МОНІТОРИНГ ЩОДО СТАНУ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ НКС, ВНЕСЕНИХ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕРЕЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ. «Художнє дереворізьблення Чернігівщини»

На виконання Наказів Міністерства культури України № 548 від 27.07.2015 та № 1319 від 11.12.2017 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.01.2018 за №31472) Український центр культурних досліджень щорічно має ініціювати самомоніторинг елементів та власний моніторинг центру щодо стану життєздатності елементів НКС, що внесені до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Вашій увазі пропонуємо результати моніторингу по елементу 017.нкс «Художнє дереворізьблення Чернігівщини».

 

Різьблення по дереву – це мистецтво, яким славилися стародавні слов’яни ще в ХІ столітті. У ХVІІІ-ХІХ ст. різьблення в Україні досягло найвищого рівня. На Чернігівщині розповсюджений такий вид різьблення як – художнє різьблення по дереву з плоскою рельєфною технікою тригранно-виїмчастого різьблення. Зразки виробів ХІХ-ХХ ст. у великій кількості збереглися у музеях України. Значною відмінністю чернігівських різьбярів було використання в орнаментах солярних розеток, які відрізнялись за кількістю їх використання у роботі, по моделюванню в поєднанні трикутних елементів виїмчастого різьблення (сливки).

Наказом Міністерства культури України від 04 липня 2019 року №510 «Художнє дереворізьблення Чернігівщини» включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

 

Ознайомитись з моніторингом елементу можна на сайті Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації за посиланням http://dkult.cg.gov.ua/index.php?id=406984&tp=0

Щодо результатів ZOOM наради за участі керівників структурних підрозділів галузі обласного рівня, керівників відділів культури, директорів та заступників директорів Обласних центрів народної творчості та Обласних науково – методичних центрів, майстрів, представників громадських організації, які діють в сфері НКС

22 липня 2020 року відбулась ZOOM нарада за участі керівників структурних підрозділів галузі обласного рівня, керівників відділів культури, директорів та заступників директорів Обласних центрів народної творчості та Обласних науково – методичних центрів, майстрів, представників громадських організації, які діють в сфері НКС

Під час наради було підняте питання про документи, що регулюють ведення Національного переліку, повноваження експертної ради, алгоритми роботи.

Враховуючи, що в документі «Звіт щодо стану життєздатності елементів НКС, включених до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, за 2019 рік» зазначено негативну динаміку стану життєздатності практично всіх елементів включених до Національного переліку та результати голосування  експертної ради про прийняття Звіту без зауважень (протокол № 1 -2020 від 28.02.2020) учасники наради наголосили про відсутність будь – яких повідомлень про результати відповідно до п 5 розділу 4 «Порядку ведення національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України», що мали бути надіслані в 30 – денній термін до відповідних обласних структур із зазначенням вимог щодо покращення ситуації.

Учасники наради підготували Резолюцію та уповноважили Український центр культурних досліджень звернутися до Міністерства культури та інформаційної політики України з вимогою створення незалежної експертної групи задля оцінки звіту та з пропозицією проведення моніторингу життєздатності елементів, що включені до Національного переліку з виїздом на місця історичних ареалів виникнення елементів

Відео наради за посиланням https://youtu.be/FiSHXHPxRc0

Протокол Zoom 22.07.2020.docx

 

Важлива інформація

Шановні колеги, друзі!

Останнім часом мережею Інтернет поширюється недостовірна інформація  від заступника директора з наукової роботи  Українського центру культурних досліджень (УЦКД)  пана Фетисова І.Б.

Іллю Фетисова було запрошено конкурсною комісією УЦКД обійняти посаду заступника директора з наукової роботи, враховуючи його досвід роботи та статус члена глобальної мережі фасилітаторів ЮНЕСКО.

Очікування від нього – об’єднання всіх ключових гравців у сфері нематеріальної культурної спадщини, а саме: Національної спілки майстрів  народного мистецтва України,  обласних центрів народної творчості та науково – методичних центрів культури, університетів та інших навчальних закладів, музеїв, громадських організацій та активістів, які працюють з метою збереження наших традицій та їхньої популяризації.

Першочерговим завданням, згідно з посадовими обов’язками заступника директора з наукової роботи, була підготовка звіту на виконання гранту ЮНЕСКО «Оцінка потреб у зміцненні національного потенціалу України у розробці стратегії охорони нематеріальної культурної спадщини». Враховуючи той факт, що Фетисов І.Б. був залучений до виконання робіт під час реалізації другого етапу проекту за цивільно-правовим договором, виконання завдання не мало викликати труднощів.

