«Найбільш вразливою під час пандемії є галузь культури», – директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель

Сьогодні українське суспільство зіткнулося з рядом викликів, які змушують переосмислювати цінності і підходи в комунікації. Думкою про рівень небезпек у контексті дотримання прав людини, про готовність громадян обирати свободу попри небезпеку ми поцікавилися* в заслуженої артистки України, директорки Українського центру культурних досліджень Ірини Френкель.
1. Досить часто стали звучати думки про те, що світ після пандемії вже ніколи не буде іншим. А яким, на Вашу думку, він буде?
Інформаційні та психологічні атаки, під впливом яких знаходились мешканці України та інших країн протягом двох останніх місяців, уже змінили поведінку людей, що надало поштовх до формування нових соціальних відносин, використання інтернет-технологій для дистанційних форм спілкування, запровадження дистанційної роботи і як наслідок – зміну ціннісних орієнтирів. На перший план виходить зручність помешкання, наявність якісних гаджетів, швидкого інтернету, можливість знаходиться на вулиці без сторонніх осіб і головне – економія часу на пересування містом у trafic jam.
В умовах карантинних обмежень великі міста швидко втратили привабливість і стали великою проблемою для населення у зв’язку із відсутністю транспортного сполучення, як наслідок – ускладнення пересування в межах міста; закриттям парків та скверів, як наслідок – відсутність можливостей занять спортом і прогулянок; закриттям ринків, як наслідок – відсутність можливості вибору та зрозумілий стрибок цін на продукти харчування в супермаркетах; закриттям культурно-розважальних установ, як наслідок – відсутність можливостей якісного проведення вільного часу та багато іншого, заради чого людина переїжджає до великого міста. Карантинний період довів, що наявність офісу і постійна присутність у ньому працівників не є обов’язковою умовою для ведення бізнесу.
Тому ми будемо спостерігати поступову міграцію до невеликих міст задля того, щоб під час можливих майбутніх карантинів не відчувати дискомфорт повсякденного життя.
Окрім цього, людство відчуло, скільки часу воно інвестує для заробляння коштів, які безглуздо витрачаються на те, без чого ми можемо легко жити.
Все це вплине на ринок нерухомості, особливо оренди житла у великих містах, яке є незрозуміло високим і примушує працювати 24/7 задля того, щоб сплачувати обов’язкові щомісячні витрати, позбавляючи себе можливості нормального спілкування з членами родини.
Головне – ми відчули плин часу і зрозуміли його цінність.
Все це побудує умови для нового світу, в якому дистанційна робота, онлайн-спілкування, можливість створення умов для автономного перебування (зелена енергетика) та невеликі міста – стануть в пріоритеті для збереження людської популяції.
2. Психологи стверджують, що у часи випробувань (як під час пандемії) людьми керує страх та інстинкти виживання. Чи здатні мивберегти вищі людські цінності в умовах викликів сьогодення?
Інстинкт виживання пробуджує приховані риси, коли людина перетворюється на істоту, яка готова на будь-які дії, щоб залишитися живою. Страх за власне здоров’я – це інструмент для будь-якої влади сформувати в суспільстві негативне ставлення до певних категорій населення. В Україні це відбулось, наприклад, із заробітчанами, повернення яких в Україну міфологічно пов’язано із поширенням захворювання.
Для збереження вищих людських цінностей необхідні відповідні умови життя, відсутність інформаційних атак, що знищують цінності людського буття.
3. Сьогодні питання збереження незалежності України постає особливо гостро. Чи готове суспільство відстоювати свою свободу, опинившись в умовах обмеження дій?
До початку карантину суспільство також було поділено на дві частини, одна – готова за будь-яких обставин відстоювати незалежність, друга не могла визначитись, або відмовчувалася.
Під час пандемії кількість патріотів України не збільшилась і не зменшилась. На мою думку, для патріотичної частини не існує обмежень щодо відстоювання Незалежності України в будь-який час.
4. Очевидно, що держава як інституція змушена обмежувати права і свободи громадян під час пандемії. Але є велика небезпека зловживання владою. Наскільки великою є ця проблема для України?
