Запрошує віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини

Український центр культурних досліджень Мінкульту (УЦКД) презентував новий проект — віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини. Його відвідувачі, не виходячи з дому, зможуть ознайомитися не лише з елементами, що входять до національного переліку — а це петриківський розпис, козацькі пісні Дніпропетровщини косівська кераміка, кролевецьке переборне ткацтво, пісенна традиція села Лука Києво-Святошинського району Київської області, вишивка «білим по білому» з Решетилівки на Полтавщині, — а й з традиційними ремеслами, обрядами, що просуваються до цього списку чи є в місцевих переліках. А ще побувати на Вінниччині, Закарпатті чи на Поліссі, де в багатьох селах ще й до сьогодні збереглися самобутні промисли, такі як бортництво й технології випічки обрядових хлібів, ткацтва і килимарства, лозоплетіння, в’язання віників, приготування страв, як-от «юшка у три риби» у Балаклійському районі на Харківщині, і на власні очі побачити, що і як робиться.

Як зазначила під час презентації, яка відбулася у форматі круглого столу, заступник директора центру з наукової роботи Катерина Гончарова, кожен елемент матиме окрему музейну кімнату, в якій буде зібрано інформацію про традиції та їх носіїв Нині відбувається накопичення матеріалів, фольклористи та етнографи працюють у регіонах, де проводять фото- та відеофіксацію.

Музей уже оголосив конкурс «Жива історія», в рамках якого буде продовжено збір матеріалів про українські традиції і звичаї, вірування, обряди. Етнолог, педагог Олександр Босий, який за тридцять років провів десятки експедицій на Поліссі, зібрав 25 тисяч обрядів, пов’язаних з ткацтвом і нитками.

— Нематеріальна культурна спадщина зникає на очах, — каже дослідник. — Найархаїчніший регіон — Полісся — було знищений Чорнобилем. Багато втрачено у селах, які затопили, створюючи штучні моря. Тож маємо нині активно працювати, щоб зберегти те, що залишилось.

— До списку термінової охорони входять козацькі пісні Дніпропетровщини, — каже завідувачка науково-дослідного відділу інноваційних технологій та популяризації культури УЦКД, кандидат філологічних наук Валентина Телеуця. — Цей елемент входить до списку ЮНЕСКО. На жаль, серед його носіїв лише одне село, у якому сім-вісім чоловік ще знають і співають старовинні козацькі пісні. Вони поважного віку, народилися у 20—30-х роках минулого століття. Коли козацькі пісні тільки було внесено до списку ЮНЕСКО, у регіоні за підтримки місцевої влади проводили майстер-класи, зустрічі з виконавцями. Нині ця робота припинилася, і якщо найближчим часом знання старших не перебере молодь, то ми назавжди втратимо козацькі пісні, цей безцінний досвід багатьох поколінь.

Як зазначила Катерина Гончарова, основна цільова аудиторія музею — молоді науковці, освітяни, молодь за кордоном. Автори проекту працюють над створенням англомовної версії музею, який має стати платформою для спілкування та сприяти включенню дітей у культурний простір.

Автор статті Світлана Чорна

Фото надано Валентиною Телеуцею

Приїзд Густаво Араоза в Україну – це чіткий індикатор готовності Міністерства культури України до кардинальних змін в охороні Матеріальної культурної спадщини України.

З 13 жовтня по 20 жовтня 2018 року відбудеться візит Густаво Араоза до України. В програмі перебування Почесного президента ICOMOS відвідання об’єктів ЮНЕСКО Львову та Києва, зустрічі з ключовими гравцями, які відповідають за збереження Матеріальної культурної спадщини України, круглі столи, неформальні зустрічі та робота з українським відділенням ICOMOS.

Фінальною крапкою перебування Густаво Араоза стане підсумкова Міжнародна конференція «КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА У ХХІ СТОЛІТТІ: ЗБЕРЕЖЕННЯ, ВИКОРИСТАННЯ, ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ», яка відбудеться 19-20 жовтня 2018 року у місті Вінниця.

Як зазначила Тамара Мазур, заступник Міністра культури України: «В контексті складності сучасного економічного і соціального життя, глобалізації і технологічних інновацій, культурна спадщина постає як багатогранний ресурс, можливості та слабкості якого чітко проявляються у часи змін».

