“Інтелектуальна власність у дизайні” – робоча зустріч

30 липня Міністерство культури України спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, у рамках ініціативи «Create.Ukraine», провели робочу зустріч, присвячену питанням захисту прав інтелектуальної власності у дизайні (графічний дизайн, промисловий дизайн, дизайн середовища та веб-дизайн).
Під час спілкування заступник Міністра культури України Юрій Рибачук наголосив, що Мінкультури вбачає своїм завданням створення і впровадження нових, прозорих інструментів підтримки культурних креативних секторів. Зокрема, він нагадав, що виконавча влада вже зробила важливі кроки, щоб такий напрямок, як дизайн, потрапив у сферу уваги держави. Нещодавно, за ініціативою Мінкультури внесено зміни до Закону «Про культуру», де визначено поняття «креативні індустрії».
“Це види економічної діяльності , що мають потенціал до створення додаткової вартості та робочих місць через культурне або креативне вираження, а їхні продукти та послуги є наслідком індивідуальної творчості, навичок і таланту. Це – реклама, архітектура, дизайн, мода – усе те, що ніколи не попадало у фокус державної уваги», – зазначив Юрій Рибачук.
«Нарешті, Міністерством культури започатковано і щорічно проводиться міжнародний форум “Креативна Україна”, бо ми бачимо виняткову важливість в існуванні платформи для політичного та експертного обговорення формування державної політики в сфері креативних індустрій».

Представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, директор Департаменту інтелектуальної власності Валерій Жалдак під час свого виступу окреслив специфіку права інтелектуальної власності в креативних індустріях і секторі дизайну зокрема, а також поділився планами Мінекономрозвитку щодо модернізації засобів та інструментів реєстрації прав інтелектуальної власності, зробивши їх більш зрозумілими, зручними та доступними.

Учасники зустрічі мали змогу обговорити основні стратегії та механізми захисту об’єктів авторського права та права промислової власності в дизайні, питання захисту прав інтелектуальної власності дизайнерів під час проведення тендерів, при роботі з клієнтами та оплаті праці, особливості реєстрації авторських прав і прав промислової власності, впровадження додаткових державних механізмів для спрощення реєстрації прав інтелектуальної власності.

Нагадаємо, що пропозиції та рекомендації у сфері розвитку креативних індустрій приймаються на електрону адресу: ukr.cci@gmail.com.

“Культура є основою творчості та інновацій – саме тому ключовим завданням держави є збереження і примноження культурного розмаїття” – Євген Нищук

8 червня в місті Тульчин у рамках Другої всеукраїнської конференції «Культурні та креативні індустрії як основа розумної стратегії розвитку малої території», відбулась дискусійна панель «Економічна мозаїка України: Cultural claster UA».

У дискусії взяли участь Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, Міністр культури
України Євген Нищук, голова Вінницької ОДА Валерій Коровій, народний депутат України Микола Кучер.

Основною темою обговорення стала демонстрація культурного розмаїття, зокрема, культурної спадщини малих міст України. Спроможність місцевої влади розвивати культурні особливості регіонів і використовувати їх, як ресурси розвитку краю та примноження культурного надбання і туристичної привабливості країни.

Під час свого виступу Міністр культури України Євген Нищук наголосив, що збереженню і відтворенню підлягають не окремі форми та типи культури, а сам феномен національного культурного розмаїття, як спроможність підтримувати динамічні суспільні зміни.

«Ми всі розуміємо, що сьогодні у контексті глобалізації сучасного світу перед країнами стоїть питання підсилення конкурентоспроможності на зовнішніх ринках, у тому числі за рахунок використання таких нематеріальних ресурсів як інтелект, знання, інформація, культура, креативність. Сьогодні на перший план наукових досліджень виходять нові концепції – економіки культури, креативної економіки, індустрій, які їх формують, суб’єктів, які є носіями як креативності, так і інновацій. Немає потреби наголошувати, що культура відіграє значну роль у розвитку інформаційного суспільства, живить інвестиції у соціальну та промислову інфраструктуру, цифрові технології та є важливим двигуном економічних та соціальних інновацій всіх секторів економіки», – зазначив Євген Нищук.