Станом на сьогодні є незрозумілим  негативна  інформаційна кампанія з боку пана Фетисова І.Б., враховуючи, що він систематично отримував та опрацьовував  всі документи проекту, а під час підготовки звіту жодних  питань та зауважень  у нього не виникало.

Я вимушена констатувати, що з приходом пана Фетисова І.Б. на посаду заступника директора,  атмосфера  в колективі УЦКД стала напруженою, з’явились письмові кляузи і пасквілі на працівників, перш за все молодих фахівців, які працюють у галузі за покликом душі. Всі розмови, намагання спрямувати енергію Іллі Борисовича на виконання своїх службових обов’язків – марні.

На мою думку, ситуація, що склалася, це намагання спаплюжити репутацію установи, яка за останні декілька років змогла актуалізувати питання збереження і популяризації Нематеріальної культурної спадщини України, впровадивши механізми фінансової підтримки носіїв традицій (конкурс «Жива традиція») та презентувавши унікальність наших традицій світовій спільноті («Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини»).

Мета пана Фетисова І.Б. зрозуміла – зіпсувати ділову репутацію установи та її працівників  з метою подальшої реорганізації УЦКД у вузькопрофільний заклад, якій Ілля Борисович  має намір очолити, про що він неодноразово заявляв під час робочих нарад та зборів трудового колективу.

Враховуючи ситуацію, що склалася, мною прийнято рішення про проведення 7 липня 2020 року об 11.00  Відкритого звіту УЦКД про виконання гранту ЮНЕСКО «Оцінка потреб у зміцненні національного потенціалу України у розробці стратегії охорони нематеріальної культурної спадщини».

Як керівник установи, я залишаю за собою право про відкликання змістовної частини гранту, а саме Аналітичного Звіту «Оцінка потреб у зміцненні національного потенціалу України у розробці стратегії охорони нематеріальної культурної спадщини».

Вважаю, що є достатньо підстав для оскарження у судовому порядку інформації, яку розповсюджує пан Фетисов І.Б. з метою визнання такої недостовірною, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію Український центр культурних досліджень та моїх колег.

То ж, готуючи позов, маю надію, що крапки над «і» в цій ситуації розставить суд і ми з Вами зможемо плідно працювати над формуванням іміджу України в спільноті ЮНЕСКО.

 

 

З повагою,

Заслужена артистка України

директор Українського центру культурних досліджень        Ірина Френкель

 

 

Публічний звіт Українського центру культурних досліджень на виконання гранту ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини»

7 липня 2020 року об 11 годині в онлайн форматі відбудеться публічний звіт Українського центру культурних досліджень на виконання гранту ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини»

Попередня реєстрація є обов’язковою за посиланням  https://forms.gle/4w8rXYuysRvnXKm79

Просимо звернути увагу, що останнім пунктом заповненої анкети є згода на обробку персональних даних.

Повідомляємо, що інформація про всіх учасників має бути розташована у відкритому доступі на інформаційних ресурсах УЦКД.

Без Вашої згоди на обробку персональних даних Ви не можете взяти участь в засіданні.

 

Посилання на  он – лайн ресурс буде надіслано персонально на Вашу електронну пошту після перевірки Ваших даних.

«Найбільш вразливою під час пандемії є галузь культури», – директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель

