УКРАЇНСЬКІ ЕКСПОНАТИ СТАЛИ ПЕРШОЮ ІНОЗЕМНОЮ ЕКСПОЗИЦІЄЮ В СВІТІ, ДЛЯ ЯКОЇ МУЗЕЙ ГУГУН (ЗАБОРОНЕНЕ МІСТО) ВІДКРИВ СВОЇ ДВЕРІ

У музейному комплексі Гугун (Заборонене Місто), найбільшому музейно-архітектурномукомплексі у світі, відкриттям виставки українських артефактів, розпочалися Дні культури України у Китайській Народній Республіці. Це непересічна подія в культурно-мистецькому середовищі, адже Україна стала першою державою в світі, для якої музей Гугун відкрив свої двері для експозиції. У церемонії відкриття Днів культури України у Китайській Народній Республіці взяли участь Міністр культури України Євген Нищук та Міністр культури та туризму КНР Ло Шуґан.

“Не можу не пишатися, що українські реліквії представлені у найбільшому палацовому комплексі у світі – музеї Гугун, який щиросердно відкрив свої двері для презентації української культури”, – сказав під час виступу Міністр культури України Євген Нищук. “Впевнений, що і надалі дружба та взаєморозуміння між нашими країнами поглиблюватимуться, сприятимуть розширенню мистецького простору, слугуватимуть підвищенню зацікавленості пересічних громадян до творчих надбань митців української і китайської культур. Від усього серця бажаю успіху Дням культури України у Китаї та маю надію, що українська культура залишить незабутнє враження у серцях китайського народу”.

Виставка репрезентує українські реліквії – коштовності, старожитності та сучасні прикраси з бурштину – традиційного матеріалу, який з давніх-давен до сьогодення використовується для виготовлення ювелірних виробів. Виставку доповнили сучасні графічні твори українських художників другої половини ХХ – початку ХХІ ст., в сюжетах яких присутні історичні мотиви трипільської та скіфської доби, сюжети з українського минулого і сучасності. Графічна виставка широко представляє регіональні особливості українських художніх шкіл. Роботи визнаних майстрів старшого покоління і твори молодих художників демонструють еволюційний шлях українського образотворчого мистецтва і відображають його стан на межі тисячоліть.

У рамках події в Пекіні також презентували Петриківський розпис – об’єкт нематеріальної культурної спадщини України, внесений до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини людства ЮНЕСКО. Всі охочі матимуть можливість долучитись до проведення майстер-класів з Петриківського розпису. У рамках “Дні культури України у Китайській Народній Республіці” також відбудуться концерти всесвітньо відомого Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки. Концерти хору пройдуть на найкращих майданчиках Піднебесної: музейному комплексі Гугун та Міжнародному культурному ЕКСПО Шовкового Шляху та представлять палітру українського народного мистецтва з різних географічних та етнографічних регіонів нашої країни.

 

Довідково: Гугун або “Заборонене місто” є першим з китайських об’єктів, який був занесений ЮНЕСКО до списку всесвітньої спадщини людства в 1987 році. Він охоплює центральну частину Пекіна, від площі Тяньаньмінь, із півдня на північ, і займає площу 72 гектари, містить 980 палацових споруд, а в них 8707 кімнат. Місто оточене стіною завдовжки 3400 м і ровом з водою, який називається “Золота вода”. Майже все місто забарвлене в два кольори – жовтий і червоний. Він є одним з найбільших в світі музеїв, колекція предметів мистецтва якого налічує близько 1170000 одиниць зберігання.

Джерело

Всеукраїнський відкритий конкурс програм (механізмів використання інструментів) збереження і розвитку елементів нематеріальної культурної спадщини “Жива традиція”

Український центр культурних досліджень (УЦКД) за підтримки Українського культурного фонду оголошує Всеукраїнський відкритий конкурс програм (механізмів використання інструментів) збереження і розвитку елементів нематеріальної культурної спадщини “Жива традиція”.

 У 2008 році Україна ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини. Наразі саме культурний спадок вбачається основою розумної стратегії соціально-економічного розвитку малих територій. Відкриття та привернення уваги до нематеріальної культурної спадщини слугуватиме поштовхом для подальшого розвитку культурного потенціалу регіонів.

