Онлайн сесія «НКС у надзвичайних ситуаціях та Covid-19»

25 серпня цього року відбулась онлайн сесія громадських організацій, які співпрацюють з ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини, на тему «НКС у надзвичайних ситуаціях та Covid-19». Метою зустрічі було вироблення ідей та змісту для доповіді Форуму громадських організацій НКС на 15-му Міжурядовому комітеті ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини у 2020-2021 рр. У роботі сесії взяв участь представник ЦР «Демократія через культуру».

Для обговорення були запропоновані наступні питання:

  • Загальновизнано, що в надзвичайних ситуаціях (спричинених стихійними лихами та/або збройними конфліктами) НКС може відігравати подвійну роль: демонструючи загрози культурній спадщині й, водночас, стаючи потужним інструментом для громад у подоланні наслідків надзвичайних ситуацій (пор. 14.COM 13). Як НКС під час епідемії Covid-19 вписується в таку модель?
  • Обмін інформацією, особливо обмін передовою практикою, має особливе значення, коли потрібно швидко діяти проти загрози пандемії. Як покращити способи обміну інформацією та обміну передовою практикою між неурядовими організаціями?
  • Багато громад, груп та окремих людей справляються з пандемією, спираючись на, від(с)творюючи, шукаючи ресурси та засоби у своєму безпосередньому соціальному, культурному та природному середовищі, демонструючи самодостатність, пов’язану з НКС. Чи може це допомогти у досягненні цілей сталого розвитку в усьому світі та наскільки це співвідносно з положеннями Конвенції ЮНЕСКО та іншими статутними документами?
  • Багато громад-носіїв НКС адаптувалися до пандемії шляхом розробки онлайн-методів практикування, розвитку, передачі та охорони НКС. Загалом, такі методи підмінюють безпосередню взаємодію як основу життєздатності НКС. А чи є нові універсальні способи підтримки життєздатності НКС, незалежно від конкретної ситуації? Які проблеми та можливості переходу НКС у цифровий вимір сьогодні та в близькому майбутньому?
  • Найбільший відсоток (приблизно 40%) відповідей на заклик ЮНЕСКО поділитися досвідом у контексті пандемії Covid-19 надали недержавні організації. Чи можна це сприймати як тенденцію до помітнішої присутності громадських організацій серед основних суб’єктів, що беруть участь у роботі Конвенції в міжнародному масштабі? Чи відбувається подібне на регіональному, національному та місцевому рівнях? Чи сприяла така надзвичайна ситуація кращій співпраці між громадами НКС, громадськими організаціями та урядами?

МОНІТОРИНГ ЩОДО СТАНУ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ НКС, ВНЕСЕНИХ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕРЕЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ. “Кролевецьке переборне ткацтво”

На виконання Наказів Міністерства культури України № 548 від 27.07.2015 та № 1319 від 11.12.2017 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.01.2018 за №31472) Український центр культурних досліджень щорічно має ініціювати самомоніторинг елементів та власний моніторинг центру щодо стану життєздатності елементів НКС, що внесені до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Вашій увазі пропонуємо результати моніторингу по елементу 002.нкс “Кролевецьке переборне ткацтво”

ЗАВАНТАЖИТИ МОНІТОРИНГ КРОЛЕВЕЦЬ_2016-2020

Ознайомитись зі звітом КЗ Сумський обласний науково – методичний центр культури та мистецтв щодо інвентаризації, популяризації та збереження елемента національного переліку НКС України можна тут http://cnt.sumy.ua/rehionalnii-perelik-elementiv-nks/2/

Громадська організація «Алєм» та Український центр культурних досліджень підписали Меморандум про співпрацю

Національний кримськотатарський орнамент “Орьнек” внесли до попереднього списку ЮНЕСКО для можливого внесення його до переліку нематеріальної культурної спадщини людства. Про це повідомляється на сторінці громадської організації Alem у Facebook, а також на сайті ЮНЕСКО. Як зазначили в організації, засідання, на якому має вирішитися це питання, відбудеться у 2021 році.

