Увага! Зміна міста проведення навчального семінару проекту ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини»

Увага! Відбулась зміна місця проведення навчального семінару, що мав відбутись 01.07.2019 у м. Чернівці.

Семінар відбудеться у м. Полтава. Місце та дата проведення буде повідомлена пізніше.

Просимо вибачення за незручності та слідкуйте за новинами.

Реєстрація за  посиланням
За додатковою інформаціє звертайтеся:
за телефоном: 096-500-99-05 (Снігирьова Лілія Михайлівна);
email: proektunesco@ukr.net

*Український центр культурних досліджень у 2019 році реалізовує проект
ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у
розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини». Проект
має на меті: визначити основні проблеми та потреби збереження нематеріальної
культурної спадщини; практичні рекомендації щодо імплементації Конвенції
про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р.

У рамках проекту «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу
України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної
спадщини» відбудуться навчальні семінари за участю національних експертів.
На семінари запрошуються представники різних державних установ,
голови ОТГ, сільських та селищних рад, науковці, члени громад, працівники
музеїв, управлінь культури.

Вітання з Днем Конституції України

23 роки тому Україна отримала свою Конституцію – основний Закон України, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян. Який визначає права та обов язки для усіх без винятку.

Нехай  бажання українців розбудовувати суверенну і незалежну, демократичну, соціально-правову державу Україну в якій Конституція є священним законом ніколи не зникне.

Зі свіятом!

Семінар «Оцінка потреб у зміцненні національних можливостей України у розробці стратегії для забезпечення охорони нематеріальної культурної спадщини»

21 червня у місті Мелітополі Запорізької області відбувся семінар «Оцінка потреб у зміцненні національних можливостей України у розробці стратегії для забезпечення охорони нематеріальної культурної спадщини».
Семінар відбувся під егідою Українського центра культурних досліджень (м. Київ) за підтримки відділу культури Мелітопольської міської ради. Учасниками семінару стали науковці та студенти Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького, співробітники відділу культури, краєзнавці та представники національних товариств міста.
З привітанням до учасників семінару звернувся начальник відділу культури к. філос. наук Михайло Семікін. У своєму привітанні він підкреслив, що одним із завдань, які сьогодні стоять перед місцевими громадами є вивчення, використання й популяризація елементів НКС як чинника подальшого ефективного розвитку території. Головний спеціаліст відділу
культури Ольга Фоміна ознайомила присутніх з законодавчою базою дослідження НКС , а саме -Конвенцією ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини (2003 р.) та Законом України « Про приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини» (2015 р.). Директор науково-методичного центру із вивчення
нематеріальної культурної спадщини народів Приазов’я МДПУ імені Б. Хмельницького, доцент Олена Арабаджи розповіла про діяльність мелітопольського національно-культурного караїмського товариства «Джамаат» щодо вивчення традицій національної кухні караїмів як елемента НКС. Кожен народ має неповторну національну кухню і, поряд з іншими
елементами, вона є суттєвим показником приналежності до певної родини народів, дозволяє відновити історичне середовище проживання і спосіб життя, – підкреслила Олена Семенівна. Велику зацікавленість викликали виступи доцента Ольги Левади про проблеми та перспективи збереження нематеріальної культурної спадщини греків Приазов’я та професора Шуменського університету імені єпископа Костянтина Преславського Красимири Колєвої про вплив НКС на розвиток регіонів Республіки Болгарії.
Наприкінці семінару відбулась панельна дискусія з проблем міжрегіональної та регіональної комунікації з питань виявлення, збереження та популяризації нематеріальної культурної спадщини України. Учасники семінару заповнили анкету-опитувальник щодо оцінки потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо охорони
нематеріальної культурної спадщини, що проводиться у рамках проекту ЮНЕСКО «Needs assessment for reinforcing Ukraine's national capacities in strategy development for ICH safeguarding».

Традиції ОТГ: у Менській громаді вдруге пройшов фестиваль гончарного мистецтва «Куманець»

Більше двадцяти майстрів на одній території, сотні учасників майстер-класів та безліч цікавих витворів мистецтва з глини – все це фестиваль «Куманець», який вже другий рік проводять у Менській об’єднані територіальній громаді. Фестиваль є частиною традиційного Троїцького ярмарку. І гончарне мистецтво дуже легко «вплелося» до святкування зеленої неділі, ба більше – «Куманець» доповнив ярмарок новим змістом і звичаями.

