Онлайн та офлайн ринок рукотворів

Кожного дня у своїй роботі майстри стикаються з питаннями, що стосуються матеріального боку їх творчості. Скільки коштують матеріали та де їх придбати? Скільки складатимуть комунальні витрати у цьому кварталі? Як окупити усі витрати на роботу, продаючи власні вироби? Незалежно від того є творчість для майстра додатковим чи основним видом прибутків ці злободенні питання стоять досить гостро. Тому інформація про можливі шляхи реалізації своєї продукції є актуальною для кожного майстра.

Поза тим, що сьогодні життя усе більше переходить у онлайн і все більший відсоток українців використовує новітні технології у повсякденному житті, особливості електронної комерції маловідомі вітчизняному майстру. Наступний огляд не є вичерпним описом сучасного стану ринку рукотворів, але показує найбільш відповідні шляхи для реалізації рукотворів українського майстра, який хоче відкрити для себе нові канали збуту. Нижче ми розглянемо існуючі інструменти онлайн та оффлайн ринку та зосередимо увагу на найбільш дієвих.

В Україні продажі рукотворів все ще переважно здійснюються оффлайн та “з рук в руки”. В першу чергу це стосується майстрів, які займаються народними художніми промислами та ремеслами. Торгівля на ярмарках та фестивалях де майстер і покупець зустрічають віч-на-віч є найрозповсюдженішою. Йдеться про спеціалізовані ярмарки та фестивалі та такі, що тематично не стосуються традиційної культури. Також в усіх регіонах країни до національних свят та Днів міста організовують ярмарки майстрів. Дещо менш розповсюдженою сьогодні практикою є продажі через посередників, зокрема спеціалізовані та сувенірні крамниці або співпраця з бутіками, салонами, крамницями більш високої цінової категорії.

Однак є й майстри, які успішно освоюють онлайн торгівлю. Свідченням цього є дані дослідження, проведеного у лютому 2018 року. Згідно з якими Україна посідає 4 місце з країн Європи за кількістю виробів народного промислу представлених на Etsy, а в окремих категоріях навіть є лідером (рушники, скатертини, пояса і шарфи, етно-іграшки). Отже, e-commerce або електронна комерція – це ще один спосіб реалізації виробів доступний майстрам. Розглянемо трохи детальніше його особливості.

Електронна торгівля є більш вузьким поняттям і є частиною електронної комерції, яка включає також електронний обмін інформацією, електронні гроші, електронний маркетинг, електронний банкінг та ін. Електронна комерція зменшує ціну та час пошуку, збільшуючи доступ споживачів до інформації. Тобто покупець має доступ до виробів майстра за запитом у пошуковій системі і може не витрачати час на відвідини тематичних заходів або крамниць щоб придбати вирів, який його цікавить.

Перевагами продажів онлайн для майстра є те, що він може приймати замовлення 24/7, тобто у будь-який день і час. Наприклад навіть якщо клієнт вирішив пошукати річ на подарунок серед ночі, це можна зробити не турбуючи продавця. Якщо майстер подбав про якість фотографій свого виробу та зробив досить детальний опис (вказав розміри, описав матеріали, способи застосування і т. ін.) клієнт може зробити замовлення без додаткової попередньої комунікації. Так само майстер має можливість працювати віддалено. Припустимо майстер суміщає свою творчість з іншою роботою. Торгівля онлайн дозволяє йому зробити вироби доступними для клієнтів навіть, коли він займається іншими справами. Так само як майстер може представити онлайн повний асортимент своїх товарів незалежно від того чи є вони в наявності в даний момент. Тобто якщо майстер продав виріб, але готовий повторити його ще раз він може залишити у своїй онлайн “вітрині” такий виріб з поміткою “виготовлю на замовлення”. Напевно найбільш привабливим з точки зору прибутку є розширення аудиторії. Адже покупки онлайн здійснюють клієнти звідусіль – без географічних обмежень. Це означає, що український майстер може відкрити для себе більш платоспроможних покупців із Європи, Америки, Канади, Австралії та навіть Азії.