“Елемент НКР “Орьнек” – кримськотатарський орнамент і знання про нього було номіновано від України для можливого внесення до репрезентативного переліку нематеріальної культурної спадщини людства”, – йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що кримськотатарський орнамент – один із найдавніших досягнень культури кримськотатарського народу. Орнамент містить у собі об’єднані в композицію дрібні елементи, переважно рослинного та геометричного характеру симетричного і асиметричного розташування. Через цю композицію можна розповісти цілу історію Знання про зміст кожного елементу та вміння прочитувати їх, є живим явищем кримськотатарської культури.

Вчора, 26 серпня 2020 року директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель та голова громадської організації «Алєм» Єсма Аджієва з метою реалізації завдань Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини, задля охорони та збереження елементу «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» (охороний номір 009.нкс) підписали меморандум про співпрацю та обговорили перспективи роботи на майбутнє.

Як зазначила Ірина Френкель: «Співробітництво в цьому напрямі є складовою частиною формування єдиного культурного простору Держави, що сприятиме налагодженню міжнаціональних відносин в межах країни»

Моніторинг щодо стану життєздатності елементів НКС, внесених до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. «Традиція приготування ет аялак (караїмський пиріжок з м’ясом). Досвід караїмів Мелітополя»

На виконання Наказів Міністерства культури України № 548 від 27.07.2015 та № 1319 від 11.12.2017 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.01.2018 за №31472) Український центр культурних досліджень щорічно має ініціювати самомоніторинг елементів та власний моніторинг центру щодо стану життєздатності елементів НКС, що внесені до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Вашій увазі пропонуємо результати моніторингу по елементу 013нкс «Традиція приготування ет аялак (караїмський пиріжок з м’ясом). Досвід караїмів Мелітополя».

Моніторинг проведено громадською організацією «Джамаат» спільно з ГО «Центр розвитку «Демократія через культуру». Мелітопольська ромада, громадська організація «Джамаат» спільно з ГО «Центр розвитку «Демократія через культуру» розробили покроковий план такого моніторингу, який проводиться у тісній співпраці з носіями, які є власниками НКС.

Зазначаємо, що план та методика моніторингу розроблені для цього елемента окремо та  передбачає тривалу роботу. План розбитий на кілька проміжних етапів, по їх завершенні буде зроблено узагальнення та коригування, а результати оприлюднені на вказаних профільних сайтах. Запропонована методика не може бути механічно застосована до якогось іншого елемента, оскільки враховує тільки специфіку караїмської громади.

Опис роботи, методика проведення, аналіз, та питання, які постануть, будуть оприлюднені в підсумкові статті й публічно презентовані на конференції у м. Мелітополь у вересні місяці 2020 року. Про що ми проінформуємо додатково.

Валентина Дем’ян, Олена Арабаджи: «Необхідність проведення такого моніторингу постала через низку питань, які були означені у звіті УЦКД щодо життєздатності вказаного елемента. Ми щиро вдячні всім, хто порушив питання, часом неприємні, що спонукало громаду зробити такий моніторинг».

Інформуємо, що наразі здійснюється перший етап вказаного моніторингу, який має на меті збір та узагальнення всієї наявної інформації, яка є в громаді.

Проміжний звіт можна переглянути  –  Попередня інформація_30.07.2020 _укр

Увага: дані матеріали є власністю ГО “Джамаат”, їх  поширення можливе тільки за згоди ГО “Джамаат”, використання в публікаціях лише за  умови посилання на джерело.

Ознайомитись зі Звітом Мелітопольского національно-культурного товариства «Джаммат» щодо інвентаризації, популяризації та збереження елемента національного переліку НКС України можна тут ТРАДИЦІЯ ПРИГОТУВАННЯ ЕТ АЯКЛАКЪ (КАРАЇМСЬКИЙ ПИРІЖОК З М’ЯСОМ). РЕЦЕПТИ КАРАЇМІВ МЕЛІТОПОЛЯ

 

Додатково ознайомитись з інформацією щодо моніторингу стану життєдіяльності можна за посиланням http://demcult.org/monitoring/?fbclid=IwAR0_prkbMHSYfLCoEAzxiYPGUQB4t0e2FyNBKFx0LmBg22YKRjyXdzvFPts

Вітання з 29-ю річницею Незалежності України

З нагоди 29-ї річниці Незалежності нашої держави бажаємо вам міцного здоров’я, великого родинного щастя, миру, взаєморозуміння, злагоди та добробуту.