 

 

По-перше, на фестивалі «Куманець» гончарі змагаються між собою у майстерності. За словами Олега Луцука, майстра зі Стольного, головна ідея фестивалю – створити мистецьку галерею на тваринну тематику, яка стане альтернативою менському зоопарку. І цю галерею організатори наповнюють скульптурами та витворами учасників фестивалю, які дарують свої вироби громаді. Мета – розвиток туристичної галузі, популяризація гончарства.

По-друге, гончарі діляться своїм мистецтвом з усіма охочими: від дітей відбою на майстер-класи не було. Як в принципі і від дорослих, які пробували «підкорити глину».

«Поєднуючи старі звичаї з новими традиціями, громади створюють цікаві атракції для туристів та резидентів. Вони вчаться шукати «родзинки» та пропонувати їх гостям. Крім того, місцевим жителям доводиться практикуватися в створенні туристичного продукту, визначати його цінність, вивчати переваги та попит», – зазначають у Чернігівському Центрі розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою».

 

 

Як розповів Геннадій Примаков, Менський міський голова, фестиваль гончарного мистецтва цього року став масштабнішим і може називатися міжнародним, адже серед учасників – гончарі з Америки, Польщі та Білорусії.

«Хочемо, щоб гончарство зацікавило більше людей. Це наше, українське. Добре, якщо традиції будуть передаватися від покоління до покоління. Це відновлення історії, культурної спадщини. Такі свята об’єднують громаду. Багато людей з різних сіл та міст приїжджають, розповідають, що і у нас були гончарі, і у нас. Гостям свята цікаво послухати історії про гончарів зі Стольного та інших населених пунктів нашої громади, а місцевим дізнатися традиції інших міст та сіл», – зазначив Геннадій Примаков.

Ідея фестивалю належить Олегу Луцуку. Він розповів: «Чому гончарство? Бо я сам гончар. Тому мені було легко створити такий конкурс. Я знайомий з багатьма майстрами. У Менській громаді це мистецтво вже розвинуте. Але коли я тільки переїхав до Стольного і казав, що сюди будуть приїжджати туристи, мені не вірили. Зараз щомісяця групи охочих з усієї України їдуть на майстер-класи, місцеві діти приходять вчитися. Мена стає туристичною Меккою. Немає в області таких фестивалів».

 

 

Майстер розповів, що підтримка громади і влади дуже важлива. Адже, організація фестивалю – це непроста задача і роботи вистачить кожному. «Мене місцева влада підтримує завжди. Мої ідеї сприймаються з розумінням. Завжди є комунікація з владою», – зазначив Олег Луцук.

 

 

За словами Юрія Моравського, гончара зі Львова, різноманітність мистецтва об’єднує всіх. «Він робить одне, я інше. Я в нього підглянув, мене «жаба» затиснула – захотілося краще зробити. І зробив. І навпаки. Таким чином, все прогресує. Ми для того і спілкуємося, щоб обмінюватися думками, натхненням… Наступного року обов’язково приїду», – розповів пан Юрій.

На його думку, гончарство виховує українство. «Це наше, класичне, але ми його вже бачимо з часу ХХ століття. Тобто ми не вертаємося назад. Але дехто зберігає класичні технології, а хтось іде в ногу з часом. Зараз на гончарний круг моторчик ставимо», – сказав Юрій Моравський. Він розповів, що колись давно на камінчик ставилися кований наконечник і прищіпка – скручена шкірка від сала – і таким чином крутився гончарний круг. Сьогодні майстри користуються сучасним обладнанням, хоча техніка роботи зберігається.

Майстри говорили, що такі фестивалі потрібні, щоб мати можливість обмінятися досвідом, техніками та новинками, а також поспілкуватися і показати людям свої вироби.

 

 

«Фестивалі дають можливість «вийти в люди». Ми ж індивідуалісти, кожен працює у себе в майстерні, а в люди виходимо тільки на фестивалі», – зазначив Роман Степаненко, народний майстер та член Національної спілки майстрів народного мистецтва.