Є різні інструменти електронної торгівлі. Розглянемо основні чотири: власний сайт, дошки оголошень, соціальні мережі та спеціалізовані маркетплейси. Власний сайт є хорошим іміджевим ресурсом, проте досить дорогим. Оскільки для того аби власний сайт приводив клієнтів і через нього здійснювалися реальні продажі його постійно потрібно підтримувати і слідкувати за його видимістю за пошуковими запитами. Якщо додати до цього початкові вкладення у розробку сайту розуміємо, що це не найкращий варіант для початківця. Наступний інструмент – дошки оголошень. Це онлайн майданчики з набором оголошень комерційного (або некомерційного) характеру, які розміщуються як на платній, так і на безкоштовній основі, залежно від конкретного сайту. Найбільш впізнаваним прикладом для українців є olx.ua. На них розміщуються як товари масового виробництва так і товари, що були у вжитку. Відповідно рівень цін на дошках оголошень значно нижний, порівняно з цінами на товари ручної роботи. Цей інструмент не є придатним для торгівлі рукотворами. Наступний інструмент теж не є місцем у є яке людина подається у пошуках товару. Соціальні мережі в першу чергу орієнтовані на спілкування. Проте сьогодні частка продажів через соціальні мережі зростає і ними не варто нехтувати у побудові стратегії продажів. Значною перевагою соціальних мереж є звичність інтерфейсу – сукупність засобів, методів і правил взаємодії – як для покупця так і продавця, а також швидке розповсюдження інформації. Останній інструмент – спеціалізовані маркетплейси. Це чи не найбільш ефективний канал продажів рукотворів. У самому слові закладені основні переваги цього способу торгівлі. Marketplace з англійської означає місце на ринку. Окрім власне “місця” такі онлайн майданчики дбають про рейтинг та відображення у відповідь на пошукові запити. Тобто на відміну від власного сайту, майстру не потрібно самостійно дбати про те, щоб покупці знайшли цей майданчик. Маркетплейс дбає про це самостійно, надаючи також різні інструменти необхідні для здійснення покупок. Наприклад при публікації товарів на маркетплейсі продавцю будуть запропоновано обрати різні види оплати і доставки. Недоліком цього інструменту є висока конкуренція. Все ж, спеціалізовані на виробах ручної роботи маркетплейси є одним із найбільш ефективних способів торгівлі для майстра. Хочемо звернути увагу на те, що вирази “Інтернет крамниця” або “Інтернет магазин” не є повним синонімом власного сайту, як іноді помилково вважають. Інтернет крамниця також може бути представлена на маркетплейсі та в соціальних мережах через бізнес сторінку. Це поняття стосується місця в Інтернеті, де відбувається прямий продаж.

Перейдімо до практичних порад щодо вибору конкретних майданичів. З вітчизняних варто звернути увагу на crafta.ua. Оскільки наразі це найбільш відвідувана онлайн площадка для продажів авторських виробів в Україні. Вона заснована 2,5 роки назад, в квітні 2016 року і на сьогодні налічує більше 15 тисяч майстрів та більше 200 000 товарів. У 2017 році через цей майданчик продано рукотворів на 27 млн. грн. Присутність на площадці є безкоштовною, немає плати за розміщення товарів і обов’язкової комісії з продажів. Є платна, але не обов’язкова послуга “Просування”, аби розмістити товари вище в каталозі. Та навіть тут комісія в розмірі 10% з його вартості товару знімається лише у разі продажу. Варто звернути увагу, що товари перед публікацією проходять перевірку модератором, що зменшує ризик використання сторонніми особами фотографій виробів майстра під виглядом власного товару.

Найпопулярніші категорії серед покупців crafta.ua: сумки і аксесуари – 25% усіх замовлень, прикраси – 17%, товари для дому – 15%. У серпні 2018 року середня вартість товару на майданчику склала 504 грн (Дані crafta.ua).

Найбільший міжнародний маркетплейс з продажу рукотворів – etsy.com. Ця площадка найбільше підходить тим майстрам, які орієнтуються на іноземного клієнта. Основі переваги продажів через цю платформу:

Немає щомісячних платежів.


Можливо розмістити перші 40 товарів безкоштовно. Це можливо шляхом отримання посилання від чинного продавця Etsy, перейшовши за яким, ви можете відкрити магазин з бонусом. (Це потрібно зробити ДО самої реєстрації).


Середня ціна на виріб народного промислу складає $ 87,4, що вище ніж середня ціна на Amazon на 65%; і вище ніж середня ціна на Ebay на 26% (Дані вищезазначеного дослідження).