«Культура є якісною основою інститутів та інституцій, традицій та практик, а тому культурне розмаїття – це та спільна платформа, де різні люди на основі спільних цінностей створюють щось нове, корисне, прогресивне. Культура є основою творчості та інновацій – саме тому ключовим завданням держави є збереження і примноження культурного розмаїття».

За словами Міністра культури саме в громадах залишилися ті неповторні зразки традиційної культури, аматорського мистецтва, унікальних ремесел та глибинних традицій, що формують феномен національного культурного розмаїття, які необхідно зберігати та відтворювати. Євген Нищук навів приклади конкретних дій, направлених на переосмислення ролі та значення потенціалу культури для розвитку громад країни в цілому.

Серед іншого, це ціла низка реформ у сфері культури, що здійснюються Міністерством та є частиною пріоритетів Уряду: вступ України до ІККРОМу, приєднання до програми Ради Європи «Культурні маршрути», створення і початок роботи двох інституцій – Українського інституту книги та Українського культурного фонду, запуск інноваційних проектів, як то «Малі міста – великі враження», Академія культурного лідера тощо.

«Ці інноваційні проекти мають неабиякий економічний зиск в частині культури та креативних індустрій – ми фінансуємо ідею і мистецьку частину, а місцеві органи влади – покращення інфраструктури», – говорить Євген Нищук.

На думку голови Вінницької ОДА Валерія Коровія, реалізація культурно-мистецьких проектів  позитивно впливає на розвиток, як міста, так і регіону загалом. «Культура і економіка пов’язані набагато глибше, ніж ми думаємо. Це можна побачити на прикладі Тульчина – спочатку виникла ідея провести мистецький захід і, як результат, сьогодні місто змінюється і це надзвичайно приємно бачити. Натомість, зараз в ОДА, ОТГ, райдержадміністрації, організаторів і бізнес-підприємств є можливість робити цікаві проекти, які змінюють навколишню територію», – розповідає очільник області.

«Створення інсталяції “Щедрик” і графіті на будинках дійсно оживили місто. Варто також зазначити, що за два роки проведення мистецьких фестивалів змінилось не лише місто, а й настрій його жителів. А палац Потоцьких, який був занедбаний впродовж тривалого часу, –  оживає у нас на очах і незабаром, я впевнений, стане Меккою для тисяч туристів. Все це – відповідь на те, чи в потрібному напрямку ми рухаємось», – додав Міністр культури.

Нагадаємо, що 7-8 червня за ініціативи Міністерства культури України була проведена Друга всеукраїнська конференція «Культурні та креативні індустрії як основа розумної стратегії розвитку малої території». Учасниками конференції стали понад 200 представників з усіх регіонів України – голови об’єднаних територіальних громад, очільники малих міст та селищ, керівники галузі культури з малих міст. Захід проводився з метою презентації кращих практик Європейського Союзу з розвитку культурного та туристичного потенціалу малих міст.

Відбулась презентація концепцій реформи децентралізації в секторі культури, представлення проектів з популяризації культурного надбання невеликих міст країн Європейського Союзу та України, а також напрацювання рекомендацій щодо використання історико-культурного туристичного потенціалу міст для сталого економічного розвитку у рамках децентралізації.

Верховною Радою схвалено Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про культуру” (щодо визначення поняття “креативні індустрії”)”

19 червня Верховною Радою України за основу та в цілому схвалено Закон України “Про внесення змін до Закону України  “Про культуру” (щодо визначення поняття “креативні індустрії”)”.

Законом пропонується дати правове визначення терміну “креативні індустрії”, створити умови для охорони, заохочення, підтримки культурного розмаїття, як одного з найважливіших чинників сталого розвитку; уніфікувати види економічної діяльності, які створюють творчий продукт та послуги і потребують належних форм державної підтримки.