За його словами, гончарство в Україні розвинуте і є дуже багато молодих майстрів, тому воно не зникає як, наприклад, зараз намагаються відродити ковальство, і це складно, бо втрачені основи саме українського ковальства. Але для молодого майстра-гончара найбільша проблема – це гроші для майстерні, а тому спочатку молодь заробляє стартовий капітал і потім повертається до мистецтва.

 

 

Організатори фестивалю на завершення подарували менянам та гостям ярмарку видовищне дійство – вогняну скульптуру.

 

Джерело

Шедеври нематеріальної культурної спадщини з провінції Шаньдун. Батьківщина Конфунція – гостинний Шаньдун

26 червня за участю першого заступника Міністра культури України Світлани Фоменко відбулось відкриття фотовиставки «Шедеври нематеріальної культурної спадщини з провінції Шаньдун. Батьківщина Конфунція – гостинний Шаньдун», організованої за підтримки Посольства КНР в Україні та Департаменту культури і провінції Шаньдун.

Фотозвіт з вручення Сертифікатів про успішне завершення курсу “Академія Культурного Лідера”

Нематеріальна культурна спадщина: національний та регіональний рівні 

Український центр культурних досліджень у 2019 році реалізовує проект ЮНЕСКО «Оцінка потреб для зміцнення національного потенціалу України у розробці стратегії щодо захисту нематеріальної культурної спадщини». Проект має на меті: визначити основні проблеми та потреби збереження нематеріальної культурної спадщини; практичні рекомендації щодо імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р.

25 червня на базі Сумського обласного художнього музею ім.Никанора Онацького в рамках засідання у форматі «круглого столу» на тему «Нагальні проблеми розвитку народного мистецтва, художніх промислів і ремесел та шляхи їх вирішення» відбувся семінар «Оцінка потреб для зміцнення потенціалу України у розробці стратегії щодо охорони НКС».

Присутніх привітала заступник начальника управління культури Сумської ОДА Раїса Грицаєнко. Фахівці Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв Євгенія Бистрицька, Вікторія Гавриленко та Людмила Юхта ознайомили учасників із сутністю Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини (2003 р.). Зокрема, присутнім було представлено визначення поняття «нематеріальна культурна спадщина» та шляхи вирішення проблеми збереження й популяризації нематеріальної культури, що пропонуються Конвенцією.

Слухачам також було надано інформацію щодо імплементації конвенції на національному та регіональному рівнях. Зважаючи на тематичне спрямування «круглого столу», було презентовано елементи нематеріальної культурної спадщини категорії «Традиційні ремесла», включені в Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України, а також елементи відповідної категорії, включені в Регіональний перелік нематеріальної культурної спадщини Сумської області.

Також був представлений найкращий міжнародний досвід імплементації Конвенції ЮНЕСКО «Про збереження нематеріальної культурної спадщини». Проведений захід та анкетування учасників нададуть можливість у подальшому об’єктивно оцінити сучасний стан та перспективи діяльності у напрямку збереження та популяризації НКС на Сумщині.

Фестивальна феєрія «Пісенного драйву 2019»

20–23 червня у «фортеці біля моря» — м. Очаків на Відкритий фестиваль пісенної творчості зібралися найкращі аматорські голоси України. Як це було та хто став переможцем — далі.

Організатори та мета заходу

Уже вп’яте організаторами Відкритого фестивалю пісенної творчості «Пісенний драйв» є Миколаївський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи.

Захід спрямований на розвиток і популяризацію вокального мистецтва, відкриття нових імен талановитих виконавців, композиторів і поетів, підвищення виконавської майстерності конкурсантів та сприяння творчій самореалізації, збагаченню репертуару, обміну досвідом.

Про учасників

У цьому пісенному вернісажі взяли участь понад 70 учасників (А це понад 500 співаків і музикантів!). Діти і дорослі змагалися та виборювали призові місця, відкривали у фестивальній галактиці нові таланти та імена. Співаки та музиканти представили різні куточки України — 11 областей: Вінницьку, Волинську, Житомирську, Запорізьку, Закарпатську, Кіровоградську, Одеську, Полтавську, Херсонську, Чернігівську і, звичайно, Миколаївську.