Ще одним ефективним міжнародним майданчиком, що спеціалізується на виробах ручної роботи є Amazon Handmade. Його головні переваги:
Величезний потік покупців. Amazon входить в топ 10 найбільш відвідуваних сайтів у світі.
Висока конверсія – відношення числа відвідувачів сайту, які виконали покупку – 13%.

Майстрам, що починають торгівлю онлайн будуть корисні наступні джерела:


На каналі youtube.com – E-export school від укрпошти – можна знайти відео від продавців-експертів з детальним описом роботи усіх основних інтернет-платформ.


Payoneer’s 2018 eSellers’ Calendar – це безкоштовний календар у якому відзначені найбільші свята у різних країнах до яких активно купують подарунки. Зокрема у календарі зазначено коли слід починати підготовку до цих свят. Тобто коли слід виставляти тематичні товари або вироби відповідного кольору (наприклад зеленого до дня Св. Патріка), додавати відповідні ключові слова до описів (наприклад до популярного в США та Канаді свята – Дня матері продавці позначають товари написом “на подарунок матері”).

Одна з найбільших російськомовних спільнот, що об’єднує продавців на etsy – facebook.com/groups/CreateYourBusiness – Сотвори свой бизнес! ETSY – де завжди можна отримати відповідь на питання щодо конкретних аспектів роботи платформи або поділитися власним досвідом. Також у групі публікується корисна інформація про оновлення майданчику.

Отримати більше корисної інформації з теми онлайн торгівлі рукотворами та повчитися тонкощам успішних продажів можна:

в школі та зі статтей на сайті westernbid.com


безпосередньо у консультанта на продавця на etsy Катерини Витковської – cbiz.club


у Олександра Радича через його навчальний проект “Etsy академия продаж”.

А також через Інтернет-ресурси проекту “Craft it! Навчися і зроби” – craftit.org.ua та facebook.com/craft.it.eaptc.

Насамкінець зазначимо, що онлайн і оффлайн ринок рукотворів тісно пов’язані і не виключають один одного. Активна присутність в Інтернеті та на тематичних подіях збільшить впізнаваність бренду та обсяги продажів, що дасть можливість гідного заробітку, а отже гідних умов для творчості майстра.

Юлія Філіп’єва – менеджер проекту “Craft it! Навчися і зроби”

Полтавська вузлова лялька увійшла до десятки кращих програм живих традицій України

Роботи майстрів

А ви знали, що полтавська вузлова лялька увійшла до десятки кращих програм живих традицій України? ☝️ Побачити вироби українських майстрів можна сидячи вдома 🙂 Для цього потрібно зайти у віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини.Марина Покшина Sergey Sepity Наталія Свиридюк Dmitro Sokolov

Опубліковано Місто Полтавська телевізійна студія Середа, 23 січня 2019 р.

Довідково-інформаційне видання «Народні скарби»

Нещодавно в ужгородському видавництві “TIMPANI” вийшов у світ каталог робіт найкращих майстрів народної творчості Закарпаття “Народні скарби”. Довідково-інформаційне видання стало результатом клопіткої роботи працівників Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури. Воно вміщує короткі біографічні довідки про майстрів нашого краю, їхні фотопортрети та світлини витворів.

Упорядкували каталог Ганна Дрогальчук та Наталія Стегура, дизайн обкладинки – Олександра Кофеля, комп’ютерна верстка – Маріанни Лазорець-Стан.

Кандидат історичних наук Василь Коцан написав статтю “Розвиток традиційних промислів і ремесел як одна із форм популяризації народної культури Закарпаття”. Своїми думками про народне мистецтво поділилась і директор КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР Ганна Дрогальчук у публікації “Те, що не підвладне часу”. На сторінках каталогу свою творчість репрезентували 58 майстрів. Книжка адресована мистецтвознавцям, усім тим, кого цікавить народна культура в усьому її розмаїтті.

Довідково-інформаційне видання “Народні скарби” вийшло у світ за сприяння департаменту культури Закарпатської облдержадміністрації.

Відзначимо, що декоративно-ужиткове мистецтво – особлива галузь художньої творчості, яка підпорядкована своїм законам розвитку, має особливу художньо-образну мову. Основна його мета – естетичне освоєння матеріального світу, художнє оформлення довкілля. Митці своїми роботами намагаються прикрасити побут людини, її життєдіяльність, сповідуючи основний принцип єдності краси та доцільності. Водночас декоративно-ужиткове мистецтво є образною основою життя, формує естетичні погляди людини, активно впливає на її емоції, думки й почуття.

