Підсумкова конференція «Академія культурного лідера»

19 – 20 червня у  м. Києві відбулась Підсумкова конференція «Академія культурного лідера» – спільного проекту Міністерства культури України та Goethe-Institut в Україні, метою якого була підготовка ТОП менеджерів галузі культури для ОТГ та малих міст України.

На початку учасників привітали Світлана Фоменко, перший заступник Міністра культури України, Беата Кьолер, директорка Гете інституту в Україні, Ірина Френкель, директорка Українського центру культурних досліджень та Павло Третьяков, голова ГО «Інститут культурної політики».

Наступними взяли слово  директор директората стратегічного планування та розвитку європейської інтеграції Міністерства культури Ярослав Петраков з доповіддю «Реформа Децентралізації в культурі та сценарії культурного розвитку громад» та Лідія Євтушенко, Міністерство регіонального розвитку  «Формування сталої громади – Стратегія регіонального розвитку до 2027».

Ірина Френкель презентувала «Алгоритми заповнення заявок на культурні проекти за аналізом практичних помилок».

Друга половина першого дня конференції продовжилась практичними презентаціями успішних проектів  випускників Академії .

Олена Петрова (Вінницький кластер) презентувала проект «Дунайські гостини» та доповідь « Від ідеї до мистецького проекту, побудованого на засадах інтегрованого розвитку. Дунайська конвенція для малого міста».

Алла Грабар (Тернопільський кластер) презентувала одну з кращих практик «Стратегія культурного розвитку Тараканівської ОТГ, як процес мобілізації потенціалів громади».

Необхідно зазначити, що документ вже прийнято  депутатами Тараканівської районної ради.

Наступними практичним досвідом ділились европейські експерти. Біргіт Шпренгер, референтка відділу культури Державної канцелярії Тюрингії (Німеччина) .

Патрік С. Фьоль, разом з Діаною Рахмановою та Вікторією Єрофеєвою розповідали про трансформацію як глобальну тему, на прикладі практичного досвіду гостей з Узбекистану та Киргистану.

Другий день конференції розпочався з вступного слова Беати Кьолер, Ірини Френкель та Павла Третьякова.

Наступним взяв слово д-р Патрік С. Фьоль з доповіддю «Контекстуалізація – АКЛ як підхід до розвитку культури на засадах децентралізації».

На завершення  перед  учасниками  виступила  Ірина  Каць , ГО «Культурний  діалог», тренерка АКЛ , наголосивши  що проєкт  підсилив   розвиток локальних громад   через культуру та провела  з учасниками  спільну групову роботу над проектами ті презентацію напрацювань впродовж усіх 5-ти модулей навчання.

На завершення учасників проекту, експертів та тренерів привітав Міністр культури України Євген Нищук. Він зазначив, наскільки важливим є данний проект в умовах децентралізації, оскільки процеси децентралізації відкривають багато можливостей для розвитку малих міст, сіл та селищних громад. Ефективність розвитку громади залежать від критичної маси обізнаних та вмотивованих «агентів змін» в новостворених ОТГ.

Кожен учасник Академії, що виконав усі вимоги навчання та захисту програми розвитку отримав Сертифікат про проходження та успішне закінчення курсу «Академія культурного лідера»   від Міністра культури України, Євгена Нищука, Беати Кьолер, директорки Гете інституту в Україні, Ірини Френкель, директорки Українського центру культурних досліджень та Павла Третьякова, голови ГО «Інститут культурної політики».

ЕКСПЕРТНА РАДА З ПИТАНЬ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ РЕКОМЕНДУВАЛА МІНКУЛЬТУРИ ВКЛЮЧИТИ 3 НОВІ ЕЛЕМЕНТИ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕРЕЛІКУ

На засіданні Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини (НКС) було прийнято рішення рекомендувати Міністерству культури України включити елементи (з відредагованими назвами) «Традиція декоративного розпису села Самчики», «Художнє дереворізьблення Чернігівщини» та «Олешнянське гончарство Чернігівщини» до Національного переліку елементів НКС України.

 

Елемент «Традиція декоративного розпису села Самчики»

Самчиківський розпис походить з села Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області. Самчиківський розпис переважно сюжетний, виконується великим зубчастим малюнком, схожим на гобеленовий. Для даного розпису характерне активне заповнення площини крупними масивними елементами, які членуються за допомогою контрастних або супідрядних кольорів. Його особливістю є мотив вигнутого пера, зубчастого листя, язички пелюсток квітів, враження недбалості у вигнутих лініях візерунків, що є своєрідними складовими художньої мови майстрів.