Нехай кожен день вашого життя буде сповнений радістю, теплом і новими здобутками, а ваші добрі справи примножать славу рідної України.

Вітаємо з днем Державного прапору України

Свій прапор – свій символ, свій особливий маяк серед безлічі держав.

Нехай його двоколірні переливи ніколи не зникнуть.

Нехай він гордо майорить в височині, ловлячи тільки попутний вітер великих і райдужних змін.

З Днем прапора!

З історією становлення Державного прапору як символу суверенітету можна ознайомитись на сайті Українського інституту національної пам’яті .

Реєстрація на Першу всеукраїнську онлайн конференцію “Малі міста – великі враження. Великі виклики для малих територій під час пандемії”

24 вересня 2020 року за ініціативи ГО Інститут культурної політики Український центр культурних досліджень у співпраці з Асоціацією міст України запрошує на Першу всеукраїнську онлайн конференції  Малі міста – великі враження.  Великі виклики для малих територій під час пандемії.

Під час конференції будуть презентовані успішні кейси українських міст та громад європейських країн.

Обговорено питання функціонування установ культури під час пандемії.

Про можливості он – лайн послуг установ культури. 

 

Час проведення: 10.00 – 13.30

Онлайн-трансляція конференції буде відбуватись на онлайн ресурсі Zoom, для участі необхідно попередньо зареєструватись за посиланням https://forms.gle/AdnQWtfUUsLwaAx7A

За добу до проведення конференції Вам буденадіслано на вказану електронну пошту посилання на ZOOM нараду.

Електроний каталог «Малі міста – великі враження 2019»  ви можете завантажити тут

14 серпня відзначають перший Спас — Медовий, який також називають Маковієм

14 серпня відзначають перший Спас — Медовий, який також називають Маковієм.

У народі свято називається Спасом на воді, Маковим Спасом, першим Спасом, Макотрусом і Маковієм. У православній слов’янській традиції в цей день шанують три святині: Животворящий Хрест Господній, образ Спасителя та ікону Володимирської Божої Матері. На побутовому рівні в цей день завжди починали інтенсивний збір меду та його освячення, від чого й пішла народна назва свята.

Нехай цей Медовий Спас

Буде радісним для вас!

Найщедрішим і щасливим.

Зробить нехай життя красивим.

Нехай здоров’я не підводить,

А зло ніколи хай не шкодить!

МКІП включило три елементи до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини

Міністерство культури та інформаційної політики України включило три елементи нематеріальної культурної спадщини «Звичай виконувати танець Аркан з Ковалівкою в Печеніжинській ОТГ», «Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик», «Технологія виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України МКІП, враховуючи рекомендації Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини, підтримало ініціативи Відділу культури і туризму Печеніжинської селищної ради об’єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» Управління культури і туризму Харківської ОДА та громадської організації «Етномайстерня коло».

Відповідний наказ № 2008 Міністерства культури та інформаційної політики України підписано 5 серпня 2020 року.

 

Звичай виконувати танець Аркан з Ковалівкою в Печеніжинській ОТГ

Включення цього елементу до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України стало можливим завдяки співпраці Відділу культури і туризму Печеніжинської селищної ради об’єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, Публічної бібліотеки імені Володимира Грабовецького, Народного дому с. Слободна, Будинку культури смт. Печеніжин, Бібліотеки-філії с. Княждвір та носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини –поводирів танцю.

Аркан з Ковалівкою – чоловічий танець з двох частин, які відрізняються за хореографією та музикою. В побуті танець завжди танцюють з двох частин, загалом називаючи його «Аркан».