Євген Нищук, Міністр культури України, зауважив наступне: «Консервування дійсного стану пам’яток у швидкоплинному світі стає неможливим. Кліматичні зміни, ІТ-прориви, економічна криза, суспільні зрушення, збройні конфлікти та революції – все це накладає свій відбиток на сприйняття культурної спадщини, а відтак і на підходи до її збереження. Тож основною метою реставрації стає інтеграція пам’ятки у суспільне і економічне життя. Тому постає питання відходу від єдиного стандарту та диверсифікації підходів до збереження та використання культурної спадщини».

Ірина Френкель, директорка Українського Центру культурних досліджень, підкреслила: «Зміщення концепційного фокусу культурної спадщини від пам’ятки до людини декларує, що сталий розвиток культурної спадщини може бути гарантований лише через залучення локальних громад та широкого кола стейкхолдерів. Саме на цьому буде сфокусована основна ціль перебування Президента ІКОМОС в Україні».

Приїзд Густаво Араоза в Україну став можливим завдяки підтримці Посольства США в Україні.

Густаво Ф. Араоз – президент Міжнародної ради пам’яток і місць (ICOMOS). З 1995 по 2009 рік працював виконавчим директором США / ІКОМОС у Вашингтоні, округ Колумбія. ICOMOS – це професійна асоціація, яка працює для збереження та охорони місць культурної спадщини у всьому світі та пропонує поради ЮНЕСКО про об’єкти всесвітньої спадщини. Зараз зі штаб-квартирою в Парижі ICOMOS була заснована в 1965 році у Варшаві в результаті Венеціанської хартії 1964 року. В даний час ІКОМОС налічує понад 9 500 індивідуальних членів у 144 країнах, представляє 110 національних комітетів, а також надає спеціалізовану консультування через свої 28 міжнародних наукових комітетів.

Міжнародна наукова конференція «КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА У ХХІ СТОЛІТТІ: ЗБЕРЕЖЕННЯ, ВИКОРИСТАННЯ, ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ», 19-20 жовтня 2018 р., м. Вінниця

Міністерство культури України
Управління охорони культурної спадщини Міністерство
Український центр культурних досліджень
за підтримки Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні

19-20 жовтня 2018 р.

Місце проведення: готель «Франція», вулиця Соборна, 34, Вінниця, 21000.

Міжнародна наукова конференція

«КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА У ХХІ СТОЛІТТІ: ЗБЕРЕЖЕННЯ, ВИКОРИСТАННЯ, ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ»

Метою конференції є ознайомлення та обговорення питань розвитку глобальних тенденцій збереження культурної спадщини, що актуалізувались протягом останніх десятиліть, комплексного підходу до збереження культурної спадщини у тому числі у випадку збройного конфлікту.

У рамках конференції відбудеться презентація вперше здійсненого перекладу українською  мовою керівних настанов до реалізації Конвенції про охорону світової культурної і природної спадщини 1972 року.

Гість конференції – почесний президент Міжнародної Ради з охорони пам’яток та визначних місць (ІКОМОС) пан Густаво Араоз. 

Реєстрація для участі в конференції триває за посиланням

Кількість місць обмежена.

Захід орієнтований на голів міських державних адміністрацій, об’єднаних територіальних громад на яких розташовані об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, представників  регіональних органів охорони культурної спадщини, громадських активістів та організацій, метою діяльності яких є захист культурної спадщини.

Організатори забезпечують поселення, харчування учасників. Підтвердження про участь буде надіслано до 14 жовтня 2018 року на надану електронну адресу.

Круглий стіл у рамках проекту «Створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України», 04.10.2018 р., м. Київ

4 жовтня 2018 року в Українському центрі культурних досліджень відбувся круглий стіл у рамках проекту «Створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України» при підтримці Українського культурного фонду за участі співробітників УЦКД та запрошених гостей: Алли Кендзери, Голови секретаріату Товариства зав’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»); Валерії Левківської, члена секретаріату Товариство «Україна – Світ»; Володимира Титаренка, провідного методиста з нематеріальної культурної спадщини Вінницького ОЦНТ; Олега Ануфрієва, вченого секретаря Національного музею  народної архітектури та побуту України (Пирогово); Світлани Чорної, оглядача газети ВР України «Голос України»; Олександра Босого, завідувача кафедри графічного дизайну Академії декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука.

Учасники круглого столу обговорили структуру віртуального музею та запропонували розширити аудиторію сайту, зробити окрему вкладку символіки щодо  кожного елемента НКС, елементи демонструвати невідривно від обрядів та ритуалів, звернути увагу на українську кухню.