I am message box. Click edit button to change this text.

Toggle title

Toggle content goes here, click edit button to change this text.

Елемент «Художнє дереворізьблення Чернігівщини»

Чернігівська школа різьблення по дереву значно відрізнялась від Полтавського та Київського полісся за композицією та поєднанням елементів. Значною відмінністю Чернігівських різьбярів було використання в орнаментах солярних розеток, які відрізнялись за кількістю їх використання у роботі, по моделюванню в поєднанні трикутних елементів виїмчастого різьблення (сливки).

Елемент «Олешнянське гончарство Чернігівщини»

Олешнянські вироби мають дещо видовжену округлу форму та силуети з плавними лініями. Декоративна система включає досить широкий набір прийомів: гравірування, (або ритування), штампування, ліплення, димлення з лискуванням, що інколи доповнюється рельєфним чи ліпленим орнаментом. Оздоблюється під поливним розписом ангобами білого, чорного, синього, зеленого, жовтуватого кольорів.

Open call! Навчальні семінари за участю національних експертів

Український центр культурних досліджень у 2019 році реалізовує проект
ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у
розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини». Проект
має на меті: визначити основні проблеми та потреби збереження нематеріальної
культурної спадщини; практичні рекомендації щодо імплементації Конвенції
про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р.

У рамках проекту «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу
України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної
спадщини» відбудуться навчальні семінари за участю національних експертів.
На семінари запрошуються представники різних державних установ,
голови ОТГ, сільських та селищних рад, науковці, члени громад, працівники
музеїв, управлінь культури.

Графік навчальних семінарів:
21.06.2019 р. –  м. Суми, Сумський обласний науково-методичний центр
культури і мистецтв, вулиця Петропавлівська, 49, (реєстрація з 10:30,
початок заходу об 11:30, закінчення заходу 16.00).

21.06.2019 р. –  м. Мелітополь, Запорізька обл. Міський Палац культури ім.
Т.Г. Шевченка, майдан Перемоги, 4, (реєстрація з 10:45, початок заходу об 11:45,
закінчення заходу 16:00).

27.06.2019 р. –  м. Ізмаїл, Одеська обл. (Ізмаїльський історико-краєзнавчий
музей Придунав’я, вул. Тульчинівська 51)

(реєстрація з 10:30, початок заходу об 11:00закінчення заходу 16:00).

01.07.2019 р. –  м. Чернівці, Учбово-методичний центр культури Буковини
вул. Йосипа Главки, 1-а (реєстрація з 10:30, початок заходу об 11:30,
закінчення заходу 16:00).

Запрошуємо Вас взяти участь у семінарі.
Реєстрація на семінари за посиланням:
м. Суми  посиланням
м. Мелітополь  посиланням
м. Ізмаїл посиланням
м. Чернівці посиланням
За додатковою інформаціє звертайтеся:
за телефоном: 096-500-99-05 (Снігирьова Лілія Михайлівна);
email: proektunesco@ukr.net

 

Нагадуємо, що всі бажаючи могут взяти участь в он – лайн опитуванні, який запровадило УЦКД з метою моніторингу ситуації в регіонах. Ваші відповіді важливі для нас, задля розробки документів із врахуванням особливостей областей України. Участь в он лайн опитуванні до 10.07.2019 року
Оптування за посиланням

Анкета-опитувальник щодо оцінки потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо охорони нематеріальної культурної спадщини

Український центр культурних досліджень у 2019 році реалізовує проект
ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у
розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини».

Проект має на меті: визначити основні проблеми та потреби збереження нематеріальної культурної спадщини; практичні рекомендації щодо імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р.
У рамках проекту «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу
України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної
спадщини» проводиться анкетування.

Запрошуємо представників різних державних установ, голів ОТГ, сільських
та селищних рад, науковців, членів громад, працівників музеїв, управлінь
культури взяти участь в анкетуванні.

Анкету можна заповнити за посиланням

Експертна рада конкурсного відбору проектів «Малі міста – великі враження» активно працює!

12 червня відбулося планове засідання Експертної ради конкурсної програми «Малі міста – великі враження». Адже буквально за тиждень експерти представлять результати І етапу відбору проектів.