Сьогодні українське суспільство зіткнулося з рядом викликів, які змушують переосмислювати цінності і підходи в комунікації. Думкою про рівень небезпек у контексті дотримання прав людини, про готовність громадян обирати свободу попри небезпеку ми поцікавилися* в заслуженої артистки України, директорки Українського центру культурних досліджень Ірини Френкель.
1. Досить часто стали звучати думки про те, що світ після пандемії вже ніколи не буде іншим. А яким, на Вашу думку, він буде?
Інформаційні та психологічні атаки, під впливом яких знаходились мешканці України та інших країн протягом двох останніх місяців, уже змінили поведінку людей, що надало поштовх до формування нових соціальних відносин, використання інтернет-технологій для дистанційних форм спілкування, запровадження дистанційної роботи і як наслідок – зміну ціннісних орієнтирів. На перший план виходить зручність помешкання, наявність якісних гаджетів, швидкого інтернету, можливість знаходиться на вулиці без сторонніх осіб і головне – економія часу на пересування містом у trafic jam.
В умовах карантинних обмежень великі міста швидко втратили привабливість і стали великою проблемою для населення у зв’язку із відсутністю транспортного сполучення, як наслідок – ускладнення пересування в межах міста; закриттям парків та скверів, як наслідок – відсутність можливостей занять спортом і прогулянок; закриттям ринків, як наслідок – відсутність можливості вибору та зрозумілий стрибок цін на продукти харчування в супермаркетах; закриттям культурно-розважальних установ, як наслідок – відсутність можливостей якісного проведення вільного часу та багато іншого, заради чого людина переїжджає до великого міста. Карантинний період довів, що наявність офісу і постійна присутність у ньому працівників не є обов’язковою умовою для ведення бізнесу.
Тому ми будемо спостерігати поступову міграцію до невеликих міст задля того, щоб під час можливих майбутніх карантинів не відчувати дискомфорт повсякденного життя.
Окрім цього, людство відчуло, скільки часу воно інвестує для заробляння коштів, які безглуздо витрачаються на те, без чого ми можемо легко жити.
Все це вплине на ринок нерухомості, особливо оренди житла у великих містах, яке є незрозуміло високим і примушує працювати 24/7 задля того, щоб сплачувати обов’язкові щомісячні витрати, позбавляючи себе можливості нормального спілкування з членами родини.
Головне – ми відчули плин часу і зрозуміли його цінність.
Все це побудує умови для нового світу, в якому дистанційна робота, онлайн-спілкування, можливість створення умов для автономного перебування (зелена енергетика) та невеликі міста – стануть в пріоритеті для збереження людської популяції.
2. Психологи стверджують, що у часи випробувань (як під час пандемії) людьми керує страх та інстинкти виживання. Чи здатні мивберегти вищі людські цінності в умовах викликів сьогодення?
Інстинкт виживання пробуджує приховані риси, коли людина перетворюється на істоту, яка готова на будь-які дії, щоб залишитися живою. Страх за власне здоров’я – це інструмент для будь-якої влади сформувати в суспільстві негативне ставлення до певних категорій населення. В Україні це відбулось, наприклад, із заробітчанами, повернення яких в Україну міфологічно пов’язано із поширенням захворювання.
Для збереження вищих людських цінностей необхідні відповідні умови життя, відсутність інформаційних атак, що знищують цінності людського буття.
3. Сьогодні питання збереження незалежності України постає особливо гостро. Чи готове суспільство відстоювати свою свободу, опинившись в умовах обмеження дій?
До початку карантину суспільство також було поділено на дві частини, одна – готова за будь-яких обставин відстоювати незалежність, друга не могла визначитись, або відмовчувалася.
Під час пандемії кількість патріотів України не збільшилась і не зменшилась. На мою думку, для патріотичної частини не існує обмежень щодо відстоювання Незалежності України в будь-який час.
4. Очевидно, що держава як інституція змушена обмежувати права і свободи громадян під час пандемії. Але є велика небезпека зловживання владою. Наскільки великою є ця проблема для України?