Не лише в Україні, а й в інших країнах ми спостерігаємо узурпацію влади в різних масштабах та проявах. Для України це велика проблема, враховуючи постійну зміну політичних течій, облич, нестабільну економічну ситуацію та несформований політичний істеблішмент.
Останні два місяці я дивилась багато новинних каналів європейських країн. Лише канцлерка Німеччини попросила вибачення в громадян за обмеження їхніх демократичних свобод і підкреслила необхідність повернення їхніх прав. І це пані Меркель говорила в розпал карантину, коли не зупинялися потяги, продовжувалось авіасполучення не лише в межах країни і населення мало можливість займатися спортом в парках і скверах за умови збереження соціальної дистанції.
5. Компанії Apple та Google розпочали спільну роботу над технологією, яка дозволить користувачам відстежувати можливі контакти з хворими на COVID-19. Чи не вважаєте Ви це порушенням прав людини?
Це порушення демократичних прав та свобод. Взагалі за кілька років ми дізнаємось частково правду про пандемію. Але вже найближчим часом ми станемо свідками змін на економічному ринку та нового співвідношення політичних сил у світі.
6. Суспільство може відстояти свої права, коли люди об’єднуються. Але є велика небезпека отримати у майбутньому суспільство самотніх людей. Чи зможуть люди відстоювати свої права у новій реальності?
Так, зможуть, завдяки новим технологіям. Вже зараз активно використовуються онлайн-петиції, онлайн-зібрання тощо.
7. Пандемія колись закінчиться, як людям відновити зв’язки? Як перестати боятися доторкнутися одне до одного? Чи ми зараз народжуємо онлайн-суспільство?
Найбільш важко буде відновити зв’язок «культурний продукт – користувач (глядач)». Тому найбільш вразливою під час пандемії є галузь культури. Ця сфера буде оговтуватися від двомісячної зупинки більш ніж два роки. На сьогодні відсутні універсальні рішення щодо виходу з пандемічної кризи культурних установ. Це пов’язано з багатьма складовими. Вивчаючи історію мистецтв, ми бачимо, що після кожної пандемічної кризи культурні напрямки трансформовувались і переживали розквіт.
В минулі часи не було інтернету, тому пандемії не впливали на посткризовий попит на культурний продукт. На сьогодні онлайн-трансляції, інтернет-екскурсії, оцифровані експонати, картини – все, що заповнило інтернет протягом останніх двох місяців, стало занадто доступним і нанесло шкоду існуючої системі продажу культурного продукту. Така ситуація не має минулого і не залишає надії на майбутнє.
Вікова група до 35 років із задоволенням продовжуватиме культурне онлайн-життя, а вікова група після 35 років буде з осторогою приймати рішення щодо відвідання концертних залів, в яких збирається від 100 і більше осіб. Ми ще не зрозуміли, але відчуємо з часом, що зв’язок «глядач – митець» відчутно зруйнований через існуючі системи віртуальної реальності.
Проблема не має свого вирішення. Проміжкові рішення відсутні. Ми або навчаємось жити в нових умовах з короно вірусом і повертаємось за емоціями й енергетикою до культурних установ, або мистецтво поступово втратить для суспільства «емоційну цінність».
Щодо формування онлайн-суспільства. Віковий ценз активних користувачів до карантину був 12 – 35 років. Наразі ми можемо говорити про розширення вікового цензу до 75 років. Під час карантину наші бабусі і дідусі опанували нові технології для спілкування з дітьми та онуками, вимушені були користуватися онлайн-послугами, слухати онлайн-концерти тощо. Тому відновлення зв’язків буде важким і тривалим.
___________________________
* Спілкування відбувалося в межах проєкту Музею Гідності у Львові «Людська гідність в контексті суспільних викликів». Він зародився як реакція на ситуацію, в якій ми опинилися через COVID-19. Очевидно, що ми змушені переосмислювати цінності і підходи в комунікації. Однак ключовим питанням залишається питання поваги до людської гідності.
Пандемія, викликана COVID-19, стала тим «лакмусовим папірцем», який дає можливість побачити особливості індивідуального сприйняття, рівень соціальних взаємодій, а найголовніше – наскільки держави готові дотримуватися чи порушувати права людини та громадянина.
Ми цікавимося думками провідних мислителів/мислительок, діячів/діячок культури, громадських активістів/активісток, аби разом вистояти і не втратити найважливіше – свободу.
Музей Гідності не обов’язково розділяє погляди та думки авторів.