Перша частина – відома мелодія Аркану, яка у Печеніжинській ОТГ має особливість у вигляді включення ще однієї музичної теми. Аркан танцюють в колі, кладучи руки на рамена. Основний крок: на раз права нога ставиться вправо, на два ліва нога йде вправо позаду правої, на три права нога знову іде вправо, на чотири танцюрист злегка підстрибує на правій нозі (наче балансує, не відриваючи носка від землі), ліва нога підноситься вправо вверх, на п’ять ліва нога ставиться на підлогу, на шість танцюрист злегка підстрибує на лівій нозі, а права нога підноситься вліво вверх. Автентичний танець «Аркан» танцюють так, як «провадить» поводир. Поводир імпровізаційно комбінує відомі йому та танцюристам команди, заздалегідь вигукуючи їх. Музики слухають поводиря.

Друга частина – Ковалівка – починається із вигука поводиря – «Ковалівка», який є сигналом для музик змінити мелодію. За командою «А рісна на місци» – чоловіки, трохи відпочивши, знов кладуть руки на рамена і починають дубасувати – сильно вибивати ногами на місці. На початку Ковалівки, за командою «Співай», чоловіки приспівують.

По закінченню Ковалівки танець може переходити у популярний на Гуцульщині танець «Гуцулка», який виконується чоловіками і жінками у парах.

Аркан з Ковалівкою танцюють на весіллях, днях народження, хрестинах. Окремо Аркан, як показовий номер, виконують під час свят у громаді.

 

Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик»

Представленню мистецтва виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик» у Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини ми завдячуємо плідній співпраці комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» Управління культури і туризму Харківської ОДА, Валківської районної комунальної дитячої школи мистецтв, майстрів – носіїв елемента та представників громадськості.

«Валківський свищик» – виріб із глини, що належить до малих керамічних форм. У наш час він відомий як глиняна звукова забавка майже монохромного охристого оздоблення, що має два основних та один, два (рідше три) додаткові отвори для видобування звуків. Може бути частково вкритий поливою. Найчастіше вживані форми: птах, півник (курочка), коник, козлик (коза), веприк. Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик» полягає в тому, щоб в процесі ліплення не тільки надати шматочку глини певної форми, а й змусити його звучати.

Зазвичай керамічне виробництво розпочинають із заготівлі сировини. Валківська глина за своїм хімічним складом самою природою підготовлена до використання. Її копають восени та взимку в заглибленнях і на ярах, перевозять на подвір`я гончара, де дають декілька місяців вилежатись (старожили говорили: «відмучитись») у відкритому вигляді. Під впливом природних явищ глина структурується і набуває більшої пластичності. Далі глину невеликими порціями роздрібнюють, змішують з водою, відстоюють і механічно очищають від сміття. Отримана сировина готова до формування.

Виліплюють «Валківські свищики» повністю руками, без застосування гончарного кола чи моделюючих форм. Утворення звуку відбувається завдяки наявності всередині забавки повітряної камери та мінімум двох отворів з неї на поверхню. У Валках існують два способи виготовлення повітряної камери у тулубі свищика: перший – «на паличці або пальці», другий – «від вареника».

За потреби виріб після висихання декорують ангобами (кольоровими глинами). Для оздоблення валківських свищиків використовують лише два ангоби: білу глину «каолін» та червоно-коричнєву «червінку». Їх наносять звичайними пензликами. При опалі «червінка» стає більш червоною. Завдяки особливостям опалу свищики можуть набувати «задимлення». Цього досягають, коли до опалювальної камери подають повітря.

Поливою «Валківські свищики» декорують рідко. Вкривають нею місця видової ознаки: голову та ніжки. Але деталь «свисток» – ніколи. Раніше майстри виготовляли поливу власноруч. Нині використовують готову.

 

 

Технологія виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині

Включення елемента нематеріальної культурної спадщини «Технологія виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України здійснено завдяки натхненній та плідній роботі громадської організації «Етномайстерня коло» та майстрів – носіїв елементу.

«Восковий» вінок з’явився на Вінниччині в кінці ХІХ − на початку ХХ ст. і побутував до кінця 80-х років ХХ ст. як незмінний атрибут вбрання молодої.

Сьогодні воскові вінки не є широко вживаними у весільних церемоніях, натомість, їх часто використовують у тематичних фотосесіях, показах, відеороликах, реконструкціях традиційних строїв, відтворенні весільних обрядів, як елемент відтвореного строю у фольклорних гуртах чи стилізованого сценічного костюму.