Не лише в Україні, а й в інших країнах ми спостерігаємо узурпацію влади в різних масштабах та проявах. Для України це велика проблема, враховуючи постійну зміну політичних течій, облич, нестабільну економічну ситуацію та несформований політичний істеблішмент.
Останні два місяці я дивилась багато новинних каналів європейських країн. Лише канцлерка Німеччини попросила вибачення в громадян за обмеження їхніх демократичних свобод і підкреслила необхідність повернення їхніх прав. І це пані Меркель говорила в розпал карантину, коли не зупинялися потяги, продовжувалось авіасполучення не лише в межах країни і населення мало можливість займатися спортом в парках і скверах за умови збереження соціальної дистанції.
5. Компанії Apple та Google розпочали спільну роботу над технологією, яка дозволить користувачам відстежувати можливі контакти з хворими на COVID-19. Чи не вважаєте Ви це порушенням прав людини?
Це порушення демократичних прав та свобод. Взагалі за кілька років ми дізнаємось частково правду про пандемію. Але вже найближчим часом ми станемо свідками змін на економічному ринку та нового співвідношення політичних сил у світі.
6. Суспільство може відстояти свої права, коли люди об’єднуються. Але є велика небезпека отримати у майбутньому суспільство самотніх людей. Чи зможуть люди відстоювати свої права у новій реальності?
Так, зможуть, завдяки новим технологіям. Вже зараз активно використовуються онлайн-петиції, онлайн-зібрання тощо.
7. Пандемія колись закінчиться, як людям відновити зв’язки? Як перестати боятися доторкнутися одне до одного? Чи ми зараз народжуємо онлайн-суспільство?
Найбільш важко буде відновити зв’язок «культурний продукт – користувач (глядач)». Тому найбільш вразливою під час пандемії є галузь культури. Ця сфера буде оговтуватися від двомісячної зупинки більш ніж два роки. На сьогодні відсутні універсальні рішення щодо виходу з пандемічної кризи культурних установ. Це пов’язано з багатьма складовими. Вивчаючи історію мистецтв, ми бачимо, що після кожної пандемічної кризи культурні напрямки трансформовувались і переживали розквіт.
В минулі часи не було інтернету, тому пандемії не впливали на посткризовий попит на культурний продукт. На сьогодні онлайн-трансляції, інтернет-екскурсії, оцифровані експонати, картини – все, що заповнило інтернет протягом останніх двох місяців, стало занадто доступним і нанесло шкоду існуючої системі продажу культурного продукту. Така ситуація не має минулого і не залишає надії на майбутнє.
Вікова група до 35 років із задоволенням продовжуватиме культурне онлайн-життя, а вікова група після 35 років буде з осторогою приймати рішення щодо відвідання концертних залів, в яких збирається від 100 і більше осіб. Ми ще не зрозуміли, але відчуємо з часом, що зв’язок «глядач – митець» відчутно зруйнований через існуючі системи віртуальної реальності.
Проблема не має свого вирішення. Проміжкові рішення відсутні. Ми або навчаємось жити в нових умовах з короно вірусом і повертаємось за емоціями й енергетикою до культурних установ, або мистецтво поступово втратить для суспільства «емоційну цінність».
Щодо формування онлайн-суспільства. Віковий ценз активних користувачів до карантину був 12 – 35 років. Наразі ми можемо говорити про розширення вікового цензу до 75 років. Під час карантину наші бабусі і дідусі опанували нові технології для спілкування з дітьми та онуками, вимушені були користуватися онлайн-послугами, слухати онлайн-концерти тощо. Тому відновлення зв’язків буде важким і тривалим.
___________________________
* Спілкування відбувалося в межах проєкту Музею Гідності у Львові «Людська гідність в контексті суспільних викликів». Він зародився як реакція на ситуацію, в якій ми опинилися через COVID-19. Очевидно, що ми змушені переосмислювати цінності і підходи в комунікації. Однак ключовим питанням залишається питання поваги до людської гідності.
Пандемія, викликана COVID-19, стала тим «лакмусовим папірцем», який дає можливість побачити особливості індивідуального сприйняття, рівень соціальних взаємодій, а найголовніше – наскільки держави готові дотримуватися чи порушувати права людини та громадянина.
Ми цікавимося думками провідних мислителів/мислительок, діячів/діячок культури, громадських активістів/активісток, аби разом вистояти і не втратити найважливіше – свободу.
Музей Гідності не обов’язково розділяє погляди та думки авторів.