Ідеї для партнерства у краудфандінговій ініціативі

Міжнародний фонд «Відродження»

Оголошує конкурс ідей для партнерства у краудфандінговій ініціативі

Цією ініціативою Фонд прагне зміцнити практику фінансування значущих суспільних ініціатив шляхом краудфандінгу – залучення коштів від громадян.

Завдяки нашій підтримці, громадські організації, які реалізують проекти у сфері культури та залучають кошти спільноти отримають додаткові можливості для реалізації своїх ідей.

Пріоритет цього конкурсу – підтримка культурницьких ініціатив, які допомагають знайти порозуміння у суспільстві, залучають людей з різних середовищ та регіонів.

У конкурсі можуть брати участь організації з усіх регіонів України.

Конкурс триває постійно протягом 2018 року.

Кінцевий термін подання пропозицій 31.12.2018 року

Детальна інформація

Академія культурного лідера. Другий модуль. (м. Тернопіль, 27-30.09.2018 р.)

27-30 вересня 2018 року в м .Тернопіль відбулися навчання тернопільського  кластеру програми «Академія культурного лідера. Другий модуль».  Учасники поділилися новинами, що сталося вперше з кожним них протягом літа. Були  презентовані домашні завдання, в яких подано  картування громади та опитуванням у  фокус-групах. Найбільш  складним    при опитуванні  виявилося, зокрема, залучення громад до діалогу  та отримання об’єктивних відповідей.

Окремий кейс був присвячений питанню розуміння учасниками культурного різноманіття та відповідного глосарію. Але найцікавішим завданням було відпрацювання практичних кейсів з дискримінації. Моделюючи ситуацію, учасники розкривали свої яскраві аналітичні та акторські таланти! Браво культурні лідери!!! Далі буде!

Результати брифінгу за участі Міністра культури України на тему «Нова культурна парадигма країни: нематеріальний культурний ресурс як важіль розвитку громад»

18 вересня 2018 року о 13.00 в ІА «Укрінформ» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16) відбувся брифінг на тему «Нова культурна парадигма країни: нематеріальний культурний ресурс як важіль розвитку громад», присвячений презентації проектів Українського центру культурних досліджень, що стали переможцями конкурсу Українського культурного фонду в категоріях “Індивідуальні національні проекти” та “Проекти національного партнерства”:

  1. Створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України.
  2. Джерелознавчі студії з історії культурної дипломатії України: «Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії України».

УЦКД став єдиною державною установою, що отримала грантову підтримку одразу по двох проектах.

Спікери брифінгу:

Євген Нищук – Міністр культури України.

Ірина Френкель – директор Українського центру культурних досліджень.

Юлія Федів – виконавчий директор державного Українського культурного фонду, канд. політ. наук

Катерина Гончарова – заступник директора з наукової роботи (УЦКД), науковий керівник проекту «Створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України», канд. іст. наук.

Тіна Пересунько – старший науковий співробітник УЦКД, науковий керівник проекту «Джерелознавчі студії з історії культурної дипломатії України: «Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії України».

 

На брифінг були запрошені партнери проектів УЦКД:

Есма Аджієва – директор Громадської організації «Алєм».

Євгенія Бистрицька – директор комунальної установи «Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв».

Валентина Вітос – керівник комунальної установи «Одеський обласний центр української культури».

Ігор Гирич – завідувач відділу джерелознавства нової історії України Інституту української археографії і джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, д.і.н.

Ірина Кітаєва – керівник комунальної установи «Дніпропетровський обласний методичний центр клубної роботи та народної творчості».

Наталія Маковська – директор Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, д.і.н.

Ірина Матяш – голова правління Наукового товариства історії дипломатії і міжнародних відносин, д.і.н.

Іван Павленко – професор кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, експерт Київського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи.

Світлана Панько – директор Навчально-методичного центру культури і туризму Прикарпаття.

Роман Перепелиця – Голова Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області.

Ігор Подолянець – начальник управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації.

Олесь Пошивайло – генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, голова правління ГО «Конгрес українських керамологів»,  заслужений діяч науки і техніки України, керівник відділення керамології Інституту народознавства НАН України, д.і.н., професор.

Ілля Фетисов – Міжнародний фасилітатор ЮНЕСКО, Голова Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України.