Термін «восковий» є узагальненим − так називають вінки з таких матеріалів, як стеарин, парафін, лой, віск та їх суміші в різних пропорціях за рецептами майстринь. На Вінниччині «воскові» вінки виготовляють за допомогою дроту, паперу (кольорового, білого), флористичної стрічки, фольги, ниток, намистин, тканини. Зазвичай вінки невеликі за розміром, побудовані на одній основі, з «квітковими» елементами, вирізняються великою кількістю восковиць, вишуканістю, простотою форм, естетикою компонентів та кольорової гами. Також бувають вінки з кількох поєднаних основ (двох, трьох, найрідше − чотирьох).

Починається робота з виготовлення паперових квітів та листочків. Відрізок дроту, довжиною 6-8т см, обмотують флористичною стрічкою або папером (раніше для обмотування використовували «папіросний» папір – для самокрутних цигарок). Це заготовка на «стеблинку». З паперу вирізають форму листочка, із «зубчиками» чи без, згинаючи його до бажаної форми. До нього приклеюють «стеблинку», дають висохнути. Рідше листок протикають повздовж центру листочка хвилеподібними відрізками, що не потребує використання клею.

Для виготовлення восковиць (бубляшок, бурульок, бомбляшок) парафін (чи компоновану майстринею суміш) кладуть в металеву ємність, розтоплюють. Далі суміш підтримують в сталій температурі для потрібної консистенції. Готують ємність з чистою водою. Кінчик обмотаного дроту загинають у петлю (деякі майстрині використовують прямий відрізок), почергово занурюють у розтоплений парафін і воду доти, доки на кінці основи не утвориться парафінова крапелька ‒ 6 -10 разів, в залежності від величини восковиці і температури парафіну. Восковицю постійно підправляють пальцями, надаючи потрібної форми.

Потім воскують квіти, листочки, почергово занурюючи у розтоплений парафін і воду один раз чи двічі, залежно від рівня завощення.
Далі формують основу вінка з відрізка грубого, обмотаного папером чи флористичною стрічкою дроту (близько 30-40 см.), згинаючи його у формі дуги. На неї почергово накручують квіти, листочки, восковиці чи пучки восковиць у відповідному чи бажаному порядку. Часто додають елементи з кольорових ниток, фольги, намистин чи невоскованих паперових квітів.

Деякі майстрині до обох кінців вінків також приєднують так звані «кучері» − довгі композиції з обмотаних відрізків дроту у формі дрібно закручених спіралей з квітами, листочками чи восковицями на кінцях, повторюючи традиційні форми.

Технологія виготовлення у всіх майстринь на Вінниччині спільна.

 

Джерело

Уряд затвердив соняшник символом Дня пам’яті захисників України

Кабінет міністрів визначив соняшник символом Дня пам’яті захисників України, який відзначається 29 серпня. Також уряд встановив список заходів на цей день цьогоріч.

Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 5 серпня.

Згідно із проєктом розпорядження, державні службовці на День пам’яті захисників зобов’язані цього дня носити як елемент одягу зображення соняшника в місцях проведення заходів.

Крім того, на могилах захисників мають встановлюватися копії державного прапора, а телеканали — обмежувати трансляцію розважального контенту.

Уряд вирішив, що 29 серпня цього року відбудеться велопробіг ветеранів війни за маршрутом “Ужгород – Маріуполь”, а також тематичний забіг. Крім цього, планується традиційне покладання квітів в Києві біля стіни Пам’яті. О 10:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання.

Кабмін зобов’язав Український інститут національної пам’яті, Український державний архів та Міністерство ветеранів цього дня опублікувати наукові праці і матеріали, присвячені вшануванню захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Релігійні організації мають провести панахиди за загиблими. Також обласним та Київській міській держадміністрації, Міністерству охорони здоров’я, Міністерству фінансів, Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ і Міністерству у справах ветеранів доручено поліпшити соціальне, медичне та інші види обслуговування членів сімей загиблих захисників України та ветеранів війни.

Заходи будуть охороняти Національна поліція, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України (за згодою), обласні адміністрації.

Джерело