ІІІ Всеукраїнська конференція «Культура і креативні індустрії як основа розумної стратегії розвитку малої території»

Український центр культурних досліджень у співпраці з Інститутом культурної політики та Тульчинською міською об’єднаною територіальною громадою планує видання збірки успішних кейсів у сфері культурних і креативних індустрій України, яку буде надруковано у рамках ІІІ Всеукраїнської конференції «Культура і креативні індустрії як основа розумної стратегії розвитку малої території» (6 – 7 червня 2019 року у м. Тульчин, Вінницька обл.)

 

Якщо Ви бажаєте розповісти про свій досвід, поділитися цікавою практикою, надсилайте презентаційну статтю та заявку на електронну адресу: conferenceTulchin@ukr.net до 15 квітня 2019 року.

У темі листа вказати: стаття2019

 

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ

– об’єм матеріалів до 6 сторінок (формат А4)

– редактор Word 97-2003;

– шрифт Times New Roman;

– кегль 12;

– інтервал 1,15;

– абзацний відступ – 1.25;

– усі поля – 2 см;

– – у правому верхньому куті сторінки вказується ПІБ автора, науковий ступінь, вчене звання (за наявності), посада, назва організації/установи, місто

– через один інтервал подається назва та текст статті;

– посилання на джерела в тексті подаються із зазначенням номера джерела в алфавітному списку та сторінки [1, с. 12];

– після тексту пропускається один рядок і в центрі прописними літерами жирним шрифтом прописується ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ

Прізвище, ім’я, по-батькові,

кандидат культурології,

науковий співробітник

Українського центру культурних досліджень

м. Київ

НАЗВА ДОПОВІДІ

Текст…………………………………………………………………………………………… [1, c.12].

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:

  1. Нема приповідки без правди /Упоряд. Н.Бєлєнькова. – К. : Молодь, 1963. – 178 с.
  2. Словник фразеологізмів української мови / відп. ред. Винник В.О. – К. : Наукова думка, 2003. – 788 с.
  3. Тропина Н. П. Зарождение нового жанра дискурсологии / Н. П. Тропина // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Лінгвістика : наук. журн. / Херсон. держ. ун-т. – Херсон: 2015. – С. 147-149.

ЗАЯВКА  Word

Міжнародна наукова конференція «КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА У ХХІ СТОЛІТТІ: ЗБЕРЕЖЕННЯ, ВИКОРИСТАННЯ, ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ», 19-20 жовтня 2018 р., м. Вінниця

Міністерство культури України
Управління охорони культурної спадщини Міністерство
Український центр культурних досліджень
за підтримки Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні

19-20 жовтня 2018 р.

Місце проведення: готель «Франція», вулиця Соборна, 34, Вінниця, 21000.

Міжнародна наукова конференція

«КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА У ХХІ СТОЛІТТІ: ЗБЕРЕЖЕННЯ, ВИКОРИСТАННЯ, ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ»

Метою конференції є ознайомлення та обговорення питань розвитку глобальних тенденцій збереження культурної спадщини, що актуалізувались протягом останніх десятиліть, комплексного підходу до збереження культурної спадщини у тому числі у випадку збройного конфлікту.

У рамках конференції відбудеться презентація вперше здійсненого перекладу українською  мовою керівних настанов до реалізації Конвенції про охорону світової культурної і природної спадщини 1972 року.

Гість конференції – почесний президент Міжнародної Ради з охорони пам’яток та визначних місць (ІКОМОС) пан Густаво Араоз. 

Реєстрація для участі в конференції триває за посиланням

Кількість місць обмежена.

Захід орієнтований на голів міських державних адміністрацій, об’єднаних територіальних громад на яких розташовані об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, представників  регіональних органів охорони культурної спадщини, громадських активістів та організацій, метою діяльності яких є захист культурної спадщини.

Організатори забезпечують поселення, харчування учасників. Підтвердження про участь буде надіслано до 14 жовтня 2018 року на надану електронну адресу.

Міжнародна конференція: “Народні художні промисли як складова креативних індустрій: перспективи, промоція, просування”

11-12 вересня 2018 року у місті Херсон відбудеться Міжнародна конференція

“Народні художні промисли як складова креативних індустрій: перспективи, промоція, просування”

В конференції беруть участь:

  •         Юрій Рибачук – заступник Міністра культури України
  •         Діана Дікусар – директор Центру з охорони і просування нематеріальної культурної спадщини (Молдова)
  •         Наталя Канжя – майстриня (Молдова). Народні промисли Молдови  в контексті сучасності
  •         Асмер Абдуллаєва – арт-критик і педагог Мистецької академії Азербайджану (Азербайджан)
  •         Айгун Алієва  – Директор “ZADAGAN Home Textile”
  •         Ана Шаншіашвілі – доктор Art Historian, креативний директор Georgian Heritage Crafts
  •         Юлія Філіп’єва – менеджер проекту Craft it! (Україна)
  •         Олена Задорожна – комунікаційний менеджер Craft it! (Україна)
  •         Євгенія Бистрицька – директор Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв
  •         Валентина Ткач – майстриня, організатор школи ткацтва. Школа ткацтва – традиція в часі
  •         Ірина Пурига – зберігач фондів Музею Кролевецького ткацтва Сумської обл.

Часи роботи конференції: 11.09 з 10.00 – 19.00

                                               12.09 з 9.30 до 13.00

МОВИ КОНФЕРЕНЦІЇ
українська, англійська, російська (для експертів з країн Східного партнерства)

ОПИС КОНФЕРЕНЦІЇ 

Фінансування — це лише одна з проблем галузі, та більше, вона не є ключовою, і навіть наявність фінансування не гарантує його ефективного та розумного використання. Глибша проблема полягає в невмінні користуватися вже наявними ресурсами або шукати нові способи та підходи до діяльності галузі (наприклад, отримання не державного, а приватного фінансування). Тому важливим є розвиток адаптивних підходів у НХП, витворення нових методів підтримки та розвитку галузі.

Народні художні промисли потребують модернізації. Теза майстрів полягає в тому, що народні художні промисли — це основа автентичності України, її самобутності та національної ідентичності. Варто зауважити, що традиції не існують в ізоляції: вони будуть затребувані, почуті і сповнені сенсом  тоді, коли відповідають на виклики сучасності, коли в патернах минулого ми  знаходимо натхнення для роботи з питаннями, які бентежать нас сьогодні.

Ремесла— це функціональна галузь, що завжди реагувала на практичні запити суспільства. Народні художні промисли ніколи не були ізольованим і чистим «мистецтвом заради мистецтва», вони пристосовувалися до епохи і мають оновитися в Україні XXI століття. Кажучи про ремесла як основу автентичності, не варто забувати, що автентичність — це не зафіксована назавжди форма. Автентичність теж змінна, вона містить не лише орієнтацію на минуле, а й пошуки майбутнього, які мають відбиватися і в народних художніх промислах. Тому модернізація ремесел значить не перетворення на кітч, а відкриття універсального потенціалу ремесел, що може бути застосовний до сучасних і майбутніх ситуацій.

РЕЄСТРАЦІЮ ЗАВАРШЕНО