Виступали відповідно до вікових категорій та у певних номінаціях:

  • «Солісти-вокалісти»;
  • «Вокальні ансамблі та гурти»;
  • «Вокальні ансамблі. Малі форми»;
  • «Фольклорні колективи»;
  • «Гурти народних музик та акомпаніатори»;
  • «Поети-композитори».

Відкриття фестивалю

20 червня фестивальні дні відкрили зразковий ансамбль танцю «Радість» Очаківського міського центру культури і дозвілля (Миколаївська область); переможці, володарі Гран-прі, минулорічних фестивалів: солісти народного ансамблю української пісні «Берегиня» Олег та Валентина Сук (Миколаївська область), заслужена артистка естрадного мистецтва України Ірина Зіміна-Яценко (Одеська область), заслужений артист України Олексій Ричко (Вінницька область).

Як прийнято в кожній українській хаті, своїх гостей привітала господарка — директор фестивалю-конкурсу пісенної творчості «Пісенний драйв», заслужена артистка України Наталія Баштова. Зазначивши, який різнобарвний віночок талантів зібрався в нас на Півдні України, і представивши куратора заходу — провідного методиста з вокально-хорового жанру МОЦНТ, заслуженого працівника культури України Галину Стрелецьку, Наталія Баштова запросила всіх до перегляду конкурсної програми.

Колорит фестивальних днів

Програма фестивалю, окрім конкурсної програми, була насичена різноманітними заходами. А саме: майстер-класами від членів журі — Тетяни Буркацької, Лідії Остапчук, Ольги Янушкевич та заслуженої артистки естрадного мистецтва України Ірини Зіміної-Яценко; вечорами відпочинку «Вільний мікрофон» за участю Валентини та Олега Сук (Миколаївська область); годинами бардівської та авторської пісні за участю Броніслава Котвицького (Волинська область) і Віктора Коваленка (Миколаївська область); круглими столами за участю членів журі та керівників колективів.

Конкурсанти могли не лише відпочити на березі Чорного моря, а й познайомитися з однодумцями та особисто поспілкуватися з кожним членом журі, аби отримати корисні поради.

Гала-концерт

Урочисте закриття «Пісенного драйву 2019» запам’яталося всім яскравим виступом Наталії Баштової та Галини Стрелецької, які виконали українську народну пісню «Зеленеє жито». Ще більшого запалу додала Наталія Баштова «Червоною рутою», викликавши овації. Не залишилися осторонь і члени журі, кожен із яких порадував гостей та учасників фестивалю музичними вітаннями.

На гала-концерт завітав начальник управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА, заслужений працівник культури України Михайло Димитров. Він подякував організаторам за черговий масштабний пісенний захід, а також привітав усіх присутніх із можливістю долучитися до цього феєричного дійства.

Невід’ємною частиною гала-концерту стали виступи найкращих конкурсантів «Пісенного драйву 2019».

Переможці

Протягом трьох конкурсних днів виступи учасників оцінювало вельмишановне журі — фахівці з усієї України: Миколаєва, Одеси, Вінниці, Херсона. Вони визначили переможців, яких нагородили не лише дипломами, але й кубками та пам’ятними призами.

Гран-прі

  • Народний аматорський ансамбль пісні і музики «Світоч», Полтавська область — номінація «Вокальні ансамблі та гурти».
  • Жіноча група народного хору української пісні «Любисток», Миколаївська область — номінація «Вокальні ансамблі та гурти».
  • Народний фольклорний ансамбль «Вербиченька», Чернігівська область — номінація «Фольклорні колективи».
  • Вокальне тріо у складі Анни Кухарук, Тетяни Щесняк, Дарії Москалюк, м. Одеса — номінація «Вокальні ансамблі. Малі форми».
  • Народний фольклорний гурт «Хустяни», Закарпатська область — номінація «Гурти народних музик та акомпаніатори».