Короткий опис проектів:

Проект зі створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України має за мету дослідити, зберегти та презентувати нематеріальні пам’ятки України. Створення повноцінного, сучасного і доступного ресурсу елементів нематеріальної культури є запорукою вдалої інтеграції традиційної культури у динаміку сучасного світу. Унікальність проекту полягає в об’єднанні наявних регіональних ініціатив, сприянні максимальному розповсюдженню знань про традиційну культуру українців, створенні прецедента впровадження сучасного формату обліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини за кластерною (регіональною) методологією, що дозволяє охопити всі регіони України.

У ході реалізації проекту «Світовий тріумф «Щедрика» — 100 років культурної дипломатії України» планується здійснити вибірку репрезентативних документів з історії світового турне Української Республіканської Капели у 1919-1924 рр. як інструменту політики культурної дипломатії Уряду Директорії УНР: закордонні рецензії, листи видатних політичних і культурних діячів світу на адресу Капели й української культури, закордонні афіші й лібрето концертів хору, державні документи УНР, що підтверджують державно-інституційний статус закордонних гастролей «Щедрика» і Української Республіканської Капели 100 років тому. Матеріали планується оприлюднити у форматі мандрівної виставки і збірки архівних документів, що будуть поширюватись й експонуватись у державних, дипломатичних, культурних та освітніх установах України і світу.

Всеукраїнська конференція «Академія культурного лідера: пріоритети роботи на 2019 рік», 02 – 03 жовтня 2018 р., м. Чернігів

У рамках проекту «Академія культурного лідера», головним виконавцем якого є Український центр культурних досліджень, 02 – 03 жовтня 2018 р. пройшла Всеукраїнська конференція «Академія культурного лідера: пріоритети роботи на 2019 рік» у м. Чернігові.

Конференція була спрямована на формування цілей та пріоритетів розвитку галузі культури в Україні в умовах децентралізації; обговорення сучасних тенденцій і перспектив розвитку культурного менеджменту.

У конференції взяли участь тренери (Ярослав Мінкін, Ірина Каць, Вікторія Данелян, Ігор Гармаш, Сергій Жуковський) та студенти проекту «Академія культурного лідера», іноземні експерти (Констанц Штоль, Патрік Фьоль), представники Міністерства культури України (Ярослав Петраков), Goethe-Institut в Україні (Беата Кьолер, Ілона Демченко, Катаріна Ґьоріґ) Українського центру культурних досліджень (Ірина Френкель), голова ГО «Інституту культурної політики» (Павло Третьяков).

Протягом двох днів учасники мали можливість не лише почути корисну інформацію (доповіді Ярослава Петракова «Пріоритети громад та Міністерства культури України на 2019 рік: від проблем до рішень (презентація результатів національного он-лайн опитування щодо стану та проблем культури в громадах)», Практики бізнес консультацій та структурного діалогу зі стейкхолдерами щодо актуальних проблем громад; Патріка Фьоля «Методологія та дорожня карта (порядок дій) культурного мапування регіону/громади (Кейс громади Тюрінгіен)»; Констанц Штоль «Німецький досвід проведення культурного мапування та бізнес-консультацій: еволюція підходів та стейкхолдерів»), а також взяти участь у сесії Team-Building, у роботі фокус-груп у форматі World Cafe.

“Культура є основою творчості та інновацій – саме тому ключовим завданням держави є збереження і примноження культурного розмаїття” – Євген Нищук

8 червня в місті Тульчин у рамках Другої всеукраїнської конференції «Культурні та креативні індустрії як основа розумної стратегії розвитку малої території», відбулась дискусійна панель «Економічна мозаїка України: Cultural claster UA».

У дискусії взяли участь Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, Міністр культури
України Євген Нищук, голова Вінницької ОДА Валерій Коровій, народний депутат України Микола Кучер.

Основною темою обговорення стала демонстрація культурного розмаїття, зокрема, культурної спадщини малих міст України. Спроможність місцевої влади розвивати культурні особливості регіонів і використовувати їх, як ресурси розвитку краю та примноження культурного надбання і туристичної привабливості країни.

Під час свого виступу Міністр культури України Євген Нищук наголосив, що збереженню і відтворенню підлягають не окремі форми та типи культури, а сам феномен національного культурного розмаїття, як спроможність підтримувати динамічні суспільні зміни.

«Ми всі розуміємо, що сьогодні у контексті глобалізації сучасного світу перед країнами стоїть питання підсилення конкурентоспроможності на зовнішніх ринках, у тому числі за рахунок використання таких нематеріальних ресурсів як інтелект, знання, інформація, культура, креативність. Сьогодні на перший план наукових досліджень виходять нові концепції – економіки культури, креативної економіки, індустрій, які їх формують, суб’єктів, які є носіями як креативності, так і інновацій. Немає потреби наголошувати, що культура відіграє значну роль у розвитку інформаційного суспільства, живить інвестиції у соціальну та промислову інфраструктуру, цифрові технології та є важливим двигуном економічних та соціальних інновацій всіх секторів економіки», – зазначив Євген Нищук.