До цього видання увійшли найбільш поширені види народних художніх промислів і декоративно-ужиткового мистецтва краю. Це, зокрема, вишивка, ткацтво, килимарство, різьба по дереву, лозоплетіння, кераміка, бондарство тощо.

Свої роботи репрезентували відомі вишивальниці та ткалі Надія Мазуренко, Наталія Іваниця, Олена Самусь, Ганна Пойдин, Єва Кополовець й інші. Колористичні якості їхніх творів, композиційна виразність, технічна досконалість та локальна варіативність свідчать про високий художній рівень робіт вишивальниць. Характерно, що у межах Закарпатської області вишивка зберегла свої давньоруські риси.

Поряд із художньою вишивкою протягом багатьох століть у нашому краї побутувало ткацтво. Донині це мистецтво продовжує нас дивувати своїми широкими необмеженими можливостями. Найкраще воно збереглося у  Берегівському, Рахівському, Виноградівському, Великоберезнянському, Іршавському та Міжгірському районах. Там спостерігаються характерні орнаменти у вишивці, ткацтві, що ідентифікують етноси, які мешкають на цих територіях.

Серед найбільш відомих мисткинь краю майстер народної творчості України Маріанна Профус, котра здійснила помітний і неоціненний вклад у збереження народних традицій, Ангела Решко-Папп, Ольга Баков, Ганна Довбей, Емма Ідяртов, Василина Она, Крістіна Нодь.

Традиційно на Закарпатті залишається поширеною і різьба по дереву, яка має давню історію, коріння, що сягає глибини століть.

Далеко за межами області відомі такі різьбярі, як Віталій Кінч, Михайло Мадярій, Андрій Пузакулич, Євген Рубець, Роман Дорош, Петро Шегда, Костянтин Ковган та лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі в жанрі скульптури Микола Глеба. Багато з них пройшли вишкіл у Івана Гарапка та  лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка  – всесвітньовідомого  майстра Василя Свиди. Кожен із цих майстрів оригінальний і неповторний, зі своєю притаманною тематикою, технікою та технологією різьбярства.

У багатьох селах Іршавського, Берегівського, Виноградівського, Хустського районів іще в недалекому минулому жили і працювали династії майстрів-гончарів, які прославили наш край далеко за його межами. Нині з об’єктивних причин гончарство майже зовсім занепало, але майстри, які знають це ремесло, ще залишились і працюють. Нерідко при створенні керамічних композицій вони використовують гончарний круг. Свої роботи репрезентували Надія Вербищук, Неля Шандор, Андрея Прислупська, Оксана Масалович. Здебільшого вони займаються виготовленням декоративної кераміки. Зокрема, це тематичні панно, вази, тарелі, кружки, сервізи, шкатулки, біжутерія тощо. Нерідко майстрині у своїх творах зображають прадавні символи, традиційні закарпатські орнаменти, використовують каолінову й інші глини, які видобувають на Закарпатті.

Традиційним для нашого краю з давніх-давен було лозоплетіння. Ще на початку ХХ століття вироби майстрів експортувалися в європейські країни. Зокрема в Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Францію та інші. Нині європейські ринки майже зовсім втрачені, суттєво впало виробництво, що в останні десятиліття ХХ століття привело до зменшення кількості майстрів загалом. Але це, чи не найдревніше ремесло на Землі, вижило й розвивається. Справжніми професіоналами цього мистецтва стали Іван Головко, Оксана Драгула, Василь Чохняй, які займаються лозоплетінням із дитячих років. Їхні вироби вирізняються чистотою і витонченістю, майстерністю виконання, тому є вельми популярними. Вони виготовляють меблі: дивани, столи, стільці, крісла-гойдалки, а також світильники, кошики, хлібниці, цукерниці, підноси, кошики для білизни, корчаги тощо.

До альбому також увійшли роботи майстрів, які виготовляють музичні інструменти, бочки, збрую для коней тощо. Серед них член Асоціації майстрів смичкових інструментів Сергій Голубокий, Іван Гринюк, Гийза Кийс, Володимир Петрушинець та інші.