Спеціальний приз

  • Народний вокальний ансамбль «Любисток», Вінницька область — номінація «Найкращий дизайн сценічного костюма».
  • Народний гурт естрадної пісні «Дивограй», Миколаївська область — номінація «Найоригінальніша театралізація твору».
  • Сімейний дует Олени та Богдана Стогній, Вінницька область — номінація «Найкращий вокальний дует».
  • Дар’я Павлухіна, Миколаївська область — номінація «Надія фестивалю».
  • Народний фольклорний гурт «Хустяни», Закарпатська область — номінація «Найоригінальніше музичне оформлення».
  • Мар’яна Николин, м. Одеса — номінація «Золотий голос».
  • Юлія Зіміна, Одеська область — номінація «Найкраща пісня».
  • Анастасія Василюк, Миколаївська область — номінація «Найоригінальніша зірка».

І місце

  • Народний фольклорний ансамбль «Троїчанка», Миколаївська область — номінація «Фольклорні колективи».
  • Народний гурт естрадної пісні «Дивограй», Миколаївська область — номінація «Вокальні ансамблі та гурти».
  • Валерія Щепотьєва, м. Миколаїв — номінація «Солісти-вокалісти», дитяча вікова категорія.
  • Ангеліна Довга, Миколаївська область — номінація «Солісти-вокалісти», дитяча вікова категорія.
  • Володимир Дениско, Миколаївська область — номінація «Солісти-вокалісти».
  • Дар’я Павлухіна, Миколаївська область — номінація «Солісти-вокалісти», дитяча вікова категорія.
  • Дарина Бондарець, Житомирська область — номінація «Солісти-вокалісти», дитяча вікова категорія.
  • Народний гурт «Берегиня», Вінницька область — номінація «Фольклорні колективи».
  • Вокальний ансамбль «Мрійниці», Кіровоградська область — номінація «Вокальні ансамблі та гурти».
  • Вокальний дует «Віринея» у складі Тетяни Панасюк та Алли Соболенко, Кіровоградська область — номінація «Вокальні ансамблі. Малі форми».
  • Сімейний дует Олени та Богдана Стогній, Вінницька область — номінація «Вокальні ансамблі. Малі форми».
  • Ярослав Яворський, Житомирська область — номінація «Солісти-вокальні».
  • Юлія Зіміна, Одеська область — номінація «Солісти-вокальні».
  • Віктор Коваленко, Миколаївська область — номінація «Поети-композитори».
  • Народний вокальний ансамбль «Любисток», Вінницька область — номінація «Поети-композитори».
  • Ірина Федорук, м. Вінниця — номінація «Поети-композитори».
  • Анастасія Василюк, Миколаївська область — номінація «Солісти-вокалісти», дитяча вікова категорія.
  • Мар’яна Николин, м. Одеса — номінація «Солісти-вокалісти».
  • Анна Волошина, м. Одеса — номінація «Солісти-вокалісти».
  • Віктор Чудновець, Миколаївська область — номінація «Гурти народних музик та акомпаніатори».
  • Артур Поліщук, Миколаївська область — номінація «Гурти народних музик та акомпаніатори».

Підсумкова конференція «Академія культурного лідера»

19 – 20 червня у  м. Києві відбулась Підсумкова конференція «Академія культурного лідера» – спільного проекту Міністерства культури України та Goethe-Institut в Україні, метою якого була підготовка ТОП менеджерів галузі культури для ОТГ та малих міст України.

На початку учасників привітали Світлана Фоменко, перший заступник Міністра культури України, Беата Кьолер, директорка Гете інституту в Україні, Ірина Френкель, директорка Українського центру культурних досліджень та Павло Третьяков, голова ГО «Інститут культурної політики».

Наступними взяли слово  директор директората стратегічного планування та розвитку європейської інтеграції Міністерства культури Ярослав Петраков з доповіддю «Реформа Децентралізації в культурі та сценарії культурного розвитку громад» та Лідія Євтушенко, Міністерство регіонального розвитку  «Формування сталої громади – Стратегія регіонального розвитку до 2027».

Ірина Френкель презентувала «Алгоритми заповнення заявок на культурні проекти за аналізом практичних помилок».

Друга половина першого дня конференції продовжилась практичними презентаціями успішних проектів  випускників Академії .