Галерея флешмобу #МаскаТрендУкраїна

У часи, коли пандемія коронавірусу охопила увесь світ, суспільство поки не має можливості повернутись до звичного способу життя. Але цей виклик допомагає шукати нові шляхи для самовираження в культурі. ЮНЕСКО створила веб-платформу для обміну досвідом в області живої спадщини в контексті пандемії. Т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко започаткувала онлайн флешмоб #МаскаТрендУкраїна, що спрямований на пошук ідей креативних осіб, які знайшли нові шляхи для допомоги культурі в період пандемії. Український центр культурних досліджень підхопив цю ідею і наразі ми презентуємо найкращі роботи у нашій галереї.

Майстри: Людмила Борисівна Сидоренко та Ігор Валентинович Сидоренко

Місце: м. Херсон

Майстриня: Карпова Олена Вячеславівна

Місце: с. Піщанка, Красноградський район, Харківська область

Майстрині: Валентина Іванівна та Тамара Іванівна Саланські

Місце: смт. Нововоронцовка Херсонської області

Майстриня: Чижова Ганна Вікторівна

Місце: м. Одеса

Майстриня: Крихта Вікторія Віталіївна, 9 років

Місце: м. Перещепине, Новомосковський район, Дніпропетровська область

Токарева Аліна, Шиманова Злата, Миколенко Єлизавета, Юрчук Наталія

Місце: м. Краматорськ

Статистичні дані поданих заявок до участі у Академії культурного лідера

Протягом квітня – травня 2020 року до Міністерства культури та інформаційної політики надходили заявки на конкурсний відбір для участі в другому колі Академії культурного лідера (АКЛ)
Умови було змінено.
Приоритетним для всіх організаторів є формування спроможних команд.
Таким чином ми маємо 72 команди, які виявили бажання пройти навчання в АКЛ.
Вашій увазі статистичні дані поданих заявок по областям України та розподілом по кластерам.

Вітання т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлани Фоменко з днем Вишиванки

Світлана Фоменко, т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України, вітає усіх  з Міжнародним днем Вишиванки!

Для українців споконвіку власна вишиванка була дуже дорогоцінною, виступала оберегом від зла та недолі.

Вишиванка – це генетичний код України, з якого складається унікальне національне ДНК України, як частини європейської родини.
Сьогоднішня ситуація з COVID – 19 внесла свої корективи і додала у сьогоднішній образ родзинку у вигляді вишитої маски.

Долучайтесь до онлайн флешмобу, додавай світлину у фейсбук та став хештег

#МаскаТрендУкраїна

ТЕСТ: Як добре ви знаєте Україну?

Ми всі вчили в школі різноманітні факти про нашу країну. Та чи пам’ятаємо ми їх?

Ми дібрали для вас кілька цікавих фактів про Україну, згадали видатні сторінки з нашої історії та зробили з цього тест.

Звісно ж, тест створено не для перевірки знань. Проте він допоможе згадати забуте та взнати незнайоме. Та крім того, цей тест – гарна можливість перепочити кілька хвилин та перезавантажити мозок.

Успіхів вам з проходженням!

ТЕСТ: Як добре ви знаєте Україну?