Ганна Дрогальчук у передмові відзначила: “Видання “Народні скарби” є результатом багаторічної співпраці нашого закладу з народними майстрами, які, зазвичай є простими трудівниками з різних куточків нашої багатонаціональної області. Зберігаючи вікові традиції предків, народні умільці творять індивідуальний художньо-мистецький світ та передають свої знання і вміння молодому поколінню. Їхні роботи відзначаються високим художнім рівнем, технічною досконалістю, композиційною виразністю, оригінальністю”.

Майстри народних художніх промислів і декоративно-ужиткового мистецтва Закарпаття своєю творчістю прославляють наш край, роблять безцінний внесок у скарбницю національної культури України. Найкращі з них творять культуру нашого народу, пишуть своєрідний літопис життя краян.

 

Володимир Мишанич,

провідний методист

КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури»

Закарпатської обласної ради

Захід до Дня соборності України

Тобі, Україно, мій мужній народе,

Складаю я пісню святої свободи

Усі мої сили і душу широку

Й життя я віддам до останнього кроку

Аби ти щаслива була, Україно,

Моя Батьківщино!


Україна – рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми. Важкий шлях пройшла Україна, щоб здобути незалежність і соборність своїх земель.

22 січня Україна щороку відзначає державне свято – День соборності України з нагоди проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

22 січня у світлиці Луганського обласного центру народної творчості було проведено культурно-просвітницький захід «Соборна мати Україна – одна на всіх, як оберіг», на який було запрошено студентів другого курсу Сєвєродонецького хіміко-механічного технікуму.

Метою проведення заходу є виховання в підростаючого покоління глибокої поваги та любові до Батьківщини, відродження паростків духовності, пробудження інтересу до поглибленого вивчення історії та культурних надбань українського народу.

Захід проходив у теплій дружній атмосфері, студенти із зацікавленістю переглянули презентацію та відеофільм про Акт Злуки (документальне відео 1919 р.), ознайомилися з історичними документами, пригадали та поглибили знання про історичний факт злуки українського народу, його значення. Наприкінці заходу відповіли на питання: «Як ставляться до свята молоді люди в наш час?».

Кожен учасник заходу зробив для себе висновок, що сьогодні Україна, можливо як ніколи раніше, потребує єдності й соборності всього українського народу. Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна – Україна,  земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.

Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина

Запалить любов’ю гарячі серця

Й піснями наповниться вся Україна

Від щастя, якому не буде кінця!

виставка «Різдвяне диво»

В світлиці Луганського обласного центру народної творчості відкрилась виставка «Різдвяне диво» майстрів народного мистецтва обласного народного клубу «Золоте руно».

У виставці взяли участь народні умільці клубів любителів вишивки «Червона ниточка» та «Натхнення» (м. Сєвєродонецьк), клуб «Джерело творчості» (м. Рубіжне), Кремінське районне творче об’єднання «Скарбниця талантів», клуб «Чарівний кошик» (Красноріченська ОТГ), любительське об’єднання «Чарівна скринька» (м. Сватове), майстри Новоайдарського району.

В експозиції представлені роботи, виконані в різних видах та напрямках декоративно-прикладного мистецтва. Вишиті картини, серветки, скатертини, панно, витинанки, обрядові та оберегові ляльки, ялинкові прикраси, сувеніри та багато інших новорічних та різдвяних сюрпризів.

Запрошуємо всіх бажаючих поринути у чарівний світ мистецтва. Виставка триватиме до 31 січня 2019 року.

Інтернет-конкурс дитячої поетичної творчості «Прийди, святий Миколаю!»

З 1 до 19 грудня 2018 року Луганський обласний центр народної творчості провів Інтернет-конкурс дитячої поетичної творчості «Прийди, святий Миколаю!».

Конкурс викликав великий інтерес у дітей та молоді нашої області. В ньому взяли участь молоді поети майже з усіх куточків Луганщини.

50 найкращих творів Інтернет-конкурсу дитячої поетичної творчості «Прийди, святий Миколаю!» відібрано для публікації в однойменній дитячій поетичній збірці за 2016-2018 роки.

Всі конкурсанти отримали дипломи за участь в Інтернет-конкурсі дитячої поетичної творчості «Прийди, святий Миколаю!»  та вже планують готуватися до участі у наступному році.