Законодавче визначення терміну “креативні індустрії” дозволить розпочати нормотворчу роботу в сфері стимулювання комерціалізації інноваційної творчої діяльності, що базується на розмаїтті форм культурного самовираження, індивідуальній творчості, навичках, таланті. Крім того, це сприятиме подальшому поглибленню імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження 2005 року та виконанню Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Креативна економіка

Вперше поняття “креативної економіки” було введено в обіг у 2000 році в журналі “Business Week”, а в 2001 році вийшла книга Джона Хоукінса “Креативна економіка”, яка сповістила про наступ пост-інформаційної епохи, для якої інформація і знання – це ресурс, а рушійною силою і головною цінністю виступає творчість.

Творчі люди сьогодні – це не лише  представники творчих професій – художники, письменники, артисти. Творчість і креативність затребувані в різних сферах життя – в промисловості, в бізнесі, в управлінні.

Сучасні бізнес-стратегії беруть до уваги не тільки матеріальні, але й нематеріальні активи. Людський, творчий капітал корпорації стає важливою частиною її фінансової спроможності.

Творчий, креативний підхід дає можливість знайти нові, унікальні рішення у світі, що стрімко змінюється. Основними гравцями креативної економіки є не лише бізнес (великі підприємства та корпорації творчих індустрій, малі та середні фірми так званих креативних кластерів), але й традиційні організації культури (такі як театри, музеї та бібліотеки), а також посередницькі агенції (між владою та бізнесом), ціллю яких є підтримка культурних індустрій і які виконують консультативні функції, аналіз та оцінку можливого чи подальшого розвитку.

Окрім цього в центрі такої економіки – творчі, незалежні люди з інноваційними ідеями та винахідливістю, які мігрують між різними секторами економіки і творять рухоме творче середовище.

Креативна економіка та культурний капіталізм впливають на образ міст, сприяють взаємопроникненню різних сфер мислення та зайнятості.

Культурна економіка переважно регулюється державними інституціями і реалізується через культурну політику, яка в свою чергу відображає ідеологічні принципи її творців (бюджетна підтримка, повна дотація, вільний ринок тощо) і тому культурна політика неможлива без чіткого розуміння що таке культура.

Коротко про креативний клас

У XX ст. Йозеф Шумпетер виділив підприємництво як четвертий фактор виробництва, невідомий у класиків марксизму. Відповідно до його концепції, підприємці формують інноваційні рішення і грають ключову роль в суспільному прогресі.

На початку XXI століття популярною стала нова концепція “креативного класу“. Це поняття стало широко використовуватися після появи бестселера соціолога Річарда Флоріди “Креативний клас: люди, які змінюють майбутнє”.

У книзі йдеться про те, як представники творчих професій формують сьогодні, по суті, новий суспільний клас, який починає визначати не тільки розвиток окремих організацій, зростання і процвітання цілих міст і регіонів, але й міць держав на світовій геополітичній карті.

Слід розділяти академічний і практичний підходи до поняття “культурна індустрія”. Вчені зазвичай виділяють дві необхідні ознаки культурної (креативної) індустрії: індивідуальний підхід при розробці продукту і домінуюче значення нематеріальної складової в його цінності.

На практиці ж дослідники використовують статистичні дані, які відповідають міжнародним стандартам. Тому, щоб визначити, які галузі відносяться до креативних, доводиться орієнтуватися на існуючу систему класифікації професій і підприємств.

Найбільш актуальним для дослідників-практиків на сьогоднішній день є визначення, дане Річардом Флоридою. У своїй книзі він відносить до ядра креативного класу людей, зайнятих в науковій і технічній сфері, архітектурі, дизайні, освіті, мистецтві, музиці та індустрії розваг, чия економічна функція полягає у створенні нових ідей, нових технологій і нового креативного змісту.

Крім ядра, креативний клас включає велику групу креативних фахівців, що працюють у сфері бізнесу, фінансів, права, охорони здоров’я та суміжних областях діяльності. На думку Флориди, основною метою місцевої влади на сьогоднішній момент має бути створення сприятливих умов для життя креативного класу.

Homo creativus – це високомобільна людина, що вибирає собі місце для життя в різних частинах світу. Щоб привернути креативних людей, недостатньо комфортних умов праці і високої зарплати, потрібно створити конкурентоспроможну міську інфраструктуру. Містам необхідно піклуватися про креативний клімат.