Міністерство культури та інформаційної політики запрошують до обговорення законопроекту

❗️ #МКІП та Комітет гуманітарної та інформаційної політики
запрошують до створення сучасної бібліотеки мрії та бібліотечної справи, якою хочеться займатися❗️
💪 Даний проєкт Закону, серед іншого, передбачає:
📌 оновлення термінології
📌 введення електронної бази даних та документообороту
📌 дерегуляцію
📌 сучасну класифікацію бібліотек
📌 стандартизацію відповідно до міжнародними норм
📌 оновлення функції згідно Маніфесту IFLA – International Federation of Library Associations and Institutions та UNESCO
📌 конкретизацію норм щодо спеціальних бібліотек
📌 публічне звітування бібліотеки про свою роботу
📌 узгодження норм щодо створення, реорганізації та ліквідації бібліотек
📌 якісне збереження бібліотечних фондів
📌 створення Національної електронної бібліотеки
✅ Законопроєкт тут ➡️ https://bit.ly/2ZhA89l
⏰ Не залишайтеся осторонь – зауваження і пропозиції приймаються до 05 червня в електронному вигляді на адресу pritulakv90@gmail.com – держексперт експертної групи з бібліотек та розвитку читання МКІП – Притула Катерина Вікторівна +380503057566☎️
☝️ А вже 20 травня МКІП проведе онлайн-презентацію проєкту Закону та роз’яснить ключові новели, а також відповість на найпоширеніші запитання.
🕚 Початок в 11:00.
Попередня реєстрація обов’язкова і триватиме до 19 травня 13:00⬇️

ЮНЕСКО створює платформу з питань живої спадщини і COVID-19

ЮНЕСКО створює платформу з питань живої спадщини і COVID-19

Жива спадщина як джерело стійкості і відновлення під час кризи.

У відповідності зі своїми заходами на пандемію COVID-19 ЮНЕСКО створює веб-платформу для обміну досвідом в області живої спадщини в контексті пандемії, як з точки зору її впливу, так і різних способів, за допомогою яких громади використовують свою живу спадщину як джерело стійкості і відновлення.

ВПЛИВ НА ЖИВУ СПАДЩИНУ

Досвід, накопичений до теперішнього часу в ході онлайн-опитування ЮНЕСКО, свідчить про масштаби порушень у всьому світі, при цьому багато важливих святкових заходів і ритуалів були скасовані або відкладені. Деякі громади більш не можуть користуватися культурними і природними просторами та пам’ятними місцями, необхідними для вираження своєї нематеріальної культурної спадщини, в той час як інші не можуть збиратися разом для того, щоб ділитись і користуватись багатьма аспектами своєї нематеріальної культурної спадщини, які так важливі для життя громад.

Наслідки пандемії, не тільки викликали збої і порушення в соціальному і культурному житті багатьох людей, але також призвели до втрати доходу для багатьох носіїв і практиків нематеріальної культурної спадщини. Особливо сильно постраждали особи, зайняті в сфері виконавського мистецтва і традиційних ремесел, які в основному працюють в неформальному секторі. Хоча ще рано оцінювати економічні втрати, ремісники у всьому світі, відповідаючи на опитування, відзначають зниження коштів для існування і життєздатності, оскільки стикаються з проблемами при постачанні замовлень і доступі до сировини.

АДАПТАЦІЯ ДО УМОВ КРИЗИ

Разом з тим, нематеріальна культурна спадщина носить динамічний характер і має здатність адаптуватися і розвиватися. Результати опитування показують, що громади продовжують шукати шляхи і можливості практикувати нематеріальну культурну спадщину, незважаючи на обмежувальні заходи і карантин. Наприклад, багато святкувань Страсного тижня, від Колумбії до Венесуели і від Хорватії до Італії, все-таки були проведені в цьому році, хоча і в адаптованому форматі.