Статистичні дані поданих заявок до участі у Академії культурного лідера

Протягом квітня – травня 2020 року до Міністерства культури та інформаційної політики надходили заявки на конкурсний відбір для участі в другому колі Академії культурного лідера (АКЛ)
Умови було змінено.
Приоритетним для всіх організаторів є формування спроможних команд.
Таким чином ми маємо 72 команди, які виявили бажання пройти навчання в АКЛ.
Вашій увазі статистичні дані поданих заявок по областям України та розподілом по кластерам.

Звернення Українського центру культурних досліджень до Уряду України та Верховної Ради України

Прем’єр-Міністру України
Голові Верховної Ради України
Депутатам Верховної Ради України

Шановні керівники держави та депутати!
Звертаюсь до Вас у зв’язку із критичною ситуацією, що складається у галузі культури України через
поширення епідемії коронавірусу й впровадження надзвичайних заходів, зокрема скорочення
фінансування галузі культури України у зв’язку із необхідністю вирішення інших, на Вашу думку,
термінових завдань, що стоять перед суспільством.
Сьогодні стало відомо про скорочення культурних програм, які крок за кроком впроваджувалися
після революції гідності 2014 року.
Напевно Вам невідомо про те, що протягом останніх років Міністерством культури України були
створені потужні механізми, що вплинули на формування професійного культурного ринку,
зокрема ринку креативних індустрій, що є важливою складовою економіки в постіндустріальному
суспільстві. Були створені механізми фінансування культурних операторів шляхом проведення
відкритих грантових програм, що створило рівні умови для всіх учасників ринку незалежно від
форми власності.
Достатньо зауважити, що внесок креативної галузі у ВВП України складає 4,6% (для порівняння, внесок будівництва становить 3,8%), що дає навіть Вам можливість прорахувати кількість робочих місць, питому
вагу власних надходжень працівників креативної сфери та оцінити самозайнятість населення на
цьому ринку.
Враховуючи ситуацію, я не намагаюсь доводити Вам цінність продукту, що виробляє галузь,
змінюючи нашу країну. Я не буду говорити про суспільну цінність культурної ідеї, яка об’єднує /
«зшиває» країну, враховуючи війну на Сході України, інформаційні атаки, та формує ідентичність
наших регіонів в глобальному світі.
Культура – це складова повсякденного життя. Це не люксовий товар, як мерседес, або дороговартісні годинники, без яких можна прожити.

Культура – це ми, це толерантність, це відношення один до одного, це модель поведінки людей.
На відміну від європейських урядів, які зараз розробляють спеціальні додаткові програми
для підтримки культурного сектору в посткоронавірусну епоху, Ви намагаєтесь спрямувати
українців в духовний карантин, який вплине на подальший розвиток суспільства.

Від імені Українського центру культурних досліджень, директор Ірина Френкель

 

Починається другий цикл Програми “Академія культурного лідера”

Міністерство культури, молоді та спорту України спільно з Гьоте Інститутом в Україні та ГО “Інститут культурної політики” оголошують про початок другого циклу Програми “Академія культурного лідера”, спрямованої на стимулювання культурної сфери в громадах.

Найважливіше про Програму:

  • потужна тренерська команда з практиків в сфері культури, бізнесу та урядування за підтримки експертів з Німеччини;
  • 5 модулів (по одному тижню) впродовж червня 2020 – червня 2021 років;
  • 50 команд з об’єднаних територіальних громад (ОТГ) з усіх областей країни, орієнтованих на вирішення конкретних суспільно важливих проблем своєї громади через культурно-мистецькі проєкти;
  • навчальні візити до Німеччини, Чехії та Швеції.


Деталі про Програму
та заявка для участі.

 

Джерело

Семінари «Як включити елемент НКС до Нацпереліку?»

Термін  проведення 25 лютого – 10 квітня 2020 року

На виконання Наказу Міністерства культури України № 548 від 27.07.2015 року Український центр культурних досліджень оголошує про проведення безкоштовних семінарів щодо підготовки облікових карток на елементи нематеріальної культурної спадщини України для подальшого подання їх на розгляд Міністерства культури, молоді та спорту України з метою включення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Семінари проводитимуться заступником директора УЦКД з наукової роботи Фетисовим Іллею Борисовичем щовівторка, щосереди, щочетверга об 11.00 у приміщенні Українського центру культурних досліджень за адресою м. Київ, вул. Ярославів вал, 36-38.

Попередня реєстрація на семінари є обов’язковою.

Заявки на участь у семінарі надсилайте на електронну адресу: uccseducate@gmail.com з зазначенням у темі листа – семінар «Як включити елемент НКС до Нацпереліку».

Важливо:

Згідно п.1 Розділу II Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, подавачем облікових карток виступають виключно юридичні особи, тому для участі у семінарах необхідно надати лист про направлення представника від зацікавленої юридичної особи (органу державної влади або органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації всіх форм власності, творчої спілки, громадського об’єднання).

Участь у семінарах є безкоштовною, проте оплату проїзду, проживання та харчування учасників здійснює відряджаюча сторона.

У випадках виникнення необхідності, надання консультацій з підготовки облікової картки може проводитись за місцем знаходження зацікавленої сторониОплата витрат, пов’язаних з проїздом та перебуванням (за необхідності) фахівця, здійснюється за рахунок приймаючої сторони.

Нагадуємо, що облікові картки на елементи НКС України надсилаються до Міністерства культури, молоді та спорту України до 15 квітня та до 15 жовтня.

Наказ Міністерства культури України від 28 грудня 2019 року № 978 “Про внесення змін до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України”

Додаток до наказу1

Наказ

Гуцульська колядаПерелік НКС