В останні роки влада багатьох країн, регіонів і міст звернула увагу на проблему розвитку креативних індустрій. Наприклад, прем’єр-міністр Великобританії Гордон Браун недавно заявив у своєму інтерв’ю, що пріоритетними секторами британської економіки стають не аерокосмічна галузь і суднобудування, а індустрія моди, кіно, музики. Він вважає, що саме ці галузі будуть домінувати в експорті і стануть рушійною силою для створення нових робочих місць.

У Німеччині на тлі зростаючої глобальної конкуренції креативні індустрії також розглядаються як сектор з найбільшим потенціалом. Ліберальна демократична партія і Міністерство економіки і технологій активно проводять дослідження та виробляють рекомендації на національному рівні. Місцеві влади проявляють не меншу активність. У кожному регіоні експерти провели моніторинг креативних індустрій, за підсумками якого були розроблені рекомендації для політиків та міських адміністрацій. Зазвичай розробники рекомендацій розглядають три ключові аспекти: мережеві взаємодії, маркетинг та імідж регіону, можливості інституціоналізації та співробітництва.

У 2004 р. у звіті під назвою “Креативна економіка Лондона” саме творчість була названа найважливішим з факторів виробництва і необхідною умовою міського розвитку. У свою чергу культура є ґрунтом для народження і зростання креативності. Місто з розвиненою культурою притягує більше креативних людей.

Важливо усвідомлювати, що кордон між високою культурою і субкультурою сьогодні розмивається. Раніше місту досить було мати декілька театрів і музеїв, щоб бути привабливим для великого бізнесу. Сьогодні бізнес-еліта і люди креативних професій відвідують рок-концерти і гей-клуби.

Міським адміністраціям слід дотримуватися політики плюралізму та різноманіття в питаннях культури і мистецтва. Слід враховувати непрямий характер зв’язків між культурою та економікою.

Мистецтво не стає повністю комерційним. Воно вигідно бізнесу не тому, що безпосередньо приносить прибуток, а тому, що створює атмосферу, необхідну для креативності. Також культура може служити маркетинговим цілям регіональної влади. Однак не варто забувати про недоліки такого підходу і підпорядковувати культуру лише прагматичним цілям.

Першоджерело: http://www.creativecities.org.ua/uk/creative-industries/texts/?newsid=26

У Києві відбудеться круглий стіл “Create.Ukraine”

У рамках розвитку креативних індустрій в Україні Міністерством культури України буде проведено круглий стіл “Create.Ukraine” на тему “Дизайн” 13 липня 2018 року у м. Києві.

Під час круглого столу заплановано обговорення актуальних питань щодо сучасного стану, проблем та перспектив розвитку графічного дизайну, промислового дизайну, дизайну середовища та веб-дизайну в Україні. Зокрема будуть розглянуті питання формування необхідних умов для посилення конкурентноспроможності українських дизайнерів як підприємців, розвитку їхнього потенціалу в питаннях експорту та промоції України у світі через дизайн.

Контактна інформація за телефоном:

(044)-234-40-94 – Михайленко Артем

Мінкультури провело круглий стіл “CREATE.UKRAINE” щодо перспектив розвитку дизайну в Україні

13 липня у Києві відбувся круглий стіл з креативних індустрій «Create.Ukraine» на тему «Дизайн», ініційований Міністерством культури України.

Учасники заходу обговорили низку актуальних питань щодо сучасного стану, проблем та перспектив розвитку графічного дизайну, промислового дизайну, дизайну середовища та веб-дизайну в Україні. Зокрема, розглянули питання формування необхідних умов для посилення конкурентоспроможності українських дизайнерів як підприємців, освіти у сфері дизайну, розвитку потенціалу до експорту та промоції України у світі через дизайн.

Активну участь у заході взяли представники Міністерства культури України, Міністерства інформаційної політики України, Офісу із залучення та підтримки інвестицій “UkraineInvest”, також Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства закордонних справ України, Офісу з просування експорту,  Спілки дизайнерів України та відомі дизайнери за певними напрямами.