З’явилися онлайн ініціативи і платформи, що забезпечують нові способи поширення та передачі знань про нематеріальну культурну спадщину. У Грузії традиційні свята, як і раніше проводяться в режимі онлайн: за столами з традиційними стравами та напоями, розташованими перед екранами комп’ютерів, і з онлайн-тостами.

Соціальні мережі відіграють величезну роль, допомагаючи людям залишатися на зв’язку, незважаючи на фізичну дистанцію. Народні співці в Раджастані (Індія), які часто їздили на виступи, тепер організовують концерти на Facebook, підтримуючи почуття солідарності з іншими артистами і надихаючи їх на продовження діяльності.

Збільшення часу, проведеного з родичами, розширило можливості для вивчення нематеріальної культурної спадщини в колі сім’ї. Від Ямайки до Лівану в умовах ізоляції з’явилася можливість вивчити багато культурних звичаїв, такі як кулінарні традиції і ремесла. Батьки готують традиційні страви з дітьми, використовуючи рецепти, що передаються з покоління в покоління, і обмінюються результатами в Інтернеті.

ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ

У той час як пандемія COVID-19 підкреслила крихкість нематеріальної спадщини в надзвичайних ситуаціях, подібні умови можуть стимулювати або створювати творче середовище для нематеріальної культурної спадщини, викликаючи відродження або відновлення інтересу до забутих елементів або навіть поява нових.

Багато елементів нематеріальної культурної спадщини трансформуються в контексті пандемії для підтримки і посилення заходів громадської охорони здоров’я. Наприклад, художники в Перу та Китаї створюють маски для обличчя з використанням традиційних дизайнів і технік. Громади Амазіг в Марокканських горах Атласу діляться поетичними віршами, пов’язаними з COVID-19. Трупа традиційних маріонеток у виставах в Шрі-Ланці розповідає історії про ізоляцію та соціальне дистанціювання, в той час як в Сенегалі міфічний персонаж Канкуранг, який  традиційно є гарантом порядку і справедливості, виступає на вулицях з 8 вечора до світанку, забезпечуючи дотримання комендантської години в селах.

Джерело

COVID-19: Збережіть європейську культуру та цінності, повідомляють депутати Єврокомісії

Головне:

  • Необхідний план для відновлення культурного та креативного сектору ЄС;
  • Заклик для прямої підтримки засобів масової інформації;
  • Культуру та цінності ЄС потрібно берегти будь-якою ціною.

Відбудова важко постраждалих культурних та медіа-секторів у Європі після COVID-19 має стати головною метою плану відновлення ЄС, заявили депутати в дебатах у понеділок.

У своїй дискусії з членами комісії Марія Габріель та Тьєррі Бретон, члени Комітету з питань культури і освіти наголосили, що шкода культурному та креативному сектору – особливо малому бізнесу та окремим суб’єктам – означала «більше, ніж просто втрачені робочі місця». «Європа не повинна допускати, щоб речі, що визначають Європу, а саме – багата, жива та продуктивна культурна та творча сцена – зникали», тому ЄС повинен швидко та безпосередньо підтримувати постраждалих, сказала на початку дебатів голова Комітету з питань культури та освіти Сабіна Верхейен.

Члени комісії поділилися думкою, що культуру та цінності ЄС потрібно зберегти “за будь яку ціну”, і сказали депутатам Європарламенту про те, що в рамках більш широкого плану відновлення ЄС триває план підтримки для культурного та креативного сектору ЄС. Крім більшої гнучкості для поточних програм та структурних фондів, Бретон заявив, що також розглядаються заходи прямої підтримки, включно з «планом ремонту», який забезпечить ліквідність найбільш постраждалих, а також інвестиційний план, який підтримуватиме цілий сектор у довгостроковій перспективі. Габріель додала, що такий план солідарності має надіслати повідомлення митцям, що «ми там для них».