Під час зустрічі Ярослав Петраков, генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства культури  України детально пояснив як покращити та пришвидшити процес оцінки, на що варто звертати увагу в першу чергу при оцінюванні, відповів на всі запитання експертів, які вже виникли під час оцінювання. Він також наголосив: «В першу чергу ми маємо відібрати проекти, які націлені на покращання культурної та економічної сфери України. Необхідно звертати увагу на проекти, які відповідають культурній спадщині та креативним індустріям водночас, які передбачають вирішення проблем даної території за чітким планом. В пріоритеті проекти, які реалізуються вперше, а не є щорічними фестивалями і в яких керівники та команда бачать потенційний розвиток власне заходів у майбутньому та потенційний розвиток територій, на яких вони плануються втілюватися».

За визначеним механізмом конкурсу на ІІ етап оцінювання підуть заявки, які наберуть 70-90 балів в першому етапі за такими критеріями, як:

актуальність (відповідність проекту меті та завданням конкурсу, відповідність потребам населення у населеному пункті, здатність проекту вирішити конкретні проблеми житті громади);

оригінальність ідеї (унікальність ідеї проекту для сфери культури в цілому та її оригінальність для розвитку населеного пункту, в якому реалізується проект, збереження наявної на його території культурної спадщини, урахування в проекті культурних та географічних особливостей території);

цінність об’єкту проекту (цінність для соціально-культурного розвитку громади, для економічного розвитку громади, взаємозв’язок ідеї та об’єкта);

–  зміст проекту та послідовність його реалізації (наскільки запропоновані шляхи реалізації проекту дадуть змогу досягти очікуваних результатів, ясність та логічна послідовність планування заходів за проектом, досяжність запланованих результатів, врахування потенційних ризиків, оцінка шляхів зменшення їх негативного впливу, логіко-структурна матриця);

– додана вартість проекту (охоплення цільових груп та їх потреб, інклюзивність, вплив на рішення потреб вразливих і незахищених груп населення, економічна рентабельність, вплив на місцеву економіку);

промоція і сталість результатів проекту (ефективність запланованих заходів та каналів анонсування проекту, ефективність заходів та каналів інформування про перебіг реалізації проекту – поширення «історії успіху» проекту для їх використання як прикладу для ініціювання нових проектів).

Для проходження на фінансування заявки мають набрати ще 40 балів за інституційну та фінансову спроможність, та якість презентації проекту під час ІІ етапу оцінювання.

Нагадуємо, що цьогоріч на конкурс подано 181 заявка, 167 з них подолали технічний відбір і потрапили на оцінку до Експертної ради. Оцінювання відбувається в два етапи і кожна заявка оцінюється кожним експертом. На основі оцінювання І етапу підбиваються підсумки та розпочинається ІІ етап. А вже після 5 липня оголошуються переможці конкурсу за такими напрямками проектів: малі проекти – від 100 тис. грн. до 250 тис. грн.; середні – від 250 тис. грн. 1000 тис. грн.; великі – від 1000 тис. грн. до 5000 тис. грн. З 15 липня розпочинається реалізація проектів. Бажаємо всім терпіння в очікуванні результатів, а експертам натхненної праці.

 

Варто також наголосити, що Експертну раду складають професіонали, які вже багато років опікуються розвитком громад, малих міст та селищ та якими вже були реалізовані відповідні проекти на малих територіях. Члени ради мають доступ до аналітичних досліджень культурної сфери та розвитку малих міст.

Голова Експертної Ради:

Ключник Наталія Леонідівна, виконавчий директор Асоціації сільських, селищних рад та об’єднаних громад  України (за згодою).

Заступник Голови Експертної Ради:

Вакуленко Володимир Миколайович, доцент, завідувач кафедри      регіонального управління, місцевого самоврядування та управління       містом Національної академії державного  управління при Президентові України (за згодою).