Переможців Інтернет-конкурсу дитячої поетичної творчості «Прийди, святий Миколаю!» було запрошено на дитячий новорічний мюзикл «Мульт-пригоди або пошук новорічного дива», який відбувся 25 грудня 2018 року в Сєвєродонецькому міському Палаці культури.

Незвичайні фестивалі, дружба з КНР та унікальний проект розвитку громади

Цьогоріч Карашинська ОТГ, що на Корсунщині, зустрічатиме сотні гостей: громада планує провести одразу три власних фестивалі, і традиційно тут очікують чергову делегацію гостей із Китаю. Про секрети популярності Карашинської громади черкаські журналісти дізналися під час прес-туру, організованого Черкаським Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.


Карашинська ОТГ унікальна своїми людьми, які цілеспрямовано і натхненно її розвивають. Це перше, що кидається у вічі: тут не лише винаходять унікальні ініціативи і проекти громади, але й з ентузіазмом негайно починають втілювати їх у життя.

Торік тут уперше провели місцевий вілледж-фестиваль «Гарбуз-фест», створивши унікальну місцеву традицію. Цьогоріч «замахнулися» на три фестивалі – крім «Гарбуз-фесту» (присвяченому щедрим дарам осені – і проходить він також восени), тут відбудеться літній «Квітка-фест» (за назвою квітучого села, що увійшло до складу громади) та «Китай-фест» (це міжнародне свято планують провести восени).

Щодо Китаю, то його з громадою пов’язує міцна дружба: торік Карашинську ОТГ відвідав Надзвичайний та Повноважний Посол КРН в Україні Ду Вей. Він прибув вшанувати пам’ять льотчика, народного героя Китаю, уродженця села Черепин Григорія Кулішенка, що брав участь у антияпонській визвольній війні і якого, за мужність і  ратні подвиги, у Китаї називають літаючим тигром.  Місцева громадська організація «Оберіг громади» отримала від уряду КНР  5 тисяч доларів на розвиток музею Григорія Кулішенка, створеного у школі, що носить ім’я героя. Планується надходження ще 15 тисяч доларів – на створення пам’ятника Григорію Кулішенку на його Батьківщині.

«Оберіг громади», який очолює ініціативна Наталя Кузка, є одним із головних осередків активності у Карашинській ОТГ –  реалізувавши для  своєї громади уже біля десятка проектів, найближчим часом планує стимулювати розвиток економіки та зайнятості населення. Тут планують навчальні візити до інших громад, аби перейняти досвід і потім розвивати у рідній громаді фермерство, садівництво, кооператорство. Також тут працюють над розробкою туристичного маршруту, аби  Карашинська громада скоро стала відомою на всю Україну.

У громаді уже сьогодні діють кілька успішних кооперативних та фермерських господарств, серед яких – сімейна ферма «Кізонька» у селі Глушки. Родина Усиків, що  утримує сьогодні біля 100 кіз, виграла не один грант на розвиток свого бізнесу. А сьогодні тут працюють над тим, аби налагодити виробництво смачних сирів та морозива уже у промислових масштабах.

Карашинська громада – це також реалізація унікального проекту «Включай активність – створюй успішну громаду» – у її селах почали діяти  органи самоорганізації населення, що прискорюють темпи розвитку громади. Вони допомагають дбати про інтереси громади, контролювати якість робіт на її території, організовувати людей для спільних робіт на розвиток громади.

– Децентралізація дала нам можливості розвивати свою громаду – і люди активно беруть у цьому участь, – констатує голова Карашинської громади Анатолій Пархоменко. – Тим більше, що люди уже сьогодні можуть оцінити усі переваги реформи. Раніше у місцевій школі температура узимку трималася на рівні 8-14 градусів тепла, сьогодні – вище 20. У нашій громаді ми узяли амбітний курс на впровадження енергоощадності і термомодернізацію шкіл, дитсадків та ФАПів – і вже частково її впровадили. І сьогодні люди кажуть, що це перший рік, який вони можуть згадати, коли у школі, де навчаються наші діти, було по справжньому тепло.  Молодшим школярам, до речі, ми тепер забезпечуємо безкоштовне харчування. Активно розвиваємо таланти наших дітей – і вони перемагають на районних та обласних олімпіадах. Виховуємо їх справжніми патріотами – і наш Квітчанський рій маленьких джур «Орли» зараз є одним із кращих у районі.