Пряма підтримка медіа-сектору

Євродепутати також закликали Комісію розробити конкретні плани щодо прямої підтримки медіа-сектору. І малі, і більші ЗМІ втрачають більшу частину своїх доходів від реклами, і підтримка сектору має вирішальне значення для здорової демократії та протидії дезінформації.

Необхідні конкретні плани допомоги туризму

Оскільки 40% туризму в ЄС пов’язані з культурою та культурною спадщиною, депутати Європарламенту обговорили з членами комісії конкретні плани щодо підтримки цього сектору, який дуже сильно постраждав від пандемії. Вони також висловили свої думки про плани щодо відновлення та коригування освіти, цифрового доступу, спортивної індустрії, проекту Європейських столиць культури, підтримки європейських кінотеатрів та аудіовізуальної продукції, а також культурних ініціатив меншин.

Сабіна Верхейен: ЄС повинен зробити набагато більше

«Немає сумнівів, що Комісія докладає зусиль для подолання екзистенціальної загрози, яка зараз стикається з культурним, креативним та медіа-сектором. Думка про те, що ці сектори повинні бути живими, оскільки вони є основними опорами європейського суспільства та демократії – має бути головною».

«Тим не менше, вони стикаються з розоренням, і Європейському Союзу ще потрібно зробити набагато більше. Нам потрібно адаптувати поточний пакет допомоги – часто малі підприємства та особи, які складають ці сектори, озирнувшись на масу документів, залучених до Коронавірусної інвестиційної ініціативи через структурні фонди, тримаються від них подалі. Нам потрібно налаштувати підтримку цих людей та допомогти їм отримати доступ до цієї підтримки».

«Нам також потрібно – не зволікаючи – розширити та адаптувати механізм гарантування культурного та креативного секторів у рамках Creative Europe, щоб допомогти сектору отримати доступ до подальшого фінансування. І нам потрібна цілеспрямована підтримка медіа-сектору».

Джерело

Понад 130 міністрів і заступників міністрів культури взяли участь в онлайн-нараді, скликаній ЮНЕСКО для обговорення заходів по зміцненню культурного сектора

Понад 130 міністрів і заступників міністрів культури взяли участь в онлайн-нараді, скликаній ЮНЕСКО для обговорення заходів по зміцненню культурного сектора, який стикається з безпрецедентними потрясіннями в зв’язку з пандемією COVID-19. Міністри розповіли про прямий вплив нинішньої кризи на туризм, музеї, культурну і творчу діяльність, а також про заходи, які вони прийняли для пом’якшення впливу кризи. Вони підтвердили свою прихильність міжурядовому діалогу і міжнародної солідарності в цілях зміцнення і об’єднання зусиль.

Відкриваючи нараду, Генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азула нагадала учасникам, що «культура необхідна для нас, тому ми повинні допомогти їй витримати цей шок. Ми повинні оцінити вплив кризи, почати спільний аналіз і скоординовані ініціативи. ЮНЕСКО твердо має намір виконувати свою роль в цьому процесі відповідно до свого мандату».

Міністри підкреслили соціально-економічні переваги сектора культури в своїх країнах і погодилися з нагальною потребою інвестувати в цей сектор під час і після кризи. Обмеження мобільності і заходи стримування, які уряди були змушені прийняти через пандемію різко скоротили доступ до культури в короткостроковій перспективі, і якщо не буде вжито відповідних заходів, вся культурна екосистема може послабшати для майбутніх поколінь.

Ефект доміно пандемії COVID-19 на сферу культури

Переважна більшість країн вказали на те, що їх об’єкти всесвітньої спадщини і культурні установи були зачинені, і це викликало ланцюгову реакцію. Дійсно, на сьогоднішній день 90% країн зачинили або частково зачинили свої об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а 128 країн зупинили роботу своїх культурніих установ. На додаток до цього були скасовані традиційні фестивалі і цілий ряд інших заходів, що вплинуло на культурне життя громад і доходи творчих діячів, робота яких часто носить сезонний характер.