«Культура є якісною основою інститутів та інституцій, традицій та практик, а тому культурне розмаїття – це та спільна платформа, де різні люди на основі спільних цінностей створюють щось нове, корисне, прогресивне. Культура є основою творчості та інновацій – саме тому ключовим завданням держави є збереження і примноження культурного розмаїття».

За словами Міністра культури саме в громадах залишилися ті неповторні зразки традиційної культури, аматорського мистецтва, унікальних ремесел та глибинних традицій, що формують феномен національного культурного розмаїття, які необхідно зберігати та відтворювати. Євген Нищук навів приклади конкретних дій, направлених на переосмислення ролі та значення потенціалу культури для розвитку громад країни в цілому.

Серед іншого, це ціла низка реформ у сфері культури, що здійснюються Міністерством та є частиною пріоритетів Уряду: вступ України до ІККРОМу, приєднання до програми Ради Європи «Культурні маршрути», створення і початок роботи двох інституцій – Українського інституту книги та Українського культурного фонду, запуск інноваційних проектів, як то «Малі міста – великі враження», Академія культурного лідера тощо.

«Ці інноваційні проекти мають неабиякий економічний зиск в частині культури та креативних індустрій – ми фінансуємо ідею і мистецьку частину, а місцеві органи влади – покращення інфраструктури», – говорить Євген Нищук.

На думку голови Вінницької ОДА Валерія Коровія, реалізація культурно-мистецьких проектів  позитивно впливає на розвиток, як міста, так і регіону загалом. «Культура і економіка пов’язані набагато глибше, ніж ми думаємо. Це можна побачити на прикладі Тульчина – спочатку виникла ідея провести мистецький захід і, як результат, сьогодні місто змінюється і це надзвичайно приємно бачити. Натомість, зараз в ОДА, ОТГ, райдержадміністрації, організаторів і бізнес-підприємств є можливість робити цікаві проекти, які змінюють навколишню територію», – розповідає очільник області.

«Створення інсталяції “Щедрик” і графіті на будинках дійсно оживили місто. Варто також зазначити, що за два роки проведення мистецьких фестивалів змінилось не лише місто, а й настрій його жителів. А палац Потоцьких, який був занедбаний впродовж тривалого часу, –  оживає у нас на очах і незабаром, я впевнений, стане Меккою для тисяч туристів. Все це – відповідь на те, чи в потрібному напрямку ми рухаємось», – додав Міністр культури.

Нагадаємо, що 7-8 червня за ініціативи Міністерства культури України була проведена Друга всеукраїнська конференція «Культурні та креативні індустрії як основа розумної стратегії розвитку малої території». Учасниками конференції стали понад 200 представників з усіх регіонів України – голови об’єднаних територіальних громад, очільники малих міст та селищ, керівники галузі культури з малих міст. Захід проводився з метою презентації кращих практик Європейського Союзу з розвитку культурного та туристичного потенціалу малих міст.

Відбулась презентація концепцій реформи децентралізації в секторі культури, представлення проектів з популяризації культурного надбання невеликих міст країн Європейського Союзу та України, а також напрацювання рекомендацій щодо використання історико-культурного туристичного потенціалу міст для сталого економічного розвитку у рамках децентралізації.

Верховною Радою схвалено Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про культуру” (щодо визначення поняття “креативні індустрії”)”

19 червня Верховною Радою України за основу та в цілому схвалено Закон України “Про внесення змін до Закону України  “Про культуру” (щодо визначення поняття “креативні індустрії”)”.

Законом пропонується дати правове визначення терміну “креативні індустрії”, створити умови для охорони, заохочення, підтримки культурного розмаїття, як одного з найважливіших чинників сталого розвитку; уніфікувати види економічної діяльності, які створюють творчий продукт та послуги і потребують належних форм державної підтримки.

Законодавче визначення терміну “креативні індустрії” дозволить розпочати нормотворчу роботу в сфері стимулювання комерціалізації інноваційної творчої діяльності, що базується на розмаїтті форм культурного самовираження, індивідуальній творчості, навичках, таланті. Крім того, це сприятиме подальшому поглибленню імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження 2005 року та виконанню Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.