Члени експертної ради:

Даменцова Людмила Петрівна, експерт з розробки законодавства та управління ресурсами органів місцевого самоврядування Асоціації міст  України  (за згодою);

Гутенко Денис Вікторович, директор Департаменту розвитку   підприємництва та регуляторної політики Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (за згодою);

Железняк Ольга Григорівна, член громадської організації «Центр Взаємодії»  (за згодою);

Євтушенко Лідія Григорівна, державний експерт експертної групи територіальної організації влади Директорату з питань місцевого  самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно –   територіального устрою Міністерства   регіонального  розвитку,  будівництва та житлово-комунального  господарства України;

Єпіфанов Олександр Володимирович, начальник управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України;

Коваль Наталія Ростиславівна, модератор    платформи   Асоціації  ОТГ «Молодь, культура  та спорт» (за згодою);

Морозюк Наталія Володимирівна, директор Аналітичного центру  Асоціації сільських, селищних рад та об’єднаних громад України (за згодою);

Москаленко Валентина Володимирівна, керівник експертної групи   розвитку механізмів та інструментів стимулювання регіонального розвиткуДиректорату регіонального    розвитку Міністерство  регіонального  розвитку,  будівництва та  житлово-комунального   господарства України;

Образцова Анастасія Яківна, генеральний директор Директорату   креативних індустрій Міністерства культури України;

Полтавець  Валентина Дмитрівна, виконавчий  директор  Асоціації    об’єднаних  територіальних  громад (за згодою);

Сердюк  Оксана Вікторівна,  директор Департаменту туризму та    курортів Міністерства економічного розвитку   і  торгівлі України;

Слобожан Олександр Володимирович, виконавчий директор Асоціації   міст України (за згодою);

Якубівський Володимир Леонідович, начальник управління    економічного  розвитку та фінансів Міністерства культури України.

Семінар з міжнародними фасилітаторами ЮНЕСКО

12.06.2019 року у конференц-залі Національного музею Тараса Шевченка відбувся семінар «Оцінка потреб для зміцнення потенціалу України у розробці стратегії щодо охорони НКС» за участі міжнародних фасилітаторів ЮНЕСКО Ніколая Вукова (Болгарія) та Іллі Фетисова (Україна).

На семінар були запрошені представники різних державних установ України, науковці, члени громад, працівники музеїв, управлінь культури.

Ніколай Вуков (Болгарія) роз’яснив присутнім особливості Конвенцій про охорону нематеріальної культурної спадщини (2003 р.) та Оперативні Директиви з її виконання, наголосивши на відмінностях її від інших Конвенцій. Ознайомив з нематеріальною культурною спадщиною Болгарії, розказав про елементи НКС Болгарії, що внесені до Репрезентативного списку ЮНЕСКО та представив кращі практики Болгарії, що внесені до Реєстру кращих практик ЮНЕСКО.  Такий досвід стане при нагоді для України, бо Експертна рада звернулася до Міністерства культури України створити Реєстр ефективних практик України.

Ілля Фетисов (Україна) розказав про базові концепти Конвенції ЮНЕСКО 2003 р., для виконання яких потрібна цілеспрямована діяльність державних органів влади для охорони, популяризації та передачі нематеріальної культурної спадщини майбутнім поколінням, адже їх ефективне використання в суспільному житті сприяє самоідентифікації нації, уособлює її самобутність і має соціально-значиму функцію підтримки стабільності і сталого суспільного розвитку.

Всеукраїнська конференція “Культура і креативні індустрії як основа розумної стратегії розвитку малої території”

6-7 червня 2019 р. у м. Тульчині Вінницької області відбулася ІІІ Всеукраїнська конференція «Культура і креативні індустрії як основа розумної стратегії розвитку малих територій», яку організував Український центр культурних досліджень у співпраці з Інститутом культурної політики та Тульчинською міською об’єднаною територіальною громадою. Захід проводився за сприяння Асоціації міст України. Мета конференції популяризація культурного надбання невеликих міст України та міжнародного досвіду, а також окреслення шляхів стимулювання туристичного потенціалу територій.

На конференції обговорювалися питання Децентралізації в галузі культури та проблеми культурної економіки в Україні; презентувалися успішні кейси у сфері культурних і креативних індустрій України.

У роботі конференції взяли участь зарубіжні гості, міські голови та профільні заступники малих міст України, голови ОТГ, сільських та селищних рад.

Маркус Бадер, міський голова громади Роттенбурх (Німеччина) на прикладі власної громади презентував практичні кейси з трансформації малого міста.

У рамках Конференції проходив Галузевий форум з питань місцевого економічного розвитку, організований проектом «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізує Асоціація міст України за підтримки USAID.

Паралельно з конференцією відбулася Стратегічна сесія за участю міських голів малих міст, мета якої – розробити основні заходи, індикатори та оцінку реалізації програми «Культурний розвиток громад до 2027 року».