Культура є життєво важливою частиною віришення кризи

Ряд міністрів віддали шану і повагу своїм національним творчим діячам і всім працівникам культурного сектора, в тому числі керівникам об’єктів культурної спадщини, за їх таланти і їх роль в забезпеченні доступу до культури в цей період ізоляції, а також за їх прихильність підвищенню обізнаності про пандемію через їх діяльність. Завдяки онлайн-платформам доступ до культури був забезпечений у багатьох частинах світу, в тому числі через віртуальні музеї, галереї і бібліотеки. Незліченні музиканти, танцюристи, візуальні художники і письменники зробили свої роботи доступними в Інтернеті. Такі ініціативи також забезпечують безперервність мистецької освіти. Однак культура поширюється не тільки через цифрові платформи, оскільки в багатьох частинах світу відсутня відповідна інфраструктура. Співпраця з телевізійними станціями, радіо та пресою також гарантує доступ людей до культури як до джерела комфорту, благополуччя і єднання в ці важкі часи.

Щоб звернути увагу на той факт, що сектор культури був одним з перших, який постраждав від цієї кризи, і, тим не менш, часто останнім у отриманні фінансової підтримки, багато міністрів висловились про надзвичайні пакети фінансування, які вони створили у своїх країнах для забезпечення існування художників, ремісників і творчих професіоналів у короткостроковій перспективі. Деякі з них включають введення нових замовлень, часто адаптованих до нинішньої реальності цифрового середовища, щоб забезпечити постійний дохід для окремих осіб і доступ до культури для суспільства в цілому.

Закінчуючи нараду, заступник Генерального директора з питань культури Ернесто Оттоне нагадав, що «без культури не може бути майбутнього». На завершення він сказав: «Ця зустріч продемонструвала вашу відданість, і ЮНЕСКО буде продовжувати підтримувати вас. Ми не можемо повернути назад прогрес, досягнутий за останні кілька років в сфері культури. Саме через культуру ми будемо зміцнювати нашу колективну стійкість, саме ця культура зблизить нас».

Джерело

Підтримуйте студентів та креативну індустрію для зменшення наслідків COVID-19

Голова Комітету з питань культури та освіти закликала ЄС та держави-члени допомогти освітянським та креативним секторам зменшити наслідки COVID-19.

«Це надзвичайні часи для людей по всій Європі. COVID-19 змусив держави-члени ЄС ввести радикальні заходи соціального дистанціювання і обмеження на поїздки. Важливо, щоб ми всі їх виконували. Але ці заходи, очевидно, мають серйозний соціальний та економічний вплив на життя громадян по всій Європі, включаючи прямі та опосередковані наслідки у сферах освіти та культури», – заявила голова Комітету з питань культури та освіти Європарламенту Сабіна Верхейен у вівторок.

В даний час десятки тисяч людей, іноді навіть школярів, здійснюють програму обміну Eramsus + або беруть участь у волонтерському проекті «Європейський корпус солідарності». Я закликаю Комісію та країни-члени зробити все можливе, щоб підтримати цих людей, захистити їхній добробут і, де це можливо, допомогти їм повернутися додому. Я також закликаю Комісію працювати з країнами-членами для підтримки цифрових рішень для навчання мільйонів школярів та студентів, які зараз опинились вдома».

«У культурному секторі ми бачили як кінотеатри, невеликі концертні майданчики, театри та музеї закривають свої двері. Я вдячна сектору за те, що в цей час культура стає доступна в Інтернеті. Але ми повинні визнати, що багато активних людей в секторі культурних та креативних індустрій – це окремі майстри (митці) та малий бізнес, існування яких знаходиться під загрозою. Я закликаю Комісію та держави-члени запевнити сектор, що вони зроблять усе, що можуть – особливо завдяки значній фінансовій підтримці – для пом’якшення наслідків. Ця творча галузь постраждала під час цієї кризи так само, як і сектор обслуговування, і потребує однакового рівня підтримки».

Джерело