Метою конкурсу є обрання найбільш релевантної, комплексної та узгодженої програми збереження і розвитку елементу нематеріальної культурної спадщини регіону з можливістю подальшого включення елементу до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

 

Термін подання заявок: до 18 листопада 2018 року (до 18.00).

Оголошення результатів конкурсу: 27 листопада 2018 року.

 

За перемогу в конкурсі передбачена грошова винагорода:

  • перша премія — 25 000 грн
  • друга і третя премії — по 12 500 грн

 

Пакет документів, що надаються для участі в конкурсі:

  • заповнена облікова картка на елемент нематеріальної культурної спадщини, що пропонується зберегти і розвивати (форма облікової картки доступна на сайті Міністерства культури України);
  • опис програми механізмів використання інструментів збереження і розвитку елементу нематеріальної культурної спадщини регіону (форма додається);
  • фото (не менше 10), відео (за потребою) та аудіо (за потребою) матеріали по елементу, що плануєте зберегти і розвивати.

 

Матеріали мають бути надіслані на адресу virtualnks@gmail.com з позначкою “Конкурс” до 18.11.2018 року до 18.00.

 

Бажаємо успіхів!

Концепція підрозділу “Інститут координаторів реформ в галузі культури”

Регіональні диспропорції розвитку культури проявляються в залежності від рівня забезпечення об’єктами культури, фінансуванням і доступністю культурних благ для широких верств населення. Регіональна диференціація витрат на культуру і мистецтво в процентному відношенні від валового регіонального продукту демонструє в останні роки тенденцію до зниження.

Створення регіональних представництв Українського центру культурних досліджень має скоординувати роботу галузі на регіональному рівні, і, як наслідок, зупинити процеси руйнації галузі  та сформувати нові культурні простори із врахуванням регіональних особливостей.

Хто такий координатор?

  1. Знає проблеми регіону/області в культурній сфері.
  2. Координує та контролює правильність та своєчасність виконання завдань Міністерства культури керівними культурними підрозділами.
  3. Здійснює моніторинг та оцінку впливу законодавчих змін/реалізації реформ на розвиток галузі культури та якість забезпечення культурними послугами за місцем проживання.
  4. Супроводжує імплементацію реформи Децентралізації в галузі культури базового рівня, зокрема процеси деінституціоналізації.
  5. Контролює виконання державних стандартів надання культурних послуг на різних рівнях.
  6. Виконує координаційні функції з метою якісного проведення проектів, ініційованих ЦОВВ, УЦКД та структурними підрозділами, підпорядкованими Міністерству культури України на регіональних рівнях.

 

Завжди поруч

  1. Входить до складу дорадчого органу обласного структурного підрозділу ОДА та має право вносити пропозиції, які пов’язані із:
    • впровадженням реформи децентралізації;
    • деінституціональними процесами базового та районного рівнів галузі культури;
    • іншими діями, які мають забезпечити мінімальні культурні стандарти за місцем проживання;
    • забезпечення та контроль реалізації регіональних проектів, що відбуваються за підтримки Міністерства культури України.
  2. Здійснює моніторинг виконання законів, НПА та інших документів. Готує аналітичні звіти.
  3. Надає консультаційну допомогу:
    • керівникам галузі культури ОТГ, районів та ОМС під час формування бюджету в частині виконання мінімальних культурних стандартів та програм, що реалізуються на території відповідного села, селища, ОТГ, міста, держави;
    • під час формування керівних підрозділів, супровід процесів деінституціоналізації галузі та внесення змін в необхідні документи;
    • під час формування програмних та стратегічних документів із врахуванням пріоритетів Міністерства культури на відповідні роки.
  1. Проводить збори раз на два місяці із керівниками структурних підрозділів ОТГ, районів, малих міст з метою інформування про зміни чинного законодавства та визначення проблем/досягнень в окремих ОТГ, районах, містах з метою створення пілотних прикладів.
  2. Відслідковує проблеми галузі культури в громадах та пропонує варіанти їх вирішення із врахуванням особливостей регіонів та інших соціальних та географічних чинників.
  3. Здійснює моніторинг діяльності галузі із метою корегування процесів, збирає об’єктивні статистичні дані, на базі яких вносяться пропозиції до змін в нормативно–правові акти та інші законодавчі документи.