Олена Петрова (Вінницький кластер) презентувала проект «Дунайські гостини» та доповідь « Від ідеї до мистецького проекту, побудованого на засадах інтегрованого розвитку. Дунайська конвенція для малого міста».

Алла Грабар (Тернопільський кластер) презентувала одну з кращих практик «Стратегія культурного розвитку Тараканівської ОТГ, як процес мобілізації потенціалів громади».

Необхідно зазначити, що документ вже прийнято  депутатами Тараканівської районної ради.

Наступними практичним досвідом ділились европейські експерти. Біргіт Шпренгер, референтка відділу культури Державної канцелярії Тюрингії (Німеччина) .

Патрік С. Фьоль, разом з Діаною Рахмановою та Вікторією Єрофеєвою розповідали про трансформацію як глобальну тему, на прикладі практичного досвіду гостей з Узбекистану та Киргистану.

Другий день конференції розпочався з вступного слова Беати Кьолер, Ірини Френкель та Павла Третьякова.

Наступним взяв слово д-р Патрік С. Фьоль з доповіддю «Контекстуалізація – АКЛ як підхід до розвитку культури на засадах децентралізації».

Перед завершенням учасники отримали своє останнє завдання у рамках проекту та розділились на спільну групову роботу над проектами й з успіхом презентували свої напрацювання впродовж усіх 5-ти модулей навчання.

На завершення учасників проекту, експертів та тренерів привітав Міністр культури України Євген Нищук. Він зазначив, наскільки важливим є данний проект в умовах децентралізації, оскільки процеси децентралізації відкривають багато можливостей для розвитку малих міст, сіл та селищних громад. Ефективність розвитку громади залежать від критичної маси обізнаних та вмотивованих «агентів змін» в новостворених ОТГ.

Кожен учасник Академії, що виконав усі вимоги навчання та захисту програми розвитку отримав Сертифікат про проходження та успішне закінчення курсу «Академія культурного лідера»   від Міністра культури України, Євгена Нищука, Беати Кьолер, директорки Гете інституту в Україні, Ірини Френкель, директорки Українського центру культурних досліджень та Павла Третьякова, голови ГО «Інститут культурної політики».

ЕКСПЕРТНА РАДА З ПИТАНЬ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ РЕКОМЕНДУВАЛА МІНКУЛЬТУРИ ВКЛЮЧИТИ 3 НОВІ ЕЛЕМЕНТИ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕРЕЛІКУ

На засіданні Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини (НКС) було прийнято рішення рекомендувати Міністерству культури України включити елементи (з відредагованими назвами) «Традиція декоративного розпису села Самчики», «Художнє дереворізьблення Чернігівщини» та «Олешнянське гончарство Чернігівщини» до Національного переліку елементів НКС України.

 

Елемент «Традиція декоративного розпису села Самчики»

Самчиківський розпис походить з села Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області. Самчиківський розпис переважно сюжетний, виконується великим зубчастим малюнком, схожим на гобеленовий. Для даного розпису характерне активне заповнення площини крупними масивними елементами, які членуються за допомогою контрастних або супідрядних кольорів. Його особливістю є мотив вигнутого пера, зубчастого листя, язички пелюсток квітів, враження недбалості у вигнутих лініях візерунків, що є своєрідними складовими художньої мови майстрів.

I am message box. Click edit button to change this text.

Toggle title

Toggle content goes here, click edit button to change this text.

Елемент «Художнє дереворізьблення Чернігівщини»

Чернігівська школа різьблення по дереву значно відрізнялась від Полтавського та Київського полісся за композицією та поєднанням елементів. Значною відмінністю Чернігівських різьбярів було використання в орнаментах солярних розеток, які відрізнялись за кількістю їх використання у роботі, по моделюванню в поєднанні трикутних елементів виїмчастого різьблення (сливки).

Елемент «Олешнянське гончарство Чернігівщини»

Олешнянські вироби мають дещо видовжену округлу форму та силуети з плавними лініями. Декоративна система включає досить широкий набір прийомів: гравірування, (або ритування), штампування, ліплення, димлення з лискуванням, що інколи доповнюється рельєфним чи ліпленим орнаментом. Оздоблюється під поливним розписом ангобами білого, чорного, синього, зеленого, жовтуватого кольорів.