Люди бачать, що децентралізація – це нові дитячі та спортивний майданчики, Wi-Fi у громадських місцях,  утеплений ФАП, нові твердопаливні котли, модернізація шкіл та дитсадків, вуличне освітлення, щебеневі та асфальтовані дороги – і це всього за один рік. Тому сьогодні будь-який мешканець Карашинської ОТГ може розповісти вам про те, що децентралізація  це добре:  вони самі називають разючою різницю між тим, як було досі, і як стало після того, як ми об’єдналися у громаду. І сьогодні бажання приєднатися до нашої громади виявила громада села Валява Городищенського району – наразі саме триває процес її приєднання.


Карашинська сільська ОТГ – це 10 сіл, де (на території  у 151,2 км 2) мешкає понад 4000 жителів. Це 3 школи, 3 дитсадочки, 5 сільських будинків культури, 3 музеї, 5  сільських клубів, 7   сільських бібліотек-філіалів, 8 ФАПів та 1 амбулаторія. Бюджетоутворюючими підприємствами громади є сільгосппідприємства «Урожай», «Агрорось», «Аграрник» та «Корсунь». На сьогодні бюджет громади складає понад 14 мільйонів гривень власних надходжень.


Джерело

Літературно – мистецький концерт, присвячений Дню Соборності України

21 січня 2019 року в Обласному організаційно – методичному центрі культури і мистецтва відбувся літературно – мистецький концерт, присвячений Дню Соборності України, патріотам та борцям за волю нації.

Організатором заходу став Валерій Калиниченко – композитор, естрадний і джазовий виконавець, оперний співак. Ведучий концерту – Валерій Дяченко, концертовий провідник, виконавець власного віршованого циклу “Патріотам, борцям за волю України”, лауреат вітчизняних літературних премій, з натхненням читав вірші, присвячені видатним українцям, борцям за свободу і незалежність України.

В концерті прозвучали пісні на вірші відомих харківських поетів – Олекси Марченко, Тетяни Матюх, Анатолія Перерви, Леоніда Талалая. Виконала їх Тетяна Жукова – співачка (мецо-сопрано), виконавиця народних, оперних і естрадних творів, лауреат численних міжнародних і вітчизняних премій. Концертмейстер – Влад Алтухов (фортепіано), лауреат численних міжнародних і вітчизняних премій.

Джерело

У Кропивницькому шукають місце під музей етноекспедицій проекту “Баба Єлька”

Наразі у фольклорних експедиціях проекту “Баба Єлька” зібралося близько сотні експонатів майбутнього музею: від килимів до медовухи.

Експедиції проекту розпочалися ще торік влітку. Відтоді з мандрівок учасники проекту привозять не лише записи старовинних пісень, адже “Баба Єлька” це фольклорний проект зі збереження автентичних народних пісень, а й кулінарні рецепти, різноманітну вишивку, старі фотографії.

– Майже з кожної експедиції ми привозимо експонати. Ідея музею з’явилася під час першої експедиції у с. Розсохуватку 13 липня 2018 року, де нам подарували килим, який пилився на горищі. Потім були рушники, вишиті сорочки, старі світлини, – розповіла співзасновниця проекту, редакторка “Нової газети” Інна Тільнова. – Із Глодос у нас є старі монети, із Копанок – ряднина і рушник, із Вищих Верещаків – кілька сорочок і чотири рушники. Є навіть вино і медовуха. Експонатів майже сотня, але ми щоразу привозимо ще і ще. Поки що все зберігається в одному місці, не призначеному для таких речей. Ми їх обробили спеціальними аерозолями, зробили паспорт кожної речі, тобто кожен артефакт має свою історію. Але відчуваємо, що їх треба показувати іншим.

Джерело

36 закладів культури Олександрійського району поповнено новим обладнанням

Про позитивні зрушення в галузях культури і спорту Олександрійського району за 2014-2018 роки на засіданні Ради регіонального розвитку району поінформував перший заступник голови РДА Юрій Коваль.

За словами посадовця, протягом останніх років збережено і розширено мережу закладів культури району. На території району функціонує загалом 73 заклади культури, занесених до Державного реєстру. У 2017 році створено та почала діяти Улянівська бібліотека-філія централізованої районної бібліотечної системи, а у жовтні 2018 року – новий культурно-освітній центр «Толока» у селі Попельнасте. У 2017 році збільшилась кількість клубних формувань на 3 одиниці та становить 189.

Джерело