасах, на предметах побуту: керамічному та металевому посуді, виробах з деревини, хатньому приладді, в оздобленні меблів, на килимових покриттях. Це важливий елемент самоідентифікації,  невід’ємна частина життя кожної кримськотатарської сім’ї.